Захід « Свято Букваря»
Сценарій запропонований для використання вчителями перших класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Захід « Свято Букваря»
Автор: Олійник Інна Левківна, вчитель початкових класів.
Повна назва закладу освіти: КЗ «Підгородненська загальносвітня школа № 2 І-Ш ст.» Дніпровського району Дніпропетровської області.
Рік проведення: 2019
Добрий день! Шановні гості, вчителі, батьки, бабусі, дідусі, раді вас вітати!
Урочисте свято, дозвольте, шановні, розпочати.
- Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято –
Вшанування букваря!
- Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже на 12
Вміємо читати.
- Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, наступна сторінка,
Успіхи перші, і перші сльозинки.
- А як важко було нам
Палички писати.
Ставити їх по порядку,
Мов солдатів на зарядку.
- Ох за них нам попадало,
Бо ставали як попало.
Не вірили ні вчителька, ні мама,
Як важко було ставити їх прямо.
- Ой було мороки з нами
Вчительці багато.
Як слова ми за хвилину
Вчилися читати.
- Згадайте, люба вчителько,
Матусі, татусі,
Як «бекали » і «мекали»
Спочатку ми усі.
- А нині любо слухати,
Як добре ми читаємо.
Подякуєм Букварику
І разом попрощаємось.
- Про труднощі пережиті,
Про те, як їх ми долали
Можна стільки говорити,
Та часу замало.
- Любі гості, мами й тата,
В нас букварикові свято.
Добре, що прийшли до нас
На гостину в перший клас.
- Свято гарним вийти зможе,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні буде тісно!
Забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку.
Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Учень. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?
Незнайко. Добрий вечір!
Учень. Який вечір? Адже зараз день!
Незнайко. А я й не знаю чи вечір, чи день?
Учень. А чому це ти так кричав?
Незнайко. Та то я від злодія тікав!
Учень. Від злодія? Від якого?
Незнайко. Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх!
Учень. Який твій капелюх? А навіщо він йому?
Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!
Учень. Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! ( показує літеру «К»). Яка це літера?
Незнайко. Пів жука.
Учень. А точніше?
Діти. Літера «К».
Учень. (показує літеру «О»). А оце?
Незнайко. Та це кругле яйце!
Учень. А ви, діти, як вважаєте?
Діти. Це літера «о».
Учень. Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш, з Буквариком не дружиш.
Незнайко. А навіщо мені ці літери? Навіщо цей Буквар?
Добре літери вивчайте
Потім – у склади складайте.
Як складете їх в слова –
Розпочнуться вмить дива.
Все ви зможете читати:
Що читають мама й тато,
Назви вулиць та казки,
Вірші та товсті книжки.
Про русалку чарівну,
Про Ягу стару й страшну,
І про лицарів чудових,
І про гномиків казкових…
Тож ні маму, ані тата,
Ні сестричку, ані брата
Не проси та не чекай,
Просто сядь та почитай!
Вчення, наче сонце ясне,
Світлий промінець несе.
І життя стає прекрасне,
Як людина знає все.
Незнайко. Тепер я все зрозумів.
Діти, будь ласка, допоможіть мені,
познайомте мене з Буквариком.
Я так хочу навчитися читати.
Ведучий Ми Букварика чекаєм… (розгублено) А його усе немає…
Де ж так довго забарився?.. Може, в лісі заблудився?..
Незнайко Ой, а це хто ?
(Заходять Розбійники і ведуть зв'язаного Букваря).
1-й Розбійник
Попався, ти, розумник,
Букварик, кажуть, звуть?
Ану мерщій зізнайся,
Чому тебе чекають тут?
2-й Розбійник
За що так поважають
Малята-першачки,
І святом проводжають
Тебе ці малюки?
3-й Розбійник
Розповідай нам швидко -
Король ти або принц?
Такий малий, що гидко!
На себе подивись!
Букварик (звертається до дітей).
Привіт, маленькі друзі!
Це я - ваш справжній друг!
І зараз я в полоні,
Врятуйте мене тут!
Вчитель
Діти, давайте виручати Букварика
Із полону страшного рятувати.
Розкажіть цим розбійникам невченим
про свою найпершу книжечку.
1-й учень
Розбійнички чудові,
Не мучте ви його!
Ми з ним здавна знайомі
і любимо давно.
2-й учень
«Спасибі» - ми говоримо,
Букварику, тобі,
Що ми собі дозволимо
Читать книжки нові.
3-й учень
Ви краще подружіться
З Буквариком скоріш,
І з ним ви помиріться -
Він вас читать навчить.
1-й Розбійник
Щоби такого зробити поганого? Не віддати вам Букварика? Гаразд не плачте. Якщо ви правильно будете відповідати, то станете моїми друзями і отримаєте свою пелюстку. Відповідайте: - так або – ні!
- Треба гарно вам читати?
- Треба менших ображати?
- На перервах верещати?
- Парти всі розмалювати?
- Друзів треба виручати?
- Треба слухати матусю?
- Тоді дратуйте хоч бабусю!
- У класі вибийте шибки!
- Вчительці робіть все навпаки!
- Чи хочете друзями моїми стати?
- Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
З такими розумненькими і добренькими я й сам хочу дружити!!!
2-й Розбійник
А може, й правда, друзі,
Відпустим Букваря.
Ви познайомте нас
Із буквами всіма.
Вчитель: Дітки, всі мерщій ставайте
І Букварика виручайте.
Букви, станьте усі в ряд,
Розкажіть про себе в такт.
(Учні розповідають віршики про букви).
«А» Голосиста буква А
Наш букварик відкрива.
Не одна вона іде,
А всю азбуку веде.
Як веселочка жива,
З букв складаються слова.
«Б» Бідолашний бегемотик
Вчив буквар, роззявив ротик.
Добре вимучив себе,
Та завчив лиш букву: бе-е-е!
«В» Буква «В» така цікава-
Стовпчик тут дужки справа,
Так в алфавіті живе,
Всім потрібна буква «В».
«Г» Гриб у лісі заблудився,
Бо від мух листком накрився.
Глянув вліво, глянув вправо,
І подумав – кепські справи!
А горобчик пролітав,
Він листок з грибочка зняв.
«Ґ» Гуси гучно ґелготали-
Горобці зерно клювали.
Гонять гуси горобців-
Голубок на ґанок сів.
«Д» Дубові дрова дід рубає
В дворі під деревом старим.
А дітвора допомагає
Носити дрова з двору в дім.
«Е» Здивувалася дитина:
Від стовпця аж три жердини!
Здогадалася: «Еге!»
Це, напевно, буква «Е».
«Є» Місяць, наче буква «С»,
Придивляється з небес,
Посміхнувся до Славка.
Показавши язика.
Хлопчик крейду дістає
І малює букву «Є».
«Ж» Жив жучок між бур’янами,
Жив без тата і без мами,
Жовтим листям ворушив,
Жив і жив , і не тужив.
Жаба квакнула: «Попався!»
Жук завмер – так налякався.
«З» Збоку, знизу і згори –
Схожа «З» на цифру «три».
Є три зуба в букви «зе».
Ними все вона гризе.
«И» И - ця літера цікава!
Зліва дивиться на право.
- Ич ,- дивується сама,-
Я у дружбі з усіма.
Гарно мовлюсь, голос маю.
Але слів не починаю!
«І» Буква «І» - неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гномик
Стане крапкою над «і».
«Ї» Їжачок давно не їв,
Чистив голочки свої,
Їхав віз по дорозі,
Їздовий заснув на возі.
Раптом він заїхав в ліс –
Їжу їжачку привіз.
«Й» Я не хто, а буква «ІЙ»,
Щоб мене не сплутать з «И»,
Я купив берет новий.
Не великий ,не малий.
Подивіться, ось який!
«К» Котик скочив на курник,
В курнику здійнявся крик.
Тільки квочка не кричала,
А крилом курчат вкривала.
Котик сам собі сказав:
Ох, як я їх налякав!
«Л» То не ляпка – закаляпка,
Не карлючка на листку,
Буква «ел» зігнула лапку,
Наче кішечка, м’яку.
«М» Мила милом тигра мила
Мила мило упустила.
Упустила Мила мило,
Тигра милом не домила.
«Н» Норці в нірці не сидиться,
Непогоди не боїться.
Норка нишком нирк у хащу,
Не знайти її нізащо.
«О» Буква «О» така-от кругла,
Хто її не бачив – подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!
«П» Півдня працював павучок,
Наткав павутинок пучок.
Почав помаленьку привчати
Панчішки плести павучаток.
«Р» Рак рубав з горіха дрова,
Аж розчервонівся.
Риби з річки виглядали:
Думали – зварився.
«С» Буква «ес», буква «ес» ,-
Посміхається Олесь .-
Мов пів бублика смачного -
І чого це він не весь?
«Т» Тук-тук-тук,
Ток-ток-ток -
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на букву «Т».
«У» Уранці йдуть учитись учні,
Учителька у школі жде.
Улянці нашій аж незручно,
Чому ж вона туди не йде?
«Ф» На ялинці дві сороки,
Видно хатки між дерев,
Я стою, узявшись в боки,
Наче в книжці буква «еф».
«Х» Ховрашки хотіли хліба -
Ховрашкам давали рибу.
Ховрашки халви хотіли,
Та просити не уміли.
«Ц» Цап до цапа в гості йшов,
Цап дороги не знайшов.
Цапеня його догнало
І дорогу показало.
Цілий день в гостях сиділи,
Цілий віз капусти з’їли.
«Ч» Буква «че»-
Немов стілець,
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою чотири
Буква схожа трішки.
«Ш» В горішнику горішина
Горішками обвішана.
Оришка і Тимішко
Струшують горішки.
«Щ» -Розкажу про букву «ща»!
- А вона така ж, як «ша»,
Тільки в неї, - каже Костик,
Унизу праворуч хвостик.
«Ь» Я – не шість!
Я – м’який знак!
Це повинен знати всяк.
Я – не літера нова,
Я пом’якшую слова.
А у слові « олівець»
Забігаю аж в кінець.
«Ю» В Юри є сестричка Юля,
Невеличка вередуля.
Любить Юля утікати,
Бо не хоче йти до хати.
Доганяв Юрасик Юлю
І набив на лобі гулю.
«Я» Я вивчив з Букваря
Цікаву букву Я.
Тепер шкодую я,
Що вивчив букву я.
Бо всюди я та я.
Поганий – тільки я,
Лінивий також я! Все я!
(Розбійники відпускають Букварика)
Розбійники. Вибачте нас. Ми більше не будемо.
1-й Розбійник
Ми хочемо з вами подружитися
І багато чого навчитися.
2-й Розбійник
Букварику, навчи нас читати
І букви розрізняти!
Букварик
Добре, вас прощаю я,
І згоден вчити вас.
Але наука – копітка.
Знання чекають вас.
Щиро дякую вам, діти.
Врятували ви мене!
Недарма ми з вами вчилися..
Бачу, знаєте усе.
Буду вами я гордитись
І усім я розкажу,
Що у школі цій трудитись
Кожен учень вміє залюбки.
Клятва
Будемо в школі вчитись читати,
Гарно писати і рахувати.
Будем в альбомах своїм малювати,
Твори писати і вірші вивчати.
Обіцяєм не лінитись,
Добросовісно трудитись
Вчителів всіх поважати
І оцінки гарні мати.
Книги й зошити любити
Берегти, а не губити.
Акуратними всі бути,
Щоб нічого не забути.
Будем вчитися сумлінно
і поводитись відмінно.
Щоб батьки могли радіти,
що такі в них гарні діти.
«Зелено, зелено в нашому дворі»
Перший раз в перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Потім підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
І ця ж дошка, крейда, карта,
Разом з нами перейшли.
Трішки вищі стали парти –
Разом з нами підросли.
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас.
Цей рік непомітно зовсім пролетів,
І всі підросли ми, дорослими стали.
А попереду ще стільки років,
Нові відкриття і нові п’єдестали.
Нині в нас прощання з Букварем,
І сьогодні ми передаєм
Книжечку оцю чудову,
Щоб вона навчала знову
Інших малюків і без проблем.
Прощавай, Букварику!
Наш найперший друже.
Ми тобі, Букварику,
Дякуємо дуже!
Ніколи не забудемо
Про друга Букваря,
І завжди вчитись будемо
Для щастя і добра!
Прощавай, Букварику
про публікацію авторської розробки
Додати розробку