Задачі з астрономії (частина І)

Про матеріал
Подані зразки розв'язування задач (частина І) з астрономії, що допомагають перевірити набуті знання та закріпити практичні навички учнів.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Задачі з астрономіїЧастина І

Номер слайду 2

1. Зоря Вега розташована на відстані 26,4 св. року від Землі. Скільки років летіла б до неї ракета з постійною швидкістю 30 км/с? Дано: D = 26,4 св. рокус=300000кмс𝜗=30 кмс t - ?Розв’язання. Час польоту𝑡=𝐷𝜗 Переведення відстані в іншу систему одиниць𝐷=26,4 св.року=26,4 років∗300000кмс=7920000років∙кмс  Обчислення часу польоту 𝑡=7920000років∙кмс30кмс=264000 років Відповідь: t=264000 років

Номер слайду 3

2. Людина з аеродрому з м. Київ вилетіла літаком, який здійснив вимушену посадку. Годинник пасажира показує 7 год 15 хв київським часом, а на аеродромі, де була висадка здійснена посадка – 8 год 32 хв. Знайти довготу місця вимушеної посадки. Розв’язання. Відомо, що 1 год = 15°, а 1° = 4 хв. Час польоту: 8 год 32 хв – 7 год 15 хв = 1 год 17 хв = 77 хв Літак змістився на 77 хв4 хв≈190 Довгота м. Києва: 30° 31´Довгота вимушеної посадки: 30° 31´ + 190 = 49° 31´  Відповідь: 49° 31´

Номер слайду 4

3. Знайдіть відношення блисків двох зір, видимі зоряні величини яких становлять відповідно m1=1,00 i m2=12,00. m1=1,00 Дано:m2=12,00𝐸1𝐸2−? 𝐸1𝐸2=2,51212−1=2,51211≈25131 Відповідь: 𝐸1𝐸2≈25131 Відношення блисків двох зір шукаємо за формулою Погсона𝐸1𝐸2=2,512𝑚2−𝑚1 Розв’язання

Номер слайду 5

4. Чому дорівнює видима зоряна величина світила, блиск якої у 100 разів слабший від блиску Капелли (α Візничого) із m=0,21. Дано:m2 = 0,21𝐸1𝐸2=1100  m1- ?-2 = 0,21·0,4 - 0,4·m1-2,084 = - 0,4·m1𝑚1=2,0840,4=5,21 Відповідь: m1=5,21𝑙𝑔𝐸1𝐸2=𝑙𝑔2,512(𝑚2−𝑚1)=0,4(𝑚2−𝑚1) Логарифмуємо𝑙𝑔1100=0,4(0,21−𝑚1) Підсталяємо значення. Обчислюємо𝑙𝑔10−2=0,4(0,21−𝑚1) 𝐸1𝐸2=2,512𝑚2−𝑚1 Використовуємо формулу Погсона. Розв’язання

Номер слайду 6

5. Яка висота зорі Проціона (δ=+5°) в сузір’ї малого Пса у верхній кульмінації на широті φ=520.  Розв’язання. Використовуючи формулу визначення висоти зорі над горизонтом h = 90̊ – φ ± δ Обчислюємо h = 90̊ – 52° + 5° = 43° Відповідь: h=43°

Номер слайду 7

6. В Одесі (𝜑=46°30´) в південь Сонце спостерігалося на висоті 67°. Визначте схилення Сонця і дату спостереження.  Розв’язання. Використовуючи формулу визначення висоти Сонця над горизонтом h = 90°- φ ± δ Знаходимо δ = -90 + φ + h Обчислюємо δ = -90 + 46°30´ + 67° = + 23°30´  Таке схилення у Сонця буває в день літнього сонцестояння. Отже, спостереження відбувалися 22 червня. Відповідь: δ = + 23°30´, 22 червня  

Номер слайду 8

7. Горизонтальний паралакс Сонця дорівнює 8,8”. На якій відстані від Землі знаходився Юпітер, коли його горизонтальний паралакс 1,5”? p1=8,8”Дано:p2=1,5”r2 - ?Розв’язання. Відстані від Землі до Сонця визначаємо за формулою 𝑟1=1𝑝1" Відстані від Землі до Юпітера визначаємо за формулою 𝑟2=1𝑝2" r1 = 1 a.o.𝑟1𝑟2=1𝑝1"1𝑝2"=𝑝2"𝑝1" 𝑟2=𝑟1∙𝑝1"𝑝2" 𝑟2=1 𝑎.𝑜.∙8,8"1,5"≈5,9 𝑎.𝑜. Відповідь: 𝑟2≈5,9 𝑎.𝑜. 

Номер слайду 9

8. На Місяці з Землі (відстань 3,8·105 км) неозброєним оком можна розрізнити об’єкти діаметром 200 км. Визначте, якого розміру об’єкти будуть видимі на Марсі неозброєним оком на відстані 106 км.r1=3,8·105 км. Дано:r2 = 106 км h = 200 км. H - ?Розв’язання. Земля - Місяць. Земля - Марсr1r2h. HГоризонтальні паралакси рівні (за умовою). З подібності трикутників слідує, що𝑟1𝑟2=h𝐻 𝐻=𝑟1∙h𝑟2 𝐻=3,8∙105км∙200 км106км≈526 км Відповідь: H≈526 км 

Номер слайду 10

9. Очисліть періоди обертання навколо Сонця планети Венери та астероїда Європи, у яких середня геліоцентрична відстань відповідно дорівнюють 0,723 а.о. і 3,10 а.о. aвенера=0,723 а.о. Дано:aєвропа=3,10 а.о. T1 - ?T2 - ?Розв’язання. Запишемо ІІІ закон Кеплера𝑎13𝑎23=𝑇12𝑇22 Якщо T дається в роках і а – в астрономічних одиницях, то приймаючи для Землі T0 = 1 рік і а = 1 а.о., то одержуємо спрощену формулу 𝑇2=𝑎3 Отже, 𝑇=𝑎3=𝑎𝑎 𝑇1=0,7230,723≈0,614 років=0,614∗365 днів=224 дня 𝑇2=3,103,10≈5,458 років Відповідь: 𝑇1= 224 дня, 𝑇2=5,458 років 

Номер слайду 11

10. На якій висоті над поверхнею Землі має обертатися геостаціонарний супутник, який висить над однією точкою Землі?Велика піввісь орбіти Місяця - 380000 км, період обертання супутника навколо Землі – 1 доба, період обертання Місяця навколо Землі - 27,3 доби. Дано: T1 = 1 доба. T2 = 27,3 добиа2 = 380000 км. R1= 6371 км. Н - ?Запишемо ІІІ закон Кеплера𝑎13𝑎23=𝑇12𝑇22 Знайдемо піввісь орбіти супутника  𝑎1=𝑎2(𝑇1𝑇2)23 Обчислюємо 𝑎1=380000(127,3)23≈41912 км Отже,H = a1 – R1 H = 41912 км – 6371 км = 35541 км Відповідь: H = 35541 км

Номер слайду 12

Література. Пришляк М. П. Астрономія 11 клас (рівень стандарту).-Харків, Вид-во «Ранок», 2019 Чепрасов В. Г. Завдання, запитання і задачі з астрономії. – Київ, Вид-во «Радянська школа», 1984 Малахов Г.І., Страут Е. К. Дидактичний матеріал з астрономії. – Вид-во «Просвіта», 1979 Дагеєв М. М. Збірник задач з астрономії. Вид-во «Просвіта», 1980

Номер слайду 13

Кінець

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Семещук Ігор
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
pptx
До підручника
Астрономія (рівень стандарту) 11 клас (Головко М.В., Коваль В.С., Крячко І.П.)
Додано
12 листопада 2023
Переглядів
2465
Оцінка розробки
4.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку