Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот, та іменники, що означають назви неістот.

Тема: Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот, та іменники, що означають назви неістот.

Мета: розширювати і поглиблювати знання учнів про іменник,  розвивати

аналітико-синтетичні вміння, виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації, таблиця «Іменники – назви істот, іменники – назви

 неістот», репродукція картини М.Глущенка «Зимовий ліс», проектор.

 

 Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

   1. Розвиток каліграфічних умінь і навичок.

    - Запишіть у зошитах з’єднання букв ілс. Подумайте, яке слово зашифровано ( Слово «ліс»). Виконайте звуко-буквений аналіз слова.

    2. Запис речення з коментуванням.

    Сповитий снігом ліс старенький

    Солодким сном спокійно спить.

    - Назвати в реченні іменники.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

    - Сьогодні ми з вами побуваємо в зимовому лісі. Але для того, щоб розпочати подорож, потрібно розгадати кросворд.

 

		Б	І	Л	К	А
В	Е	Д	М	І	Д	Ь
Д	Я	Т	Е	Л
		С	Н	І	Г
Я	Л	И	Н	К	И
		З	И	М	А
В	О	В	К

 

     Червонясту шубку має,

     По гілках вона стрибає.

     Хоч мала сама на зріст,

     Та великий має хвіст.

     Як намисто оченята.

     Хто це? Спробуй відгадати! ( Білка )

     Дзьоб міцний і гострий маю,

     Шкідників ним добуваю. ( Дятел )

     На дворі – горою,

    А в хаті – водою. ( Сніг)

                                                          

    І маленькі, і старенькі

    Влітку, взимку, навесні

    Завжди вдягнуті гарненько

    У зелені сукні всі. ( Ялинки )

     Прийшла до нас бабуся

     У білому кожусі.

     Поля причепурила –

     Пухнастим снігом вкрила.

     Вгадайте – хто вона,

     Бабуся чепурна? ( Зима )

 

     Ходить хмуро між дубами,

     Хижо клацає зубами.

     Весь, як є, - жорстока лють.

     Очі так її і ллють.

     Зачаївся ось, примовк.

     Грізний звір цей звісно… ( Вовк )

 

     - Прочитайте слово, виділене у кросворді. ( Іменник )

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

      1. Бесіда з учнями.

       - Яку частину мови називаємо іменником?

       - Поділимо слова – відгадки на дві групи.

       Хто? Білка, ведмідь, дятел.

       Що? Сніг, ялинка, зима.

       - Серед іменників розрізняють назви істот і назви неістот. Спробуйте самостійно сформулювати граматичне визначення.

       2. Перевірка формулювання за підручником (с.117).

       3. Робота з таблицею, наведення прикладів.

 

НАЗВИ ІСТОТ ХТО?	НАЗВИ НЕІСТОТ ЩО?
синичка	сніг
ведмідь	ялинка
хлопчик	зима

 

V. Осмислення матеріалу, розвиток умінь і навичок.

      1. Виконання вправи 277 (с.117)

       - Навчитися розрізняти серед іменників назви істот і неістот нам і допоможе подорож до зимового лісу.

       - Із виконаної вправи назвіть іменники, які можуть зустрітися нам під час подорожі. ( Ведмідь, дятел, снігур, береза )

      - Тиша оповила землю. Повітря застигло від холоду. Заколисаний хуртовинами, вдягнений у теплу снігову шубу, спить ліс. Ніщо не порушує його спокою. ( Перегляд відео фрагменту зимового лісу.)

       2. Вибірковий диктант (виписати назви дерев).

       Сняться деревам білі сни. Дрімають ялини й сосни, чітко виділяючись своїм темно-зеленим вбранням на білизні снігу. Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики, клени і липи, граби й дуби.

       ( Ялини, сосни, берези, осики, клени, липи, граби, дуби)

       - Що є спільним у цих словах? (Вони належать до назв неістот.)

- На які дві групи ми б поділили ці дерева на уроці природознавства?

( Хвойні й листяні )

3. Творча робота ( виконання вправи 282, с.119 )

        - Чи відповідає подана ілюстрація змісту тексту? ( Ні, тому що на ілюстрації калина, а не горобина.)

        - Чим відрізняється горобина від калини? ( Горобина – дерево, калина – кущ.)

        - Прочитаємо текст вправи з відповідними змінами, замінивши заголовок на інший – «Зайчик і калина».

        - Які ще кущі ми можемо побачити в зимовому лісі?

        - Отже, не тільки дерева вдягнулися в пухнасті сукні й свитки, а й кущі пишаються своїм білосніжним вбранням.

        - Яку групу рослин ми ще не згадали? ( Трав’янисті рослини.)

        - Що ж відбувається з ними взимку? ( Відповіді учнів.)

        Учитель узагальнює й доповнює:

        - Сніг, наче м’яка тепла ковдра, зігріває землю й рослини. У більшості трав’янистих рослин восени стебла відмирають, але є рослина, яка зберігає свою зелень усю зиму – під снігом і під кригою. Чи знаєте ви, яка це рослина? ( Барвінок)

         - Так, барвінок. З давніх - давен  шанують в Україні цю рослину. А її назва прийшла до нас із Стародавнього Риму. Слово «барвінок» означає «обв’язувати», «обвивати». Вивчимо віршовані рядки про барвінок, а потім запишемо їх.

         Цвіте синьо барвінок,

         лист зелений має.

         Хоч мороз усе побив

         його не займає.

 

Фізкультхвилинка.

 

         - Узимку ліс вражає тишею, та життя в ньому не завмирає. Пожвавлюють його щебетухи – пташки, хоча їхні голоси не такі щедрі, як навесні.

         4. Гра «Впізнай птаха».

         - За   допомогою  невеликих  уривків  з тексту ви маєте здогадатися, про

якого птаха йде мова. (Правильні відповіді підтверджуються ілюстраціями.)

а) З’являються вони у нас пізньої осені. Без них неможливо уявити зимовий ліс. Яскраво – червоні грудки відтіняють синювато – сірі спинки й гарненькі шапочки на голівках. ( Снігурі )

б) Вони зовсім не бояться морозу. Споруджують гнізда й виводять пташенят у найхолоднішому місяці – січні, саме тоді, коли для них багато їжі – насіння ялинкових і соснових шишок. Їх легко впізнати по великих дзьобах, у яких верхня частина загнута вниз, а нижня – вгору. ( Шишкарі )

в) Зрідка чути його неголосний стук. Це лісовий лікар уважно обстежує дерева, видобуває з них шкідників: жучків, черв’ячків, личинок гусені. Узимку він харчується й шишками. Знайде розколину в старому пні, вставить туди шишку й довбає дзьобом. Тільки лусочки летять в усі боки. ( Дятел )

г) У цих птахів чорні голова, крила й хвіст, а тулуб сірий. Узимку вони збираються зграями навіть у центрі великих міст. Летять з голосним криком, а сідають безшумно. ( Ворони )

        - Яке питання поставимо до назв відгаданих птахів? ( Хто?)

        - Зробимо висновок щодо належності цих слів до назв істот чи назв неістот.

І група (сильніші учні) – записати назви зимових гостей наших країв і з одним словом (на вибір) скласти речення.

ІІ група ( слабші учні) – записати назви всіх відгаданих птахів.

        - Звісно, зима для тварин найважча пора року. Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове, деякі з них впадають у сплячку. Можливо, нам пощастить зустріти декого з лісових мешканців. Правда, пернаті й чотириногі жителі лісу на очі людям потрапляють нечасто.  Навіть, якщо людина йде обережно, тварини відчувають її присутність значно раніше, ніж вона їх побачить або почує.

        5. Робота з деформованими реченнями.

        Дикої, стрибнув, до, зайчик, грушки.

       Визирнула, із, білочка, дупла, теплого.

        - Підкреслити підмети в записаних реченнях. У яку колонку таблиці ми б записали ці іменники – до назв істот чи неістот?

        - І чому це білочка визирає із теплого дупла? Михайло Пришвін дає відповідь на це запитання в оповіданні «Спасибі лісникові». « Були у білочки такі – сякі припаси, та вийшли. А до весни ще далеченько « Добре їжакові, - думає білочка, - добре борсукові й ведмедеві: позасинали у своїх схованках під снігом. І горенька не знають!» Дострибала білочка до узлісся. Аж чує, хтось: шурх – шурх, рип – рип! Глянула, а то лісник на лижах пробирається. За плечима в нього тугий мішок, при боці – верболіз та осика в пучечки пов’язані. Підійшов лісник до крислатого дуба. Розклав на снігу свої вінички. Це для зайців. Потім відступив трохи  й в простору дуплянку, що висіла на сучку, поклав жолудів, соняшникового насіння, житніх сухарів. Це вже для білочки.»

       - А як ми можемо допомогти вижити тваринам узимку? ( Відповіді учнів.)

       Учитель доповнює й узагальнює:

       - Отож, кожному з нас треба допомагати пташкам узимку: розвішувати годівниці в лісі й поблизу житла, класти туди зерно, насіння, крихти білого хліба. Підгодуємо своїх крилатих друзів узимку, і вони віддячать нам навесні веселим щебетанням!

       6. Запис речення під диктовку.

       Не забуваймо взимку підгодовувати пташок!

       - Визначте вид речення за метою висловлювання та інтонацією.

VІ. Підведення підсумку уроку.

       - Швидко надходить вечір у лісі. Темні тіні лягають попід деревами. Чорніють розлогі ялини. За деревами сховалося надвечірнє сонце. Нам час повертатися додому. Закінчується й наш урок. Іще раз звернемося до таблиці й продовжимо перелік назв істот і неістот, згадуючи нашу подорож.

       Коментування домашнього завдання (с.120, вправа 283).