Захід-Схід, Навіки Разом!

Тема :  Свято Дня Соборності України

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Обладнання : проектор, на дошці великими літерами надпис 22 січня День Соборності України, мапа України, учні у вишиванках, музичний супровід.

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна! 
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

Західна Україна (з гордістю)

Бо – я – Українка!

До Українок підходить дівчинка

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

З залу виходить хлопчик

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ось тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
 

Дівчинка  до Українок

Обніміться ж ,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

 

До кімнати під неспокійну музику забігає Чорна Сила та її свита.

Танець Чорної Сили .

 

Під час танцю Чорної Сили дівчинка промовляє

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки! (Чорна Сила зникає)

Учні сідають на свої місця .

Презентація на історичну тему, яку коментує вчитель.

Вчитель:

Це були криваві часи для України. У 1918-1919 роках, після революційних подій у Росії, на теренах нашої держави точилася громадянська війна, панували безвладдя і стихійність. Суспільство було розділено за політичними інтересами, а влада — за розбіжностями у стратегії та військовій орієнтації. Досить зазначити, що в цей період у нашій країні діяли шість різних армій: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська, анархістська.

Учень 1

Над Україною ,мов громом

Лихая звістка пронеслась-

«руськоязичний»з Білозором,

За Україну поквитавсь.

 

Учень 2

Ще до Шевченка, ще до Стуса

Тоді, як стали ми «брати»,

Коли настав наш Ємський Статус

Не взмозі рідною ректи.

Допоки ж цей гордіїв вузол,

Давитиме нам шию й нить?

Чи не пора б уже указом

Навіки пута розрубить!

Учень 3

Щоб ми жили в своїй державі

І свою мову берегли.

Щоб називались українці-

Візьмімось за руки, брати!

Вчитель

У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М. Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР).

У січні 1918 р., згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки). Текст IV Універсалу датований 22 (9) січня 1918 року. Ухвалили його вночі 24 (11) січня 1918 року на засіданні Малої Ради Української Центральної Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Учень 4

Не кажіть- "Навіщо жити, 
І в журбі отак згасати?", 
Треба колосом незмитим 
Рідні ниви засівати. 

Учень 5

Де ви, лицарі й гетьмани, 
Уставайте, відгукніться! 
В бур'янів колосся в'яне, 
А в пшениці- золотиться. 

Учень 4

Хай з нас кожен прокладає 
Щастя зоряні дороги, 
Чорний вітер не здолає 
Наші рідні перелоги. 

Учень 5

Українці! Рідні браття! 
Ще прийде весела днина. 
Хай живе в серцях багаття 
І квітує Україна!

 

Вчитель

22 січня 1919 року  урочисті заходи щодо проголошення "Акту злуки" проходили на Софійській площі в Києві. На масовому вічі посол ЗУНР Лонгін Цегельський передав грамоту Національної ради ЗУНР "Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною" голові Директорії УНР Володимиру Винниченку. Павло Скоропадський, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу.

Актом об'єднання стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців

 

Учень 6

Зламався врештi двох iмперiй мур! 
I на розалинах у слушну цю нагоду 
З ’явилися держави УПР i ЗУНР, 
Як вияв волi нашого народу.

Вчитель

...Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, бо  умовах приходу до влади більшовиків військові командири ЗУНР і УНР продовжували відстоювати в першу чергу регіональні інтереси. В результаті 21 квітня 1920 року голова Директорії УНР Симон Петлюра підписав "Варшавський договір", згідно з яким ряд західних територій України відійшли до Польщі. З тих пір кордони України ще неодноразово "вирівнювалися" зважаючи на геополітичні процеси і остаточно сформувалися лише у 1954 році.

Отже, подія об'єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз'єднання в єдиній державі.

 

Учень 7

Якби були не прибули в Україну вороги

Били б себе «патріоти»,перебили до ноги.

Розірвали отамани край свій , як дітвора бублик,

Й замість гетьмана одного в Україні сто республік.

Вчитель. Одна з наймасштабніших акцій з нагоди Дня соборності України пройшла в 1990 році. 21 січня патріотичні сили організували "живий ланцюг" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. За різними оцінками, в акції брало участь від 0,5 до 3 мільйонів українців. В кінці 2000-х років в Україні почали відроджувати традицію створення "живих ланцюгів", що символізують єдність українського народу.

Указом Президента України від 13 листопада №871/2014  було встановлено свято «Про День Соборності України»   (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)

Учень 8

Соборна Україна нині незалежна,

Як квітка синьо- жовта розцвіла.

І не згубилася людська любов безмежна

До України- неньки і її буття,

Що упродовж віків нам мрію дарувала

Й наснагу іти во вільного життя.

Україно, соборно державо, сонценосна колиско моя!

Звучить пісня «Україна – це ти» (Тіна Кароль) + інценізація до пісні

 Вчитель

 День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності.

Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!
Дівчина Західна Україна з дівчиною Східною Україною

Це – моя Україна, це – моя – Батьківщина,

Що, як мама , як тато, одна (обіймаються)

Моя Україно!

Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти – совість народу, незгасна зоря,

Живи, процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 

Учень 9

Нехай же від Дону до сивих Карпат

Живе нероздільна родина,

Без рабства, без панства, насильства і грат,

Вільна, незалежна Вкраїна!

Ніщо нас не спинить, лунає наш клич,

Хай буде Вкраїна Соборна навік,

Велика і вільна Соборна, міцна,

У світі поважна, для нас дорога!

 

Вчитель

 Здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — пошану до наших батькiв, дiдiв; справу боротьби за Українську державу.

Дівчата - Українки закликають у танок учасників свята.  С. Ротару «Одна калина»