Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок

Тема: загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (5 клас)

Очікувані результати:

предметні компетентності: учні розрізняють види загадок, відгадують їх, пояснюють логіку їх відгадування;  розглядають і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори; самостійно складає загадки;

ключові компетентності: учні використовують українську мову для духовного, культурного й національного самовияву; шукають загадки, написані іншими народами; порівнює їхні спільні та відмінні риси; створює і розгадує ребуси, кросворди, цифрограми  та шифрограми;

емоційно-ціннісне ставлення: вироблення в учнів шанобливого ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу; усвідомлення  потреби розвивати логічне мислення, допитливість, спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: словник наголосів, таблиці, різнокольорові картки, «будиночки», картки із загадками.

План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. Розгадування кросворду.

1.2. Робота зі словником.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.1. Слово вчителя.

2.2. Робота в зошитах.

2.3. Робота з таблицею.

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

1.        Робота з підручником.
2.        Робота в зошиті.
3.        Бесіда за питаннями.
4.        Робота з підручником.
5.        Робота в зошиті.
6.        Робота в групах.
7.        Розгадування загадок у групах.
8.        Гра «Посели загадку».

IV. Підсумок уроку.

4.1. Бесіда з учнями.

2.        Робота з таблицею.
3.        Індивідуальне оцінювання учнів.

V. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. Розгадування кросворду.

1. Ніде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваєш,
У комору складаєш. (Знання)

2. Це не літера, а знак – 
Не поставиш абияк! 
З ким у нього дружба є? 
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є! (Апостроф)

3. Я ніколи не сиджу, 
А ходжу, ходжу, ходжу. 
І хоч з місця не зійду –
Все про час вам докладу. (Годинник)

4. Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати, 
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш. (Абетка)

5. Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба.
Восени тоді вважай,
Буде добрий урожай!» (Дощ)

З	н	а	н	н	я
А	п	о	с	т	р	о	ф
Г	о	д	и	н	н	и	к
А	б	е	т	к	а
Д	о	щ
К	н	и	г	а
А	к	в	а	р	і	у	м

6. Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)

7. Що за хатка – дивина?
З скла прозорого вона.
Табунцями, як у річці,
Рибки плещуться в водичці. (Акваріум)

 

1.2. Робота зі словником.

- Отже, як бачимо, з перших літер вийшло слово «загадка». А який правильний наголос у цьому слові? (діти за словником наголосів визначають, що наголос падає на І склад)

- Чи помітили ви, в якій формі були написані запитання до нашого кросворду? (у формі загадок)

 

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.1. Слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з’ясуємо роль метафори в них, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.

 

2.2. Робота в зошитах.

Учні записують тему уроку до зошитів.

 

2.3. Робота з таблицею.

- Заповніть перші дві колонки таблиці «Знаю», «Хочу дізнатися».

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

 

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

1.        Робота з підручником.

Учні опрацьовують матеріал на с. 113, визначають, що таке загадка.

 

2.        Робота в зошиті.

Учні записують в зошити визначення загадки.

 

3.        Бесіда за питаннями.

-  Як ви гадаєте, чому цей жанр фольклору має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися)

- Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.

- Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко»)

- У сиву давнину відгадування загадок було частиною весільного обряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи молодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади про цю давню традицію:

Дівчинко моя, Галю,
Щось я тобі загадаю.
Як вгадаєш — моя будеш,
Не вгадаєш — чужа будеш.

- Яке запитання лежить у основі загадки: пряме чи завуальоване? Таке запитання називається метафоричним. А що таке метафора ми зараз з’ясуємо.

 

4.        Робота з підручником.

Учні вголос читають теоретичний матеріал зі с. 117.

 

5.        Робота в зошиті.

Учні записують у зошити визначення метафори.

- Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.

 

6.        Робота в групах.

Учні опрацьовують матеріал з підручника «Види загадок» (с.113-114). І група – про людей і про природу, ІІ група – про рослини і тварин. Після опрацювання матеріалу спікер від кожної групи розповідає про види загадок.

 

7.        Розгадування загадок у групах.

За кожну правильну відповідь група отримує кольорову картку.

Загадки для І групи про природу.

1. Крутиться, вертиться, нікого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік.

2. Місяць бачив - не добачив, а Сонце вкрало - і не сказало.

3. 365 чайок, 52 орли, 12 голубів одне яйце знесли.

4. Ой за лісом, за пралісом золота діжа горить.

5. Червоне коромисло через річку повисло.

6. Що уводі родиться, а води боїться?

7. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

8. Надворі - горою, а в хаті - водою.

9. Яке каміння на дні моря?

10. Що сходить без насіння?

 

Загадки для ІІ групи про тварин

1. Коло бабусі сидить у кожусі, проти печі гріється, без водички миється.
2. Ішов дощ, летіли горобці… На яке дерево вони сіли?
3. Крила є, а не літає, ніг нема, а не доженеш.
4. Купалася, купалася, а сухою зосталася.

5. Чи може страус назвати себе птицею?

6. Куди ходить - за собою хату носить.

7. Ніс, як у свинки, та колючі щетинки.

8. По дорозі стрибає, а у воді плаває.

9. Від чого в качки червоні ноги?

10. Двічі родиться, а раз умирає.

 

Загадки для І групи про рослини

1. Стоїть, коливається, своєю головою величається, а як торкнеш, то кусається.

2. Стоять коні на припоні, не їдять і не п'ють, а все товщі стають.

3. Біла-біла в лісі стояла: «Моє тіло рубають, мою кров п'ють».

4. Стоїть Ганна, гарно вбрана; хто розбере, той плакати буде.

5. Сидить красна дівиця в темній темниці, а коси на вулиці.

6. Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі - сімсот і дві.

7. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.

8. Наліто вбирається, а на зиму одежі цурається.

9. Стоїть стріла, а кругнеї - волоса.

10. Без рук, без ніг, а на тин лізе.

 

Загадки для ІІ групи про людей.

1. Живе п'ять братів, один від одного більший.

2. Не їсть, не п'є, а ходить і молоточком б'є.

3. Не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.

4. Два брати - куди один, туди й другий.

5. Весь світ одягає, а сама одягу не має.

6. Мовчить, а багатьох людей навчить.

7. Ні вуж, ні гадюка, а смачна штука.

8. Маленький погрібець повен овець.

9. Мамина дочка, а мені не сестра.

10. Що стоїть посеред Києва?

 

8.        Гра «Посели загадку».

На дошці висять паперові «будиночки» з назвами груп загадок. Учні витягують з кошика папірці із загадками і, якщо правильно відгадують її та визначають її вид, «вселяють» її в «будиночок».

 

• Ой за лісом, за пралісом золота паляничка печеться.
• На сонечко я схожий і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою.
• Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила - сонце закрила.
• Маю жовтий вусок, запашний колосок. Буде з мене мука й паляниця м'яка.
• Ходить він із краю в край, ріже чорний коровай.
• Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. 
• За горами, за долами ходить свита і кожух.
• У зеленім кожушку, костяній сорочечці я росту собі в ліску, - всім зірвати хочеться. 
• Не кравець, а все життя з голками ходить. 
• Влітку медом ласував, досхочу малини мав. А як впав глибокий сніг, позіхнув і спати ліг. 

 

IV. Підсумок уроку.

4.1. Бесіда з учнями.

- Який твір називається загадкою?

- Назвіть групи загадок.

- Порівняйте загадки на одну й ту ж тему у фольклорі різних народів:

Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить.

Російське: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.

Грецьке: Два брати посварилися, одна гора їх розвела (у перекладі).

- То як звучать загадки на одну тему у фольклорі різних народів?

Тож можемо із впевненістю сказати, що українські загадки мають яскравий національний колорит, віддзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення.

 

2.        Робота з таблицею.

• Заповніть останню колонку таблиці «Дізнався».

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався

 

3.        Індивідуальне оцінювання учнів.

 

V. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять п’ять загадок.

2. Придумати власні загадки до будь-якого виду.

3. Порівняти українські загадки із загадками інших народів світу, вивченими на уроках зарубіжної літератури.

4. Пригадати твори української та зарубіжної літератури, де вживалися б загадки.

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Українська література. 5 кл.: підручн. для закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – Вид. 2-е, доопрацьоване відповідно до чинної начальної програми. – К.: Грамота, 2018. – 256 с.: іл.
2. Українська література 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх

навчальних закладів / під керівництвом Р. В. Мовчан – затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.

3. Півень Л. М. Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом використання інтерактивних методів навчання. – Миколаїв, 2003.
4. Бєлкін А. С. « Ситуація успіху. Як її створити.» Книга для вчителя.. «Просвіта»,1991. – 176 с.