.Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

Тема: «Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів».

Мета: дати загальні уявлення учням про аналізатори та їхнє біологічне значення  для організму, загальний план їх будови;

 розвивати творчу та пізнавальну  активність, вміння систематизувати матеріал;

 виховувати  розуміння високої організованості будови власного організму,дбайливе ставлення учнів до свого здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Прилади і матеріали: м/м дошка, відеоролики роботи зору, музичного твору

                                                        Хід уроку

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів:

Сьогодні ми розпочинаємо роботу над новим та цікавим розділом «Зв’язок організму людини з навколишнім середовищем». Ми знаємо, що людина та середовище це дві невіддільні частини.

Епіграфом нашого уроку є слова французького письменника О.Бальзака, який сказав: «…Відчуття – це сама яскрава частина нашого життя…».

Питання до учнів: Чому він так сказав? А які є відчуття? Яким чином ми одержуємо інформацію про навколишній світ?

( Перегляд ролику) Які відчуття викликав у вас перегляд?

( Відповіді учнів)

Оголошення теми і мети уроку

Визначення мети:

Рефлексія

 Покажіть мені орган, яким ви відчуваєте холод, жорсткість, форму.

 Доторкніться руками до органа, яким ви відчуваєте запах парфумів.

 Помасажуйте руками орган, за допомогою якого ви бачите мене.

 Візьміться руками за орган, який дозволяє вам чути всі мої вказівки

      Отже, ми з’ясуємо особливості сприйняття відчуттів з середовища. Але чи достатньо цієї  інформації для організму? (Ні, треба її аналіз. А хто його виконує? Мозок). Тому, ми з’ясуємо зв’язок мозку як складової нервової системи, яку ми закінчили вивчати  та органів чуття, що дають нам інформацію про навколишній світ та познайомимося з такими поняттями як «сенсорна система» та «аналізатор». Ми дізнаємося : як вони працюють; настільки це важливо в повсякденному житті; чи  порушує  щось їх діяльність. І саме головне: як запобігти порушенням їх роботи.

Відбувається це завдяки особливим структурам, які в 1909 році  вчений

Іван Павлов назвав аналізаторами, або сенсорними системами.

Система чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують певний вид

подразнень, що діють на людину, називається сенсорною системою.

Організація виконання плану діяльності:

Поетична хвилинка:(слухайте та включаєте свою уяву)

Заходжу в ліс,безмежний і зелений

Такий прекрасний,незбагнений

І бачу світ птахів барвистий

І чую спів їх голосистий.

Я йду барвистими лугами.

Неначе дорогими килимами

Який же світ наш кольоровий,

Який він гарний і чудовий

І всю цю радість від життя

Дарують ….органи чуття.

Вчитель: які у вірші є основні органи відчуття?(зір та слух). Часто виникають комбінації відчуттів. Цікаво вам дивитися фільм без звуку?(обговорення).

А якою ще є інформація з середовища? Які органи чуття їх сприймають?

Отже, головне, що інформація, що надійшла ззовні, аналізується в корі головного мозку. За Павловим, весь навколишній світ сприймається особливими фізіологічними системами – сенсорними за допомогою аналізаторів( робота з підручником, складання схеми)

Будова аналізатора:

 Аналізатор

Периферична ч-на           Провідна ч-на        Центральна ч-на

(рецептори)        (чутливі нервові волокна)          (центри мозку)

Властивості аналізаторів

 Адаптація – здатність пристосовуватись до сили подразника.(Цокання

годинника, звикання до одягу)

 Явище післядії – здатність зберігати сліди збудження після того, як подразник

припиняє свою дію

 Взаємодія – одночасна дія кількох аналізаторів при підвищені інтенсивності

лише одного ( яскраве освітлення загострює слух, тому на концертах не гасять

світло, уява їжі, яку відчули на смак)

 Компенсаторність – властивість розширювати можливості аналізаторів, якщо

порушений один з них. (Сліпі люди мають сильне відчуття дотику, в них

краще розвинений слух)

- Чи відомі вам люди з такими можливостями?

Класифікація рецепторів:

1) за місцем розміщення – а) внутрішні-сигналізують про процеси у внутрішніх органах-їх близько 1 мільярда; б) зовнішні-розміщені на поверхні шкіри та органів чуття(в 1см2 шкіри-200-400 шт., а загалом на поверхні шкіри-до 8 млн.)

2) за природою подразнення розгляньте мал. 93, де є класифікація рецепторів. Розгляньте підписи до малюнка.

Дослід. Закрийте очі та проведіть долонею по поверхні парти. Яку інформацію ви отримали дотиковими рецепторами?

Властивості сенсорних систем ( робота з підручником з коментарями вчителя)

1.спеціалізація-певний вид подразнень-певна сенсорна система. Наприклад світло подразнює рецептори ока.

2.тренування(вправляння) – тривала дія = розвиток сенсорних систем = наприклад унікальний слух у музикантів.

3.взаємодія( наприклад зір та смак – коли яскравий посуд чи стіни кухні підсилюють апетит)

Вчитель. Та виявляється у людини є ще один вид аналізаторів, мало вивчений і зовсім не зрозумілий для свідомості.

 Що ви знаєте про інтуїцію?

( відповіді учнів, приклади)

Інтуїція її ще називають шостим відчуттям або третім оком людини.

Інтуїція працює без свідомого плану і контролю за процесом, самопливом,

саморегулюється мірками гармонії - підсвідомо.

Інтуїція - механізм і продукт сенсорного відображення гармонії в предметах і

явищах.

Контрольно-оцінюючий етап:

Підсумком уроку є перегляд невеликого відеосюжету. Будьте уважні, щоб дати відповіді на мої питання,після перегляду.

• Що називають сенсорними системами?
• Назвіть основні сенсорні системи.
• Чи є зв’язок сенсорної системи та органів чуття?
• Як пояснити вислів  « Сприйняття – суб'єктивне» (обговорення)

Виконання вправи «сенкан» на поняття «Аналізатор». Обмін результатами. Виставлення оцінок.

Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника, скласти шкалу еволюції сенсорної системи( на вибір), створити три питання для взаємоперевірки.

Додаткове: повідомлення про людей з обмеженими властивостями, які досягли успіху чи стали відомими.