Загальновживані слова 6 клас

Тема: Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова й терміни.

Мета: ознайомити учнів із групами слів за сферою вживання: загальновживаними та стилістично маркованими; виробляти навички знаходити діалектні, професійні слова, терміни; навчити правильно і доречно використовувати у мовленні як загальновживані, так і стилістично забарвлені слова; розвивати культуру мовлення, мовні смаки; виховувати любов до мови, бережливе ставлення до слова.

Обладнання: підручник (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підруч. для 6-го кл. – К.: Грамота, 2006), дидактичний матеріал, тлумачний словник (Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988; Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. — Харків: Фоліо, 2005. — 767 с.).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід Уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

IV. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Проблемні запитання до учнів.

—Навіщо, на вашу думку, нам потрібні знання про групи слів за сферою вживання?

 —Чи всі ці групи лексем ми можемо вживати у нашому мовленні?

V. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

(Учитель використовує теоретичний матеріал, розміщений с. 72—73.)

Лексична система української мови весь час розвивається. однак її основне ядро утворює слова, використання яких нічим не обмежено. Ці слова називаються загальновживаними. Наприклад: дід, мати, долоня, горобець, береза, картопля, весна, ранок, човен, хата, стіл і т.д.

Окрім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тою чи іншою групою суспільства – представниками окремих галузей науки, мистецтва, техніки і виробництва.

До лексики обмеженого вжитку належать терміни, які використовуються для точного визначення спеціальних понять і становлять окрему групу виробничо-професійної лексики. Наприклад, діагноз – слово грецького походження: діа – «прозорий», а гнозис – «знання», ясне уявлення про стан речей; інвестиція – слово латинського походження, означає «одягати», укладання коштів в основиний капітал і матеріально-товарні запаси для розвитку виробництва з метою одержання прибутку.

В окремий шар виділяються професіоналізми – назви професійних понять: добрива, меліорація, жнива (сільськогосподарські професіоналізми); тиск, лікарняний, диспепсія, щеплення (медичні); метан, азот, пропан (хімічні).

Діалектна лексика, або діалектизми (від грецького dialektus – наріччя), у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три наріччя – північне, південно-західне і південно-східне. Діалектні слова не входять до складу літературної мови. Наприклад: стир – ганчірка для витирання столі (середньо поліські говірки); гарбуз – картопля (закарпатські говірки).

Слова розрізняються не тільки лексичним значенням і граматичними ознаками, а й стилістично, тобто сферою і частотністю вживання, своєю належністю до певного стилю мови, емоційним забарвленням чи його відсутністю. Наприклад, слово плуг сприймається як сучасне, звичайне, загальновживане, тоді як слово соха сприймається як давнє, є історизмом. Слова друг, герой, трудяга викликають позитивні почуття, а нероба, хуліган — негативні; ніжністю сповнене слово бабуся і зневажливістю, згрубілістю — бабка, бабище; постійно вживаються слова земля, сад (у всіх стилях мовлення) і дуже рідко, переважно у мовленні столярів,— фуганок, шерхебель.

2. Робота за підручником.

1) Виконання вправ 103 (усно), 104 (письмово).

2) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 74—75.

3. Практична робота.

— Прочитайте. Зверніть увагу на слова, яких не знаєте. Чи зрозумілий вам їх зміст?

Стежина до маминої хати петляє через город. Усе тут до болю знайоме: он дбайливо опоряджена розора стьобнула через картоплю—здвобіччя висаджені кущики квасолі, а між ними поважисто розплелося гарбузове гудиння. І у видолинку густою порослю буяє морква, сизіє тугими голівками капуста, густими листочками пішли в ріст буряки, антенять стрілки кропу, тендітять покрапини маку-самосію і, немов сторожі, гордо вартують на окраїнах вгороду соняхи.

(За В. Скуратівським.)

 —Що вам допомогло здогадатися про значення нових для нас слів?

—Спробуйте  пояснити значення  виділених слів за допомогою  синонімів, споріднених слів.

4. Робота за підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 77.

2) Виконання вправ 111,113.

6. Лексична розминка.

Учні кожного ряду одержують завдання записати на дошці слова. Переможе ряд, який швидше впорається із завданням і не зробить жодної помилки.

1 ряд — мовознавчі терміни;

2 ряд— музичні терміни;

3 ряд — спортивні терміни.

 Прикметник, тенор, футбол, партитура, сольфеджіо, діалект, архаїзми, естафета, мінор, воротар, лексика, чемпіонат, хор, рекорд, присудок, орфограма.

VI. Систематизація й узагальнення знань.

Клас об'єднується в групи (4—5, залежно від кількості учнів). Кожна група отримує завдання систематизувати навчальний теоретичний матеріал в опорну схему, таблицю, алгоритм тощо і зробити коротке повідомлення на лінгвістичну тему.

I група -— діалектні слова

II група —професійні слова

III група — термінологічна лексика

VII. Підсумок уроку.

Подумати і дати відповіді на запитання:

1.               У яких стилях можна зустріти професіоналізми і слова-терміни?
2.               Чи можна вважати діалектні слова унормованою літературною лексикою? Чому?

VІIІ. Домашнє завдання

§ 7, вправа 109.