Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот, та іменники, що означають назви неістот.

Тема: Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот, та іменники, що означають назви неістот.

Мета: розширювати і поглиблювати знання учнів про іменник,  розвивати

аналітико-синтетичні вміння, виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації, таблиця «Іменники – назви істот, іменники – назви

 неістот», репродукція картини М.Глущенка «Зимовий ліс», проектор.

 Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

   1. Розвиток каліграфічних умінь і навичок.

    - Запишіть у зошитах з’єднання букв ілс. Подумайте, яке слово зашифровано ( Слово «ліс»). Виконайте звуко-буквений аналіз слова.

    2. Запис речення з коментуванням.

    Сповитий снігом ліс старенький

    Солодким сном спокійно спить.

    - Назвати в реченні іменники.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

    - Сьогодні ми з вами побуваємо в зимовому лісі. Але для того, щоб розпочати подорож, потрібно розгадати кросворд.

     Червонясту шубку має,

     По гілках вона стрибає.

     Хоч мала сама на зріст,

     Та великий має хвіст.

     Як намисто оченята.

     Хто це? Спробуй відгадати! ( Білка )

     Дзьоб міцний і гострий маю,

     Шкідників ним добуваю. ( Дятел )

     На дворі – горою,

    А в хаті – водою. ( Сніг)

    І маленькі, і старенькі

    Влітку, взимку, навесні

    Завжди вдягнуті гарненько

    У зелені сукні всі. ( Ялинки )

     Прийшла до нас бабуся

     У білому кожусі.

     Поля причепурила –

     Пухнастим снігом вкрила.

     Вгадайте – хто вона,

     Бабуся чепурна? ( Зима )

     Ходить хмуро між дубами,

     Хижо клацає зубами.

     Весь, як є, - жорстока лють.

     Очі так її і ллють.

     Зачаївся ось, примовк.

     Грізний звір цей звісно… ( Вовк )

     - Прочитайте слово, виділене у кросворді. ( Іменник )

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

      1. Бесіда з учнями.

       - Яку частину мови називаємо іменником?

       - Поділимо слова – відгадки на дві групи.

       Хто? Білка, ведмідь, дятел.

       Що? Сніг, ялинка, зима.

       - Серед іменників розрізняють назви істот і назви неістот. Спробуйте самостійно сформулювати граматичне визначення.

       2. Перевірка формулювання за підручником (с.117).

       3. Робота з таблицею, наведення прикладів.

V. Осмислення матеріалу, розвиток умінь і навичок.

      1. Виконання вправи 277 (с.117)

       - Навчитися розрізняти серед іменників назви істот і неістот нам і допоможе подорож до зимового лісу.

       - Із виконаної вправи назвіть іменники, які можуть зустрітися нам під час подорожі. ( Ведмідь, дятел, снігур, береза )

      - Тиша оповила землю. Повітря застигло від холоду. Заколисаний хуртовинами, вдягнений у теплу снігову шубу, спить ліс. Ніщо не порушує його спокою. ( Перегляд відео фрагменту зимового лісу.)

       2. Вибірковий диктант (виписати назви дерев).

       Сняться деревам білі сни. Дрімають ялини й сосни, чітко виділяючись своїм темно-зеленим вбранням на білизні снігу. Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики, клени і липи, граби й дуби.

       ( Ялини, сосни, берези, осики, клени, липи, граби, дуби)

       - Що є спільним у цих словах? (Вони належать до назв неістот.)

- На які дві групи ми б поділили ці дерева на уроці природознавства?

( Хвойні й листяні )

3. Творча робота ( виконання вправи 282, с.119 )

        - Чи відповідає подана ілюстрація змісту тексту? ( Ні, тому що на ілюстрації калина, а не горобина.)

        - Чим відрізняється горобина від калини? ( Горобина – дерево, калина – кущ.)

        - Прочитаємо текст вправи з відповідними змінами, замінивши заголовок на інший – «Зайчик і калина».

        - Які ще кущі ми можемо побачити в зимовому лісі?

        - Отже, не тільки дерева вдягнулися в пухнасті сукні й свитки, а й кущі пишаються своїм білосніжним вбранням.

        - Яку групу рослин ми ще не згадали? ( Трав’янисті рослини.)

        - Що ж відбувається з ними взимку? ( Відповіді учнів.)

        Учитель узагальнює й доповнює:

        - Сніг, наче м’яка тепла ковдра, зігріває землю й рослини. У більшості трав’янистих рослин восени стебла відмирають, але є рослина, яка зберігає свою зелень усю зиму – під снігом і під кригою. Чи знаєте ви, яка це рослина? ( Барвінок)

         - Так, барвінок. З давніх - давен  шанують в Україні цю рослину. А її назва прийшла до нас із Стародавнього Риму. Слово «барвінок» означає «обв’язувати», «обвивати». Вивчимо віршовані рядки про барвінок, а потім запишемо їх.

         Цвіте синьо барвінок,

         лист зелений має.

         Хоч мороз усе побив

         його не займає.

Фізкультхвилинка.

         - Узимку ліс вражає тишею, та життя в ньому не завмирає. Пожвавлюють його щебетухи – пташки, хоча їхні голоси не такі щедрі, як навесні.

         4. Гра «Впізнай птаха».

         - За   допомогою  невеликих  уривків  з тексту ви маєте здогадатися, про

якого птаха йде мова. (Правильні відповіді підтверджуються ілюстраціями.)

а) З’являються вони у нас пізньої осені. Без них неможливо уявити зимовий ліс. Яскраво – червоні грудки відтіняють синювато – сірі спинки й гарненькі шапочки на голівках. ( Снігурі )

б) Вони зовсім не бояться морозу. Споруджують гнізда й виводять пташенят у найхолоднішому місяці – січні, саме тоді, коли для них багато їжі – насіння ялинкових і соснових шишок. Їх легко впізнати по великих дзьобах, у яких верхня частина загнута вниз, а нижня – вгору. ( Шишкарі )

в) Зрідка чути його неголосний стук. Це лісовий лікар уважно обстежує дерева, видобуває з них шкідників: жучків, черв’ячків, личинок гусені. Узимку він харчується й шишками. Знайде розколину в старому пні, вставить туди шишку й довбає дзьобом. Тільки лусочки летять в усі боки. ( Дятел )

г) У цих птахів чорні голова, крила й хвіст, а тулуб сірий. Узимку вони збираються зграями навіть у центрі великих міст. Летять з голосним криком, а сідають безшумно. ( Ворони )

        - Яке питання поставимо до назв відгаданих птахів? ( Хто?)

        - Зробимо висновок щодо належності цих слів до назв істот чи назв неістот.

І група (сильніші учні) – записати назви зимових гостей наших країв і з одним словом (на вибір) скласти речення.

ІІ група ( слабші учні) – записати назви всіх відгаданих птахів.

        - Звісно, зима для тварин найважча пора року. Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове, деякі з них впадають у сплячку. Можливо, нам пощастить зустріти декого з лісових мешканців. Правда, пернаті й чотириногі жителі лісу на очі людям потрапляють нечасто.  Навіть, якщо людина йде обережно, тварини відчувають її присутність значно раніше, ніж вона їх побачить або почує.

        5. Робота з деформованими реченнями.

        Дикої, стрибнув, до, зайчик, грушки.

       Визирнула, із, білочка, дупла, теплого.

        - Підкреслити підмети в записаних реченнях. У яку колонку таблиці ми б записали ці іменники – до назв істот чи неістот?

        - І чому це білочка визирає із теплого дупла? Михайло Пришвін дає відповідь на це запитання в оповіданні «Спасибі лісникові». « Були у білочки такі – сякі припаси, та вийшли. А до весни ще далеченько « Добре їжакові, - думає білочка, - добре борсукові й ведмедеві: позасинали у своїх схованках під снігом. І горенька не знають!» Дострибала білочка до узлісся. Аж чує, хтось: шурх – шурх, рип – рип! Глянула, а то лісник на лижах пробирається. За плечима в нього тугий мішок, при боці – верболіз та осика в пучечки пов’язані. Підійшов лісник до крислатого дуба. Розклав на снігу свої вінички. Це для зайців. Потім відступив трохи  й в простору дуплянку, що висіла на сучку, поклав жолудів, соняшникового насіння, житніх сухарів. Це вже для білочки.»

       - А як ми можемо допомогти вижити тваринам узимку? ( Відповіді учнів.)

       Учитель доповнює й узагальнює:

       - Отож, кожному з нас треба допомагати пташкам узимку: розвішувати годівниці в лісі й поблизу житла, класти туди зерно, насіння, крихти білого хліба. Підгодуємо своїх крилатих друзів узимку, і вони віддячать нам навесні веселим щебетанням!

       6. Запис речення під диктовку.

       Не забуваймо взимку підгодовувати пташок!

       - Визначте вид речення за метою висловлювання та інтонацією.

VІ. Підведення підсумку уроку.

       - Швидко надходить вечір у лісі. Темні тіні лягають попід деревами. Чорніють розлогі ялини. За деревами сховалося надвечірнє сонце. Нам час повертатися додому. Закінчується й наш урок. Іще раз звернемося до таблиці й продовжимо перелік назв істот і неістот, згадуючи нашу подорож.

       Коментування домашнього завдання (с.120, вправа 283).