Заняття для учнів "Стереотипи та упередження"

Заняття для учнів 7-го класу

Тема: Стереотипи та упередження.

Мета: сприяти усвідомленню важливості неупередженого ставлення до інших, учити розрізняти деструктивні стереотипи.

Завдання:

v з’ясувати зміст поняття «стереотипи»;

v визначити причини виникнення та існування стереотипів.

Ключові слова: стереотипи.

Матеріали та обладнання: папір формату А4, ватман, скотч, маркери,

підготовлений на ватмані список пасажирів для вправи «Потяг».

ПЛАН

1. Вступне слово педагога (3 хв.).

2. Вправа «Потяг» (20 хв.).

3. Інформаційне повідомлення «Стереотипи – це…» (5 хв.).

4. Вправа «Дискусія мовчки про найпоширеніші стереотипи нашого життя» (12 хв.).

5. Підбиття підсумків (5 хв.).

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

1.               Вправа «Потяг» (20 хв.)

Педагог просить учнів уявити, що вони здійснюють подорож до Києва на потязі. У купе із ними їхатиме ще троє осіб. Далі він просить учнів визначитися, з ким із перелічених пасажирів вони б хотіли їхати в одному купе і чому саме? Присутність якої людини була б для них небажаною і чому? (навести аргументи).

Список пасажирів для вибору:

 v демобілізований з лав армії солдат;

 v чоловік зі значною сумою грошей;

 v турист із Зімбабве; v хлопець з вадами зору;

 v циганка з дитиною; v молодий чоловік, злегка напідпитку;

v біженець; v дівчина з інтернату; v ВІЛ-інфікована людина;

v футбольний фанат;

v чоловік, який повертається із заробітків.

Після виконання вправи педагог запитує учнів, чи було завдання важке і чому, заслуховує вибір учнів, їхні аргументи, критерії, якими керувалися учні стосовно обрання тих чи інших осіб. Педагог навпроти списку осіб на ватмані відмічає плюсами тих, кого обрали учні, мінусами тих, із ким би вони не хотіли подорожувати разом. Таким чином, навпроти кожної людини може опинитися певна кількість як плюсів, так і мінусів.

Запитання для обговорення:

 v Проти кого з перелічених осіб найбільше плюсів? Чому?

v Проти кого з перелічених осіб найбільше мінусів? Чому?

v Чи є особи у списку, з якими б хотіли їхати всі? Чому?

 v Чи є особи в списку, з якими б ніхто не хотів їхати? Чому?

Після того, як завдання виконане, педагог повідомляє учням деякі факти з життя названих людей, які б мали змінити ставлення до них, виходячи із попереднього уявлення. Наприклад, дівчиною-сиротою у їхньому купе була не хто інша, як відома співачка Ані Лорак; чоловік зі значною сумою грошей – злочинець, який пограбував банк; хлопець із вадами зору – всесвітньо відомий музикант, володар кількох світових музичних премій; молодий чоловік, злегка напідпитку, – хлопець, який вперше спробував алкоголь на дні народження свого друга, сп’янів від декількох келихів спиртного тощо.

Після цього педагог запитує в учнів, чи змінили б вони тепер свій вибір, знаючи ці факти, чому?

Таким чином, педагог підводить учнів до висновку про те, що люди часто схильні дивитися на світ через так звані окуляри-стереотипи. Адже значно простіше та зручніше скласти стале уявлення про людей, їхню поведінку, реакції, події у житті тощо на всі випадки життя та інтерпретувати їх. Часто ці уявлення закладаються під впливом досвіду інших, свого досвіду. Але, наприклад, не завжди бомж (людина без житла) має неприємний запах, вживає алкоголь. Людина-інвалід не завжди є безпомічною, а її неодмінним атрибутом – інвалідний візок. Іноді люди, які мають інвалідність, продовжують активно працювати, є реалізованими та успішними. Робота за кордоном не завжди є високооплачуваною, а людина, яка працює легально, – соціально захищеною тощо. Але коли чуєш ці слова, на думку спадають, як правило, саме подібні асоціації, які є свідченням наявних стереотипних суджень.

Інформаційне повідомлення «Стереотипи – це…» (5 хв.) Педагог робить коротке інформаційне повідомлення про стереотипи, використовуючи Інформаційні матеріали для педагога.

Вправа «Дискусія мовчки про найпоширеніші стереотипи нашого життя» (12 хв.)

Педагог заздалегідь з’єднує за допомогою скотча два аркуші ватману. Утворений великий аркуш педагог кладе на столі в аудиторії і за допомогою маркерів в центрі аркуша пише великими літерами: «НАЙПОШИРЕНІШІ СТЕРЕОТИПИ НАШОГО ЖИТТЯ».

Далі педагог пропонує підліткам подумати та навести приклади тих стереотипів (уявлень, ставлення, тверджень тощо), які вони знають. Педагог наводить кілька прикладів:

v Чоловіки не плачуть.

v Борщ і сало – улюблена їжа українців.

v Німці – найпунктуальніші люди.

v Цигани завжди обманюють.

v Відмінники – зануди.

v Жінки – пліткарки тощо.

Виконуючи завдання, потрібно дотримуватися таких правил:

 v Під час роботи всі вільно рухаються навколо ватману, дотримуються тиші. Для того, щоб висловити думку, її записують на великому аркуші. Писати можуть одночасно декілька осіб.

v Не можна вголос коментувати, бажано не повторюватися у наведенні прикладів стереотипів.

 v Кожен може прочитати, що написали інші, та доповнити, дописуючи свої думки.

Таким чином розгортається справжня дискусія.

Коли всі підлітки висловили свої думки письмово, педагог пропонує разом підбити підсумки вправи. Педагог веде бесіду про походження уявлень (позитивних й негативних). Зазначає, що саме уявлення стають джерелом різноманітних стереотипів та упереджень.

Разом з учнями педагог визначає різновиди найбільш поширених стереотипів: культурні (національні, етнічні, расові), релігійні, психологічні, фізіологічні, соціальні, гендерні, вікові тощо.

Підбиття підсумків (5 хв.)

Педагог підбиває підсумки заняття, запитуючи:

 v Що нового та цікавого ви дізналися на занятті?

 v Яка вправа тематичної виховної години була найцікавішою, найбільше сподобалася? Чому?

Література

1. Босенко М. І. Стереотипи та упередження / М. І. Босенко, А. В. Гулевська- Черниш // Культура життєвого самовизначення. Ч. ІІ. Середня школа : методичний посібник / наукове керівництво та редакція І. Д. Звєрєвої. – К., 2003.

 2. Грэй Д. Дети с Небес: Искусство позитивного воспитания. Как развить в ребенке дух сотрудничества, отзывчивость и уверенность в себе / Д. Грэй ; пер. с англ. Е. Мирошниченко. – К. ; М. : София, 2004. – 398 с.

3. Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей : навч.-метод. посібник / К. Б. Левченко, О. А. Удалова, І. М. Трубавіна [та ін.] ; заг. ред. К. Б. Лев- ченко та О. А. Удалової. – К. : Міленіум, 2005. – 210 с.

 4. Махній М. Етноеволюція. Етнічні стереотипи : науково-пізнавальні на- риси / Микола Махній. – К., 2009.

5. Межкультурное образование в школе / В. В. Величко, А. В. Дергай, Д. В. Карпиевич [и др.]. – Мн., 2001. – 168 с.

6. Ми – громадяни України : навчальний посібник з громадянської освіти для 9(10) кл. серед. загальноосвітніх навч. закладів / О. Пометун, О. Дем’янчук, І. Ігнатова [та ін.]. – Львів : НВФ «Українські технології», 2002. – 256 с.

7. «Українська правда. Життя». 10 міфів про торгівлю людьми (інтернет- стаття) : за матеріалами Представництва Міжнародної організації з міг- рації (МОМ) в Україні та Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна».

8. Школа Рівних Можливостей : навч.-метод. посіб. / під заг. ред. Т. Ковалко [та ін.]. – К., 2001. – 192 с.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПЕДАГОГА

СТЕРЕОТИП - кліше, упередження, обмежені уявлення або забобони загалом складають синонімічний ряд до слова «стереотип».

Відмінність між людьми іноді стає причиною виникнення не просто різних, а часто обмежених уявлень про ту чи іншу річ, людину, подію тощо.

 Вони створюють своєрідну «коробку». Сидячи в цій «коробці», людина мало що бачить навколо – адже стереотипи закривають собою усю картинку. Це обмеження, які не дозволяють сприймати навколишній світ повністю. Якщо кожна людина сидітиме у своїй «коробці» і не зможе або не захоче з неї вилізти, то сприйняття картини світу буде неповним.

Слово «стереотип» у перекладі з грецької означає «твердий відбиток».

 Стереотип – стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину або групу людей.

 Часто це впевненість у тому, що всім членам певної групи притаманні схожі якості. У своїй крайній формі стереотип ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного. Припустимо, ви зустріли жителя Франції, який розмовляв із вами зухвало і зверхньо. Висновком, ґрунтованим на стереотипі, буде: «Усі французи – зухвалі і зверхні». Але чи всі французи невиховані та зухвалі, і чи все ви знаєте про інших декілька мільйонів жителів Франції? Напевне, ні.

Ми зустрічаємося із стереотипами щодня.

 Стереотипи можуть виникати через недостатність інформації, під впливом певної ситуації, особистого досвіду й уявлень, прийнятих у суспільстві. Деякі сте реотипи передаються із покоління в покоління, їх приймають на віру і не перевіряють. Часто вони є основою жартів та анекдотів про представників різних рас і народів. Ані ті, хто розказує, ані слухачі не замислюються над тим, що сміючись, вони створюють і поширюють неповагу, а інколи і нетерпимість до представників якоїсь групи чи нації тощо.

За змістом стереотипи поділяють на:

 v Позитивні, ознакою яких є те, що позитивні риси одного чи кількох представників групи, національності, держави у перебільшеному вигляді переносять на всю групу, національність чи державу. Наприклад: у нашій школі найкращі учні, наша держава наймогутніша. Інколи ми використовуємо позитивні стереотипи стосовно групи, до якої належимо, щоб почуватися сильнішими і кращими за інших.

Негативні, коли негативні риси одного чи кількох представників групи, нації, держави переносяться на всю групу, націю чи державу (у сусідній школі немає нічого цікавого, у селі люди неосвічені, усі поляки гонорові, усі євреї – хитрі тощо).

Нейтральні, такий тип стереотипів ґрунтується на нейтральному (ані негативному, ані позитивному) враженні про різні категорії людей, речей. Наприклад: усі українці люблять борщ, усі іспанці дивляться кориду, усі англійці п’ють чай тощо.

Стереотипи – це переконання, які впливають на нашу поведінку. Тому конче важливо навчитися критично аналізувати свої і чужі переконання і водночас бути терпимим і толерантним до переконань інших. Інакше вони можуть стати коротким шляхом до виникнення конфліктних ситуацій як у нашому особистому спілкуванні, так і на рівні суспільства.