З літератури США: А. Азімов «Фах»

Тема: З літератури США: А. Азімов «Фах».

Мета: знайомство учнів із життєвим і творчим шляхом Айзека Азімова; розвиток навичок стислого переказу твору та аналізу його найсуттєвіших епізодів, складання простого плану та добору цитат до нього, побудова схем, таблиць, характеристика героя, формування власних суджень, висновків; виховання стійкого бажання учнів удосконалювати свою особистість, формуючи риси порядності, працелюбності, творчого потенціалу.

Обладнання: текст оповідання А. Азімова «Фах», портрет письменника, виставка книг та ілюстрацій до них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тип: комбінований

 

Попередня підготовка учнів до уроку: враховуючи невелику кількість учнів у класі сільської школи та недостатню кількість примірників тексту оповідання, діти отримують завдання за групами (3-5 учнів): біографи, астрономи, літературознавці, лінгвісти, філологи, художники

Зміст роботи:

1.Знайомство з темою та метою роботи на уроці.

2.Айзек Азімов – приклад людини, в якій щасливо поєдналися вчений і художник слова.

Група юних біографів підготувала виступ про життєвий та творчий шлях письменника.

Народився А. Азімов 1920 року в містечку Петровичі (Білорусь). У 1923 р. трирічного хлопчика («у багажі батьків», як пише він сам) привезли до США. У Нью-Йорку батько відкрив невеличкий магазинчик, за прилавком якого частенько доводилось стояти і Айзеку.

У 15 років він закінчив коледж, у 19 – університет. У 28 років став доктором наук, професором з біохімії. Азімов працював у таких відомих університетах, як Колумбійський і Гарвардський.

Якось до рук 9-літнього Айзека потрапив один із випусків першого у світі часопису наукової фантастики, заснованого американським письменником Х’юго Гернсбеком. Через 2-3 роки він сам почав писати науково-фантастичні оповідання.

Визнання прийшло до нього в 1941 році після публікації «Приходу ночі», що його американські читачі назвали кращим оповіданням сучасної наукової фантастики.

Він написав понад триста п’ятдесят книг, серед яких є романи, повісті, оповідання, праці з біохімії, математики, астрофізики, міфології.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Юні астрономи  розповідають про Сонячну систему та досягнення людства в області космонавтики.

4 жовтня 1957р. – перший запуск штучного супутника Землі.

Саме в цьому році і було написано оповідання «Фах».

12 квітня 1961р. – перший політ людини в космос, це був Ю. Гагарін.

1965р. – перший  вихід О.Леонова у відкритий космос.

21 липня 1969р. – перша висадка на Місяць американських астронавтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Юні літературознавці нагадують теоретичні терміни.

Тема – те, про що йдеться у творі.

Ідея – головна думка твору

Сюжет - система подій у художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. 

Науково – фантастична література – твори, в яких представлено науково обґрунтоване зображення життя людей у майбутньому.

5. Юні лінгвісти проводять попередню словникову роботу, пов’язану з текстом оповідання.

Фах – професія.

Соціологія – наука, яка вивчає людське суспільство та поділяється на спеціалізовані галузі.

Галактика – космічна система, що складається з зір, зоряних скупчень, пилових і зоряних туманностей.

Гідропоніст, гравітика – професії.

Скіммер, стратоплан – засоби пересування у повітрі.

Депресія – пригнічений стан людини. 

Порушення хронології у викладі сюжету учні пояснюють неврівноваженістю головного героя оповідання, викликаною невизначеністю у житті, постійними пошуками істини, доказом своєї потрібності, своїх розумових здібностей. Події, описані в оповіданні, відбуваються 6500 року – День Читання; 6510 року – День Освіти; 6512 р. - перебування Джорджа Плейтена в притулку.

6. Юні філологи знайомлять із сюжетною лінією твору, цитатно ілюструючи свою розповідь.

Розвиток сюжету:

1. Джордж Плейтен та Хайлі Омейні – сусіди по кімнаті в притулку для слаборозумних.
2. Обурення Д. П. щодо спокою Х. О. перед Олімпіадою. Бажання Д. П. вирватися з притулку і помститися Антонеллі за несправедливу оцінку його здібностей та поміщення до цього закладу.
3. Розмова з Х. О. про мрії (хто ким мріяв бути).
4. 1 листопада - День Освіти та його значення для 18-літніх. Вибір професії.(спогади Д. П. ).
5. Спір Джорджа Плейтена з другом Армандом Тревіліяном щодо професії металурга та програміста.
6.  День Читання.

Способи засвоєння навичок читання 8-річними дітьми (проходив у просторій залі міського Дому освіти). Незрозумілі спочатку знаки на карточці. Аналізи.

7. День Освіти. Багаж, з яким підійшов до цього дня Дж. Плейтен. Результати його обстеження.
8. Перші дні в Інтернаті.
9. Рішення покинути притулок через 1,5 року.
10. В Сан-Франциско на Олімпіаді металургів.
11. Зустріч з Тревіліяном після його поразки.
12. Розповідь Ладисласа Інженеску про минуле Землі та його докази, що сучасна система освіти найкраща.
13. Розмова Плейтена з вельмишановним новіанином по відеофону, в якій він виклав свої власні погляди на освіту.
14. Сприйняття новіанином розмови як забави викликає гнів Джорджа.
15. Дж. П. знову в Інтернаті.

7. Юні фантасти розповідають про освіту майбутнього:

      Розглядаються 3 епізоди тексту:

1. День Читання.
2. День Освіти.
3. Олімпіада.

- Як ставляться герої твору до Дня Читання?

    (Автор називає цей день «великою подією в житті кожного». У душі Джорджа Плейтена панував неспокій і надія. А батьки хвилювалися більше, вже зранку поклали друкований текст на тумбочку. А після повернення з будинку Освіти він так добре читав батькові, що Плейтен-старший не міг стримати сліз і покликав родичів, аби поділитися з ними радісною новиною).

     - Чим відрізнявся День Освіти від Дня Читання?

   (У вісімнадцять років на мозок юнаків і дівчат за допомогою стрічок накладалась сума знань, необхідних для виконання певної кваліфікаційної роботи – від дипломованого чорнороба до дипломованого програміста).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   - Чи можна вважати, що здобуття фаху закінчувалося Днем Освіти?

   (Думки учнів розбігаються: з одного боку, знання, накладені на мозок, більше не удосконалюються, а з іншого виникає запитання, навіщо існує ще один день - День Олімпіади. Чи не для того, щоб проблему сьогоднішньої Землі спроектувати на долі космічного людства у майбутньому? Автор розширює реальний простір до світу в радіусі десяти світлових років та півтори тисячі заселених планет).

 

Графічний запис моделі цивілізації майбутнього, створеної Азімовим.

 

 

 

 

 

 

 

                             - Чому в оповіданні слова Читання, Освіта, Олімпіада    написані з великої літери?

- Чи маємо ми право поставити знак рівності між Освітою і Знанням?

Словникова робота.

Освіта. Сукупність знань, одержаних у результаті систематичного навчання.

Знання. Осягнення, свідоме розуміння дійсності.

(За допомогою стрічок на мозок «накладалися знання», але Джордж доходить істини, що «знання збираються по зернині», «по крихтах», «по краплинці». Цю саму думку підтверджує ще один герой – Омейні: «Книжки існують, щоб їх читати і перечитувати»).

- Чи випадково обрано час для проведення Дня Читання, Дня Освіти, Олімпіади?

                    У процесі роботи на уроці складається схема:

                          Оповідання «Фах»                       сучасність

                   ДЕНЬ ЧИТАННЯ (вересень) –      1 вересня         дипломований                                      

                   ДЕНЬ ОСВІТИ (листопад) –          18 років                  спеціаліст

                   ОЛІМПІАДА (травень) –         останній дзвінок

                  В День Читання вони отримують вміння читати, а в День Освіти набувають фах. У нашому розумінні  олімпіада – це змагання між людьми, які досягли гарних результатів у знаннях чи в спорті, завдяки своїм здібностям, праці, наполегливості. У творі «Фах» Олімпіада – це  отримання молодими людьми знань певної професії, що дають «машини» 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 - На думку історика Інженеску, «така система освіти найкраща». А чи погоджуєтеся ви з даним твердженням?

 

Освіта майбутнього: переваги

Освіта майбутнього: недоліки

Держава дбає про освіту. Держава піклується про майбутнє людини. Система здобуття освіти чітко відпрацьована. Освіта надається згідно із здібностями мозку. Забезпечення роботою. Високий розвиток науково – технічного прогресу. Заселення тисяч планет. Одна мова для всіх, що полегшує спілкування. Піклування держави про демографічну ситуацію. Уникнення катастрофи на Землі завдяки розвитку наукового – технічного прогресу.

Методи навчання пригнічують дитину, позбавляють активного спілкування, самостійного розвитку. Пригнічений пізнавальний інтерес. Освіта швидше нагадує фарс. Обмеженість освіти. Програмування людини, стандартизація суспільства. Прагматичні інтереси. Духовність – другорядне. Пригнічення емоцій, що заважають розвиткові. Жінки позбавлені прав, про них згадують, коли потрібно заселяти планети. Олімпіада – не змагання, а жорстока боротьба за місце під Сонцем. Люди – слухняні гвинтики, від яких приховують правду. Творча особистість не цікавить уряд. Людина – залежна, безкарно застосовуються заспокійливі ліки. Забуті норми моралі, напрацьовані людством. Це тоталітарна система освіти, вона принижує гідність людини, ламає її волю, творчий злет.

 

8. Характеристика головного героя.

     Сьогодні ми, аналізуючи оповідання, спробуємо з’ясувати, яку роль відіграє в вашому житті інтелектуальний пошук, набуття знань. Розглянемо. як Джордж Плейтен, головний герой оповідання, розв’язує цю проблему для себе, а може, й для нас?

• Словникова робота: інтелект, інтелектуал, інтелектуальний.
• Евристична бесіда.

- Яким ви уявляєте Джорджа Плейтена?

- Чим зацікавив вас цей персонаж? 

- Чи не нагадує вам Джордж самого Айзека Азімова? Чим?

- Чи можна назвати Джорджа Плейтена особистістю?

Учитель пропонує учням завершити намальовану на дошці схему, дописавши визначальні риси людини, що є особистістю.

 

 

           Допитливість,           Інтелектуальні         Самостійність

пізнавальний                   здібності                       

     інтерес

СамокритичністьПрацелюбність

                                Здатність до подальшого

                                              розвитку

 

(Учні доповнюють схему рисами: наполегливість, сила волі, впевненість у собі,висока моральність, цілеспрямованість, гідність)

 

     Учитель пропонує учням визначити, які з даних рис має Джордж Плейтен, і ті, які, на їхню думку, роблять цього героя винятковим.

 

• Робота в парах (можна в малих групах). Складання таблиці

 

Визначальні риси

Текстове підтвердження

Допитливість     Самостійність   Цілеспрямованість, практичність Сила волі , наполегливість           Здатність до глибокого емоційного сприйняття дійсності       6.Здатність до подальшого        розвитку

Прагне швидше навчитися читати, дуже хвилюється. Багато читає. Розуміє, що знання «збирають по краплині». Чітко поставив мету – стати програмістом. Намагається довести своє право на самовизначення лікарю Антонеллі, Омейні, Тревіліяну, новіанину, Інженеску («Не думайте, що я жартую…»), не відступає перед перешкодами. Протягом усього оповідання ми спостерігаємо, як змінюється душевний стан героя (гнів, відчай, розпач, лють, сум’яття, занепокоєність, сором, збудження)   Впевнений, що зможе сам поповнювати знання «…з книжок. Думаючи»

 

 

Учні складають власні таблиці, аргументують свій вибір.

Учитель. У чому ж винятковість Джорджа Плейтена?

     Висновок. Завдяки оригінальності мислення, пізнавальній активності, силі волі Джорджу Плейтену вдається перебороти обставини, подолати всі випробування, довести, що «люди – не машини». При цьому захоплення викликають не тільки його вчинки, а внутрішній світ героя, що робить образ головного героя виразним, неповторним. Відчувається, що він не зупиниться на досягнутому.

9. Підсумок уроку.

Літературний диктант:

1.А. Азімов розповідає про галактику, в якій (1500 заселених планет).

1. Земля в цій галактиці – (інтелектуальний ринок, кузня фахівців).
2. Події, описані в оповіданні, відбуваються (6500 року – День Читання; 6510 року – День Освіти; 6512 - момент перебування Дж. в притулку).
3. День Читання проводиться у (вересні).
4. День Освіти  (1 листопада, коли виповнюється 18 років).
5. Олімпіада (1 травня).
6. Дж. Плейтен мріяв стати (програмістом).
7. Щоб більше знати про свій майбутній фах, хлопець таємно (читав книжки).
8. Таких, як Дж. Плейтен (10 тис. і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів).
9. Дж. Плейтен намагався викласти спосіб здобуття освіти в діалозі (з новіанином).
10. Притулок – це (Інститут вищої освіти).
11. Порушення хронології у викладі сюжету пояснюється (постійними пошуками істини головним героєм)
12. Оповідання закінчується запитанням, тому що герой і далі буде в пошуках, бо він (творча особистість).