1)                    Якими   були    регіональний   поділ   та державна належність західноукраїнських земель   напередодні   Першої   світової війни? 

2)                   
Яким був національний склад населення цих земель станом на 1914 р.? 

3)                    Які     плани стосовно   відродження Польської   держави і   Галичини    були оприлюднені   Німеччиною   та     АвстроУгорщиною в 1916 р.?

Розпад Австро-Угорської імперії  та західноукраїнські землі

Робота з документом

1)           У чому суть документа?

2)           До кого він звертається? До яких дій закликає?

Що визначало державотворчу діяльність Української Національної

9 листопада 1918 р. – 

              Українська Національна                   üуряд держави;

                                 Рада створила                            üголова: К. Левицький

Тимчасовий державний секретаріат

13 листопада 1918 р. –  

Проголошення

                       Західноукраїнської            üпрезидент: Є. Петрушевич

Народної

Республіки (ЗУНР)

Структура влади ЗУНР

ЗАУВАЖТЕ

Незважаючи на складні умови польсько-української війни 1918-1919 рр., західноукраїнські діячі швидко й ефективно налагодили роботу державного апарату й управлінських структур. Вони використовували адміністративний апарат, який залишився від австрійської влади, комплектуючи його за потреби своїми представниками

Внутрішня політика

üусі закони і розпорядження колишньої Австро-Угорщини, якщо вони не суперечили державності ЗУНР, залишалися чинними; üзакон про мову (державна мова – українська, мовам національних меншин надавалася свобода вживання);

üліквідація великого землеволодіння;

üвласна валюта (гривня-одна австрійська крона і карбованець-дві австрійські крони);

üпідвищення заробітньої плати, 8-ми годинний робочий день; üвідбудова залізниць;

üстворення Української Галицької армії; üвизначальним для внутрішньополітичної діяльності ЗУНР було об’єднання з УНР

Зовнішня політика

üзовнішньополітична діяльність ЗУНР була спрямована на здобуття міжнародного визнання молодої держави, насамперед країнами

Антанти, і припинення війни з Польщею;

üЗУНР відкрила свої посольства в Австрії, Угорщині, Німеччині, заснувала дипломатичні представництва в Чехословаччині, Канаді, США, Італії, Бразилії;

üкраїни Антанти не визнали ЗУНР, і вона опинилася в міжнародній ізоляції, а уряд Польщі не збирався відмовлятися від Східної

Галичини; 

üособливо негативно ставилася до ЗУНР Франція, яка виступала за створення сильної Польщі як противаги Німеччині та заслон перед поширенням більшовизму до Європи;

üкерівництво       Польщі      намагалося переконати     європейських дипломатів, що виникнення ЗУНР корисне Німеччині та Австрії

üБільшість депутатів Української Національної Ради (на відміну від діячів Української Центральної Ради) не поділяла ідей соціалізму. Вони стояли на національно-ліберальних позиціях і надавали перевагу розбудові держави шляхом реформ, а не революційної боротьби. 

üНа відміну від лідерів УНР, політичні діячі ЗУНР не захоплювалися популізмом, а діяли професійно, спираючись на закони, не оминали соціальних та економічних проблем.

üВодночас українську владу певна частина мешканців краю сприймала стримано, а дехто й негативно. Зокрема, більшість польського населення поставилася до ЗУНР ворожо, оскільки підтримувала ідею створення Великої Польщі, у межах якої мали бути й західноукраїнські землі. Євреї намагалися не втручатися в польсько-український конфлікт, дотримуючись нейтралітету в боротьбі за українську державність, але пізніше почали схилятися до співпраці з ЗУНР.

üВизначальним для внутрішньополітичної діяльності ЗУНР було об’єднання з УНР.

üЗУНР розгорнула активну зовнішньополітичну діяльність, але так і не змогла досягти бажаного – визнання країнами Антанти та припинення українсько-польської війни

Як розгорталася та які результати мала українськопольська війна

Листопад 1918 р. – захоплення

румунами Чернівців, поляками – Лемківщини, Посяння,

Холмщини, Підляшшя

21 листопада 1918 р. –  захоплення

польськими військами Львова

ü13 листопада 1918 р. було видано закон про мобілізацію до Української галицької армії

(УГА);

üдля розв’язання проблеми офіцерських кадрів доводилося звертатися по допомогу до уряду УНР, призначати на командирські посади колишніх австрійських і німецьких офіцерів, а також офіцерів з царської армії;

üУГА очолив наддніпрянський генерал Михайло Омелянович-Павленко; ü головне завдання УГА: звільнення столиці ЗУНР – Львова.

Травень-червень 1919 р. – польська армія переходить в наступ. Частини УГА відступали й були затиснуті в невеликий трикутник території біля міста Чорткова на південному сході Галичини

7-28 червня 1919 р. –

Чортківська офензива

ØУГА змусила відступати по всьому фронту польську армію, відвоювала значну територію, захоплену Польщею навесні, і дійшла до Львова. 

ØЧерез нестачу зброї наступ не вдалося розвинути. Польські сили організували контрнаступ, який відкинув українські війська на попередні позиції

ØЧортківська офензива, здійснена незначними силами проти набагато чисельнішого противника за недостачі набоїв, відсутності стратегічних резервів, продемонструвала високий вишкіл і моральну силу воїнів УГА.

16-17 липня 1919 р. – частини УГА перейшла річку Збруч на територію, контрольовану Директорією УНР. Заверщення бойових дій

üВідповідно до рішення Антанти, Польща мала право вести воєнні дії на територіях до річки Збруч. 20 листопада Польщі було надано мандат на управління Галичиною на 25 років. Після цього державну належність краю мав визначити всенародний плебісцит. 

üПізніше 14 березня 1923 р. Рада послів Антанти підтвердила право Польщі на володіння Галичиною

що входили до складу Австро-Угорщини

Буковина

ØПісля поразки Австро-Угорщини влада в Буковині перейшла до новоствореного Українського крайового комітету. 

Ø3 листопада 1918 р. за його ініціативою відбулося Народне віче, на якому депутати ухвалили приєднання краю до ЗУНР. Створена у Львові Українська Національна Рада направила свою делегацію до Чернівців, аби підтримати виявлене прагнення українців краю. Президентом краю став Омелян Попович. 

ØРумунія відразу відреагувалана ці події й увела свої війська в Північну Буковину. 

ØЗгодом командування окупаційних військ ініціювало проведення Генерального конгресу, що складався з румунів. Конгрес проголосив об’єднання Буковини з Румунією. Остання узгодила з Антантою свою позицію та заручилася її підтримкою. За румунської окупації були скасовані автономні права Буковини

Бессарабія (Хотинщина)

Закарпаття

ØПісля розвалу Австро-Угорщини більшість українців Закарпаття висловилася за об’єднання з УНР. 

ØБагато українських громадських діячів були тісно пов’язані з політичним життям не тільки ЗУНР, а й Наддніпрянщини Делегати від Закарпаття брали участь у роботі Української Національної Ради та Трудового конгресу в Києві. 

ØУ травні 1919 р. українська громадськість Закарпаття створила Центральну Руську (Українську) Народну Раду.

ØНа початку листопада1918 р.  Закарпатття  опинилося у складі Угорщини.  ØНа початку 1919 р. з дозволу Антанти новоутворена Чехословаччина захопила західну частину Закарпаття, а Румунія – південно-західну. 

ØУ березні 1919 р. в Угорщині було проголошено радянську владу, яка протрималася на Закарпатті тільки 40 днів. 

ØНаприкінці липня 1919 р. весь край був під контролем чеських військ. На основі рішень Сен-Жерменського договору 1919 р. і Тріанонського договору 1920 р. Закарпатська Україна ввійшла до складу Чехословаччини.

üНезважаючи на активізацію українського національного руху у Буковині та Закарпатті, усі спроби відстояти самостійність західноукраїнських земель у межах єдиної української держави завершилися поразкою.

üВиникнення й існування ЗУНР стало проявом волі місцевого українства до незалежності й прагнення жити в єдиній соборній Україні.

üПольсько-українська війна 1918—1919 рр. завершилася для ЗУНР поразкою. Проте вона сприяла набуттю досвіду й формуванню уявлень про те, як треба боротися за свою державність. Це мало значний вплив на патріотичні настрої української спільноти в Галичині.

üДосвід участі в політичному житті й управлінні краєм дозволив керівникам ЗУНР у несприятливих умовах війни здійснювати успішну внутрішню політику. ЗУНР розгорнула активну зовнішньополітичну діяльність, але так і не змогла досягти бажаного.

üУ цей період активізувався український національний рух у Буковині та Закарпатті.

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1)            Опрацювати параграф 13.

2)            Складіть історичний репортаж (журналіст газети, політичний діяч, звичайний громадянин…) про події, пов’язані зі злукою УНР і ЗУНР.

3)           
Складіть порівняльну таблицю «Політичний курс ЗУНР та УНР». Питання для порівняння: 

1.             система влади; 

2.             військова політика; 

3.             соціально-економічний курс;

4.             зовнішня політика.

4)            Продовжіть складання таблиці «Події Української революції 1917—1921 рр.»