Захід "Стрічка часу"

ХХІ ст.

Х ст. .

907 р. – Облога Константинополя.

легендарний похід київського князя Олега Віщого на Константинополь, описаний у «Повісті временних літ».

Розуміючи неможливість чинити опір русичам, місто здалось і князь Олег в знак своєї перемоги прибив свій щит на ворота міста.

Х ст.

965 р. – Хозарський похід Святос-лава. Похід русів проти Хозарського каганату та сусідніх племен. За популярною версією відбувався під командуванням князя Святослава Ігоровича і закінчився розгромом каганату. Попри це, серед сучасних істориків поширені сумніви щодо правдивості цієї версії.

ХІ ст.

1036 р. – розгром печенігів під Києвом. Битва між військами київського князя Ярослава Мудрого та печенігами, останнє військове зіткнення печенігів і війська Київської Руси. Битва тривала до вечора і закінчилася поразкою і масовою загибеллю печенігів.

ХІІ ст.

1187 р. – перша згадка в літописах назви «Україна».

Вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком, у зв'язку із смертю переяславського князя Володимира Глібовича на Посульському рубежі.

ХІІ ст.

1199 р. – обєднання Волині й Гали-цини.  Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. 

ХІІІ ст.

1245 р. – Битва під Ярославом.

 бій, що відбувся поблизу міста Ярослав над річкою Сян між війсь-ками галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів та їх спільників — половців з одного боку і силами угорців, поляків та галиць-кої боярської опозиції з іншого.

ХІІІ ст.

1238 р. – Битва під Дорогочином.

бій, що відбувся у березні 1238 року за володіння Дорогичином між військами волинських князів Данила і Василька Романовичів проти лица-рів Добжинського ордену, які утри-мували місто. Закінчилась перемо-гою князів, полоном орденського магістра Бруно і поверненням Дорогичина до складу Русі.

ХIV ст.

1362 р. – Битва на Синіх Водах.

напівлегендарна битва між литовсько-руським та татарськими військами. Ця перемога підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню Русі від сплати данини татарській Орді.

ХV ст.

1410 р. – Грюнвальдська битва.

Битва, яка відбулася під час«Великої війни» 1409—1411 років між силами Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд. 

ХVІ ст.

1514 р. – Битва під Оршею.

відбулася 8 вересня 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозь-кого та московською армією на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Пере-мога під Оршею зробила К. І. Остро-зького відомим усій Європі.

ХVІІ ст.

1618 р. – Атака Калузького пасада.

козаками Війська Запорозького під проводом гетьмана Петра Сагайдач-ного, що відбулась після облоги Москви в ході польсько-московської війни (так званий Похід на Москву). Дії запорожців посприяли укладен-ню перемир’я на умовах Речі Поспо-литої. Умовами участі козаків у по-ході Польщі на Московське царство були розширення козацької терто-рії, зняття заборон і обмежень на православ’я, збільшення чисельності війська, визнання Польщею судової та адміністративної автономії Війська Запорізького.

ХVІІ ст.

1616 р. – Взяття Кафи.

У 1616 році, в результаті морської десантної операції, проведеної запорозькими козаками під керівництвом гетьмана Петра Сагайдач-ного, козаки здійснили штурм і захоплення міста та фортеці Кафа (нині — Феодосія). Було визволено кілька тисяч невільників, яких гале-рами було вивезено на Дніпро. Повернення такої кількості полонених прислужилося всенарод-ній славі Сагайдачного.

ХVІІ ст.

1648 р. – Битва під Жовтими водами. В ході повстання Богдана Хмельницького ознаменувалася перемогою козаків в союзі з татара-ми над поляками. В ході битви реє-строві козаки, що перебували на польській службі, перейшли на бік Хмельницького. Перемога в цій битві дала українцям надію на вихід з-під польського впливу.

ХVІІ ст.

1648 р. – Корсунська битва.

Ще одна важлива битва Хмельниць-кого. Після перемоги під Жовтими водами козаки рушили до Корсуні, де розташовувалися військові части-ни польських коронних гетьманів Калиновського і Потоцького. Ця битва завдала непоправної шкоди польському війську, загинули понад 20 тисяч осіб. На українських тери-торіях почалося масове національно-визвольне повстання проти Речі Пос-политої.

ХVІІ ст.

1648 р. – Битва під Пилявцями.

(11 - 13 (21- 23) вересня 1648 року) - переможна битва української козаць-кої армії, на чолі з гетьманом Богда-ном Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої.

ХVІІ ст.

1651 р. – Битва під Берестечком.

(червень 1651 року)– ще одна битва Хмельницького, яка, на відміну від попередніх, закінчилася поразкою. В результаті гетьман був змушений прийняти дискримінуючий «Білоцерківський мир».

ХVІІ ст.

1658 р. – Конотопська битва.

Битва відбулася між військами геть-мана Івана Виговського та Кримсь-кого ханату з одного боку і москов-ським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області. Один із ключових епізодів російсь-ко-української війни 1658–1659 ро-ків. Звістка про поразку під Коното-пом дійшла до Москви і спричинила велику паніку, цар навіть хотів утікати з міста.

ХVІІ ст.

1649 р. – Зборівська битва.

Переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, над коронним польським військом під командуванням короля Яна II Казимира. Внаслідок цієї перемоги було укладено Зборівський договір, за яким польський король формаль-но визнавав козацьке управління пів-денно-східними терито-ріями Речі Посполитої. Утворилася Українська козацька держава – Гетьманщина.

ХVІІІ ст.

1709 р. – Полтавська битва.

У період Північної війни гетьман Іван Мазепа спробував вивести Ліво-бережну Україну зі складу Російсь-кого царства, уклавши угоду зі шве-дським королем в 1707 році.

ХVІІІ ст.

1768 р. – взяття Умані.

У 1768 році вибухнула Колії́вщина - селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні проти кріпо-сницького, релігійного та національ-ного гніту правобереж-ного україн-ського населення в Речі Поспо-литій. Очолив це повстання запорожець Максим Залізняк, а його найближ-чим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху, а взяття Умані 21 червня 1768 року – кульмінацій-ний момент самої Коліївщини.

ХХ ст.

1915 р. – Бій на горі Маківка.

Запеклі позиційні бої за гору Маків-ка в Карпатах точилися з 29 квітня до 4 травня 1915, під час Першої світової війни на східному фронті між підрозділами австро-угорської  та російської армій.  В результаті героїчної оборони Маківки повністю зірвались стратегічні плани росій-ського командування.

ХХ ст.

1918 р.- Бій під Крутами.

(січень 1918 року) – збройне зітк-нення на залізничній станції в районі села Крути між загоном радянських військ і молодими захисниками ук-раїнської державності, які намагали-ся зупинити їх просування до Києва.

ХХ ст.

1918 р. – Битва за Львів.

Повстання українців у Львові, орга-нізоване Українською Національною Радою силами Українських січо-вих стрільців з метою встановлення вла-ди Української держави (названого згодом «Західно-Українська Народна Республіка») на землях, на які вона (ЗУНР) обґрунтовано претендувала. В результаті утворилася держава площею 70 тис км.

ХХ ст.

Захоплення Чорноморського флоту (29 квітня 1918 року) та встановлення на території Криму української влади – результат Крим-ської операції – військового походу спеціальної групи Армії Української Народної Республіки (УНР) на Крим проти більшовиків. Цей похід став справжнім тріумфом українського війська: 29 квітня 1918 року Крим-ський похід став гучною заявкою українців про своє право на існу-вання у вигляді окремої держави.

ХХ ст.

Чортківський наступ (7-28 червня 1919 року) – наступальна військова операція Української Галицької Ар-мії (УГА) – одна з найбільш значних під час Українсько-польської війни 1918-1919 років. 25 000 українських солдатів та офіцерів змусили відсту-пити по всій лінії фронту більш ніж стотисячну польську армію, добре озброєну і оснащену. І тільки зовні-шні фактори, а також відсутність матеріально-технічного забезпечен-ня, врятували противника від війсь-кової поразки.

ХХ ст.

Битва за Дніпро (друга половина 1943 року).

ряд взаємопов’язаних стратегічних операцій Червоної армії під час Дру-гої світової війни вважається однією з найбільших битв у світовій історії. З обох сторін у битві взяло участь до 4 млн осіб, а фронт розтягнувся на 750 км. В ході чотиримісячної опера-ції від гітлерівських військ була май-же повністю звільнена Лівобережна Україна, Київ і захоплені стратегічні плацдарми на правому березі Дніп-ра. Це створило умови для подаль-шого відтискування німців з Право-бережної України.

ХХ ст.

Корсунь-Шевченківська битва 1944 р.

Корсунь-Шевченківську битву за звільнення Право-брежної України все ж є певні підстави вважати перемогою української зброї. Битва проходила і 25 січня-17 лютого 1944 р.

ХХ ст.

1944 р. – Битва в урочищі Гурба.

Бій між військами НКВС СРСР і си-лами УПА відбувся з 21 по 25 квітня біля урочища Гурби на півдні Здол-бунівського району і охопив частину сучасних Дубенського та Острозь-кого районів Рівненщини і Кремене-цького та Шумського районів Терно-пільщини. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та ви-ходом з оточення українських повс-танців. Тим не менше більшовики втратили у 600 осіб, а повстанці ли-ше 80 убитими і 120 полоненими.

ХХІ ст.

2004 р. – Перша ніч Помаранчевої революції. (22 листопада 2004 року), коли з кількох тисяч прихи-льників опозиції, які залишилися чекати оголошення результатів другого туру президентських вибо-рів на Майдані, мирний багатомі-льйонний протест поширився на більшість регіонів країни. Повторне голосування зафіксувало перемогу Віктора Ющенка з відривом у 8%. Ця ніч є психологічним боєм, безкровним – але вкрай важливим в історії української боротьби за державність і свободу.

ХХІ ст.

Палаюча «Груша» – початок гарячої фази Революції гідності (19-24 січня 2014роки). Євромай-дан, який став реакцією українців на відмову президента Віктора Януко-вича підписувати Угоду про асоціа-цію України з ЄС, остаточно пере-творився на Революцію гідності піс-ля ряду неадекватних дій влади і си-ловиків – побиття студентів і штур-мів барикад, проведених злочинцями в міліцейських погонах. 19-24 січня 2014 року стали початком гарячої фази протистояння. У центрі Києва відбулися масові зіткнення демон-странтів з «Беркутом», вулиця Гру-шевського палала покришками.

ХХІ ст.

Розстріл Небесної сотні (20 лютого 2014 року). 20 лютого 2014 року Майдан перейшов у наступ, повер-нув свої позиції і розширив контро-льовану зону до урядового кварталу. Однак все це відбувалося під обст-рілом снайпераів… В цей день пред-ставники МВС вперше офіційно виз-нали, що проти активістів викорис-товувалась вогнепальна зброя. Заги-нули більше сотні людей.

ХХІ ст.

Анексія Криму, початок російсько-української війни (23 лютого 2014 року). Український пі-вострів наповнили «зелені чоловіч-ки» – військові без розпізнавальних знаків, захоплюючі українські війсь-кові частини і кораблі. Результатом стала анексія Криму Росією і подаль-ше поширення Кремлем російської агресії на українські материкові те-риторії.

ХХІ ст.

Бої за Іловайськ (6-7 серпня 2014 року – перший штурм міста укра-їнськими військовими) – запеклі бойові дії в районі міста Іловайська. В ході боїв українська армія опану-вала частину міста, але згодом сили ЗСУ та МВС оточили бойовиками з терористичної організації «ДНР» і російськими військовими. Незважа-ючи на домовленості про припи-нення вогню для відступу українсь-ких сил, терористи відкрили вогонь по виходячим з «котла» бійцям ВСУ, внаслідок чого українська армія зазнала великих втрат.

ХХІ ст.

Бої за Донецький аеропорт (26 квітня 2014 року)стали найбільшим протистоянням за встановлення кон-тролю над об’єктом стратегічного значення. Оборона аеропорту укра-їнськими вояками – «кіборгами» – увійшла в історію України як «укра-їнський Сталінград», тривала 242 дні. Підрозділи української армії і добровольців пішли з території аеро-порту непереможеними тільки в се-редині січня 2015 року, лише тому, що «не витримав бетон» – споруди аеропорту і злітна смуга були пов-ністю зруйновані і об’єкт вже не мав ніякого військового чи іншого зна-чення.

ХХІ ст.

Бої за Дебальцеве (18 лютого 2015 року) закінчилися виведенням укра-їнських збройних сил з міста, але збереженням тисяч життів солдатів і мирних жителів. Після того, як «кі-борги» покинули зруйнований До-нецький аеропорт, масштабні бойові дії в зоні конфлікту поновилися в січні 2015 року в районі Дебальцево-го. Особливо активними вони стали на початку лютого – вже після під-писання других Мінських угод і встановлення перемир’я, регулярно порушується російсько-терористич-ними бандформуваннями. В середині лютого бойовики «ДНР» і російські військові зайняли більшу частину міста. Українські військовослужбов-ці відступили, щоб уберегти місто від знищення.

ХХІ ст.

2016 р. – Битва за Авдіївку.

У березні 2016 р. російські терорис-ти, незважаючи на оголошене пере-мир'я, спробували узяти одне із під-контрольних Україні міст – Авдіївку. Війшовши силами кількох сотень во-ни зайняли промислову зону і приле-глі до неї житлові вулиці. У відпо-відь українські військові швидко повернули до лінії розмежування важку техніку і протягом двох днів повністю вибили ворога із захопле-ної території. Терористи зазнали значних втрат.

ІХ ст.

Х ст.

ХІ ст.

ХІІ ст.

ХІІІ ст.

ХІV ст.

ХV ст.

ХVІ ст.

ХVІІ ст.

ХVІІІ ст.

ХІХ ст.

ХХ ст.