Загальна характеристика дітей з порушеннями поведінки . СДУГ.

Про матеріал
Психолого-педагогічна характеристика дітей з поведінковими розладами. Особливості корекційноїроботи з дітьми з діагнозом СДУГ
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Тема. Загальна характеристика дітей з порушеннями поведінки . СДУГ.1. Реактивні стани. Їх причини та прояви. 2. Основні синдроми відхилення у дітей і підлітків.3. СДУГ-синдром дефіциту уваги з гіперактивністю4. Рекомендації педагогічної корекції дітей з діагнозом СДУГ. Література 1. Колишкін О. В. Вступ до спеціальності «Корекційна освіта» : навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2017. с.187-208Інтернет –ресурс1) https://www.youtube.com/watch?v=Dx. YSPEWWx. KA2) https://www.youtube.com/watch?v=l. Sgjppovj. FAСклала Викладач «Корекційної педагогіки та інклюзивної освіти» КЗ «БПФК»Коваленко О. В.

Номер слайду 2

Якщо ті або інші несприятливі ситуації, які дитина важко переживає, викликають у неї тимчасові нервово-психічні розлади, не пов’язані з органічними або функціональними порушеннями центральної нервової системи, то такі розлади визначаються як реактивні стани (В. М. Синьов, Г. М. Коберник, 1994)

Номер слайду 3

Невротичні реакції на надмірні для психіки подразники виявляються по-різному: у вигляді загальної депресії – пригніченого стану, при якому все уявляється в похмурих кольорах; у психомоторному збудженні, коли дитина стає розгальмованою, метушливою, робить безцільні рухи, здійснює невмотивовані вчинки; у розладах свідомості за типом сутінкових станів, що проявляється у раптовому, несподіваному більш чи менш тривалому запамороченні свідомості та призводить до порушення орієнтування в навколишньому середовищі, здійсненні дій та вчинків, яких дитина не усвідомлює й згодом не може про них згадати.

Номер слайду 4

Реактивні стани можуть бути спричинені різними обставинами:енурез (неутримання сечі), який виникає у фізично ослаблених та нервових дітей внаслідок тривоги, переляку, тривалої психічної напруженості або соматичного захворювання, яке виснажує організм.інші дефекти – фізичні (косоокість, кульгавість, горбатість та ін.) або нервові (заїкання) – можуть украй негативно відбитися на характері та поведінці дитини. внутрішні важкі конфліктні переживання, коли у свідомості дитини виникає й гостро відчувається суперечливе ставлення до близьких людей або до ситуацій, що мають для неї велике особисте значення. несприятлива атмосфера в сім’ї (гострі та постійні конфлікти між батьками, розпад сім’ї, поява мачухи чи вітчима). зловживання батьків алкоголем та пов’язане з цим украй несприятливе для виховання суперечливе ставлення до дитини.

Номер слайду 5

Основні синдроми відхилення в поведінці дітей . Невротичний синдром(від народження до 3 років) Синдром раннього дитячого аутизму. Гіпердинамічний синдром Синдром страхів. Синдром патологічного фантазування. Гебоїдний синдром. Синдром дисморфобії. Психози. Шизофренія Психоорганічний синдром. Астенічний синдром. Синдром дефіциту уваги (СДУГ)

Номер слайду 6

Корекційна робота, спрямована на :виведення дитини з конфліктної ситуації та подолання вад її поведінки та характеру, що були зумовлені нею;глибоке вивчення справжніх причин відхилень у поведінці; встановлення з дитиною тісного емоційного контакту; усунення чи максимальне послаблення дії факторів, що травмують психіку;залучення дитини до дитячого колективу, цікавої діяльності, яка сприяла б розширенню та збагаченню її інтересів.

Номер слайду 7

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю або СДУГ  – це порушення психоемоційного розвитку, це психоневрологічний розлад у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Коректна постановка діагнозу можлива лише коли у дитини спостерігаються явні проблеми в навчанні. Діагноз «дефіцит уваги» ставиться, якщо у дитини спостерігалося мінімум 6 з нижчеперелічених ознак:не здатність виконувати прості інструкції;забудькуватість;допускає грубі помилки;не здатність концентрувати увагу протягом тривалого часу;не слухає мову дорослих;не бере до уваги дрібні деталі;постійно відволікається;ніяк не концентрується в процесі навчання або гри;не здатність самостійно організувати гру або діяльність;часто втрачає або забуває речі і т.д.

Номер слайду 8

Класифікація синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Залежно від симптомів виділяють три види СДУГ (англ. ADHD):переважно гіперактивний (синдром гіперактивності без дефіциту уваги);переважно неуважний (синдром дефіциту уваги без гіперактивності) - СДУ;комбінований (синдром дефіциту уваги і гіперактивність). Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю має тенденцію передаватися у спадок.

Номер слайду 9

Лікування синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лікування СДУГ у дітей комплексне і включає : педагогічну корекцію, психотерапевтичну роботу з сім'єю, навчання батьків принципам виховання дитини зі СДУГ, розвиток у дитини навичок соціальної взаємодії (поведінкова терапія) і, при необхідності, медикаментозну терапію. При медикаментозній терапії використовуються психостимулятори. Препарати є ефективними для полегшення симптомів СДУГ і дозволяють пацієнтам брати участь в діяльності, яка раніше була недоступною їм через дефіцит увагита надмірну імпульсивність.

Номер слайду 10

Психологи радять дотримуватися певних правил. Головним і важливим для дитини є планування та чіткий розпорядок дня. Контролюйте свої емоції. Поведінка дитини часто не залежить від неї самої, тому не варто її критикувати, ображати чи допускати насильство. Будьте експресивними при спілкуванні з дитиною та не забувайте про зоровий контакт. Завдяки яскравим емоціям та міміці дитина може сконцентруватися та утримати увагу. Не ігноруйте фізичну взаємодію. Обійми чи пестощі під час спілкування з дитиною можуть її розслабити та посприяти концентрації уваги. Контролюйте виконання дитиною завдань. Дитина з СДУГ ніколи не може повністю виконати роботу. Проте за умови контролю з боку батьків, у дитини може виробитися дисципліна і вона почне виконувати роботу до кінця. Дайте дитині завдання, яке вона здатна виконати. Якщо завдання надто складне для дитини, наступного разу спростіть його. Робіть перерви. Дитина повинна відпочити від попередньої діяльності хоча б кілька хвилин. Не обмежуйте фізичну активність дитини під час занять. Радійте будь-якому успіху дитини, оскільки це сприяє підвищенню її самооцінки та стимулює до дисципліни в майбутньому. Якщо дотримуватися встановлених правил та рекомендацій, що були дані фахівцем, є високі шанси на те, що після 14 років дитина «переросте» цю проблему.

pptx
Пов’язані теми
Психологія, Презентації
Додано
18 березня
Переглядів
107
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку