Загальні аспекти викладання

Загальні аспекти викладання. Виконала: Олена ІЗМАЙЛОВА

Вступ Методика викладання психології знаходиться на стику злиття педагогіки та психології:з одного боку - це галузь педагогічної науки, що досліджує закономірності навчання психології;з іншого боку - це галузь психологічної науки, що вивчає психологічні особливості засвоєння знань студентами для подальшої їх успішної трансляції в системі освіти.

Методика викладання психології за В. Я. Ляудісом є особливою навчальною дисципліною, оскільки психологію слід трактувати як науку соціально-історичну, хоча і містить природничо-наукові методи дослідження. Проте провідну роль ній грають методи соціальних наук, методи гуманітарного пізнання. Гуманітарне пізнання - передбачає суб'єкт-суб'єктні відносини, суть яких полягає в діалозі. Діалог же будується на основі розуміння, яке є породженням, знаходженням та інтерпретацією особистісних смислів суб'єктів освітнього процесу. Особа як пізнаване вимагає не «точності» пізнання, а глибини «проникнення». Пізнання-проникнення – завжди двосторонній акт. Суть суб'єкта, що пізнає, і суб'єкта пізнаваного – у діалозі (певною мірою проникливості, взаємної сполученості пізнаючого і пізнаваного).

Основні поняття з педагогічної науки: Вчення - це необхідна умова та основний механізм психічного розвитку людини. Дидактика (тобто теорія навчання) як наука має свій предмет вивчення: це закономірності та принципи навчання, його цілі, наукові основи змісту освіти, методи та засоби навчання. Навчання (в педагогіці) - це планомірна та систематична робота викладача зі студентами, заснована на здійсненні та закріпленні змін у їх знаннях, установках, поведінці та в цій особистості під впливом вчення, оволодіння знаннями та цінностями у власній практичній діяльності;- це процес керованого пізнання явищ навколишнього світу, їх закономірностей, історії розвитку та освоєння способів діяльності в результаті взаємодії викладача зі студентом (що навчається).

Це впорядковане взаємодія викладача зі студентами, спрямоване досягнення дидактичної мети, включає у собі такі основні ланки взаємодії:1) діяльність педагога:- роз'яснення студентам цілей та завдань навчання;- Ознайомлення з новими знаннями;- управління процесом усвідомлення та набуття знань та умінь;- управління процесом пізнання наукових закономірностей та законів, переходу від теорії до практики;- організація евристичної та дослідницької діяльності;- перевірка та оцінка змін у навченості та розвитку учнів;

2) діяльність студентів:- Власна діяльність зі створення позитивної мотивації вчення;- сприйняття нових знань, умінь, аналізу, синтезу, зіставлення та систематизування закономірностей та законів;- розуміння причинно-наслідкових зв'язків; набуття умінь та навичок, їх мотивація;- практична діяльність з самостійного вирішення проблем, що виникають; самоконтроль та самооцінка досягнень.

Основні поняття психологічної науки: Спілкування – взаємодія двох або більше людей, що полягає в обміні між ними інформацією пізнавального та/або афективно-оцінного характеру. Це складний багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між:людьми (міжособистісне спілкування),групами (міжгрупове спілкування),особистістю та групою (особистісно-групове спілкування). Основні сторони (аспекти) спілкування:комунікативна - передача, обмін інформації між індивідами, що спілкуються;інтерактивна – взаємодія між індивідами, тобто. в обміні як знаннями, ідеями, а й діями;перцептивна – розуміння та пізнання людьми один одного

Психологічне пізнання – «гетерогенне і передбачає науково-теоретичне, понятійно-знакове, логічне мислення, значною мірою формалізоване, а також мислення образне, художнє, наочно-дієве, нарешті, споглядання, засноване на символічній свідомості, символізації та інтерпретації символів, за допомогою якої психолог проникає у сфері несвідомого»Символічна свідомість – особлива реальність внутрішнього світу людини, де особистісні інтимні сенси злиті з предметами, відносинами, ситуаціями, що їх актуалізували, висвітлюються, визначаючи індивідуальне або колективне світовідношення і світорозуміння, яке далеко не завжди усвідомлюється» Співпраця всіх учасників навчального процесу «створює повний цикл мотиваційного розвитку в навчальній ситуації та кожної особи та групи»Навчальне співробітництво – «різні види спільної роботи учнів, спрямованої рішення навчальних завдань» (Ляудис В. Я.)

Загальні цілі вивчення психології

Цілі навчання психологіїяк гуманітарної дисципліни – це оволодіння теоретичними та практичними знаннями та методами побудови взаємодії та спілкування з людьми у різних умовах їх життєдіяльності.

Загальні завдання. Ознайомити учнів із різними типами організації управління навчально-виховним процесом: Традиційним,Інноваційним. Допомогти усвідомити, що методика викладання психології не є сумою (зводом) жорстких і незмінно-обов'язкових правил та технологій.

Поняття «навчальна діяльність» та її компоненти. Навчальна діяльність - це один із видів діяльності школярів та студентів, спрямований на засвоєння ними за допомогою діалогів (полілогів) та дискусій теоретичних знань та пов'язаних з ними умінь та навичок у таких сферах суспільної свідомості, як наука, мистецтво, моральність, право та релігія (Д . Б. Ельконін, В. В. Давидов)

Д. Б. Ельконін розглядав навчальну діяльність як діяльність, яка свідомо спрямовується їм на здійснення цілей навчання та виховання, що приймаються учнем як свої особисті цілі.«Навчальна діяльність є передусім така діяльність, у результаті якої відбуваються зміни у самому учні. Ця діяльність із самозміни, її продуктом є ті зміни, які відбулися під час її виконання». Навчальна діяльність - це спрямована, що має своїм змістом оволодіння узагальненими способами дії у сфері наукових понять.

Структура навчальної діяльностіНавчальна діяльність має зовнішню структуру, що складається з наступних елементів (за Б. А. Сосновським): Навчальні ситуації та завдання - як наявність мотиву, проблеми, її прийняття учнями;Навчальні дії, створені задля вирішення відповідних завдань;Контроль - як співвідношення дії та її результату із заданими зразками;Оцінка – як фіксація якості (але не кількості) результату навчання, як мотивація подальшої навчальної діяльності, роботи.

Навчальне завдання. Навчальне завдання постає як певне навчальне завдання, що має чітку мету, але для того, щоб здійснити цю мету, треба врахувати умови, в яких дія має здійснитися. За О. М. Леонтьєву, завдання - це мета, дана у певних умовах. У міру виконання навчальних завдань відбувається зміна самого учня. Навчальна діяльність може бути представлена як система навчальних завдань, що даються у певних навчальних ситуаціях та передбачають певні навчальні дії.

Психологічні компоненти навчальної діяльностіМотив (зовнішній чи внутрішній), відповідне бажання, інтерес, позитивне ставлення до вчення;Свідомість діяльності, увага, свідомість, емоційність, прояв вольових якостей;Спрямованість та активність діяльності, різноманітність видів та форм діяльності: сприйняття та спостереження як робота з чуттєво представленим матеріалом; мислення як активна переробка матеріалу, його розуміння та засвоєння; робота пам'яті як системного процесу, що складається із запам'ятовування, збереження та відтворення матеріалу, як процесу, невідривного від мислення;Практичне використання набутих знань та умінь у подальшій діяльності, їх уточнення та коригування.

Методи навчання психологіїМетод навчання – процес взаємодії між викладачами та студентами, в результаті якого відбувається передача та засвоєння знань, умінь та навичок, передбачених змістом навчання. Прийом навчання (навчальний прийом) – короткочасна взаємодія між викладачем та студентами, спрямована на передачу та засвоєння конкретного знання, уміння, навички.

Пасивний метод– це форма взаємодії студентів та викладача, в якій викладач є основною дійовою особою та керуючим ходом аудиторного заняття, а студенти виступають у ролі пасивних слухачів, підпорядкованих директивам викладача. Зв'язок викладача зі студентами здійснюється у вигляді опитувань, самостійних, контрольних робіт, тестів тощо. Лекція – найпоширеніший вид пасивного аудиторного заняття.

Активний метод– це форма взаємодії студентів та викладача, при якій вони взаємодіють один з одним у ході аудиторного заняття та навчаються тут не пасивні слухачі, а активні учасники. Якщо пасивному вигляді заняття основним його дійовою особою і менеджером був викладач, тут суб'єкти взаємодії перебувають у рівних правах.

Інтерактивний метод– метод взаємодії, перебування як бесіди, діалогу з будь-ким.Інакше кажучи, на відміну активних методів, інтерактивні орієнтовані більш широке взаємодія студентів як з викладачем, а й друг з одним і домінування активності студентів у процесі навчання. Місце викладача в інтерактивних заняттях зводиться до напряму діяльності студентів для досягнення цілей заняття.