З власного досвіду "Розвиток творчих здібностей на уроках географії"

Розвиток творчих здібностей  учнів на уроках географії

(з власного досвіду)

Ще давні філософи стверджували, що мислення входить в наш розум через браму почуттів. Завдяки творчій діяльності учнів розвивається діяльність Якщо вчитель  - особистість творча, то відшукає індивідуальний творчий підхід до кожної дитини і розвине в ній потребу у власній творчій діяльності.

Не всі діти мають однакові розумові здібності, не всі здатні сприймати той об'єм матеріалу, який повинні засвоїти, тому завдання  вчителя - зробити навчальну діяльність кожного учня посильною, доступною, цікавою,  урізноманітнити навчальний процес.  На мою  думку, «хороший урок – це урок запитань і сумнівів, ідей і відкриттів, а хороших методів, які варто використовувати на уроці, стільки, скільки існує хороших учителів”.

Під час викладання географії я застосовую такі форми і методи, які збуджують творчість учнів, створюють емоційне піднесення, викликають захоплення навчальним процесом. Основне завдання уроку полягає в тому, щоб він був цікавим, зрозумілим, вмотивованим.

  Велику увагу приділяю організаційному моменту. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій" -    це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках. Ось ,яку розминку проводжу під час вивчення  уроку - мандрівки  (7 клас) « Природні зони Африки».

Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: На  попередніх  уроках ми мандрували з вами дивовижним і загадковим материком, улюбленцем  Сонця -  Африкою. « … Але й життя прекрасне ще й тому, що можна мандрувати » - говорив Пржевальський. І щоб переконатися в справедливості цих слів,  сьогоднішній  урок є продовженням попередніх наших мандрівок.

   З чого починається  будь - яка  мандрівка?

       (учні  дають   відповіді – пропозиції )

   На мою думку, нашу мандрівку розпочинаємо зі збору рюкзака.  Нам потрібно зібрати у нього необхідні  речі ( у нашому випадку ) - це  ваші знання. Наповнивши   його,  ми  зможемо мандрувати далі.  

Рюкзак прикріплено на дошці.

Вчитель: Ця дивовижна і унікальна Африка!   Яка ж вона насправді?

     « Подумайте! Пригадайте! Відшукайте!»

1.  РОЗМИНКА.

 Завдання  (швидко відповідати на запитання):

    1. Площа материка … ( 30,3  млн. км)

    2. В основі материка Африка залягає давня….

                                             (  Африкано–   Аравійська платформа)

    3.  За рельєфом    материк  поділяється на …

                                                ( Високу і Низьку Африку)

    4. На півночі розташовані молоді гори … ( Атлаські)

    5. На розподіл  температур та опадів на материку впливає …

                                          ( рельєф материка,    холодні і теплі течії ).

   6. Річки Африки належать до басейнів …

                                       ( Атлантичного і Індійського океанів).

   7. Найбільша річка Африки і світу …. ( Ніл)

   8. Найбільше озеро материка .. ( Вікторія)

Із завданнями  розминки ви впоралися,   наповнивши  рюкзачок вашими географічними знаннями. ( виконані завдання вкладаються в рюкзачок).

  На моїх  уроках мотивацією навчально - пізнавальної діяльності служать вислови письменників, притчі, цікаві історичні факти, повідомлення, казки,  які позитивно впливають на процес сприйняття.

     Створюю проблемні  ситуації на уроках, що сприяють творчій активності, розвиваю  уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, бо вважаю, що це запорука успішного навчання. Передумовою до вивчення будь-якої теми є правильно сформульована проблемна ситуація, пояснення обов’язково супроводжується демонстраційним експериментом, мультимедійним супроводом, використанням міжпредметних зв’язків, загадок, парадоксів, історичних довідок. Під час узагальнення навчального матеріалу  використовую  таблиці, графіки, схеми, кросворди.

 Часто починаю свої уроки  інформаціями «Нам це цікаво знати», де учні роблять коротенькі повідомлення з газет, журналів, довідників до теми, яку вони вчили, учні часто використовують краєзнавчий матеріал. У кінці теми таких повідомлень збирається певна кількість, пропоную школярам таке завдання  «Створи книжку своїми руками», тоді учні створюють власну книжку. Працюючи з джерелами знань, учень створює свою індивідуальну роботу, але вчитель повинен направити його в певне русло: ознайомити з літературою, навчити узагальнювати і створювати власний матеріал, а не копіювати, переписувати. Зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержаних знань. Ще Ушинський писав, що порівняння є основою пізнання і навчання. Тому я прагну, щоб цифровий матеріал учні запам’ятовували не самі  по собі, а у порівняннях.  Так, при вивченні теми  «Тваринний світ України» використовую чайворд «Тварини України».                

Практикую випереджувальні завдання від простих до складних, наприклад:  складання   схем – опор, «Здивуй  усіх». На уроці  учні презентують свою роботу (малюнки, вірші), виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Під час повідомлень вони демонструють фотографії, малюнки, відеоматеріали, презентації,  розповіді доповнюють легендами, власними віршами.  Ось який вірш склала учениця 8 класу Кебус Марія

            Лісова зона

У мандрівку всіх запрошую я вас.

Чарівний світ природи  вже чекає нас,

Де вовк і  заєць весело живе

І  дерево з травичкою  росте

 

А ось і перед нами не в метрах ,а у кілометрах

З`являється  вона  -  зона  лісова,

Це світ низин, болота і озер,

Його Поліссям всі ми назовем.

 

Тут дуб і граб з ялиною ростуть,

А в пишному гіллі пташки гніздечко в’ють .

Тут рись, ведмідь і вовк гуляють

І ягоди  та  журавлина дозрівають.

 Наприклад, вивчаючи тему «Природні зони  України»  (8 клас), даю випереджувальне завдання «Ландшафтні натхнення» . Ставлю питання:  хто з українських письменників, поетів описував природні  зони України? У 8 класі, при вивчені  природних зон України  учні читають поезію Т. Шевченка, Л.Українки,  Л. Костенко та інших українських поетів та письменників .

 Використання художньої літератури на уроці  «Погода і небезпечні погодні явища.» ( 8 клас )Микола Іванович Марфієвич «Крутіж» (опис паводку)

…Кузьма глянув на долину і очам своїм не повірив. Там, де недавно повзла срібляста річка, тепер стояло море, широке, не обняте. Все було залите водою. З води виринали дерева та зелені горби, на яких стирчали всякі речі, занесені водою. Кузьма спустився у долину і збіг узбіччям до села. На березі товпились люди. В розпуці дивились вони в каламутні хвилі ріки, де тонуло їхнє майно. Жінки голосили, а чоловіки рятували, що могли. На плотах, на ковбках, збитих докупи, пливли вони вздовж ріки і довжелезними гаками тягли на берег рештки майна.

Село майже зникло. Хати, клуні, сади вкрила вода. Лише на горбах та скелях стояло кілька хаток не займаних водою.

Михайло Коцюбинський «Лялечка» (опис грози і бурі).

Чорні хмари росли на крайнебі, насувалися над чорною землею. Надворі стало чорно, як у комині. Здавалося велетенський звір-потвора наближавсь до принишклої землі, розкривав вогняну пащу і скалив чорні зуби. Од його дихання трусилися дерева і ховалось усе живе…

Почалась канонада … прокотились -небесні гармати… пальба ставала частішою. По небу літали вогняні стріли, червоні змії, цілі клубки полум’я. Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небу такий могутній грім, що земля тряслась, стіни в школі ходили ходором, а парти в сусідній хаті у дикому сполоху знімались із місця і з грюкотом гасали в порожньому класі.

Канонада тяглася довго і уперто. Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось із силами. І раптом небо пойнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю, церква похитнулась, стіни в школі розсипались, і все щезло і затихло.

Під час такої роботи учні не просто знаходять  матеріал, готують реферати, а й ставлять запитання, дискутують, відстоюють  свою точку зору.  Наприклад, у   6 класі при вивченні тем «Атмосфера», «Погода», «Гідросфера» учні добирають загадки та прислів’я про явища природи та воду. При вивченні материків та океанів у 7 класі використовую твори Ж. Верна,  Д. Дефо, Г. Р. Хаггарда, А. Конан Дойла та ін. Використання міжпредметних  звязків  на уроках розвиває у дітей інтерес не тільки до предмету, але й залучає до творчого пошуку.

     Використовую опорні схеми, де діти малюють основні теоретичні поняття у вигляді структур,  пірамід, нерідко у зошитах з'являються «тварини», "рослини", " малюнки природних зон " та інші. При вивченні природних зон світу (7 клас) заохочую учнів до виготовлення маке­тів. Використовую  на уроках: кросворди, ребуси, загадки, ігри,  написання творів-мініатюр, віршів про природу .

 На своїх уроках я практикую ділові ігри. Наприклад, вивчаючи океани в 7 класі чи тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:

1. Один із вас буде капітаном, інший штурманом. Потрібно визначити мету експедиції, вибрати маршрут плавання, розказати про природу тих місць, де ви побували.

2. Здійснити  уявну подорож до північного полюса. Вибрати спосіб пересування. Які труднощі вам зустрілися?

Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи, наприклад, скласти пам'ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк. Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не відбулася», або «Три дні в Африці». Часто ці завдання доставляє «Пляшкова пошта» . Творчі роботи учні ілюструють малюнками.

 З метою активізації уваги часто створюю  проблемні та ігрові ситуації: «Щасливий випадок», « Пляшкова пошта», « Чарівна скринька » « Що? Де? Коли?», засідання  Клубу знаючих і вміючих, які формують навички самостійного мислення, пошуку нового рішення. Захопившись, діти не помічають, що вчаться, пізнають, запам’ятовують нове.

  У своїй роботі практикую і короткострокові проекти, які створюються безпосередньо на уроці.

 Учні з великим задоволенням складають вірші - сенкани. Сенкан - це вірш з п’яти рядків, який синтезує інформацію в стисле повідомлення.

Ця форма роботи вимагає не тільки знання теми, а й творчої фантазії, вміння виділити головне, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Пропоную вашій увазі зразки віршів сенканів, які склали мої учні:    

                Карпати                                                                                         Село

            Цікаві,зелені,                                                                  Старовинне ,гарне,

     Ростуть, надихають, вражають,                        Розбудовується, збільшується, надихає,

Карпати особливо гарні восени                                    Як часто в селі народжуються діти.

              Гори                                                                                                      Батьківщина. 

 

              Опади.                                                                                        Сніг.

Йдуть, капають.                                                              Падає, кружляє,

             Бідні, рясні, затяжні.                                           Лапатий, пухнастий, білий.

         Різні стани водяної пари.                                          Летить і застеляє землю.

            Дощі.                                                                                                  Вода.

      Створення проектів під силу навіть учням 6 класу. Так протягом  минулого навчального року учні створювали довготривалий колективний проект «Географія в казках». Кожен учень міг презентувати свою географічну казку до будь  - якої теми, для цього на уроці відводився спеціальний час. Якщо казка заслуговувала уваги, то її вводили до книги. Хочу зазначити, що учні не тільки писали казки, а й творили казки в малюнках. На останньому уроці діти презентували книгу, створену власними руками.  Складання казок  практикую до тем (6 клас) «Гідросфера», «Атмосфера», «Літосфера», «Біосфера» - збери цікавий матеріал і  « Створи книгу власними руками». Гарною  традицією є свято «Прощання десятикласників з географією»,  де кожен учень 10 класу дарує створену власну книжку «Географія в казках»  географічному кабінету.

Ось фрагменти  казок, які  написали  учні  6 класу Халос Вероніка  «Вітерець»

 Жив був маленький Вітерець, і був дуже одинокий. Він заздрив  великим вітрам, бо вони були сильні, а він  - слабкий. Коли Вітерцю  було сумно, він йшов до старого вітру, якого  звали Ураган. Ураган завжди заспокоював Вітереця  і йому  говорив: «Хлопчику мій , не сумуй, ти виростеш  і  також  станеш великим та сильним ». « Коли ж  це буде?» - сумував Вітерець.

Одного разу Вітерець гуляв над морем, день був жаркий , люди відпочивали на пляжі,. До них  прилетів Вітерець,  став віяти над ними  і почув , як люди раділи  йому. І тоді  зрозумів, що він потрібен людям. «Ну для чого мені рости ?»-  думав він -  адже Ураган і його брат Смерч приносять своєю силою біду, горе людям, а я, маленький , своєю слабкістю –  тільки  користь…

Галун Вікторія  « Подорож Краплинки  »

Була собі на світі Краплинка. Вона  жила у гарній, білій хмаринці, але раптом почалася буря. Почав падати дощ.

Краплинка впала на листок тюльпану, скотилася  у струмок. Та  не довго вона плавала. Струмок заніс її у річку. Вона спочатку була бурхлива, але, коли закінчилась буря, річка втихла, її ніжні води несли Краплинку, аж до моря. Бурхливі морські хвилі носили  її  туди – сюди, вгору, вниз, аж поки не винесли її в океан.

Носив Краплинку океан довгих  кілька років,  бачила  вона Аляску, Африку, Росію , найбільшу країну світу - Китай, у якому понад мільярд людей. Краплинка бачила багато підводних вулканів, глибоких  морських  западин, великих  підводних печер.

Після цих довгих мандрів океан поніс Краплинку до Північного полюса. Побачила вона  полярне сяйво, білих ведмедів і морських котиків. Любувалася всім  цим Краплинка. Аж  раптом проковтнув її великий синій кит…

  Гарною традицією є те , коли старшокласники вчать молодших школяриків, як укладати книжки, робити  до них ілюстрації .

Ілюстрація, яку  створив Ісанський О учень  11класу до  казки «Подорож Краплинки».

 

 

Учні створюють анімаційні моменти (мультфільми). Ось який мультфільм створила  учениця 6 класу Благута Валентина   "Мандрівка Крапелинки - мандрівниці".

 

 

 

 

Учням  8 – го класу до теми «Внутрішні води»  було запропоновано скласти проект «Річка мого дитинства» . Вони створили науково – фантастичний журнал, до якого ввійшли статті дітей, твори, власні вірші, малюнки, фотографії, схеми « Що буде, якщо змінити русло річки?», «Як учні річку врятували» та інші.

Бухта – річка мого дитинства.

Річка Бухта починається одразу за нашим городом. Тоненькі стріли осоки, зелені долоньки кульбабок із сонечками жовтого цвіту обступають її. Небо над нею так низько, що аж боязко: а що, як вдаришся головою об темно –синю стелю – і посипляться зорі?

     Весняними вечорами річка голосно розмовляє сама з собою. А влітку – з трав`яними кониками. Її  береги з густою травою аж кишать ними. Коники співають і поодинці, і хором. А потім до них приєднуються пташки, одна, друга. Вони помагають коникам співати. І здається , що на концерті у великому зеленому залі.

     На  свою річку я найбільше люблю  дивитися вночі. Вона тоді стає якоюсь особливою, таємничою і замріяною. Сядеш , було, біля неї на березі, а місяць раптом, кинувши зіркам срібним рогом, опускається поруч. Потім, посидівши трошки, плигає в річку, плаває горілиць. Зірки, побачивши те, збігаються докупи, починають допитуватися у місяця, чи холодна вода? «Котра з вас найсміливіша – нехай спробує сама!» Всі сміливі! І ось річка вже повна зірок. У срібному сяйві вона перетворюється в казкову шхуну із золотими вітрилами.

       Щодо мене, то нема в світі місця кращого, ніж наша річка. З нею можна поговорити про все, як з другом, послухати , як зітхає . А де ще таке ласкаве сонце і прохолодний вітерець?  А тополі  на березі біля самої води? Де ще ростуть такі?...                                   Макар Марія    учениця 8 класу                                                             

 

На підсумковому уроці   презентували проект. Переможці, крім оцінок, отримали дипломи.

У  6 класі при вивченні теми «Річки» пропоную учням таке завдання:

Учитель Мудрі стверджують, що у кожного в житті є два береги  – від одного людина відпливає, а до іншого колись причалює. Але на усій довгій   дорозі зустрічаються  інші,  не менше значні береги.      Це берег надії, берег юності, берег дитинства. І щаслива та людина, яка має ці береги і улюблену річку дитинства. Куди б доля не закинула  людину, їй неодмінно світитиме  далеким теплим вогнищем, щасливим спогадом, про той найперший берег дитинства, рідна річка. А яка ж річка вашого дитинства?

 Річка мого дитинства - Вільшанка             

За нашими городами

Річка Вільшанка тече

Свої води до Бухти

Вона радо несе

 

 Старша сестриця

 Русло ширше має

 своєю водою

 Сян -   ріку напуває.

                 Пиць Ірина     ( 6 клас) 

 

Матеріал, який вивчається на уроках, поєдную з позакласною пошуковою діяльністю школярів. Зібрані ними матеріали є інформаційною основою для розкриття важливих закономірних зв'язків. Стараюся на кожному уроці, якщо це дозволяє тема, яку вивчаємо використовувати елементи краєзнавства у вигляді «Стежинки у Батьківщину», практичних та творчих завдань.

У 6 класі дитині іноді важко сприйняти далекий від її розуміння матеріал. Тому вивчення загальної географії пов’язую з рідним краєм.

Свої уроки стараюсь урізноманітнювати такими ігровими моментами: «Мікрофон», «Карусель», «Системний оператор», «Гронування», «Опис мандрівників», «Географічний крос», «Інтелектуальна розминка» та ін. Учні відчувають себе героями, відповідальними за тих, з ким працюють. Це, на мою думку, виховує не тільки розумну, але і відповідальну, сміливу людину – впевненого громадянина нашої держави.

До тем, які потребують уваги учнів, складаю і сама казки, зокрема «Про гору Квочку», «Про виверження вулкану», «Про гори». Це допомагає учням сприймати важчий  матеріал і застосовувати його на наступних уроках.

  Під час вивчення окремих тем використовую складні творчі завдання, які дозволяють учням відчувати себе дорослими науковцями, розуміти, що гра – це не тільки спонтанна відповідь без ґрунтовної на це підготовки. Гра – це також наполеглива праця.

Під час вивчення теми «Землетруси» використовую гру «Пошуки сейсмологів». Для цього учні об’єднуються у 4 групи, шукають та позначають на контурній карті подані землетруси, один із яких - на території нашої держави. Обмінюються картами для ознайомлення з усіма землетрусами («Карусель»). Це зацікавлює, спонукає до подальшої творчої праці. У дітей виникає багато запитань, які стосуються рідного краю.

Вивчаючи тему «Магматизм», наголошую на тому, що в горах України також відбувались виверження вулканів. Також розказую дітям про гарячі джерела у м. Берегово (Закарпатська обл.), де знаходиться Вигорлат - Гутинський вулканічний хребет. Це  свідчення того, що десь на глибині магма ще повністю не охолола. Адже на великих глибинах вона охолоджується мільйони років.

Коли вивчаємо тему «Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори» використовую ігровий момент «Хто сильніший?». Кожна група захищає одну із зовнішніх сил Землі, яка, на їхню думку, має найбільший вплив на руйнування гірських порід.

На уроках використовую унаочнення: малюнки, структурно-логічні, опорно-інформаційні схеми, світлини, а також нові технології навчання – презентації, мультимедійні уроки . Беззаперечно, що комп’ютерні технології сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Величезна кількість інформації, яку отримує сьогоднішній школяр потребує певного узагальнення, класифікації. Значно розширилось коло джерел інформації. Сьогодні учневі важко зорієнтуватися в цьому морі інформації. Тому перед школою, і перед вчителем, актуальним все більше стає не просто подача певної суми знань. Педагог повинен навчити учнів здобувати знання.  Я  вважаю, що живе слово вчителя було, є і повинно залишитись основним інструментом. Та ефективність цього слова зростає неймовірно, якщо підкріпити його новими, сучасними методиками.

Завдяки мультимедійним технологіям відкриваються нові можливості для творчості та розвитку дітей. Комп’ютерні технології активізують уяву. Тому  впровадження цих засобів у сучасний навчальний процес є абсолютно природним явищем. Маю розроблені і використовую у своїй практиці мультимедійні уроки  для 6,7,8, 9, 10 класи. Комп’ютерні уроки виховують дисципліну, організованість, вчать відповідальніше ставитися до вивчення предмету.

Компютерні презентації до  уроків та ілюстративний матеріал, які створила сама:

6 клас - «Вулкани», «Землетруси», «Унікальні форми рельєфу»,

7 клас-  «Океани» , «Австралія», «Південна Америка»

8 клас- « Природні зони України», «Озера», «Річки»

9 клас -- «  Населення»

10 клас –  «НТР» ,«Ресурсозабезпеченість», «Китай», «Росія», «Франція», «Великобританія»

 Недарма кажуть: “Краще раз побачити, ніж сто разів почути”. Та й вчитель повинен іти в ногу з часом.

 Веду активну позакласну роботу з учнями. Саме так можна повністю реалізувати всі свої задуми і побажання. У школі діє туристсько-краєзнавчий гурток «Горизонт»  , основна мета якого – поглибити знання, вміння та навички учнів, розширити їх світогляд.

На заняттях гуртка учні знайомляться з природними умовами, ресурсами та населенням Львівської області, Мостиського  району, села Гусаків та сусідніх сіл. Також займаються пошуковою діяльністю, пов’язаною з вивченням природних та штучних рекреаційних об’єктів району, а також написанням літопису свого села, його природи.

Вважаю, що нові підходи в організації навчального процесу, відповідного до потреб та інтересів кожного учня, стимулюють активну пізнавальну діяльність, зумовлюють розвиток творчих здібностей, сприяють тому , що учні відчувають себе співавторами уроку.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бабенко Г.В. Моделювання успішного навчального середовища як засіб  розвитку творчої компетентності учнів  // Географія. − №9 (61). – травень  2006.

2.Барінова І. І. Позакласна робота з географії. Москва,  1988. – 156 с.

3. Бородай А. В. Нестандартний урок, яким йому бути? – Київ, 1996.- 320с.
4. Довгань Г. Д. Інтерактивні технології на уроках географії. – Х.: ВГ «Основа»,2005.- 128с.

5. Донченко О. Створюємо колективний проект/ Завуч. – 2004. - №2 – С. 15 – 17.

6. Жинжер Л. Є. Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні географії. Газета «Географія» №9 (37).

7. Методика викладання географії в школі/ За ред. С. Коперніка К.:  Стафед -2, 2000.