Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок.

Із народної мудрості. Загадки Прислів'я та приказки

Урок №33

Тема.    Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок.

Мета:

□ Навчальна: ознайомити учнів зі світом загадок; проаналізувати про­грамні фольклорні твори; визначити їх зміст та форму.

□ Виховна: прищеплювати любов до фольклору.

□ Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне чи­тання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

▼ Які види усної народної творчості ви знаєте?

▼ Що ви вже знаєте про загадку?

▼ Чи подобаються вам загадки?

▼ Коли ви вперше почули про загадку?

▼ Чи можна стверджувати, що загадка — це скарб народу?

II.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Загадка — де схованка народної мудрості, але це також наше з вами відкриття світу. Саме тому тема нашого уроку — «Загадки».

      III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

     1.  Вступне слово вчителя

— Загадка — ще один скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від предків, де дотепне метафоричне запитання, постав­лене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості. За­гадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розу­мового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих. У сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов’язані з культовими обрядами й звичаями. Вміле одгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі.

Ми повинні з вами ознайомитися із тематикою загадок, їхніми різновидами, особливостями. Відгадуючи загадки, ви розвиваєте свою кмітливість, фантазію.

Специфіка загадок полягає в тому, що в них зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення.

Загадки мають багато спільного з прислів’ями, приказками, об­разними порівняннями. їх об’єднує насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою і побутом, а також стислість і чіткість викладу.

Загадки виникли дуже давно, коли людина ще не розуміла бага­тьох явищ природи, боялася й обожнювала їх. Щоб пристосуватися до диких тварин, до небесних явищ (грому, блискавки), до різно­манітних духів та дивовижних істот, у яких тоді вірили, їм давали умовні імена, назви, щоб не прогнівити.

Дуже цікаво відображують загадки народний світогляд, напри­клад, про день і ніч, які ворогували між собою: «Сестра до брата в гості йде, а брат від сестри втікає», «Двоє стоячих, двоє ходячих, та два роздорники». (Небо і земля, сонце і місяць, день і ніч)

Загадки були і засобом виховання, розвитку розуму, перевірки кмітливості. Вони спонукають до порівняння, зіставлення речей, вчать спостерігати за природою, виділяти головне.

      2. Робота в словничках

Загадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршова­ній формі; є у фольклорі всіх народів світу.

      3. Тематика загадок

▼ Явища природи: «А що сходить без насіння?» (Сонце);  «А що біжить без перестанку?» (Час); «А що шумить без буйного віт­ру?» (Річка)

▼ Людина: «Між білими березами талалай плегце». (Зуби, язик)

▼ Рослинний і тваринний світ: «Чотири чотирники, два закопирники, а третій вертун». (Корова); «Хату на хаті має, жабам раху­нок знає». (Лелека); «Вдень мовчить, а вночі кричить». (Сова)

▼ Духовне життя людини: «А що плаче — сліз не має?» (Серце); «А що горить без полум’я?» (Любов)

▼ Трудова діяльність: предмети побуту, знаряддя праці: «Між но­гами — тривога, на пузі дорога». (Прядка); «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається». (Сито)

▼ Загадки можуть мати національні образи: «Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла» (Рибалка. Риба, вода, волок); «Під одним козирком чотири козаки стоять» (Ніжки стола).

     4.  Ознаки загадки

Конкретність теми, лаконізм, стійкість традиції українського народу.

     5.  Основні типи

▼ Предмети зіставляються на основі їхнього загального зовніш­нього вигляду, схожості: «За лісом, за пралісом золота діжа го­рить». (Сонце); «Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай, під лупаєм сапай, під сапаєм хапай». (Волосся, вії, очі, ніс, рот) Зіставлення предметів відбувається на ґрунті їхньої зовнішньої схожості за кольором: «Два ряди білих хуст, а всередині червона запаска». (Зуби і язик); «Красно, ясно в землю вросло». (Буряк)

▼ Предмети зіставляються на основі ознак їхньої внутрішньої організації: «В одній барилі та дві пиві, а барило без дна і без чопа». (Яйце)

▼ Предмети порівнюються за їхніми функціями та роллю в побу­товому житті народу: «Біленьке, синеньке, увесь світ одягає». (Голка)

▼ Предмети порівнюються за особливостями їхнього руху, співвід­ношенню нерухомого і рухомого: «Батько лежить в сповитку, а син пішов по світу». (Вогонь і дим); «Стоїть дід над водою, ко­ливає бородою». (Очерет)

▼ Предмети зіставляються за особливостями їхнього руху та на основі спільних властивостей їхнього переміщення та їхньої по­ведінки: «Без ніг, без рук, а вилізе на друк». (Горох); «Без рук стука, без вогню горить». (Блискавка і грім)

     6. Форма загадок -

▼ Загадки-запитання складаються з одного питального речення, яке зазвичай починається з’ясувальними сполучниками: «що то», «хто», «кому». Творення художнього образу в цих текстах відбувається за принципом повідомлення якостей і властиво­стей предмета загадування. Наприклад: «Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?» (Ячмінь); «Що то: з гори лисий заглядає, а з долини босий бреше?» (Місяць та собака); «В кого кам’яна сорочка?» (В черепахи); «Кому кланяємося, а він з хвос­том?» (Духу святому); «Хто на собі ліс носить». (Олень)

▼ Загадки-розповіді можемо назвати найменшими художніми творами з найрізноманітнішою тематикою. Наприклад, певні загадкові формули становлять маленькі ескізи, замальовки з навколишнього життя, хоч за цими картинками «проглядає» всього одна річ, якесь одне явище: «Гуска плавала, плавала і загубила хвіст». (Голка); «Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, а щоденно гладшають». (Огірки). Часто такі малюнки забарвлені доброзичливим народним гумором: «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками. (Ткацький верстат) «Між двома осиками б’ються хлопці язиками». (Дрова і во­гонь). Деякі з цих творів нагадують сатиричні каламбури: «Пів­ень каже “Пкудкудак”, курка каже “Птак!”» (Чоловік їсти про­сить, а жінка каже чортового батька).

▼ Загадки-байки — це короткі, здебільшого ритмізовані, з м’яким полиском гумору сюжетні твори. Вони мають струнку компози­ційну будову, зазвичай складаються з двох-трьох розповідних речень, часом містять питальне. Вони вимагають не лише образ­ного сприйняття довколишнього світу, але й досконалого його знання. «Прийшла шайда-байда, взяла штрики-брики; як по­чули м’якиники та сказали житникам: “Сідайте на вівсяники, доганяйте шайду-байду, віднімайте штрики-брики”. (Вовк вхо­пив козу, почули собаки й почали гавкати, ніби кажучи людям: “Сідайте на коней, доганяйте вовків та відніміть козу”), або загадка: “Прийшла Тота під наші ворота, питається Лепети: “Чи вдома Понура?” (Прийшов вовк і питає собаки, чи вдома свиня). У цій загадці-байці назви тварин сховані під іменами, в яких зашифровано риси, характерні для тварин, про які йдеться.

▼ «Книжні» загадки, міні-твори, що мають сюжет і, очевидно, по­трапили до фольклору. Наприклад, «Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обрубаста мі руці і нозі, возложиша на главу мою вінець і омрачихомся ми світ». (Млинове каміння) «Із землі создан, яко Адам; ввержен в пещ огненную, яко три отроці; на колесницю возведен, яко Іосихв; от чрева єго всі ми питаємся; а умроша п не погребова». (Горщик глиняний)

▼ Наступна група — загадки у формі стислого діалогу. Як відомо, діалог — це тип усного мовлення, який за своєю формою є роз­мовою двох або кількох осіб. Загадка (за будовою двочленна), також передбачає діалог. Наприклад, «Швидка-прудка, куди йдеш?» — «А тобі, стрижене-мижене, нащо?» (Вода і очерет); «Стукотни, грукотни, куди ви йдете?» — «Смалене, палене, на що вам те?» (Відра й горшки).

     7.  Робота з картками (за вибором)

Деяким учням учитель роздає картки, на котрих зображені різні тварини, комахи, до яких потрібно скласти загадку і записати на цій картці. У цей час решта учнів разом з учителем відгадують загадки зі збірника. Той, хто склав загадку, читає її, учні відгаду­ють, а потім роздивляються картинку.

    8. Літературна гра «Найкмітливіші»

Клас поділяється на дві команди (дівчат та хлопців). Гра минає в два етапи: І етап — «Запитанка»; II етап — «Відгадочка».

     I етап — «Запитанка»

     За кожну правильну відповідь — 2 бали.

▼ Що таке загадки?

▼ Навіщо люди складали загадки?

▼ 3 яких частин складається загадка? (Із власне загадки і відгадки)

▼ Які є види загадок?

▼ Хто є автором загадок?

     II етап — «Відгадочка»

     За кожну правильну відповідь — 1 бал.

     Відгадайте загадки.

     IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

     ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

     1.  Тестове опитування

1. Від якого слова походить слово «загадка»?

А Говорити; 

Б відтворювати;

В гадати; 

Г сміятись.

2. Яка загадка складається з одного питального речення за допо­могою слів «Що то», «Хто»?

А Загадка-розповідь; 

Б загадка-байка;

В загадка-діалог; 

Г загадка-запитання.

3. Яку загадку можемо назвати найменшим художнім твором?

А Загадка-розповідь; 

Б загадка-байка;

В загадка-діалог; 

Г загадка-запитання.

4. Які є загадки з гумористичним сюжетом?

А Загадка-розповідь; 

Б загадка-байка;

В загадка-діалог; 

Г загадка-запитання.

5. Які загадки за своєю формою є розмовою двох або кількох осіб?

А Загадка-розповідь; 

Б загадка-байка;

В загадка-діалог; 

Г загадка-запитання.

6. Яка тематика загадки «Вдень мовчить, а вночі кричить»?

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина; 

Г явище природи.

7. Яка тематика загадки «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається»?

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина; 

Г явище природи.

8. Яка тематика загадки «Між білими берізками телепай плеще»?

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина; 

Г явище природи.

9. Яка тематика загадки «А що сходить без насіння?»

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина; 

Г явище природи.

10. Яка тематика загадки «А що плаче — сліз не має»?

А Духовне життя людини;

Б трудова діяльність;

В людина; 

Г явище природи.

11. Відгадайте загадку «Під одним козирком чотири козаки стоять»:

А ніжки стола; 

Б стіни хати;

В ліжко; 

Г піч.

12. Відгадайте загадку «А що горить без полум’я?»:

А ненависть; 

Б любов;

В зрада; 

Г радість.

     2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Загадка — скарб українського на­роду».

2. Що ви знаєте про загадку-діалог?

3. Поясніть значення слова «загадка».

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до загадки».

2. Що ви знаєте про загадку-байку?

3. Поясніть значення виразу «усна народна творчість».

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру «Загадка-розумниця».

2. Що ви знаєте про загадку-розповідь?

3. Які жанри усної народної творчості ви знаєте?

     V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

     VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ