Закріплення і узагальнення знань про іменник як частину мови

Корюківська ЗОШ І – ІІІ ст. № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок з української мови

 Закріплення і узагальнення

знань про іменник

як частину мови

 

 

Учитель початкових класів:

Федоренко Н.В.

 

 

 

 

 

 

2016 рік

 

 

Тема: Закріплення і узагальнення знань про іменник як частину мови.

Мета : перевірити знання, вміння,навички  учнів знаходити іменники серед інших слів, розрізняти власні і загальні іменники,   визначати рід, число іменника; активізувати словниковий  запас учнів;  розвивати образне мислення, орфографічну пильність,  чуття мови, аналітико-синтетичні вміння, творчі здібності; виховувати самостійність, цілеспрямованість, любов до природи, старанність і наполегливість у навчанні.

Методи: ілюстративний, проблемно-пошуковий, словесний, критичного мислення, самостійної роботи, практичний.

 Тип уроку: урок  закріплення знань,умінь та навичок.

 Обладнання: малюнки птахів, музика П.І.Чайковського із циклу  «Пори року», сніговик, чарівна скринька, сніжинки з буквами та завданнями,  мультимедійна презентація.

                                               ХІД  УРОКУ

І. Організація класу до роботи.

1. Привітання.

Вчитель. Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі. 

Привітайте в добрий час 

Гостей посмішкою й миром. 

Учні. Ми вам раді, люди добрі, 

Вітаємо щиро вас, 

Запрошуємо ласкаво 

На урок у 4 клас. 

2. Етап цілепокладання.

Для того, щоб упоратись із завданнями  цього уроку, будемо працювати, слухати, мислити, писати охайно.

     Отже, девіз уроку : (слайд  1)

    Не просто слухати, а ...(чути),

    Не просто дивитись, а … (бачити),

  Не просто відповідати, а … (міркувати),

  Дружно і плідно …(працювати). 

Розв’язавши кросворд,   (слайд 2)  дізнаєтесь з якої теми підсумковий урок.    

                                                  Б    І   Л  К  А 

                                              Т  У   М  А   Н

                                          В  І   Т   Е   Р

                                  С Н І  Ж  И  Н  К  А

                                          О  С  І   Н   Ь

                                                    З  И  М  А

                            Б  У  Р  У  Л  Ь  К  А 

1.     Ой, яка ж вона гарненька, пишно хвоста і раденька, не звірятко - просто диво, невгамовне, пустотливе. Вгору – вниз, на гілку з гілки. Хто це буде, діти?  (білка)

2.     Сиві воли усе поле залягли . (туман)

3.     Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. (вітер)

4.     Ніжна зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла. Поки ніс її сюди, стала  краплею води. (сніжинка)

5.     Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (осінь)

6.     Хто наткав волокна аж до лісу від вікна? І сміється, задається «От така ширина!» (зима)

7.  Що росте догори коренем? (бурулька)

- Яке утворилося слово? (Іменник)

ІІ. Оголошення теми, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. (слайд 3)

Тема нашого уроку „Узагальнення знань про іменник”. Наше завдання узагальнити знання про іменник, одержані на попередніх уроках.  

Назвіть слова або словосполучення, які пов’язані з темою «Іменник»

1.Метод  «Мозковий штурм»    (слайд 4)                           

    Назви істот     назви неістот     власні назви       загальні назви     

              

 чоловічий рід                      І М Е Н Н И К                                середній рід

 

          жіночий  рід                    однина                   множина    

2. Вправа „Мікрофон”. 

Бліцопитування. Закінчіть фразу:

• Іменник - це… (частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто?що?) 
• У реченні іменники виступають… (підметом або другорядними членами речення)
• Іменники мають граматичні ознаки… (роду, числа, відмінка)
• Синоніми - це… (слова, що по-різному звучать, але близькі за значенням)
• Антоніми - це… (слова протилежні за значенням).

    -   Яка роль іменників у мовленні? (без іменників не було б повноцінного спілкування)

3. Мотивація навчання учнів.

Вправа «Надія» (слайд 5)

- Яким же ви уявляєте цей урок? Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

• Продовжте «Я очікую…»

         - Давайте зробимо рекламу нашого уроку.

(слайд 6) Урок буде: цікавим,

                   творчим,

                    науковим,

                    розвивальним.

Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку.

(слайд 7) Ви маєте:

• закріпити свої знання і вміння з теми «Іменник»;
• правильно і чітко висловлювати свої думки;
• дотримуватися культури писемного мовлення;
• переконати мене, що ви любите і знаєте рідну мову.

• Наприкінці уроку ми перевіримо, чи здійснилися ваші і мої очікування

4. Каліграфічна хвилинка (слайд 8)

Перевіряючи ваші зошити,  я звернула увагу на те, що деякі учні роблять помилки при написанні та поєднанні літер. Подивіться на таблицю «Пиши красиво та правильно», як красиво написані букви,як вони поєднуються ,як розміщуються одна від одної.

• Розгорніть зошити, запишіть дату і вид роботи. Зверніть увагу на завдання для каліграфічного письма  (слайд 9)

Зз  зз  зи зм  ма  им    

 Яке слово можна утворити з цих буквосполучень ? (зима)   

 А що означає слово зима ? (прийшло воно до нас з індоєвропейської мови і означає «холодна, неприємна пора») 

Які слова у вас постають в уяві, коли чуєте слово «зима»?

 

а) Метод « Асоціативний кущ» (слайд 10)

                                Сніг      лід       іній    бурулька

            сніжинка                      З И М А                лижі       санки   

                                   сніговик                       мороз    

• Який гарний снігопад зимових слів ви влаштували!

А ще зима приносить із собою багато нових, суто зимових звуків. Композитори чують ці звуки і передають у своїй музиці. Зимі було багато присвячено чудової музики.  Уявіть себе на засніженій галявині серед укритих інеєм дерев (звучить музика П.І.Чайковського із циклу «Пори року» Зима.) (слайд 10)

Учні зручно сідають за парти, кладуть голову на парту, закривають очі і намагаються уявити якусь картину.

 - Що ви уявили, слухаючи музику? Чи сподобалося вам так відпочивати?

 (Декілька учнів розповідають, які картини вони уявили.)

б) Проблемна ситуація. (Слайд 11)

• Яку літеру треба писати у слові  з..ма? Доведіть.(букву и, перевірне слово - зими)
• Доберіть спільнокореневі слова до слова зима. (Зимонька, зимовий, зимувати)
  • Розберіть за будовою слово зимонька. (на слайді)

 Обведіть у повітрі ці буквосполучення і запишіть у зошиті. А також утворене слово.    

в) Зима заморозила речення про себе і вони розірвалися на окремі слова, спробуйте їх скласти і прочитати.  

   інСг  ан опялх, діл ан ічкахр, ховіла єгуля (Слайд 12)

(Сніг на полях, лід на річках, віхола гуляє.) (відповідь на цьому ж слайді)

- Запишіть утворене речення.

г) Коментоване письмо

           Сніг на полях, лід на річках, віхола гуляє.

     - Назвіть слова, що означають назви предметів.

Зима до нас на урок прислала свого помічника, а кого дізнаєтесь, відгадавши загадку:  (слайд 13)  

д) Він – не лялька й не людина,

На снігу стояти звик.

В нього ніс – смачна морквина,

Хто це? Звісно,    (сніговик)                                                                           

 Але він не просто завітав до нас на урок, а й приніс чарівну скриньку, у якій знаходяться сніжинки. Але ці сніжинки не прості, на них є різні завдання, які ми маємо виконати на уроці. Коли ми виконаємо всі завдання, отримаємо від сніговичка сюрприз.

І першу сніжинку отримуєте за каліграфічну хвилинку.

    (із зворотного боку на сніжинці буква «ем»)

 

 

           М

 

 

ІV. Використання  практичних завдань на повторення й закріплення основних умінь і навичок.

1. Вибірковий диктант. 

Послухайте вірш і зловіть «зимові» іменники хлопками.

                        Он як кружить метелиця

                         І як вертить хурделиця,

                        А за ними завірюха

                        І найменша спритна хуга.

                        Не втомилась сніговиця

                        У рясній своїй спідниці.

                        І віхола, і завія

                        Зашугали з вітровієм.

- Запишіть їх.

- Які слова ви виписали? (взаємоперевірка)  (слайд 14)

Чим цікаві виписані іменники ? (пов’язані з зимовою порою)

Як вони називаються? (близькі за значенням або синоніми)

- Чому вживають синоніми у мовленні? (Щоб мовлення було багатим, щоб не було повторів)

2. Дискусія з приводу інтерв’ю «Зима – найкраща пора року?» (слайд 15)

- А зараз проведемо дискусію по питанню «Зима - найкраща пора року?» Що таке дискусія? (Дискусія – публічне обговорення спірного питання)

Групова робота  (слайд 16)

І група – стверджує (хлопці),

ІІ група – заперечує (дівчатка).

(Діти утворюють групи, обговорюють питання та по черзі в мікрофон висловлюють свої міркування.)

•  Дозвольте познайомити вас зі «стверджуючою» командою. Це (імена хлопців). Ми повинні  довести, що зима – найкраща пора року. По – перше, що таке зима?

Зима -  це пора року, коли холодно та падає сніг. Природа  одягнена в білу  ковдру. Сніг блищить  на сонці. Взимку ми  можемо кататись на санчатах, лижах, ковзанах. Крім того, взимку є  красиві свята: Новий рік, Різдво. Нам найбільше подобається свято Різдва, коли батьки та друзі дарують нам подарунки. І головне – взимку у нас канікули. Ми можемо досхочу розважитися.

Дорогі друзі! Дозвольте познайомити  вас із «заперечуючою» командою. Це (імена дівчат). Ми повинні  довести, що зима – це не найкраща пора року. Звичайно, взимку красиво, є канікули, ми можемо відпочивати. Але канікули – це ще і дуже небезпечна пора. Діти, розважаючись, забувають про правила  дорожнього руху. Я читала в газеті, що саме під час  канікул трапляється  найбільше дорожньо–транспортних пригод, збільшується дитячий травматизм . Тому я вважаю, що зима – це не дуже гарна пора року. До речі, погода  взимку  дуже часто  змінюється: буває холодно, сніжно, а потім – все тане, іде дощ. Дуже часто люди хворіють  на застуду, грип.

Я не згоден з вами. Зима  найкраща пора року! Взимку немає роботи на городі, у саду, тому можна більше  часу  приділяти  читанню книжок, перегляду телепередач, різних ігор.

Ви наголошуєте, що взимку  можна цілий день дивитися  телевізор та грати на комп’ютері, але це й шкідливо для нашого здоров’я. Тому ми вважаємо, що зима  не найкраща  пора року  .

- Отже, ви довели у ході дискусії, що кожна пора року і , зокрема, зима, по – своєму приваблює і кожна з них може чимось не подобатись.

  ( 2- вручення сніжинки з буквою  «о»)

Наступне завдання, яке пропонує сніговичок це   -       

3. Гра «Проціди крізь сито»  (слайд 17)

 Розписати слова у три колонки:   Ч. р.   Ж. р.    С. р.

                            Чол. рід                   Жін. рід                  Сер. рід

Птах, крижина, сонце, птаство, зима, снігур, шишкар, хурделиця, щастя, завірюха, лід.

Висновок: іменники мають род.

 ( 3 – вручення сніжинки з буквою «ел»)

4. Фізкультхвилинка  (слайд 18)

Трішки ми попрацювали,

Сили наші підупали.

Треба нам би відпочити –

Свої сили відновити.

 (4 - одержують сніжинку з буквою «о»)  

Наступне завдання, яке пропонує сніговик – це

5. Зорово–слуховий диктант (слайд 19)

Прочитайте текст :

Надворі лютий. Усе навколо біле. А яке гарне деревце горобини! Червоногруді снігурі обсипали його і ласують ягідками. Ці птахи -  наші гості.

Разом з ними прилітають шишкарі, омелюхи. Діти, поставте годівнички і підгодовуйте пташок взимку!

- Що ми можемо зробити, щоб полегшити життя птахів узимку? (виготовити годівнички )

•                    Хто з вас вдома виготовив годівнички і підгодовує пташок ?
•                    Дізнайтесь, назва якого птаха відповідає цій схемі ?

( мал. годівнички  із звуко – буквеним аналізом  слова  «шишкарі»)

• Пригадайте з уроків «Природознавства», що цікавого ви дізналися про шишкаря? 
• Послухайте ще раз диктант і запишіть слова істоти  і  неістоти.

(Перевірка) (Слайд 20)

Висновок:  іменники можуть бути назвами істот та неістот.

     Молодці! Справилися і з цим завданням і отримуєте від сніговичка     сніжинку (5 сніжинка з буквою «де») 

    Тепер сніговик пропонує 

6. Попрацювати в парах.     (слайд 21)

    Прочитайте вірш. Випишіть іменники, які вжиті в множині в стовпчик. 

    Записані іменники змініть так, щоб вони були вжиті в однині і запишіть    поряд.

Одяглися люди в шуби,

Натопили жарко груби.

Білки гріються в дуплі,

Миші – в норах у землі.

       1 пара- працює біля дошки. Діти звіряють з правильно виконаною роботою біля дошки.      

      Який висновок можемо зробити ?

     (іменники можуть вживатися в однині і в множині )

     За виконання цього завдання одержуєте (6 сніжинку  з буквою «це»)         І останнє завдання     

7. Гра «Хто більше знає ?»   (слайд 22)   

   За 2 хвилин до поданих загальних назв дібрати іменники – власні назви.

      Місто ……       річка ……          письменник …..

Висновок: іменники можуть мати як власні так і загальні назви.

      Одержуєте останню сніжинку від сніговика з буквою «і».

8. Гімнастика для очей   (слайд 23)   

9. Творча робота. Складання стнквейна (слайд 24)   

- Ми виконали всі завдання сніговика. А зараз давайте складемо зимовий синквейн про мороз, зиму, сніжинки, і може, тоді ми дізнаємося, що ж хотів сказати нам сніговик.

(слайд 25)

 Структура синквейна (Слайд 26)

    

 

 

 

 

 

 

А   слово подяки від сніговика ви  дізнаєтесь, коли прочитаєте букви на сніжинках.   (букви  МОЛОДЦІ )    (слайд 27)

V. Підсумок уроку .

    Метод  «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

- Діти, мої очікування щодо вашої роботи справдились: ви працювали дружно, злагоджено, впевнено відповідали на мої запитання.                (Оцінювання роботи учнів)

- Які ваші враження від уроку ?

"Незакінчене  речення" (слайд 28)

Я знаю…

Я навчився…

Я вмію…

Я запам'ятав…

- Чи став нам у нагоді наш девіз? Коли?

- Що, на вашу думку, вдалося вам найкраще? Чому?

     Дуже ви були старанні

     Отже, всі ви учні гарні.

     І за працю на уроці

     Вам подякувати хочу .

VІ. Домашнє завдання. (слайд 29)

- Виберіть завдання, яке вам було б цікаво виконати вдома:

• складіть кросворд із "зимових слів" іменників, у якому ключовим буде слово іменник.

• виписати з літературного читання п'ять прислів'їв із іменниками. Іменники підкреслити.

• скласти казку про іменник та його роль у мовленні.