Замітка для батьків «Помилки сімeйного виховання»

БАТЬКАМ

ПОМИЛКИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ

Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти творитимуть майбутнє. А те, як вони це робитимуть, багато в чому залежить від нашого виховання.

Кропива росте сама, а з культурними рослинами доводиться поморочитися. Так і зі злом. Воно росте саме, а добро вирощують. Як до дикого сіянця прищеплюють пагін культурної яблуні, так і маленькій людині потрібно прищепити хоча б бруньку з великого дерева людської культури, щоб вона змогла стати «Зі століттям нарівні».

Але й потім за деревцем треба доглядати – удобрювати, формувати крону, видаляючи зайві пагони, боротися зі шкідниками – одним словом, виховувати.

 Останнім часом діти стають жорстокішими та злішими, і з кожним роком ситуація погіршується, зростає кількість випадків агресивного ставлення школярів один до одного.

Ми проводили опитування серед учнів з метою визначити причини, які, на їхню думку, породжують бездуховність у дитячому середовищі, і в результаті отримали те, що 57 % школярів відповіли, що це – байдужість батьків до виховання дитини.

Ось вам і сімейне виховання….

Існує кілька причин, за якими батьки байдужі до своїх дітей або не приділяють їм достатньої уваги. Це і приклад виховання своїх власних батьків, це і особливості цінностей людини… Але основна причина – брак часу, коли батьки майже весь день на роботі, а діти – у школі, коли спілкування стає неможливим. І саме тоді діти недоотримують уваги і турботи від батьків. Батьки, щоб компенсувати свою любов, намагаються забезпечити дитину матеріально, купуючи дорогий одяг, телефон, комп’ютер і т.д. І саме тут не варто забувати, що жоден комп’ютер не дасть дитині того тепла, яке може дати мама чи тато, що їхнє спілкування з дитиною так само важливе для неї, як їжа, одяг та решта речей. Значне проведення часу за комп’ютером, особливо коли мова йде про дитячі ігри, в які сьогодні вони грають, ще одна причина у формуванні жорстокості у нашому світі. А нестача спілкування призводить до того, що більшість дітей почуваються самотніми (приклад – реклама),  страждають від депресій, стають схильними до суїциду.  Дитина повинна відчувати, що її люблять, цінують, поважають, дитина повинна бачити, що її потребують, що з нею хочуть спілкуватися.

Окрім сказаного, існує ще декілька помилок, яких допускаються батьки у своєму вихованні і через які страждають діти. Найактуальніші з них:

1. Надмірна опіка. Вона також може зашкодити дитині, як і недостатній вияв любові. Внаслідок надмірної опіки, коли батьки  самі приймають рішення за свою дитину, вона ніколи не навчиться бути самостійною та відповідальною за свої вчинки.

2. Низька згуртованість і значна розбіжність членів сім'ї у питаннях виховання. Внаслідок різних виховних підходів у дитини формується неадекватна поведінка, коли вона не знає, як поводитись можна, а як не слід робити, а зрештою й взагалі перестає звертати увагу на будь-які зауваження з приводу її поведінки.

3.Виховний контроль через викликання почуття провини. Дитині, яка постійно не слухається або зробила щось не так, постійно дорікають, говорять, що вона «не така як всі». І як результат – занижена самооцінка. Особливо проблема загострюється у підлітковому віці, коли через сформований «комплекс неповноцінності» («я поганий»), дитина прагне самоствердитись різними способами (алкоголь, куріння, хуліганство).

4. Сварки між батьками. Посилюють тривожність та страхи у дітей, невпевненість у власних силах.

5. Порівняння дітей із сусідськими.

6. Часте застосування словесних образ і фізичних покарань формує модель такого поводження з іншими.

Отже, надмірна агресія, жорстокість у дітей, алкоголізм, насильство ... цей список можна продовжувати до нескінченності. Нарешті, просто замкнутість, часті депресивні стани у дітей, невпевненість у собі - все це часто результат порушення сімейних взаємин.

Якими ж мають бути стосунки між батьками та дітьми?

Найкращі стосунки в сім’ях засновані на демократичному стилі виховання, коли відверто обговорюються та враховуються думки і почуття дитини, коли панує атмосфера взаєморозуміння та любові. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:

• дотик. Є одне на диво просте правило, якого слід дотримуватися незалежно від віку дитини: спілкування буде плідним, якщо обіймати дитину 4, а краще – 8 разів на день;

• слова заохочення, підтримки, любові («Ти в мене дуже хороший»);

• час. Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом — значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми спільного дозвілля в кожній сім'ї різноманітні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а передусім — своїй дитині;

• слухання та розуміння почуттів своєї дитини, співчуття.

Та є ще один момент, про який не варто забувати (перегляд відео). На дитину неодмінно впливає поведінка самих батьків (приклад з практики). Ще стародавній мислитель Сенека говорив: «Нелегко привести до добра повчанням, а легко – прикладом».

Дотримуючись цих простих правил, ви неодмінно покращите стосунки зі своїми дітьми, зможете зрозуміти їх точніше. А вони – вас. Адже в сім'ї має панувати злагода, любов, повага і взаєморозуміння. І починати слід із себе. Якщо ви запровадите такі стосунки у своїй сім'ї, то вам буде легше знаходити розуміння своїх чад, а вони йтимуть до вас за допомогою, а не шукатимуть її десь за домом і у шкідливих звичках, цінуватимуть вас, допомагатимуть.