Загально-розвивальні вправи, ігри

Комплекс загально-розвивальних вправ № 1

1.Різновиди ходьби

-на носках, руки за голову;

-на п`ятках, руки на пояс;

-на зовнішній частині стопи.

2. Сюжетно ходьба

-присівши, пішли як ведмедики;

-руки на пояс, пострибали як жабки.

3. В. п – О.С

1- руки до пліч;

2- руки вгору, на носочки;

3- руки до пліч;

4- В.п.

4. В. п – О.С

1-4 – колові рухи головою ліворуч;

5-8 праворуч.

5. В.п – руки зігнуті перед грудьми.

1-2 – Відведення зігнутих рук назад;

3-4 – прямих.

6. В.п – права рука вгору

1-2- відведення прямих рук назад

3-4- зміна положення рук.

7. В.п – прямі руки перед грудьми.

1-4 – колові рухи рук вперед;

5-8 – назад.

8. В.п – стійка ноги нарізно, руки за голову.

1-2 – повороти тулуба праворуч;

3-4 – ліворуч.

9. В.п – стійка ноги нарізно, руки на пояс.

1-2 – нахил тулуба вперед;

3-4 – назад.

10. В.п – стійка ноги нарізно, руки на пояс.

1-2 – нахил тулуба вправо;

3-4 – вліво.

11. В.п – о.с

1- присід, руки вперед;

2 – В.п.

12. В.п – о.с

1- стрибок ноги нарізно, сплекс  руками над головою;

2 – В.п.

3-4 – теж саме.

13. Стрибки

Рухливі ігри

Білки, жолуді, горіхи

Гравці діляться на трійки, будуються колонною лицем до центру в трьох-чотири кроках від того, що водить, який стоїть в середині круга. Керівник дає таким, що всім грає назви, наприклад, перші в трійках — «шишки», другі, — «жолуді», треті, — «горіхи».

По сигналу той, що водить голосно говорить, наприклад: «Горіхи». Що всі грають під цією назвою повинні помінятися місцями, а той, що водить прагне встати на будь-яке місце, що звільнилося. Якщо це йому вдається, то гравець, що залишився без місця, стає таким, що водить.

Коли гра освоєна, що водить можна називати два або трьох гравців відразу, наприклад: «шишки, горіхи». Перемагають гравці, які жодного разу не були такими, що водять. Правила гри забороняють викликаним залишатися на місці.

Такий гравець стає таким, що водить.

Кіт і мишка

Мета:  учити  бігати  у  різних  напрямках,  не  наштовхуючись одне  на  одного;  виховувати  увагу  та  вміння  виконувати  рухи  за сигналом.

Діти сидять на стільчиках або лаві з одного боку зали (майданчика). Це  «миші»  сидять  у  «нірках».  На  протилежному  боці — «кіт»; роль якого  спочатку виконує вихователь або  старша дитина.  «Кіт»  засинає,  а  «миші»  бігають  по  залі  (майданчику),  стрибають.

В и х о в а т е л ь

Ох  і любить спать на сонці
Котик наш муркотик,
Цілий день він на віконці
Гріє свій животик.
Та як мишка зашкребоче,
Котик вже пильнує,
Не заплющить доти очі,
Поки не вполює.

«Кіт»  прокидається,  промовляє:  «Няв-няв»  і  починає  ловити «мишей». Вони швидко тікають у свої «нірки» (сідають на стільці або лаву).

Вихователь стежить, щоб усі діти бігали якомога далі від «нірок».  Перед  «нірками»  можна  накреслити  риску,  за  якою  поставити  стільчики  або  лаву,  де  сидять  «мишки».  За  риску  «кіт» не  заходить,  і  діти можуть  спокійно  займати  свої місця. Бажано використати  іграшку  (кота), яку вихователь тримає в руці.

Фарби

Діти сідають рядком. Вибирають лічилками ведучого, Бога і чорта. Бог і чорт відходять у сторону так, щоб їм нічого не було чутно. Ведучий з кожною дитиною домовляється про колір фарби пошепки, щоб інші не чули.
- Ти будеш синя, ти - червона, і т.д.
Коли фарби визначені, кличуть Бога і чорта.
Бог: - Дзінь-дзінь.
Ведучий: - Хто прийшов?
Бог: - Бог!
Ведучий: - По що?
Бог: - По фарбу!
Ведучий: - По яку?
Бог: - По зелену.
Ведучий: - Вибирай собі.
Бог показує на когось і якщо вгадує, то забирає дитину і відводить убік. А якщо не вгадує, то ведучий каже:
- Ні, не вгадав.
Тоді підходить чорт.
Чорт: - Бом-бом!
Ведучий: - Хто прийшов?
Чорт: - Чорт з горбом!
Ведучий: - По що?
Чорт: - По фарбу.
Діалог повторюється. Так Бог і чорт чергуються, аж поки не розберуть всі фарби. Потім креслять лінію і дві команди (Бога і чорта) стають один за одним, беруть один одного за пояс (талію) і перетягуються. (Ведучий стає до тих, у кого менше дітей). Чия команда перетягла через лінію іншу, та перемогла.

Класики

На підлозі крейдою позначають поле для гри — прямокутник розміром 2 × 1 м, що поділяють на 8 квадратів і нумерують. Гравець починає гру, кидаючи битку в перший квадрат. Потім, стрибаючи на одній нозі, він штовхає битку з першого квадрата в другий, із другого — у третій та ін. Одночасно з проштовхуванням битки необхідно самому перестрибувати з квадрата у квадрат, не наступаючи на лінії. Із останнього квадрата слід виштовхнути битку за межі поля. Після успішного завершення першого кону гравець розпочинає новий кон, кидаючи битку в другий квадрат.

Совоньки

Один з дітей зображує сплячу сову. Інші – весело бігають по кімнаті. Коли ведучий вимовляє слова: «Ніч наступає – все завмирає!», кожна дитина повинна залишитися в тому ж положенні, в якому перебував до цього. Совушка прокидається і «облітає» всіх хлопців. Якщо хтось ворушиться або сміється, сова забирає таких гравців до себе. Потім ведучий каже: «День наступає – все оживає!». Сова засинає, а діти продовжують веселитися.

У річку, гоп!

Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах.
Дві шеренги стають одна навпроти одної на відстані двох метрів. Ведучий дає команду: "У річку, гоп!" — усі стрибають вперед. "На берег, гоп!" — всі стрибають назад. Коли ведучий повторить одну й ту саму команду двічі, гравці мусять стояти на місці. Наприклад: "У річку, гоп!", "У річку, гоп!" — всі стоять на місці. Хто стрибнув — вибуває з гри. гра триває, доки не залишиться один гравець.
Примітка. Ведучий може підвищувати темп подавання команд, аби ускладнити завдання для гравців.

Світлофор

Ведучий із 3 кружечками розташовується посередині зали. Колір кружечків відповідає кольорам світлофора. Учні шикуються в коло­ну по одному і в повільному темпі біжать майданчиком, ведучи м’яч. Якщо вчитель демонструє жовтий світлофор, то учні переходять на ходьбу. Якщо зелений — продовжують бігати, якщо червоний — зу­пиняються. Зупинятися необхідно стрибком так, щоб не штовхнути товариша попереду («не скоїти аварії»). Якщо хтось із гравців під час гри діє неуважно, то стає замикаючим.

Бездомний заєць

Гравці, крім двох, стають парами у коло (обличчям один до одного), взявшись за руки. Один із гравців - "заєць", інший - "вовк". "Заєць", який тікає від "вовка", ховається в середину пари. Той, до кого "заєць" став спиною, стає "безпритульним зайцем". Якщо "вовкові" вдається наздогнати "зайця", вони міняються ролями.

Спокійні ігри

Театр звірів

Мета. Формування   вміння   володіти своїм тілом.

Діти зображують різних звірів.

«Зайчик» Руки зігнуті перед грудьми. Стрибає вперед,   вбік,   вперед,   назад.   Лякливо оглядається.

«їжачок» Скласти разом зігнуті «лапки», трохи присісти, переступаючи      дрібними кроками.

«Півник» Крокують,   високо   піднімаючи   ноги, зігнуті у колінах, плескаючи руками — «крилами» по боках.

«Конячка» Б’є копитом і опускає ногу.

Поломаний телефон

Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.

Спочатку діти сідають на підлогу в коло.

Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «олівець».

Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього.

Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч.

Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово.

Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.

Скло

Мета. Розвивати комунікативні здібності.

Гра в парах. Гравці сідають навпроти одне одного. Треба уявити, що між ними товсте скло. Один одному невербально (мімікою, жестами, без слів) передають інформацію.

1.  На вулиці холодно, ти забув одягти шапку.

2.  Іди додому — вже пізно.

3.  Скоро дуже цікаві мультфільми.

4.  Скоро обід, іди їсти.

5.  Винеси мені склянку води.

Чарівний мішечок

Вихователь заховав предмет у мішечок. Діти повинні навідними питаннями відгадати що в мішечку. Вихователь має право відповідати тільки «так» або «ні». Хто відгадає що в мішечку потім ховає свій предмет.