Загальна характеристика корекційної програми "Адаптація до школи"

29.1.2019

                     Загальна характеристика корекційної програми для школярів.

Програма

АДАПТАЦІЯ ДО ШКОЛИ

Програма розрахована на роботу з групою дітей, які відчувають труднощі адаптації до школи. Вона спрямована на розвиток та вдосконалення комуніка­тивних навичок, уважності, просторових уявлень, формування розумового плану дій та мовленнєвих функцій, розвиток продуктивності психічної діяльності.

Групові заняття проводяться в ігровій формі та включають методики, що сти­мулюють розвиток дитини як у сфері взаємин, так і в пізнавальній діяльності. Ігрова діяльність навчає дитину керувати власною поведінкою та через взаємодію з іншими розширює її рольовий репертуар. Спілкування в групі розширює межі бачення дитиною власних можливостей через відбивання дій інших та з іншими. Створення ситуації успіху виявляє здатність дитини до самоактуалізації та ефективнішого засвоєння знань. Найбільш привабливі - рольові ігри. Але найслабшим ланцюжком у дітей, які відчувають труднощі у школі, є розвиток мовлення. Цим дітям важко висловлювати власні думки та почуття, звертатися до інших, отри­мувати зворотний зв'язок. Для розвитку мовлення зазвичай використовують такі прийоми: розігрування відомих казок та створення власних із подальшим їх розі­груванням, створення детективу, розігрування сценок із життя дитини. Вдоскона­лення спонтанного мовлення дитини сприяє формуванню мисленнєвих операцій, логічних умовиводів.

Систему корекційної роботи розділено на 4 блоки:

I. Розвиток та вдосконалення комунікативних навичок

1. Розвиток уміння володіти засобами спілкування.

2. Формування установки на взаємодію та доброзичливе ставлення до однокласників.

3. Формування вміння колективного обговорення завдань.

4. Уміння встановлювати позитивні взаємини з оточенням: вислуховувати товаришів, коректно виражати своє ставлення до співбесідника.

5. Формування позитивного образу «Я».

  II. Розвиток мовленнєвої та мисленнєвої діяльності

1. Розширення знань про навколишню дійсність, що сприяють поліпшенню соціальних навичок.

2. Формування розгорнутого монологічного та діалогічного мовлення, роз­виток уміння правильно й послідовно викладати власні думки, дотримуючись правил побудови повідомлення.

3. Формування понятійного апарату та розвиток основних розумових опе­рацій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.

4. Формування граматичних систем мовлення, розширення словникового запасу (знайомство з визначеннями, синонімами, антонімами).

III. Розвиток довільності психічної діяльності

1. Формування уміння працювати за зразком та відповідно до інструкції педагога.                                                        

2. Розвиток довільної регуляції поведінки і природної рухової активності у навчальних ситуаціях та в позаурочній взаємодії з однолітками й дорослими.

3. Формування довільності як компоненту мовленнєвої діяльності, оволо­діння планувальною функцією мовлення (відповіді на запитання у точній відповідності до завдання, вміння висловлювати власні думки, вміння розгор­нуто розповідати про послідовність виконання навчальної роботи).

4. Розвиток та вдосконалення навичок самостійної навчальної діяльності.

5. Розвиток уміння планувати майбутню роботу, визначати шляхи та засоби досягнення навчальних цілей.

6. Формування вміння здійснювати контроль за власною діяльністю, оволо­діння контрольно-оцінними діями.

7. Розвиток уміння підпорядковувати свою діяльність часу, що відведений на виконання завдання.

IV. Розвиток просторових уявлень

1. Формування вміння розрізняти геометричні форми.

2. Засвоєння учнями поняття «величина».

3. Засвоєння таких характеристик простору, як відстань та напрямок, пра­вильне використання понять, що позначають ці характеристики.

4. Ознайомлення з правилами просторової організації робочого (навчаль­ного) матеріалу.

5. Розвиток просторової орієнтації в зошиті та приміщенні.

6. Формування вміння орієнтуватися в просторі за допомогою простої схе­ми, а також створювати її самостійно.

7. Вдосконалення координації рухів у просторі.

8. Навчання практичного оперування об'єктами (вимірювання, графічні по­будови тощо), розвиток окоміра.

9. Формування вміння маніпулювати образами, роблячи різні мисленнєві перетворення: обертання, розчленування на частини та поєднання їх у ціле, перегрупування вихідних елементів тощо, розвиток здатності дитини пра­цювати усно.

Програму корекційно-розвивальних занять розраховано на 50 годин, по 2 го­дини на тиждень. Тривалість кожного заняття 40-45 хвилин.

Оптимальною формою роботи є ігрове заняття в малій групі дітей (5-7 учнів).

При плануванні і проведенні занять із дітьми молодшого шкільного віку, які мають труднощі в адаптації, слід враховувати деякі принципи організації корекційно-розвивального процесу:

1. Ускладнення поставлених завдань: від спільного виконання завдання з до­кладним інструктажем до творчих, самостійних робіт (учням пропонують пра­цювати самостійно або придумати подібне завдання).

2. Проведення занять із використанням матеріалу, близького до навчальної програми. Це забезпечує їх вищу ефективність, оскільки дає можливість здій­снювати трансляцію вмінь та навичок, отриманих на корекційних заняттях на уроці.

3. Використання ігрових методів і прийомів роботи, що містять елемент зма­гання. Для цих дітей ігровий мотив найчастіше є провідним, а рівень навчальної та шкільної мотивації достатньо низький. Крім цього, постійні невдачі у школі спри­яють формуванню або заниженої самооцінки, або, навпаки, неадекватно завище­ної (як захисний механізм). Дітям із низькою самооцінкою ігровий характер занять допомагає позбавитися страху щодо можливих невдач, а групові завдання та вправи з елементом змагання дають змогу учням із завищеною самооцінкою отримати зворотний зв'язок щодо їхніх можливостей.

4. Застосування системи штрафів та заохочень.

Цей принцип - хороший засіб виховання організованості, зібраності дій та відповідальності за результат власної або командної роботи. Заохоченням може бути «зірочка», а штрафом - «ворона» («ловив ґав», тобто був неуважний, часто відволікався), що їх отримує учень. Наприкінці кожного місяця підраховують кількість «зірочок» та «ворон» у кожного учня.

5. Чергування рухливих та малорухливих завдань і вправ, застосування фізкультхвилинок. Чергування письмових та усних форм роботи.

Ця умова є обов'язковою під час роботи з такими дітьми, оскільки дає їм мож­ливість розподілити власну енергію і сприяє зняттю втоми й підвищенню пра­цездатності.

6. Використання вправ на перевірку уважності.

Цей прийом застосовується з метою організації уважності та встановлення зворотного зв'язку з учнями. Це можуть бути запитання на кшталт: «Хто мене по­чув - покажіть великий палець»; або використання контрольних карток: «Увага!», «Тиша!», на яких зображені різні символи, що відповідають цим вимогам.

Схема побудови корекційно - розвивального заняття

1. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП

Привітання - Новини - Комунікативна гра

2. ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

Розвиток свободи мислення та мовлення. Завдання для розвитку просторових уявлень .                       

1. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

Рухова тематична гра, або комунікативна гра.

Традиційне прощання.

ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП

Кожне заняття традиційно починається з процедури привітання, яка не тільки сприяє згуртуванню дітей, а й налаштовує їх на позитивну взаємодію.

Наприклад, можна запропонувати таку вправу. Діти довільно рухаються по кімнаті під музику та, зустрічаючись одне з одним, посміхаються і промовляють лише два слова: «Привіт, (ім'я дитини)», а потім продовжують рух. Завдання можна змінювати, додаючи плескання в долоні, потискування рук тощо; психолог (чи вчитель) і діти стають у коло і, тримаючись за руки, промовляють по складах: «При – віт!», роблять кілька кроків уперед, зустрічаючись у центрі кола.

Наступна обов'язкова вправа, позначена як «Новини», містить ряд дуже важ­ливих моментів: по-перше, діти мають можливість обмінятися інформацією про останні події, що відбулися з ними; по-друге, обговорити результати домашнього завдання та згадати зміст останнього заняття і, по-третє, поділитися своїм наст­роєм (наприклад, дітям пропонується оцінити в балах свій настрій і показати його на пальцях).

Завершує початковий етап рухова комунікаційна гра, яка проводиться з метою підвищення енергетичного ресурсу групи, формування позитивного емоційного настрою на продовження заняття, а також сприяє розвиткові колективних форм взаємодії, які проявляються в доброзичливому ставленні до однокласників, умінні підпорядковувати власні дії зовнішнім вимогам.

Комунікативні ігри, що використовуються на початку та наприкінці заняття, мають деякі специфічні відмінності. Умовно їх можна назвати «Гра-енергізатор» (початок заняття) та «Гра-оптимізатор» (наприкінці заняття). Метою комуніка­тивної гри наприкінці заняття є розвиток рефлексії, яка виявляється в осмисленні власних дій та станів, пізнанні свого внутрішнього світу, а також у формуванні позитивного образу «Я». Кожен учасник групи перед прощанням має отримати «погладжування»  з боку однокласників та вчителя, або самому заявити про власні досягнення та успіхи. «Гра-оптимізатор» зазвичай малорухлива. Основне її завдання - отримання дітьми позитивного досвіду спілкування, створення пози­тивного самосприйняття незалежно від реальних успіхів дитини у навчальній діяльності й підвищення настрою наприкінці заняття.

ОСНОВНИЙ ЕТАП

Основний етап заняття має корекційно-розвивальний характер і спрямований на формування основних функцій, необхідних для засвоєння навчального мате­ріалу: довільності, просторових уявлень, мовлення та мислення.

Продуктивність у молодшому шкільному віці виражається в умінні розуміти цілі, що їх встановив дорослий, та діяти відповідно до них, виконувати дії за зраз­ком, організовувати власну діяльність, самостійно плануючи способи досягнення мети.

Вправи з розвитку продуктивності та просторових уявлень, як правило, прово­дяться в письмовій формі, тому в кожної дитини обов'язково має бути зошит у клітинку та простий олівець. Це найдовший за часом відрізок заняття - від 10 до 15 хвилин.

Завдання та вправи на розвиток мовленнєвої та мисленнєвої діяльності поєд­нані невипадково. Логічне мислення - це мислення мовленнєве, де слово є й осно­вою, і засобом, і результатом цього процесу. Розвиток логічного мислення багато в чому залежить від рівня розвитку мовлення дітей, а формування мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) визначається ступенем участі мовлення у процесі розумової діяльності. Завдання та вправи даного блоку проводяться в усній формі, але потребують великої кількості стимульного ма­теріалу (карток із малюнками та словами, репродукцій тощо) і дуже часто супро­воджуються процесом малювання. Тому в класі повинні бути кольорові олівці, фломастери та папір.

Завершує основний етап процедура домашнього завдання. Найчастіше це -невеличкі творчі роботи. Наприклад, після заняття, яке було присвячене умінню орієнтуватися в приміщенні за планом, дітям пропонують намалювати свій план власної кімнати, а на наступному занятті надається можливість розповісти про неї. Домашнє завдання ставить за мету не тільки закріплення отриманих знань, а, в першу чергу, надає можливість дитині заявити про себе.

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП

Завершальний етап - проведення або рухливої тематичної гри, яка підтримує основне завдання й націлена на відпрацювання однієї з пізнавальних функцій, або комунікативної «гри-оптимізатора», про яку згадувалося вище. Такі ігри сприяють розслабленню дітей наприкінці роботи та формують позитивне ставлення до заняття в цілому.

Кожне заняття традиційно закінчується процедурою прощання, яку можна придумати разом із дітьми. Наприклад, може бути виконана така вправа. Діти, взявшись за руки, щільно збираються в коло. Потім, промовляючи по складах «До по-ба-че-ння», роблять коло ширше й у кінці розмикають руки.

Природно, що в кожному конкретному випадку слід враховувати індивідуальні особливості групи, класифікацію труднощів та динаміку перебігу корекційного процесу. Тому, спираючись на наведену схему, можна побудувати власний цикл корекційно-розвивальних занять, використовуючи ігри та вправи, які пропонують фахівці .