Дане заняття розраховане для роботи психолога з педагогічним колективом. Воно дає можливість краще впізнати один одного, розставити пріоритетні цінності вжитті, та допомогти педагогам взаємодіяти та прислухатися один до одного.
Заняття для педагогів
«Емоційне благополуччя педагогів»
Підготувала:
практичний психолог
Бабенко Л.Ю.
2018
Емоційне благополуччя педагогів
Заняття з педагогічним колективом
Емоційне благополуччя педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності, самореалізації, розвитку творчого потенціалу. Воно позначається на здоров’ї педагога і його учнів в результатах навчально-виховної роботи.
Пропоную для ознайомлення заняття з елементами тренінгу спрямоване на згуртування педагогічного колективу, розвиток комунікативних навичок, емоційної стійкості, впевненості в собі, формування доброзичливого ставлення один до одного. Виконуючи вправи, педагоги навчаються розуміти один одного. Заняття мотивує до самовдосконалення, рефлексії, самоаналізу.
Мета: Покращити психологічну культуру спілкування педагогів, їхню взаємодію. Допомогти педагогам визначитися у власних життєвих поглядах і настановах, сприяти визначенню та розумінню своєї цінності, формувати професійну впевненість, позитивну світоглядну позицію особистості.
Завдання:
Мета: стабілізувати емоційний стан учасників заняття, налаштувати їх на роботу, допомогти більше дізнатися одне про одного, активізувати творче мислення вчителя.
Кожен учасник заняття навмання дістає зі своєї сумочки якусь особисту річ, називає своє ім’я, ототожнюючи себе з цим предметом, називає якусь свою якість, рису, особливість, пов’язану з цим предметом.
Мета: визначити очікування педагогів від заняття.
Психолог: Сформулюйте та запишіть на стікерах-кружечках свої очікування від сьогоднішнього заняття. За бажанням можете зачитати свої записи для загального ознайомлення. Та залиште їх біля себе.
Правила роботи групи.
Мета: прийняття для продуктивної роботи групи під час занять; пояснити необхідність вироблення й дотримання спеціальних правил, на основі дотримання яких відбувається ефективна й плідна взаємодія людей у групі.
Обладнання: світло-коричневий (кольору цегли) папір, клей, ножиці, паперові аркуші формату А3.
Хід вправи
Психолог роздає кожному учаснику кілька аркушів кольорового паперу, вирізаного у формі цеглинок, і пропонує написати одну чи кілька умов співпраці (кожну на окремому аркуші), потрібних саме йому для ефективної роботи у групі. На великоформатному аркуші прикріпити паперові аркуші-цеглинки з написаними умовами ефективної співпраці таким чином, щоб утворилася стіна.
Мета: сприяти усвідомленню педагогами своєї ролі в колективі.
Кожному учаснику по черзі пропонується завершити фразу, яка починається зі слів: «Мене на роботі цінують за…».
«Тест на визначення стійкості до стресу»
Мета: визначити рівень стресостійкості.
Варіанти відповідей на запитання:
«дуже» - 3 бали,
«не особливо» - 1 бал,
«ні в якому разі» - 0 балів.
Чи дратує вас:
Більше 40 балів. Вас не зарахуєш до категорії терплячих і спокійних людей. Вас дратує все, навіть речі незначні. Стійкість до стресу низька. Ваше здоров’я в небезпеці й необхідно терміново зайнятися його підвищенням.
Від 12 до 40 балів. Поки ситуація не надто тривожна, але вже необхідно звернути увагу на підвищення стійкості до стресу.
11 і менше балів. Ви досить спокійна людина, реально дивитися на життя. Абсолютно впевнено про вас можна казати, що ви не та людина, яку можна легко вивести із рівноваги.
Психолог. Професійне вигорання виникає внаслідок накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або їх позбавлення.
Інструкція. Згадайте і складіть список справ, які ви виконуєте з метою отримати позитивні емоції, задоволення, подбати про своє душевне здоров’я і трохи побалувати себе.
( Коли списки будуть готові, учасники повинні зазначити, як часто вони роблять те, що написано на їхньому аркуші паперу. Після цього пропонується обговорити і висловити свою думку з приводу того, наскільки важливо іноді зробити що не будь приємне для себе.
Обговорення
Учасники висловлюються у вільній формі про те:
1) Які способи побалувати себе їм найбільше сподобалися;
2) Які способи вони могли б спробувати використати в майбутньому;
3) Які способи прийнятні для них, але їх вони виконують рідко або не використовували раніше;
4) Якими оригінальними позиціями можна доповнити цей список;
5) Свої відчуття під час виконання вправи.
Інструкція. Психолог пропонує учасникам на аркуші паперу написати 10-12 справ, які для них у цей час дуже важливі (на першому місці – найважливіша, на другому – менш важлива тощо.) Потім запрошує всіх сісти в коло, розслабитися і заплющити очі. Він промовляє: «Спробуйте уявити себе наприкінці життя. Вам уже 70-75 років. Ви давно на пенсії, не працюєте, піклуєтеся про онуків, займаєтеся домашнім господарством тощо. Уявіть, що ви дивитися у своє сучасне й оцінюєте, що для вас головне, а що – другорядне. Наприклад, ви можете думати про те, що багато сил віддавали певній справі, яка потім не мала у вашому житті важливого значення, а лише здавалася дуже важливою.
А тепер візьміть чистий аркуш паперу і напишіть список справ за ступенем значущості для вашого життя в ролі людини, якій уже 70-75 років.
Порівняйте обидва списки. Які справи залишилися для вас важливими, а які втратили свою значущість і чому?
Ця вправа демонструє відмінність між активністю й результативністю життя людини. Високий рівень активності (багато справ, постійна зайнятість, висока інтенсивність спілкування) означає невиконання значущих справ – гаяння часу на дрібниці та штучну підтримку внутрішньої напруженості через страх щось не встигнути. Необхідно навчитися виокремлювати в житті головне від другорядного та прагнути «будувати» свій час і життя так, щоб сили були використанні передусім для досягнення основних цілей.
Мета: отримати зворотній зв'язок у групі, підвищити самооцінку у групі, самопізнання, можливість зробити приємне іншій людині.
Обладнання: аркуші паперу формату А4, фломастери.
Хід вправи
Кожен з учасників має обвести фломастером долоню на аркуші паперу й на контурі зображеної долоні написати своє ім’я. Потім учасник передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь- яку рису її власника. Таким чином усі учасники обмінюються малюнками, насамкінець аркуш повертається до свого власника.
Мета: визначити, якою мірою реалізувалися очікування кожного учасника.
Психолог. Повернімося до наших очікувань. Я пропоную кружечки-стікери із записами ваших очікувань покласти в рюкзак, якщо ви взяли на цьому тренінговому занятті для себе щось нове; у м’ясорубку – якщо вам потрібно щось обміркувати; і викинути в корзину, якщо вважаєте, що нічого корисного ви не дізналися під час заняття.