закони Кеплера. презентація

Закони Кеплера

Йога́ннес Ке́плер німецький філософ, математик, астроном, астролог і оптик, відомий насамперед відкриттям законів руху планет, названих законами Кеплера на його честь. В обчислювальній математиці на його честь названо метод наближеного обчислення інтегралів. Він поширював логарифмічне числення у Німеччині, заснував оптику, як науку, вдосконалив телескоп-рефрактор та допоміг довести відкриття, зроблені з допомогою телескопа його сучасником Ґалілео Ґалілеєм.

Закони Кеплера - три емпіричні залежності, що описують рух планет навколо Сонця. Названо на честь німецького астронома Йоганес Кеплера, який відкрив їх шляхом аналізу спостережень руху Марса навколо Сонця, здійснених данським астрономом Тихо Браге.

Йоганн Кеплер виявив, що орбіта Марса не коло,а еліпс. Еліпс - геометричне місце крапок, для яких сума відстаней від двох заданих точок (фокусів F1 і F2) є величина постійна і рівна довжині великої осі. Лінія, що сполучає будь-яку точку еліпса з одним з його фокусів, називається радіусом-вектором цієї крапки.

Перший закон Кеплера: Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце.- Найближча до Сонця точка орбіти П - називається перигелієм, а найдальша від нього точка А - афелієм.

Орбіти планет - еліпси, що мало відрізняються від окружностей, так як їх ексцентриситети малі.-Кожна планета має свій ексцентриситет

Другий закон Кеплера (закон площ): Радіус-вектор планети (тіла Сонячної системи) за рівні проміжки часу описує рівновеликі площі.

Отже, лінійна швидкість руху планети неоднакова в різних точках її орбіти. Швидкість планети під час її руху по орбіті тим більша, чим ближче вона До Сонця. У перигелії швидкість планети найбільша, в афелії найменша. Таким чином, другий закон Кеплера кількісно визначає зміну швидкості руху планети по еліпсу.

(чим далі від Сонця знаходиться планета, тим більше часу займає її повний оборот при русі по орбіті і тим довше, відповідно, триває «рік» на цій планеті)Третій закон Кеплера: квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби великих півосей їхніх орбіт.

Цей закон Кеплера пов'язує середні відстані планет від Сонця з їхніми зоряними періодами і дає змогу встановити відносні відстані планет від Сонця, оскільки зоряні періоди планет уже були обчислені за синодичними періодами, інакше кажучи, дає змогу подати великі півосі всіх планетних орбіт в одиницях великої півосі земної орбіти.

Закони Кеплера застосовні не лише для руху планет, але і для руху їх природніх і штучних супутників.

Висновок: Отже, Йоган Кеплер досліджував рухи всіх відомих на той час планет і емпірично вивів три закони руху планет відносно Сонця, котрі наряд-чи коли небудь утратять свою актуальність. Я впевнена, що вони обов'язково стануть у великій пригоді молодим дослідникам та дослідницям.

Дякую за увагу!