Забезпечення безпечного освітнього середовища та створення системи психолого – педагогічного супроводу дітей з ГРДУ в освітньому просторі.

Про матеріал
У матеріалі можна ознайомитися з психологічними особливостями сучасної дитини з РДУГ; виокремити стратегії успішного її навчання та виховання; актуалізувати знання педагогів стосовно побудови «плану втручання».
Перегляд файлу

Забезпечення безпечного освітнього середовища та створення системи    психолого – педагогічного супроводу дітей з ГРДУ в освітньому просторі.

 

      Останнім часом випадки неадекватної та небезпечної поведінки українців стали звичними, їх кількість значно зросла. Пропоную вам вправу: я показую картку із назвою публічного місця, а ви визначаєте – чи є це місце небезпечним з позиції агресивності оточуючих, чи виникають тут свари, образи, а то й бійки.

 

     Отже:

  • міський транспорт
  • магазин, місце торгівлі
  • кафе, ресторан
  • парк, місце відпочинку
  • місце роботи ваших близьких
  • вулиця
  • заклад освіти

 

        Нажаль в закладі освіти також трапляються випадки неадекватної поведінки між дітьми, батьками, педагогами. Тому поняття «безпечне освітнє середовище» стало сьогодні нагальним.

 

        Що таке «безпечне освітнє середовище»?

 

       Законом України «Про освіту», іншими нормативними документами визначено: дитина має почуватися в закладі освіти безпечно, не тільки в плані фізичної безпеки, а і в емоційному сенсі. Вона повинна бути захищена від приниження з боку дорослих і однолітків. Проте, нажаль є діти, які викликають занепокоєння з причини своєї  гіпердинамічності, агресивності або неадекватної поведінки. Такі діти є в кожній дошкільній групі, в кожному класі. Ви погоджуєтеся зі мною?

        Візьмемо за факт, що сучасний стан життя, який характеризується швидкоплинними змінами, суттєво відображається  на стилі поведінки сучасних дітей.

 

      Сучасні діти – це діти народжені після 2010 року, їх вже називають покоління Альфа. Вони не вміють чекати, мають  кліпове мислення, не здатні зосереджуватися  та постійно відволікаються.  Ще їх називають - цифровим поколінням, вони так звикли до постійних стимулів від смартфонів та інтернету, що на звичайних заняттях, уроках, не можуть зосередитися. Вони народилися у світі, в якому алгоритми постійно змушують їх натискати, скролити і свайпати з шаленою швидкістю, вони перебувають у постійному русі.

 

      Акцентуючи увагу на збільшені дитячої активності, давайте звернемо увагу на таке поняття, як   дитяча «гіперактивність». 

     Сучасна педагогіка, враховуючи  нові вимоги Нової Української Школи, змінює орієнтири у розумінні  даного явища. Давайте детальніше.

 

Вправа «Асоціативний калейдоскоп «Гіперактивність - це….»

 

     Намалюйте картку - асоціацію до слова «гіперактивна» дитина.  Зобразіть перше, що прийшло на думку.

      На іншому боці малюнка напишіть свої думки одним двома словами «гіперактивність – це…».

Поділіться власними роздумами.

    

      Офіційні науковці, які займаються вивченням покоління альфа, описали основні симптокомплекси та дали нове тлумачення поняттю гіперактивності, сьогодні воно звучить так -  СДУГ – синдром дефіциту уваги і гіперактивності. Це неврологічно - поведінковий розлад розвитку, що починається в дитячому віці.

       СДУГ проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність. Діагноз СДУГ ставлять дітям, що демонструють таку поведінку протягом тривалого часу і в різних умовах.

 

      До 6 років офіційний діагноз  дитині поставити дуже складно. Лікарі це пояснюють тим, що психіка дитини ще не стабільна. Дзвіночком для вихователя є те, що така дитина спостерігається у невролога.  Пік звернень з боку батьків, приходить на перший клас. Увага, за новим законодавством педагог не маємо права направляти дитину, яка має розлади поведінки,  на обстеження, тільки за бажанням та згодою  батьків.

 

       За статистикою, зараз у молодших школах навчається 12, 5 % дітей з офіційним діагнозом СДУГ, справжня кількість їх набагато більша. Але синдром розвивається саме у віці до 7 років. Якщо симптоми з’являються після 7 років , то мова йде вже про інші розлади.  Ось такий феномен. На жаль, батьки дуже часто не усвідомлюють проблеми саме у дошкільному віці, тому, що діти мають різні режимні моменти під час перебування у садочку,  навчання відбувається в ігровій формі, тощо. Вони називають свою дитину балуваною, креативною, часто не такою як усі, в позитивному розумінні, не звертаючи увагу на проблему.

         Отже,  відповідальність за  безпечне перебування  дитини у закладі та якісне навчання  залишається за педагогом. Таку дитину вже не можна «відправити» на індивідуальне навчання, або «здихатися» її направивши у заклад освіти інклюзивного типу. Сьогодні нам -  педагогам необхідно усвідомити масштаб проблеми та навчитися нею керувати.

      

 

Теоретична вправа «Порівняймо, щоб зрозуміти»

 

     Знову нагадую, що діти покоління Альфа, переважно рухливі та швидкі, тому я пропоную теоретичну вправу, яка допоможе вам  зрозуміти чим  відрізняється активна дитина від гіперактивної, порівняймо щоб зрозуміти.

 

        Активна більшу частину дня «не сидить на місці», надає перевагу рухливим іграм, але якщо дитину зацікавити, то може грати і в пасивні ігри (пазли, конструктор).

        Гіперактивна дитина знаходиться в постійному русі і просто не може себе контролювати, тобто, навіть якщо втомився продовжує рухатися.

 

 

Активна – швидко і багато говорить, задає безліч запитань, але не агресивна. Можуть бути випадкові агресивні прояви або в   запалі конфлікту.

Гіперактивна - швидко і багато говорить, «ковтає слова», перебиває, не дослуховує. Задає мільйон запитань, але рідко вислуховує відповіді на них. Часто провокує конфлікти. Складно контролює свою агресію.

 

Активна - дитина активна не скрізь. Приміром, неспокійна в садочку чи школі, але спокійна вдома, в гостях.

Гіперактивна - дитина некерована, не реагує на обмеження в будь-яких умовах. Увага на екран.

 

Активна -. немає порушень сну і травлення.

Гіперактивна -. має порушення сну і проблеми з травленням.

 

     Для того, щоб було легше зрозуміти педагогу активна дитина чи гіперактивна, необхідно дати їй цікаве завдання. Додам, що відповідно до сучасних вимог, є певні норми часу на виконання одного завдання.

 

Діти  3 – 4 років – 10 хв.

Діти 5 – 6 років – 15 хв.

Діти  7 – 9 років – 20 – 30 хв.

Діти 10 – 13 років – 30 – 40 хв.

Діти від 14 років – більше 40 хв.

 

        Мова про СДУГ може йти тільки у випадку коли дитина не може всидіти половину з відведеного часу.

     

        Що ж робити, коли батьки заперечують проблему, а педагог фіксує схожі, вище описаним, симптоми у дитини?   Є золоте правило - якщо, не можеш змінити ситуацію, зміни ставлення до неї.

 

Спеціалісти інклюзивного центру пропонують  ефективні прийоми поведінкового керівництва, які допоможуть, насамперед педагогу знайти контакт та побудувати продуктивну діяльність із гіпердинамічною дитиною.

 

Вправа « Висловлюємось»

 

      Кожен наш день, майже завжди, починається з вербального спілкування – «Доброго ранку чи привіт». Слова в нашому житті відіграють великого значення. Ми ними користуємося з різної свідомою або підсвідомою метою. Вчитель використовує власну лексику для побудови діалогу, насамперед з дитиною, учнем. 

     Для того, щоб  нас – педагогів почули, не змінили контексту фрази сказаної нами та не використали наші власні висловлювання проти нас самих,  необхідно замінити фрази, до яких ми з вами звикли, у власних висловлюваннях.

 

Наприклад: «тихіше», «повільніше», «обережніше».

Що чує дитина: «не довіряй світові», «не живи на повну»

Яка може бути альтернатива нашому висловлюванню: «зроби на 100%, отримай задоволення»

 

Наступний приклад: «рухайся», «швидше», «заткнися» і інші накази

Як це у сприйнятті дитини: «Ти не важливий \а», «Мої інтереси важливіші за твої»

Альтернатива висловленню: « В нас є 15 хв., давай домовимося, як це зробити, щоб встигнути»

 

Ще: «Я тебе приб’ю, пропади ти пропадом, краще тебе б не було»

Дитина чує: «не буть»

Усі такі і подібні їм фрази мають бути виключені з лексикону, як педагога, так і батьків.

 

Наступне: «Не звертай уваги, подумаєш»

Дитина чує: «ти і твої проблеми не важливі»

Альтернатива: «Спробуймо розглянути це з різних сторін і пошукаймо вихід разом»

 

«Не реви, голосно не смійся, не хникай»

Дитина сприймає:  «Не виражай своїх емоцій»

Альтернатива: «Я розумію твої почуття / переживання»

 

«Що ти як маленький, треба бути серйознішим»

Дитина чує: «не будь дитиною»

Альтернатива: Але ж це насправді дитина, уникайте таких висловлювань.

 

І вислів, яким часто користуються: «Скільки тобі повторювати, ти ніколи не робиш так, як треба»

Дитина чує: «ти невдаха і нічого не вмієш.

Альтернатива: «Я довіряю тобі. Усі помиляються. Завдяки помилкам ми вчимося»

 

Від теорії до практики. Завдання: складіть список власних висловлювань, які вам нагадують вище згадані та  перефразуйте меседжі на альтернативні, з позитивним тлумаченням.

 

Приклад фраз:

  • Сиди тихо! Ти заважаєш навчатися іншим.
  • Зараз візьму скоч і заклею рота.
  • Ти дістав мене. Хоч на роботу не ходи через тебе.
  • Ти мене не чуєш,  тому йди геть.

 

     Коли дорослому кажуть те, що йому не подобається чути, він протестує, дитина робить теж саме, але в яскраво вираженій формі. Тому, шукайте альтернативу висловлюванням з негативним фоном. Так, це важко, але можливо. Йдемо далі.

    

Практичний блок

 

     Актуальною проблемою дитини з РДУГ є те, що вона не відчуває власного тіла. Тому постійно рухається, навіть сидячи на місці. Для встановлення контакту з такою дитиною, необхідно торкатися її, навіть з легким натисненням.

         Вчителі, які навчають дітей з вже встановленим офіційним діагнозом РДУГ підтверджують, що  діти, батьки яких зацікавлені у покращені стану дитини, систематично  потребують  курсів масажу, після яких,  їх рухова активність, на деякий час, пригальмовується.   

   

         Отже,  дітям з гіперактивністю необхідно дати відчути власне тіло, увімкнути його, тому заняття чи урок  бажано починати  з таких  нейропсихологічних ритуалів та ігор:

 

  • Ритуал переходу  від перерви до заняття \ уроку. Давайте разом спробуймо – відкриваю двері, переступаю поріг.

 

  • Гра – підготовка «Слоненя». Можна розповідати історію – супутник вправи і головне робити масаж вух.

 

  • Гра – підготовка «Совеня». Проходить по аналогічному сценарію і паралельно робимо масаж очей.

 

  • Вправа – « В усі боки». Коли очі дивляться  спочатку на право, а потім на ліво, але вправа ускладняється за допомогою язика. Від дивіться в іншу від очей сторону. Спробуймо.

 

  • Гра – малювалка. Спробуйте намалювати вісімку – нескінченність. Дітям дошкільного віку краще спробувати цю вправу з дорослим разом, де дорослий малює вісімку м’ячем, перед очами дитини.

 

  • Гра для рук «Будинок. Їжак. Замок»

 

  • Гра «Дзеркало рухів». Праву руку кладемо на голову. Лівою рукою тримаємося за носа. Міняємо руки дзеркально одна одній.

 

  • На завершення вправа «Лампочка». Ви , звертаючись до дітей, кажете їм - Уявіть, що у вас на голові лампочка. Заплющить очі та розплющіть їх. Уявіть собі, що лампочка загорілася. Багато лучиків засвітилося у вас над головою. Давайте зберемо їх разом та направимо на зошит або на інший  предмет, на який вам необхідно звернути увагу дітей. Зрозуміло?

 

      Всі ці вправи не займають багато часу та будуть корисними не тільки для дітей з розладами РДУГ. Вони допомагають «увімкнути» мозок, налаштувати на роботу його праву і ліву півкулі. Поєднуючи між собою три основні шляхи сприйняття інформації людиною – аудіальний, візуальний, кінестетичний.

 

Вправа «Правила»

 

        Уявіть себе за кермом автомобіля. Ваше завдання проїхати надскладне перехрестя  із великою кількістю машин, людей та без світлофорів. Програйте  подумки цю ситуацію.

 

Чи доїхали ви до свого кінця призначення без аварій?

Як вам це вдалося?

 

      Цю вправу пропонують для того, щоб акцентувати увагу на тому, що, аварій можна уникнути, дотримуючись правил дорожнього руху. Для дітей з РДУГ ключовим словом є слово – правила.

 

       З дітьми, цю вправу,  можна  проводити на наглядному прикладі, використовуючи картку з зображенням дороги, маленькі ігрові машинки, тощо.

       Важливо робити це в команді з іншими дітьми або дорослим, з ціллю налагодження комунікативних навичок.  Будуючи діалог з ними, нагадуйте про правила спілкування та домовляйтеся, бо вони не вміють програвати. Саме тому, для їх поведінки притаманні істеричні реакції та неадекватні прояви. Головне дати можливість дитині усвідомити, що виконання правил  грає ключову роль.

      

       Одним з таких правил є дотримання чіткого режиму дня. 

       Його необхідно розробити разом з дитиною. Візуальний розклад дня, який дитина може доповнити власними малюнками, в силу свого невміння писати і читати у дошкільному віці, або заповнити власною рукою, у шкільному ,  навчить її поступово розуміти межі та дотримуватися їх. Але якщо дорослий, вирішив, що одного візуального розкладу достатньо, то нічого не зміниться.

     

       Для  дітей з РДУГ  надважливо розуміти «що можна», а «що не можна».  Вони конкуренто – спроможні, тому легко розпочинають будь - яку справу. Завдання дорослого зробити так, щоб дитині було цікаво, тоді вона доведе справу до кінця.

      

      Методи навчання обирає педагог, враховуючи можливості дитини та її вікові особливості. Важливо оговорити чітко завдання та правило його виконання.

 

Давайте на прикладі.  Нагадую, ці діти конкуренто спроможні, тому ми з вами можемо  «прокачати» їх «гальма», одночасно збільшуючи  концентрацію уваги дитини.

 

Запропонуйте їм пограти, та наголосіть на тому, що вони обов’язково повинні дотримуватися правил.

 

Перше правило – виграє той, хто прийде останнім. Завдання: пройти певну відстань, враховуючи правило – виграє останній.

 

Друге правило – виграє той, хто закінчить останнім. Завдання: повільно порвати аркуш, нагадую – виграє останній.

 

      Це складно зробити навіть дорослому, що вже казати про дитину, та ще й про гіперактивну, але цікаво, це змушує її зосереджуватися на певному виді діяльності. Погодьтесь, з такого боку на проблему ми з вами ще не дивилися і складність у тому, що в навчальній програмі не написано конкретних прикладів завдань для таких дітей, тому на педагога лягає додаткове навантаження.

 

     Гіперактивній дитині не можна давати завдання, яке необхідно виконувати сидячи, протягом досить тривалого часу,  їм фізіологічно складно сидіти в статичній позі. В одній з областей педагогам запропонували придбати за спонсорські кошти так звані парти – конторки. Це двуступенчаті парти, за якими дитина, під час уроку, може, як сидіти, так і працювати стоячи, але ідею було відхиллено. А ви схвалили б її?

 

    Підводячи підсумок та ознайомившись з прийомами поведінкового керівництва, враховуючи сучасні здобутки теорії та практики організації навчальної діяльності з дітьми, що мають прояви гіпердинамічного синдрому, давайте з вами , використовувати загальні стратегії для успішного їх навчання та виховання, а саме:

 

  • індивідуально оцінювати потреби дитини, її сильні і слабкі сторони;
  • обирати навчальні техніки, що відповідають особливостям  конкретної дитини;
  • використовувати поведінкові техніки, такі як – візуальний режим дня, ігри - налаштування, заохочення бажаної поведінки, тощо.

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
2 квітня 2020
Переглядів
266
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку