З досвіду роботи по темі: "Формування мовно-творчої особистості молодшого школяра на уроках української мови та літературного читання"
ТЕМА:
«Формування мовно-творчої особистості
молодшого школяра
на уроках української мови
та літературного читання»
З досвіду роботи
вчителя початкових класів
Літовищенського НВК
Яцюк Н. В.
ВСТУП
Особливості ХХІ століття вимагають від сучасної школи формування високоосвіченої, суспільно активної, конкурентноспроможної молодої людини. Висока культура усного і писемного мовлення – невід’ємна риса всебічно розвиненої, освіченої особистості. Зв’язне мовлення, багатий активний словник, його точність і виразність – важливі показники високого рівня культури людини, її освіченості, професійної майстерності.
Для успішного засвоєння програми у випускника початкової школи повинні бути сформовані уміння зв’язно висловлювати свої думки, вести діалог і складати усну (письмову) розповідь на задану тему, у тому числі й за картинами (ілюстраціями) або серією малюнків. Розв’язання цієї задачі неможливе без розширення словникового запасу, виховання звукової культури, формування граматичного строю мовлення.
В основу початкового курсу української мови покладено всебічний розвиток мовлення. Це одна з найактуальніших проблем шкільного навчання. Школа має готувати дитину до майбутнього життя і праці. Якщо учень досконально вивчить мову, то в майбутньому зможе брати активну участь у суспільному житті України, бо тільки в розвиненому мовленні формуються вміння користуватися новими засобами, добирати їх з граматичною точністю, виражати сприйняття, передавати іншим набуті знання. По тому, наскільки змістовно, чітко і правильно учень висловлює свої думки, можна судити про його загальний розвиток.
Формування мовно-творчої особистості молодшого школяра на уроках української мови та літературного читання
Мовлення – це основа будь-якої розумової діяльності, засіб комунікації.
Навчальне заняття з рідної мови повинно бути справжньою “педагогічною майстернею”, де слово жило б, трепетало всіма барвами і відтінками в душі кожної людини, щоб діти кожен вислів сприймали не лише розумом, а й серцем, намагалися побачити живу картину, почути звуки, прислухатися до переданих почуттів й уміли висловлювати свої.
Саме тому я працюю над методичною проблемою «Формування мовно-творчої особистості молодшого школяра на уроках української мови та літературного читання».
У своїй педагогічній діяльності використовую інноваційні технології, що сприяють формуванню ключових компетентностей молодшого школяра, допомагають зробити навчальні заняття більш цікавими, сучасними та доступними для учнів.
У навчально-виховному процесі велику увагу приділяю методам, що ґрунтуються на особистісно-орієнтованому підході до учня, спрямовані на розвиток не лише творчого потенціалу, але й на вміння мислити та швидко реагувати.
В.О.Сухомлинський говорив «Вчити творчості потрібно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити юне серце».
Для досягнення поставленої мети використовую:
1. інтерактивні технології, які забезпечують формування в учнів досконале володіння навиками спілкування;
2. ІКТ, що підвищують ефективність самостійної роботи учнів, надають абсолютно нові можливості для творчості;
3. технології критичного мислення, яка сприяє активному навчанню учнів;
4. проектній технології для формування пізнавальної самостійності, розвитку індивідуального та творчого мислення;
5. ТРВЗ, що розвиває творчу особистість.
Найчастіше в своїй практиці я використовую практичні, дослідницькі методи навчання, методи проблемного викладу навчального матеріалу, методи самостійної роботи (написання творів, віршів).
З метою якісної організації навчально-виховного процесу застосовую такі ефективні форми як:
1. індивідуальна;
2. робота в парах;
3. робота в групах.
Для підвищення інтересу учнів до вивчення рідної мови проводжу нестандартні уроки: урок – подорож, урок – вистава, урок – вікторина, урок – екскурсія, урок – захист проектів, інтегровані уроки.
Сьогодні я хочу привернути вашу увагу до методики роботи за серією малюнків і за картиною.
Чому? По-перше: уже починаючи з 1 класу, розвиток зв’язного мовлення є одною зі складових частин програм з рідної мови. Щоб сформувати в дітей певні елементарні рівні монологічного та діалогічного мовлення, програма передбачає проводити значну роботу над умінням дітей розповідати за картиною чи серією малюнків.
По-друге: найбільш мовчазні діти, якщо їм показати цікаву річ або картину, починають міркувати й говорити. Дуже часто діти мовчать тому, що вони не мають конкретних вражень, які б збуджували думку.
Зорові образи, що їх дають картини, викликають у дітей емоції, інтерес, любов до знань, впливають на виразність мови. Картини сприяють загальному розвитку дітей, розширюють їх уявлення, збагачують висловлювання.
По-третє: робота за картиною дає можливість виявити запас слів у дітей, сприяє поширенню і збагаченню словника учнів, привчає їх до вживання кожного слова з повним розумінням його значення.
Нове тисячоліття принесло зміни в освіту України. Останнім часом в шкільну практику вносять нові інноваційні підходи. А тому, роботу за серією малюнків і за картиною я проводжу на основі методики ТРВЗ (теорія розвитку винахідницьких завдань) Г. Альтшуллера, що сформувалась в кінці 80-хроків ХХ ст.
Отож, розпочнемо. Модель формування мовно-творчої особистості молодшого школяра на уроках української мови та літературного читання складається з
3-х етапів.
І – організаційний, ІІ – діяльнісний, ІІІ – творчий.
Метою І-го , організаційного етапу, є сприймання і осмислення базових мовних знань мовно-творчого характеру.
Метою ІІ-го етапу – є формувати і удосконалювати первинні вміння творити тексти.
Метою ІІІ-го етапу – є формування вмінь створювати власні висловлювання різних типів і стилів.
Оскільки, у процесі вивчення української мови, умовою успішного розвитку мовлення у дітей виступає потреба в спілкуванні, тому уже з 1 класу на уроках передбачаю такі навчально-мовленнєві ігри, які спонукали б до висловлювання власної думки, введення міжособистісного діалогу, невимушеного спілкування один з одним. А тому за методикою ТРВЗ організовую такі ігри «Детективи», «Підзорна труба», «Бінокль», «Шукаю друзів» та ін.., а ще організовую ігри з Чарівниками «Вухо», «Ніс», «Око», «Рука», ігри з Чарівниками Часу, ігри-перетворення.
Так, під час складання розповіді за серією малюнків проводиться гра «Детективи». Ознайомлення проводжу так:
Уявіть собі, що ви знаходитесь в офісі детективного агентства «Сокіл». Чи знаєте, хто такі детективи? (Люди, які щось чи когось шукають, роблять висновки, опираючись на побачене). Я – начальник цього детективного агентства і набираю у штат працівників-детективів. Маю важливе завдання, оскільки отримала серію малюнків, за якими потрібно скласти невеликий звіт-розповідь. Мені потрібні перш за все спостережливі, розумні, та точні у висловлюваннях працівники. Чи є серед вас ті, які хочуть спробувати себе у ролі детективів? Тоді негайно розпочинаємо свою роботу. А для цього візьмемо свої «підзорні труби» і уважно подивимось на малюнки.
Метою гри «Підзорна труба» є навчити дітей розумових дій, що ведуть до перерахування зображеного на картині. Дітям дається малюнок чи картина для розгляду і альбомний аркуш паперу для імітації підзорної труби. Тоді пропоную навести вічко підзорної труби на один об’єкт і назвати його. І так перелічити якнайбільше об’єктів на картині.
-А зараз давайте уявимо себе учнями початкової школи і складемо розповідь за серією малюнків, а пізніше і за картиною.
Навчання учнів роботі з серією картинок здійснюється в певній послідовності. Кожен крок алгоритму має свою мету, ігрову дію. Учитель переходить до наступного кроку алгоритму тільки у випадку освоєння дитиною попереднього завдання.
З дітьми шестирічного віку доцільно використовувати сюжетні картинки
з 4–8 кадрів. Картинки повинні бути пов’язані різним змістом (з особистого досвіду дітей, зі спостережень, казкові ситуації з літературних творів, які незнайомі дітям). Робота з такими серіями картинок виноситься в підготовчий етап.
1. «Знайди спільних героїв на картинках»
Мета: навчити дітей знаходити основних героїв і спільні об’єкти на всіх картинках серії.
Ігрова дія: запропонувати знайти наскрізних героїв і предмети, які зображені на всіх картинках.
Методичні рекомендації
Учитель спонукає дітей до послідовного детального розгляду картинок і перерахування спільних об’єктів. Педагог акцентує увагу дітей на змінах (переміщеннях, зникненнях і т. ін.), що відбуваються з головними героями й іншими об’єктами кожної картинки розглянутої серії.
Завдання. Знайдіть спільних героїв на малюнках.
- Розгляньте малюнки послідовно. (Діти розглядають малюнки.)
- Назвіть спільних героїв. (Учитель записує на дошці запитання «Хто?».)
(Каштанчик, дівчинка.)
- Зверніть увагу на зміни (переміщення), що відбуваються з головними героями на малюнках.
(Каштанчик лежить, дівчинка побачила, взяла каштанчик, поклала в кишеню, поклала на подушку.)
2. «Знайди місце, у якому відбуваються події»
Мета: навчити дітей визначати місце дії на кожній картинці й установлювати взаємозв’язки між ними на основі аналізу місця розташування героїв й об’єктів.
Ігрова дія: запропонувати дітям, дивлячись на картинки, визначити на кожній місце дії.
Методичні рекомендації
На початковому етапі освоєння алгоритму варто підбирати серії картинок з постійним місцем дії. Згодом дітям пропонуються серії картинок, де місце дії змінюється.
Завдання. Знайдіть місце, у якому відбуваються події.
- Розгляньте уважно перший малюнок. Як ви думаєте, де відбуваються події? (Учитель записує на дошці запитання «Де?».)
(У скверику або парку під каштаном.)
- Розгляньте уважно другий малюнок. Де тепер відбуваються події? (Там же.)
- Чи змінилося місце події на третьому, четвертому малюнках? (Так, дівчинка повертається додому.)
3. «Визнач час подій»
Мета: навчити дітей визначати час подій, що відбуваються на картинках.
Ігрова дія: запропонувати дітям визначити пори року або частини доби на кожній картинці.
Методичні рекомендації
Учитель обирає серію картинок, де сюжет розгортається в певному часовому відрізку. Потім дітям пропонуються серії картинок зі зміною подій у часі.
У випадку утруднень у визначенні часу рекомендується провести ігрові
вправи на закріплення знань про послідовність пір року або частин доби.
Завдання. Визначте час подій.
(Учитель записує на дошці запитання «Коли?».)
Учитель. Скажіть, яка пора року зображена на малюнках? (Осінь.) Хто думає по-іншому?
- Доведіть. (Восени на деревах достигають плоди. Вони падають на землю.)
- Як ви думаєте, чи змінюється час доби на всіх малюнках? (Можливо, на останньому малюнку вже вечір або ніч.)
- Поєднайте два слова осінь та день у словосполучення та скажіть, коли відбуваються події на малюнках. (Осіннього дня.)
4. «Назви дії героїв»
Мета: навчити дітей виявляти наскрізних героїв на кожній картинці, називати їхні дії й робити умовні виводи про мету їхньої дії.
Ігрова дія: запропонувати дітям установити логічний ланцюжок на кожній картинці: об’єкт — дія — ціль дії. Учитель ставить запитання: «Хто зображений?», «Що він робить?» й «Навіщо це робиться?» Аналогічно обговорюються всі наскрізні герої.
Методичні рекомендації
Обговорення кожної наступної картинки починається після з’ясування мети дій героїв на попередній картинці. Доцільно використати які-небудь символи, що позначають три базових питання:
• Хто робить?
• Що робить?
• Навіщо робить?
Завдання. Назвіть дії героїв.
Учитель. Спробуємо встановити логічний ланцюжок на кожному малюнку за «схемою детектива»:
(Об'єкт → Дія → Мета дії.)
☺ ?! ►
«Хто?» → «Що робить?» → «Навіщо?».
- Розгляньте перший малюнок. Хто на ньому зображений? Що робить? Навіщо робить?
(Каштанчик упав із гілки на землю, тому що він уже достиг. Із нього навесні може вирости нове маленьке деревце.)
- Чим корисний каштан?
- Назвіть дії дівчинки на другому і третьому малюнках. Навіщо вона це зробила?
(Дівчинка, напевно, прогулювалася сквером і побачила каштанчик. Його колюча шубка та блискучий животик їй дуже сподобалися, тому вона поклала його до кишені.)
- Розкажіть, що робить герой на четвертому малюнку.
(Удома дівчинка гралася з каштанчиком, а ввечері поклала його відпочити на подушечку. Каштанчик утомився за день, тому швидко заснув.)
5. «Склади розповідь»
Мета: учити дітей складати зв’язну розповідь на основі послідовно викладеної серії картинок.
Ігрова дія: запропонувати дітям скласти розповідь за картиною, використовуючи таку модель:
1) Один раз (вказівка пори року, частини доби).
2) У такому-то місці (вказівка або на загальне місце дії, або на місце дії, яка проходить у першому кадрі).
3) Такий-то об’єкт (вказівка на наскрізного героя, героїв на першому кадрі).
4) Робив (робили) те-то для того-то.
5) Потім цей же об’єкт (перехід до другого кадру) робив (дію й ціль дії).
6) Далі за кожною картинкою розповідається про об’єкт, його дії і мету дій.
7) У результаті вийшло те-то (узагальнення), тому можна сказати, що даний
об’єкт (герой, герої) такий-то.
8) Придумати назву розповіді, що вийшла.
Методичні рекомендації
Учитель повідомляє ігрову дію як підсумок діяльності «слідчого», «детектива» або «режисера знятого фільму». Головне в розповіді дитини — це оповідання, тому звертати пильну увагу на образні характеристики не треба. Не рекомендується також дозволяти дитині додумувати дії, яких немає на картинках.
Завдання. Складіть розповідь.
Зверніть увагу на схему, записану на дошці.
Одного ___________ («Коли?») __________ («Де?») __________ («Хто?») _________ («Що робив?») __________, щоб (?!) ___________
Потім цей же герой (розповідь за другим малюнком, третім) робив (дія й мета дії)?! ___________
У результаті («Що вийшло?») __________, тому можна сказати, що цей герой («Який?») ___________
- Під час побудови розповіді уникайте повторів, добирайте слова, близькі за значенням.
(Учитель вивішує слова, близькі за значенням.)
(Каштанчик, плід дерева, «каштановий їжачок», дівчинка.)
- Під час побудови нашого звіту-розповіді будьте точними у висловлюваннях, хоча можете висловлювати припущення.
Для прикрашання оповідання можете додавати образні характеристики.
- Тепер, мої спостережливі детективи, складемо усну розповідь за малюнками.
(Діти складають розповідь у групах. Кожна група презентує свою роботу.)
Варіант розповіді за серією малюнків
Одного осіннього дня дівчинка прогулювалася сквером та побачила під деревом маленького каштанчика. Його колюча шубка та блискучий животик їй дуже сподобалися, тому вона поклала його до кишені. Вдома дівчинка гралася з каштанчиком, а ввечері поклала його відпочити на подушечку. «Каштановий їжачок» утомився за день, тому швидко заснув.
Дівчинка любить уявляти, фантазувати, а в цьому їй допомагає природа. Напевно, вона виросте дуже розумною та спостережливою.
Удосконалення творчих робіт за рахунок колективного досвіду
Бесіда
- Хто хотів би уточнити?
- Хто з вас думає по-іншому?
- Ось тут наші детективи сформулювали свої думки... (Ось так.) А як інакше можна було б сказати? Скажіть про це по-своєму.
Завдання. Дайте назву розповіді.
(Новий друг. «Каштановий їжачок». Мандри каштанчика.)
6. «Згадаємо, як грали з картинками»
Мета: навчити дітей виділяти послідовність дій, необхідну для складання логічно правильної серії картинок.
Ігрова дія: запропонувати дітям згадати, в які ігри грали з картинками
і які дії при цьому виконувалися.
Методичні рекомендації
• Робота на цьому кроці можлива з 5-літнього віку.
• Послідовність роботи із серією картинок:
— спочатку картинки викладаються в ряд зліва направо довільно;
— знаходяться наскрізні загальні герої й предмети (об’єкти);
— визначається місце дій;
— позначається час дії;
— по черзі на кожній картинні називається об’єкт — дія — ціль дії;
— потім «знімається фільм», тобто викладається логічна послідовність
«кадрів»;
— у висновку кадри озвучуються (складається розповідь за алгоритмом).
• Учитель може прийняти розповідь як колективну творчість дітей, які присутні
на даному занятті, або запропонувати тільки одній дитині зробити
повне озвучування. Інші ж діти при цьому виступають у ролі глядачів.
• Оцінка ступеня вдалості тексту визначається не тільки якістю рими, але
й рівнем інтерпретації змісту картини.
_ А ось Ви бачите, як діти грають у гру «Хто про що говорить?». Мета цієї гри – учити дітей складати діалоги від імені об’єктів на картині чи малюнку.
Я пропоную учням уявити себе запропонованим мною об’єктом й уявити собі, про що вони могли б говорити або думати. Потім діти складають діалог від імені цих об’єктів. Так поступово діти знайомляться з усіма іграми і творчими завданнями для роботи за картиною.
-А зараз ми з вами опрацюємо методику роботи за картиною за ТРВЗ.
-Робота за написанням твору за картиною проводиться 1 раз на місяць. Картини добираю різні: пейзажі, портрети, натюрморти та ін. Картина протягом двох тижнів висить у класі на видному місці. Діти збирають необхідну інформацію про картину і грають із нею в різні ігри.
-Етап підготовки до написання твору за картиною включає в себе 7 кроків. 8 крок – написання твору. На кожен крок відводиться певний час:
Крок 1 – 1-2 дні;
Крок 2 – 2 дні;
Крок від 3-7 – по 1дню;
Крок 8 – 1 урок.
Хочу звернути вашу увагу, що саме не по 1 уроку, а по дню, тому що ця робота над картиною проводиться на перервах, на уроках української мови та літературного читання, мистецтва, природознавства. І 8 крок – 1 урок - це написання твору на уроці розвитку зв’язного мовлення.
-А зараз давайте уявимо себе учнями початкової школи і складемо розповідь за картиною.
-Складання розповіді ми розпочнемо з виділення об’єктів, зображених на картині. (Крок 1) Групувати об’єкти ми будемо за родовими або видовими ознаками: функціями, формою, кольором. За місцем знаходження, відношенням до живої або неживої природи.
-Отже, візьміть підзорні труби у руки, наведіть їх на картину і найдіть слова, що відповідають на питання «Що?» «Хто?» і назвіть їх.
-Увага! А тепер пограємо у гру «Знайдіть друзів». Знайдіть на картині «зелені» слова. Знайдіть на картині «дерев’яні» слова.
-А тепер дізнаємося, хто із Вас найуважніший. Назвіть всі слова, назви предметів, які знаходяться на березі.
-Наступним кроком (Крок 2), буде встановлення взаємозв’язків між об’єктами на картині. Взаємозв’язки можуть бути на рівні
- фізичного зв’язку (ростуть на…, літають над…, сховався під…);
-на рівні емоційного зв’язку (подобається – не подобається, піклується, не любить та ін..);
- на рівні родинного зв’язку (брат-сестра, мати-діти та ін.).
-Так як в нас на картині зображений пейзаж, то ми будемо визначати на рівні фізичного зв’язку. Я розпочинаю зі словосполучення, а Ви продовжіть: ростуть над…, пливуть над…, біжить між…, шелестить за … На рівні емоційного зв’язку – мріє про… Молодці.
-А зараз пограємо у гру «Детективи». До нас завітав Чарівник Об’єднайко. Він на картині об’єднав два об’єкти і просить Вас здогадатися, чому саме ці два предмети він об’єднав. (небо-річка, стежинка-хатинка та ін..).
-Складаючи розповідь за картиною, ми досліджуємо її за допомогою органів слуху або нюху і пропонуємо дітям виділити об’єкти зображені на картині або уявні. (крок 3). Ці ознаки можуть мати протилежні значення: н-д: звуки можуть бути голосні-тихі; запахи: приємні і неприємні. Отже. Я Вам пропоную скласти мовленнєві розмальовки. Скажіть, що на картині можна понюхати? Розпочинаємо свої речення зі слів «Тут пахне…»
- Що на картині можна почути? Розпочинаємо свої речення зі слів «Я чую як…»
-Що на картині можна відчути на дотик? Розпочинаємо свої речення зі слів «Коли я торкаюся руками…».
-Наступним нашим кроком буде «Навчальний діалог».
-Під час підключення наших рецепторів – органів слуху чи нюху, ми з дітьми на уроці складаємо діалоги. Я пропоную Вам об’єднатися в пари і скласти діалог між двома хмаринками, які пропливали над хатиною і придивлялися на подвір’я. Складаємо.
Високо в небі пропливали дві подруги-хмаринки. Одна з них пильно подивилася на подвір’я і схвильовано запитала:
-Де ж господарі, які недавно ходили по подвір’ї ?
-Я відчуваю аромат свіжоспеченого хліба. Це, мабуть, ….
-А я щойно почула …
-Можливо,….
-О, напевно, їм там разом …
-Як мені хочеться теж …
-Наступним кроком буде «Складання загадок і метафор за змістом кратини» (Крок 4)
Метафора, ми знаємо, що це перенесення властивостей одного предмета на інший на основі ознаки спільної для обох.
Я зараз попрошу вас попрацювати в групах четвірками і скласти метафори до слів, які вам запропоновано. Звернемо увагу на алгоритми (слайд).
Будь ласка, попрацюйте в групах. Вам потрібно скласти метафори до слів хмари, стежинка, трава.
Алгоритм 2
Формула Наприклад:
1. Що? (Обрати об’єкт) Що? Лампочка
2. Що робить? (Назвати дії об’єкта) Що робить? Світить
3. На що схоже? (Обрати інший
об’єкт, який робить ту саму дію)
Світить, як що? Як сонце
4. Де? (Назвати місце, де знаходиться
перший об’єкт чи де відбувається його
дія)
Де сонце знаходиться? Вдома
5. П. 4 + П. 3 = метафора (прикмет-
ник з П. № 4 + іменник з П. № 3)
Метафора: «домашнє сонце»
Перетворення об’єктів у часі (крок 5). Картина розглядається, як мить, яка зупинилася. Спочатку складаємо розповідь з визначення пори року або частини доби. Наприклад: на картині зображена весна, тому що це час, коли природа пробуджується від зимової сплячки. Стоїть погожий день. Пробивається з-під землі перша соковита травичка, розпускаються бруньки на деревах. Все навколо зеленіє, пахне ніжними ароматами. Тече спокійна річечка.
-А тепер пропоную вам, скориставшись машиною часу, покинути межі цієї картини і знову ж таки скористатись алгоритмом.
- Ми бачимо, що у нас зображені рослини, отже ми покидаємо картину в межах року. Давайте, ми за допомогою машини часу відправимося у майбутнє. Опишемо, як буде виглядати ця картина взимку. (Так молодці.)
- Ми можемо описати, як вона буде виглядати літом чи восени.
Прийом емпатії допомагає описати картину з різних точок зору. Для цього я дітям пропоную вибрати один з об’єктів, визначити його емоційний стан, тому що, наприклад, верби можуть бути зажурливі, а сонечко веселе. Далі описати картину з погляду образу, в який вони увійшли. Як образ, наприклад, діти можуть описувати цю картину з погляду «я- хатинка», «я- річечка», «я- стежинка», «я- дерево» або «я- вікно». Я хочу описати вам цю картину від образу «я- місточок».
Я старенький дерев’яний місточок. Я з’єдную два береги спокійної річечки. Усе життя служу своїм господарям. Незабаром вони спустяться до мене звивистою стежинкою, пройдуть через мене і підуть десь у путь. Я чекаю, коли прийдуть діти, сядуть на мене і будуть довго про щось гомоніти. А я так люблю їх слухати…
Попрацюємо разом. Зараз нам потрібно описати цю картину, увійти в образ «я- віконце», «я- дерево», «я- річечка».
Крок 7. А тепер, я пропоную вам пояснити, чому картина має таку назву «Весна на Україні».
- А давайте ми кожен з нас доберемо свою назву для цієї картини. Запропонуйте свої варіанти.
- А можливо ви підберете прислів’я, приказки чи вислови, які підходили б саме до цієї назви.
-От я вам зараз пропоную серед запропонованих прислів’їв, приказок чи висловів вибрати те, яке найкраще підходить, щоб підписати цю картину. («Вода потекла, весну принесла», «Ой вже красне сонечко припекло…», «Хатина на березі річки», «Весна відмикає джерела й річки», «Весною все ожива, танцює і співа», «Високо і швидко пливуть у небі хмари — на гарну погоду», «Хоч річка і невеличка, а береги ламає», «Весна всім красна».
На уроках української мови, літературного читання, образотворчого мистецтва можна використовувати словесне малювання. Словесне малювання допомагає дітям побачене на картині зобразити за допомогою слова. Адже в рамках інклюзивного навчання можуть навчатися діти з особливими потребами і можливо їм важко побачити усі ці фарби, які є на картині, і тоді ми зобразимо картину за допомогою слова.
І я вам пропоную, зараз так само намалювати цю картину словами. Будь ласка від кожної групи підійдіть до мене по двоє чоловік.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту. Над лінією горизонту блакитне чисте небо, а по ньому пливуть білі, мов баранці, пухнасті хмаринки.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту. Над лінією горизонту блакитне чисте небо, по якому пливуть білі, пухнасті хмаринки. Під лінією горизонту я малюю блакитну річечку.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту. Над лінією горизонту блакитне чисте небо, по якому пливуть білі, пухнасті хмаринки. Знизу, під лінією горизонту, в’ється річечка, мов стрічечка. Я малюю через річку дерев’яний місточок, а на березі зелену низькорослу траву, як килим.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту. Над лінією горизонту блакитне чисте небо, по якому пливуть білі, пухнасті хмаринки. Знизу, під лінією горизонту, в’ється річечка, мов стрічечка. Через річечку покладений дерев’яний місточок, а на березі зелена низькоросла трава, як килим. Я малюю на лівому березі річки старі хатинки з солом’яним дахом, а за ними височіють дерева, які тільки починають одягати зелене вбрання.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту. Над лінією горизонту блакитне чисте небо, по якому пливуть білі, пухнасті хмаринки. Знизу, під лінією горизонту, в’ється річечка, мов стрічечка. Через річечку покладений дерев’яний місточок, а на березі зелена низькоросла трава, як килим. Зліва від річки старі хатинки з солом’яним дахом, а за ними височіють дерева, які тільки починають одягати зелене вбрання. Я малюю коло хати дітей.
- Це рамка. Це полотно. На полотні я малюю лінію горизонту. Над лінією горизонту блакитне чисте небо, по якому пливуть білі, пухнасті хмаринки. Знизу, під лінією горизонту, в’ється річечка, мов стрічечка. Через річечку покладений дерев’яний місточок, а на березі зелена низькоросла трава, як килим. Зліва від річки старі хатинки з солом’яним дахом, а за ними височіють дерева, які тільки починають одягати зелене вбрання. Коло хати діти. На передньому плані картини я малюю широку стежину, яка веде до рідної батьківської хати.
Урок розвитку мовлення, на якому складається текст твору, є своєрідним підбиттям підсумків проведеної роботи. Кожному з таких уроків передує копітка підготовка, яка проводиться під час вивчення програмового матеріалу з мови, читання, природознавства, мистецтва та ін.
Урок розвитку мовлення повинен бути організований як прощання з картиною. Діти на чернетці пишуть твір за змістом картини.
• Учитель перевіряє чернетку, вказує на помилки, пропонує доопрацювати
й відредагувати твір.
• Назва твору дається наприкінці роботи учня.
• Діти переписують твори в робочі зошити або на окремі аркуші паперу і виготовляють подарунок для картини — книжку, яку оформлюють своїми малюнками. Можливо вони намалювали б там той предмет, який вони хотіли побачити на картині і оце буде своєрідним підсумком роботи за картиною.
Ось так саме, в ігрових ситуаціях дитина почувається вільно, вона не скута досвідом, знанням, не обмежена заборонами. Навчальні ігри допомагають запалити вогники думки, які, за словами В.Сухомлинського, стимулюють рухливість розумових процесів. Використання ігрових моментів у процесі навчання дає можливість розвивати творчі здібності учнів, розвиває мовлення, розширює кругозір, підвищує інтелектуальний рівень.
-Скажіть, будь ласка, чи переконала я вас, що така робота є доцільною, цікавою і результативною. Я думаю, що такий вид роботи ви візьмете собі в учительський портфель. Я думаю, ви погодитеся зі словами класика: «Якщо учень у школі не навчиться творити, то і в житті буде тільки копіювати та наслідувати».
Жан-Жак Руссо: «Нудні уроки тільки й можуть викликати ненависть до викладача і до того, що викладається». Дякую за увагу.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку