Загальна характеристика звукового складу мови. Орфоепічні норми. Склад і наголос. Правила переносу слів

Мова — то не просто звуки, витворені відповідними м'язами відповідних органів. Це — голос народу, неповторного тембру й інтонації (Б. Олійник).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ МОВИБудь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження — це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова форма мови є об'єктом фонетики. Фонетика (від гр. phone - звук) - розділ науки про мову, який вивчає звуки мови. Об'єктом вивчення фонетики є не тільки окремо взяті звуки, а й закономірності їх поєднання (сполучуваність), фонетичні процеси (вплив позиції звука у слові та сусідства інших звуків на його звучання), природа й структура складу, а також наголос та інтонація.

Співвідношення між буквами та звуками. Український алфавіт складається з 33 букв, 32 з яких позначають на письмі звуки, а 33-я виступає знаком – це (?). Звукова система української мови налічує 38 зв. Деякі букви можуть позначати два звуки. Я, ю, є – передають два звуки:на початку слова - яблуко – 6 букв, 7 звуків- після апострофа - сім’я – 4 букви, 5 звуків- після голосних – стояти – 6 букв, 7 звуків

Буква Ї завжди позначає два звуки: їхали, їжак. Буква Щ також позначає два звуки шч: щастя, щиро. Для позначення одного звука можуть вживатися дві букви дж, дз - бджола, дзвінок, дзиґа. Буква Ь взагалі звука не позначає: тінь, день, камінь. Якщо фонетика вивчає звуки, то букви мови вивчає наука, яка називається графіка

Звукова система мови[і], [и], [е], [у], [о], [а]ГолосніПриголосні[б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к], [ф], [ж], [з], [з'], [ш], [с], [с' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз'], [ч], [ц], [ц'], [в], [й], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р']

Приголосні можуть бути:1.· сонорні [в], [й], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р']· шумні :дзвінкі [б], [д], [д'], [ґ ], [ж], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз'] і глухі [п], [т], [т'], [к], [ш], [с], [с'], [х], [ч], [ц], [ц']2.губні [б], [п], [в], [м], [ф], язикові [д], [д' ], [т], [т' ], [з], [з' ], [с], [с' ], [дж], [дж], [ц], [ц' ], [р], [р'], [л], [л' ], [н], [н' ], [ж], [ч], [ш], [дж], [й]глоткові [г]3.тверді [б], [п], [д], [т], [ґ], [к], [ф], [ж], [ш], [з], [с], [г], [х], [дж], [ч], [дз], [ц], [в], [м], [н], [л], [р] м'які [д'], [т'], [з'], [с'], [дз'], [ц'], [й], [л'], [н'], [р']4.свистячі [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'], [дз] [дз']шиплячі [ж], [дж], [ч], [ш] носові приголосні [м], [н], [н']

Акустичні пари[б]-[п], [д]-[т], [д']-[т'], [ґ ]-[к], [ж]-[ш], [з]-[с], [з' ]-[с'], [г]-[х], [дж]-[ч], [дз]-[ц], [дз' ]-[ц']. тверді-м'які приголосні[д]-[д'], [т]-[т'], [з]-[з' ], [с]-[с' ], [дз]-[дз'], [ц]-[ц'], [н]-[н'], [л]-[л'], [р]-[р']

ОСНОВНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Вимова голосних. Усі голосні в наголошеній позиції, а також [а], [у], [і] в ненаголошеній позиції вимовляються чітко вечір [веч'ір]Звуки [е] та [и] в ненаголошеній позиції вимовляються відповідно як [еи], [ие]весна [веисна]Звук [о] перед складом з наголошеним [у] в основі слова наближається до [оу ]зозуля [зоузул′а]

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Вимова приголосних. Приголосні перед голосними і в кінці слова вимовляються чітко. Дуб [дуб]Глухі перед дзвінкими вимовляються як парні їм дзвінкіБоротьба [бород′ба]Дзвінкі перед глухими переважно не оглушуються. Оглушуються перед глухими лише [г] у словах нігті, кігті, легко, вогко, дігтяр, а також префікс з-казка [каска]легко [лехко]зсунув [с:унув]Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н] перед м'якими уподібнюються до парних м'яких пісня[п′існ′а]світло [с′в′ітло]Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] вимовляються відповідно як [ж], [ч], [ш]принісши[приен′іш:и]Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з′], [ц′], [с′] вимовляються як [з′], [ц′, [с′]книжці [книз′ц′і]Звуки [дж], [дз], [дз′] вимовляються злитоходжу [ходжу]Буквосполучення –ться, -шся у дієсловах вимовляються відповідно як [ц′:а], [с′:а]пишуться [пишуц′:а]дивишся [дивиес′:а]

АСИМІЛЯЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ Асиміляція – це уподібнення звуків у мовному потоці під впливом наступного чи попереднього звука. В українській мові виділяють:асиміляцію за дзвінкістю/глухістю – косьба звучить козьба боротьба звучить бородьбаасиміляцію за м’якістю – новітня звучить новітьняасиміляцію за місцем творення – конячці звучить коняцці без жалю звучить беж жалю

Склад - це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет. В одному складі може бути тільки один голосний. Склад може складатися з одного голосного звука без приголосних: о-ма-на, а-на-нас або з голосного і приголосногояр-ма-рок, брат, ве-че-ря, ста-вок

Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу: Словесний (виділення одного зі складів слова):один. Адцять, чотирн. Адцятьнавч. Ання, завд. Ання, запит. Ання, чит. Ання, визн. Ання, вид. Ання.2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в горах. Улітку ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо, змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків.

Правила переносу. Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний). Апостроф і м'який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери:бу-р’ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лу-к’ян (а не Лук-’ян). Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний:ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний)Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гре-цький і грець-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.

Технічний перенос. Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: М. Т. Рильський (а не М. Т. // Рильський), гр. Іваненко (а не гр. // Іваненко. Примітка. Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Максим Тадейович Рильський й Максим // Тадейович Рильський, академік // Агатангел Кримський і т. ін. Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать:1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см3 або 20 куб. см (а не 20 // см3 або 20 // куб. см), 5 г (а не 5 // г). Примітка. Якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гектарів і т. ін. Граматичні закінчення, з'єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити:2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т. ін. Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т. д., і т. ін., та ін., Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

Практична частина1. Розставте прізвища в алфавітному порядку. Гамалія, Чубинський, Заньковецька, Ґжицький, Січинський, Кухаренко, Кальченко, Кметь, Івченко, Зюков, Абашев, Ухов, Опанасюк, Мстиславець. Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте речення.

2 . Слова в кожній групі розставте за алфавітом і запишіть у дві колонки 1. Сад, вишенька, жайворонок, зерно, холодно, ліс, листопад, переліт, зранку, зовсім, доверху, чисто, здогад, личко, лицар, жердка, щітка, шланг, віз, горб, радощі, цукор.2. Степ, стебельце, вівчар, зола, жар, вилов, відліт, вище, хороше, удруге, число, яйце, підріс, палац, питання, відступ, виступ, відплата, підрив, шарж, футляр, хром. Ключ. З останніх букв записаних слів в одній і другій колонках повинні скластися прислів’я. 

3. Випишіть у три колонки слова, у яких: 1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв. Радію, праця, рідня, дзюркіт, авіалінія, алюміній, дощ, жолудь, емальований, цятка, об’їзд, сім’я, розбуджений, електродзвоник, троє, ячмінь, льон, ідея, обсаджувати. Ключ. З перших букв повинен скластися вислів Максима Горького. 

4. Випишіть слова в три колонки: 1) ті, яких не можна переносити (юнак); 2) ті, при переносі яких можна залишати дві перші букви (юн-нат) ; 3) ті, при переносі яких можна залишати три перші букви (юна-цький). Te саме слово, якщо його можна по-різному переносити, записуйте в різні колонки (рі-зний і різ-ний). 1. Армія, відступ, орел, умію, склад, ґудзик, іти, згин, рясно, обмию, оазис, раджусь, збуджене, яма, ящик, об’єм, саджанці, підзвіт, око, вздовж, вимір, ясно, ясен, оса, зумію. 2. Піджива, сплав, кряж, подзвін, в’яне, ями, підземний, ущент, інструмент, розірвані, джгут, перепел, яничар, усі, юні, годжусь, надзвичайне, гайок, за-дзижчати, ірис, в’юн, удвох, книголюб, іду, ярмо, уміє, перекладач, сиджу, ялина. Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте: 1) вислів М. Рильського;  2) вислів О. Гончара. 

5. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на сонорний; 2) на дзвінкий; 3) на глухий  Жасмин, трубач, серце, яструб, ледве-ледве, кипарис, джерельце, грім, віз, фонтан, дзеркало, насип, число, ювелір, пейзаж, їзда, багаж, черевики, матрац, двигун, щит, радощі, шуміти, згадка. Ключ. З останніх букв прочитаєте вислів В. Сухомлинського.  

6. Випишіть у три колонки слова, що починаються: 1) на губний; 2) на зубний; 3) на шиплячий. Дощ, п’ятниця, жарт, щонайкраще, зерно, в’юк, грань, надріз, дзвін, брязкіт, час, шлях, цятка, тьмяний, клопіт, м’ясо, джерело, льодохід, шов, фельдшер, щілина, хитрощі, сонце, виріб, товариш, шукає, м’ята, радість, чекаєш. Ключ. З останніх букв прочитаєте до кінця прислів’я: «Голова— ...»