"За добро добром платять"

  Тема:За добро добром платять. «Кривенька качечка» (українська народна казка)

 

    Мета: вдосконалювати знання учнів про чарівні казки, вміння ділити текст на частини; вчити усвідомлено переказувати зміст твору; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати шанобливе ставлення до чужого майна.

 

Хід уроку

 

       І. Організаційний момент

 

-Нумо,дітки,підведіться!

Один одному всміхніться! Привітайтесь!- Добрий день!

Продзвенів уже дзвінок,починаємо урок!

З чого нам його почати?

_Скоромовку розказати.

 

 

    II. Мовленнєва розминка

     1.Робота над скоромовкою.

       Ген стрибають на морозі

      Три ворони на дорозі.

      _ Кар!Кар!Кар!

      За скоринкою погнались,

      На все горло розкричались-

      _Кар!Кар!Кар!

     2.Вправи для розвитку дихання.

   _ «Подміть на кульбабку».

   _ «Вдихніть аромат троянди».

  _ «Задміть свічку».

 

   III. Перевірка домашнього завдання

   Учні за казкою «Кирило Кожум’яка» виконують тести.

                                Тести

  1.Де жив князь?

    а) у Києві;

    б) у Каневі;

    в) у Полтаві.

  2.Кого князь  послав змієві у дань?

    а)Сина;

    б)дочку;

    в)дружину.

  3.Над якою річкою жив богатир?

    а)Дніпром;

    в)Десною;

    в)Дністром.

  4.Кого послала князівна зі звісткою до батька?

    а)Ластівку;

    б)голуба;

    в)горлицю.

5.Хто благав Кирила про допомогу?

    а)Старі люди;

    б)молоді дівчата;

    в)малі діти.

6.Чим для змія закінчилася битва?

    а)Перемогою;

    б)поразкою;

    в)перемир’ям.

 

IV. Мотивація навчальної діяльності.

            Повідомлення теми і мети уроку

— Що таке казка? (Повідомляє учень, який підготувався заздалегідь.)

— Казка — це цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті.  Рослини і тварини в ній уміють розмовляти і робити все те, що й люди. У казках трапляються незвичайні чарівні пригоди. Казки мають повчальний характер.

— Спробуйте прочитати прислів’я, яке склав народ.

Каз    ви       ка,    в ній,         пов        не       зу

    ка      гад       та         щось       чаль      зро    мій.

(Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)

— Які ж бувають казки? (Побутові, про тварин, чарівні)

 

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Робота над загадкою

— Сьогодні ми завітаємо в гості ще до однієї казочки. А ось до якої саме, ви здогадаєтесь, якщо відгадаєте загадку.

лаваПла, ласякупа, коньсуюхе лазосяста

(Плавала, купалася, сухенькою зосталася.)

— Хто це? (Качка)

— Що ви знаєте про качок? (Вони бувають свійські і дикі.)

— Ось розгляньте на екрані свійських качок.

— Що ви знаєте про диких качок? (Відлітають у теплі краї.)

— Сьогодні ми прочитаємо казку «Кривенька качечка» (с. 50–53).

 Це українська народна казка.

— Які ще бувають казки?

 

 

2. Підготовка учнів до сприймання казки

1) Словникова робота.

— Перш ніж прочитати казку, ознайомимося зі словами, які вам, можливо, будуть незрозумілі.

(Слова записані на плакаті.)

 

Починок — пряжа намотана на веретено.

Кужілочка — частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.

Веретенце — ручне знаряддя для прядіння.

Іва-діва — звертання до дівчини.

Полинули — полетіли.

Жалували — жаліли.

(За можливості вчитель демонструє предмети стародавнього вжитку.)

 

3.Комбіноване читання казки (починає вчитель, а продовжують учні, які гарно читають)

— Назвіть дійових осіб? (Дід, баба, дівчина, каченята).

 

 

4. Перевірка первинного сприймання

— Які ще слова незрозумілі для вас?

— Чи сподобалася казка? Чим? (Тим, що качечка повернулася до свого табунця.)

— Як закінчується казка? (Перемогою справедливості.)

         Фізкультхвилинка

5. Читання казки учнями

— Для того, щоб ви краще зрозуміли зміст казки, перечитаємо її ще раз різними видами читання.

- «Ланцюжком» (1-й ряд);

- «буксиром» (усі);

- «краплинками» (окремі учні);

- «небо — земля»;

- «очима»;

- «губами»;

- «пошепки».

 

 

 

6. Бесіда за прочитаним

— Чому сумували дід та баба?

— Хто їм трапився у лісі?

— Що було з качечкою?

— Як учинили дід та баба?

— Що здивувало діда та бабу, коли вони наступного разу повернулися з лісу?

— Кого помітили сусіди?

— Чи здогадувалися дід з бабою, хто це був?

— Як вирішили діяти?

— Чим це закінчилося?

— Як відреагувала дівчина?

— Чи схвалюєте ви вчинок діда та баби? Чому?

 

7. Вибіркове читання

— Відшукайте і прочитайте речення про те, як дід з бабою принесли качечку додому.

— Знайдіть речення, яке починається словами: «Зробимо так: скажемо, ...».

— З відповідною інтонацією зачитайте слова каченят.

— Зачитайте слова дівчини, передаючи голосом її душевний стан.

8.Робота в групах.

  Гра «Добрий вчинок»

  На партах у дітей лежать пір’їнки і слова з яких можна утворити прислів’я.  Діти із слів складають прислів’я  і пояснюють їх. Потім  один учень  йде  до дошки і прикріплює пір’їнку на плакат. Якщо всі впораються із завданням ми допоможемо дівчинці стати качечкою.

 

 

 

 

 

 

 

8. Читання за особами

 

9. Гра «Навпаки»

Бере — дає;

стоїть — лежить;

гарна — погана;

зварений — сирий;

пішли — прийшли

 

 10.Гра «Крісло автора»

 _

VІ. Підсумок уроку

— Яку казку читали на уроці?

— До якої групи казок можна її віднести? Чому?

— Що народ засуджує у цій казці?

— Чого нас навчає ця казка?

 

 

VІІ . Домашнє завдання

Детально переказувати казку (с. 50–53). Усно скласти характеристику дійових осіб.