З досвіду роботи викладача

З ДОСВІДУ РОБОТИ ВИКЛАДАЧА МАТЕМАТИКИ

 ВОРОНЦОВОЇ ОЛЕНИ

Скільки існує світ, стільки педагоги займаються питанням виховання підростаючого покоління, шукають нові методи викладання, пожвавлення аудиторії, її активізації, спонукання до праці на заняттях, до мислення, вміння висловлюватись, відстоювати свою точку зору.

Сьогодні часто доводиться чути від викладачів і батьків, що діти стали іншими, їх складніше навчати і виховувати. Так, сучасні студенти мають ряд особливостей, які, без сумніву, впливають на їхню успішність. Перед нами за партами на занятті сидить нове покоління студентів, які використовують Інтернет вже на новому рівні – як простір, в якому вони живуть. Вони звикли бути в Мережі, з ними завжди смартфони і для них це природна якість життя. Школярі і студенти працюють з фотографіями, відеоматеріалами та звуками вільно на будь-яких гаджетах, і вони здатні працювати з безліччю джерел інформації одночасно. На відміну від їхніх батьків, які були школярами в 80-90 роки і з відкритим ротом ловили кожне слово вчителя, дивуючись глибині і змістовності його лекції, сьогоднішніх підлітків вже не може влаштувати монологічна модель інформаційної передачі. [5, с.72].

Як же допомогти сучасному студентові стати успішним у навчанні? Як сприяти розвитку його пізнавальної мотивації? Як допомогти сприйняттю і розумінню змісту навчального матеріалу? Як активізувати розумовий процес і полегшити запам'ятовування? І як, зрештою, підвищити інтенсивність праці студента на занятті для отримання кращого результату? Ці проблеми є актуальними сьогодні для будь-якого викладача.

Безсумнівно, перше, що потрібно зробити, – прийняти сучасних дітей такими, якими вони є, не має сенсу їх "переробляти", а навпаки, слід навчитися використовувати їхні особливості  сприйняття інформації для реалізації навчальних цілей.

Закон «Про вищу освіту» передбачає від педагогічних працівників постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію; забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності, додержуватися норм педагогічної етики, моралі; поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах [1].

            У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знання. Студентам потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов.

Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

▪ створення позитивного настрою для навчання;

 ▪ відчуття рівного серед рівних;

 ▪ забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;

▪ усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

 ▪ відчуття суб'єктом навчання себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку.

Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження.

     Без математичної  освіти сучасній людині не обійтися  з кількох причин:

• математика  надає   можливість розвивати гнучкість розуму, що потрібно для  об’єктивного  розв’язання  будь-якої ситуації;
• математика розвиває  мислення, творчі здібності, логіку і критичне 

          мислення;  

• математика вчить застосовувати  знання у навколишньому середовищі;
• математика дозволяє розвинути деякі важливі розумові якості, такі як: аналітичні, дедуктивні (здатність до узагальнення), критичні, прогностичні (вміння прогнозувати, мислити на кілька кроків вперед) здібності;
• математика покращує можливості абстрактного мислення (адже це абстрактна наука), здатність концентруватися, тренує пам’ять і підсилює швидкість мислення;
• математика  надає здатність до аналізу складних життєвих ситуацій, можливість приймати правильне розв’язання проблем і визначатися в умовах важкого вибору.

Кожна людина протягом свого життя  постійно  виконує елементарні обчислення, робить підрахунки, розраховує відсотки і т.п. Як говорив великий  вчений, який досяг успіху як на ґрунті  природничих наук так і в галузі гуманітарних дисциплін – рідкісний випадок універсального розуму –М. Ломоносов: «Математику тільки тому вчити треба, що вона розум  до ладу приводить.» [2].

При проведенні лекційних занять застосовую різні види лекцій: проблемна лекція, інформаційна лекція, лекція˗дискусія. З метою візуалізації інформації широко використовую мультимедійні презентації, відеофільми, що значно підвищує ефективність сприйняття навчального матеріалу студентами, дозволяє збільшити обсяги інформації для засвоєння за відведений на читання лекції час. При проведенні практичних занять  застосовую методи, які стимулюють студентів до активного мислення і практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом.

Як відомо, гарантією успішного навчання є бажання студента навчатися, пізнавати нове. Василь Олександрович Сухомлинський говорив, що розумова праця – це індивідуальний процес, який залежить не лише від здібностей, але й від характеру дитини, і від різних обставин. Тому свою роботу будую так, щоб студент знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. На кожне заняття  підбираю такі форми, прийоми, методи та засоби, які допомогли б кожній дитині домогтися бажаних результатів своєї праці.

        У своїй роботі використовує наступні інтерактивні технології   на заняттях з математики: "Мікрофон", "Мозковий штурм", робота в парах, робота в малих групах, "Навчаючи – вчусь", "Незакінчене речення". Наприклад, інтерактивна технологія "Мікрофон" використовую найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагаюся зосередити увагу студентів на осмисленому сприйнятті матеріалу.

Для організації роботи студента та його заохочення використовую різні способи і методи.

Візуальні дидактичні матеріали

При викладанні нового матеріалу використовую  візуальні дидактичні матеріали з курсу аналітичної геометрії, які частково вивчаються у шкільному курсі математики: пряма у просторі, площина у просторі, просторові геометричні фігури. Стараюся надати  студентам  матеріал застосовуючи дидактичні таблиці, які розширюють  їх просторову уяву. (таблиця 1)

Інформаційні таблиці

           Працюючи зі схемами і таблицями при вивченні нового матеріалу на заняттях з математики колективно, в групах або індивідуально, пропоную студентам доповнити вже наявну таблицю, схему, або створити свою, або замінити таблицю схемою і навпаки.

           Наприклад, при закріпленні знань з теми "Первісна", доцільно використовувати наступну таблицю (Таблиця 2):

Заповніть пропуски в таблиці     Таблиця 2

Інтелект-карта

Це універсальний спосіб організації інформації, адаптований для максимально продуктивного сприйняття мозком. Технологія вчить мислити у новій площині, залучаючи до активної роботи обидві півкулі мозку. Думки та висновки викладаються у зручному форматі, з довільним додаванням малюнків та інших допоміжних елементів. [3].

Найпопулярніша схема містить декілька складових: ключові слова з теми, графічні зображення, стрілки, що поєднують між собою різні блоки. Все це покликано формувати інтуїтивне сприйняття інформації. Такі інтелект-карти я використовую на заняттях для систематизації та узагальнення знань.

Приклад інтелект-карти на тему "Паралелепіпед"

Інтелект – карта "Паралелепіпед"

Інтернет-меми

Це будь-яка інформація, подана лаконічно і дотепно, щоб привернути увагу користувачів інтернету. Вона відтворює певне ставлення до подій чи обставин. Найпопулярнішими є інтернет-меми у форматі зображення із влучним жартівливим текстовим поясненням. Тривалий час вважалося, що їх використовують у мережі тільки з розважальною метою, проте доведено, що у навчанні вони теж є доволі ефективними. [3].

Хмари слів

Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми. Використовую хмари слів на етапі систематизації та узагальнення знань, також  при актуалізації опорних знань. Хмари слів створюють студенти самостійно, на основі вивчених даних. Інколи студентам необхідно прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом  заняття. Д

Для створення «Хмари слів» використовую сайт https://wordcloud.pro/ru/gallery.

Таблиці –уважності.

Для розвитку  уваги і логічного мислення даю завдання у формі таблиць.

Плануючи професійний розвиток, педагог складає власний план дій, ураховуючи власні переваги і недоліки. Дбаючи про безперервний саморозвиток, він приділяє належну увагу самоаналізу як способу самопізнання, роботі над метою, пріоритетами; він послідовний у діях, керує власними емоціями, визнає власні помилки і сприймає їх як корисні уроки.  М. Фуллан наголошує, що «вчительська професія не буде такою, що навчається, поки більшість вчителів не стануть носіями змін, здатними працювати над своїм відчуттям мети через пошук, досягнення компетентності та співпрацю» [3].

Постійної уваги вимагає вдосконалення системи контролю та оцінювання якості знань і практичних навичок, оскільки, за В.О. Сухомлинським, «найголовнiше заохочення … в педагогiчнiй працi – оцiнка». Адже від оцінки залежить матеріальне становище студента (стипендія для осіб, що навчаються за держзамовленням). Окрім того, будь-яка особистість бажає отримати оцiнку за результатами своєї дiяльностi, зокрема навчальної.

Використовую усі доступні форми контролю: попереднiй, поточний, повторний, тематичний, перiодичний, рубіжний, пiдсумковий, комплексний. Надзвичайно ефективним є проведення повторного і тематичного контролю, адже не секрет, що студенти швидко забувають пройдений матеріал навіть при достатньому попередньому засвоєнні.

При цьому виходимо з позиції К.Д. Ушинського: хорошi дидактики те й роблять, що без кiнця повторюють i кожен раз додають щось нове. Повторна перевірка як найкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'ятi. Відповідно до цілей контролю використовую  різні його методи: вибіркове усне опитування перед початком занять, фронтальне опитування за питаннями і тестами, письмові контрольні роботи, програмований комп’ютерний контроль на основі тестів, ситуаційні задачі, практичну перевірку – індивідуальний контроль навичок, оцінювання активності студента, уточнень і доповнень попередніх відповідей у процесі занять.

Ці корисні поради – правила – тільки невеличка частинка, тільки вершина айсберга педагогічної мудрості,  педагогічної майстерності,  спільного педагогічного досвіду багатьох поколінь. [5, с. 73].

Література :

1.                     Закон «Про вищу освіту» , від 2014, № 37-38, правки і зміни № 2443-VIII від 22.05.2018, ВВР, 2018.
2. Ломоносов М., https://kpi.ua/lomonosov_m
3. Лугових Т.І., Матеріали педагогічного досвіду, Вовчанський коледж
4. Фуллан М. Сили змін. Вимірювання глибини освітніх реформ / М.Фуллан. – Львів : Літопис, 2000. – с. 272.
5. О. Щепіло, Журнал «Фахова передвища  освіта», № 1 (48) 2019, с. 72