Заняття "І знову це насильство"

Про матеріал
На жаль, у нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження із членами сім’ї є внутрішньою проблемою цієї сім’ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над особою, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян та дітей зокрема. Мета заняття: сприяти усвідомленню здобувачами освіти проблеми насильства у сучасному середовищі; формувати почуття нетерпимості до насильства щодо особистості.
Перегляд файлу

Мета: сприяти усвідомленню здобувачами освіти проблеми насильства у сучасному середовищі; формувати почуття нетерпимості до насильства щодо особистості.

Завдання:

1. Ознайомити здобувачів освіти з формами та видами насильства.

2. Ознайомити з правовими та громадськими нормами, що захищають права людей на свободу від усіх форм насильства.

3. Сприяти усвідомленню наслідків негативного впливу на формування особистості.

Обладнання: слайдова презентація «І знову це насильство...», демонстрація відеоролику «Сьогодні я отримала квіти», ватман А1, фломастери, клей, кольорові журнали, пам’ятки для учнів.

Хід заняття

На мультимедійній дошці назва заходу „І знову це насильство”

Педагог соціальний: Ви, напевно, так подумали, коли вас запрошували на це заняття? Але навіть якби ми говорили про це кожного дня, цього було б замало аби подолати насильство. І це добре, що проблему насильства в сімї обговорюють і привертають увагу суспільства до цього ганебного факту нашого життя. Вже пройшло багато років з моменту ухвалення Верховною Радою Закону України „Про попередження насильства в сімї”, проте не кожен готовий розповісти про випадки які з ним трапилися.

На це є декілька причин, основна з яких те, що сімя — це окрема держава з її основним законом: „Сміття з хати не виносять”. Ось сьогодні я хочу довести, що факт насильства в сімї — це не лише особиста справа кожного члена сімї, але й кожного члена суспільства.

Проблема сімейного насильства надзвичайно важлива передусім тому, що сім’я є основою суспільства і повинна перебувати під особливим захистом держави. Насильство й жорстокість у сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в ній, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом.

Майнове розшарування суспільства, зниження рівня життя значної частини населення України, соціально-побутова невлаштованість, безробіття, юридична безправність, загальна психологічна напруженість, яка часто призводить до алкоголізації і наркотизації, втрата морально-психологічних орієнтирів негативно відбивається на мікрокліматі в родині, призводить до різкого зниження рівня культури сімейного спілкування, до загострення сімейних конфліктів і провокує виникнення сімейного неблагополуччя. Феноменом сімейного неблагополуччя є насильство в родині, що сьогодні набирає загрозливих розмірів в Україні.

Запитання до здобувачів освіти:

— Як ви розумієте поняття „сімейне неблагополуччя”?

— Чи є цьому приклади, де ви це бачили?

— Чи впливають ці явища на життя оточуючих?

Отже, стає зрозуміло, що насильство в сімї стосується кожного члена громади.

Запитання до здобувачів освіти:

— Які види насильства відомі вам, які дії ви вважаєте насильством?

За визначенням Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", який Верховна Рада України ухвалила 2001 року, насильство в сім'ї — це "будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю".

Закон розрізняє чотири види домашнього насильства (слайд 2):

— фізичне;

— сексуальне;

— психологічне;

— економічне.

Фізичне насильство в сім'ї — це навмисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень одного члена сім'ї іншому, яке може призвести чи призвело до порушення нормального стану фізичного чи психічного здоров'я або навіть до смерті постраждалого, а також до приниження його честі та гідності(слайд 3).

Сексуальне насильство в сім'ї — це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї(слайд 4).

Психологічне насильство в сім'ї — це насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподіяти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю(слайд 5).

Економічне насильство в сім'ї — це навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на те, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти шкоду фізичному чи психічному здоров'ю або навіть призвести до смерті постраждалого(слайд 6).

Робота у групах. Вправа «Ситуації»

Мета: навчитися розрізняти форми насильства у життєвих ситуаціях.

Обладнання: картки з ситуаціями (4 картки).

Жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти... Найчастіше жертвами домашнього насильства стають жінки і діти.

Проблема насильства в сім’ї над жінками і дітьми в нашому суспільстві є водночас і дуже старою, і новою. Старою – тому що вона існує стільки часу, скільки існує й людська сім’я. Новою – тому що на сьогодні еволюційна суспільна свідомість дає можливість усвідомити це явище як соціальне зло, як порушення прав певних членів суспільства.

Запитання до учасників:

— Чому люди терплять насильсто щодо себе?

Ніхто, ніколи і ні за яких обставин не має стати жертвою домашнього насильства, бо насильство — це злочин. В житті ми стикаємося з прихованим осудом потерпілих від насильства. Наприклад, розумна жінка, маючи науковий ступінь не може говорити про те, що її б'є чоловік, який сам обіймає керівну посаду. А мати не може визнати, що її рідний син знущається над нею: вона, мовляв, "сама винна" в тому, що не догодила, не так виховала. У суспільстві утвердилися й багато інших стереотипів та мабуть, найбільше згубно впливають на суспільну думку уявлення про те, що поодинокі випадки агресії не є насильством. Досить багато людей, над якими чинять насильство, не наважуються йому протистояти і кривдники не зіткнувшись із опором, відчувши вседозволеність, переходять від словесної критики до фізичного насильства. Прояви домашнього насильства мають циклічний характер: випадок насильства — примирення — заспокоєння — посилення напруги — і знову насильство.

Демонстрація відеоролику « Я сьогодні отримала квіти»

https://www.youtube.com/watch?v=gU5P7yPi2Hw

Одним з поширених стереотипів є переконаність постраждалих у тому, що вони мусять терпіти домашнє насильство задля дітей. За даними неурядових організацій, неповнолітні стають свідками кожного третього випадку насильства в сім'ї. Психологи стверджують, що діти, виховані в таких сім'ях, згодом самі виявляють більшу схильність ставати жертвами чи кривдниками, оскільки побачене та пережите згубно впливає на їхнє психічне здоров'я та нормальний розвиток.

Запитання до учнів:

— Як ви думаєте, яким чином можна подолати проблему насильства в сімї?

В Україні поліція є основним органом у реагуванні на факти вчинення насильства в сім’ї. На думку фахівців, на сьогодні нормативно-правова база в Україні з питань попередження насильства в сім’ї практично створена. Особлива роль в подоланні цього явища належить Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”. З часу введення в дію Закону правоохоронними органами набуто певний досвід застосування його на практиці. За результатами дослідження на запитання анкети „Як часто у своїй роботі Ви застосовуєте на практиці Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”?”, більшість опитаних дільничних інспекторів поліції дали відповіді: „3-4 рази на тиждень” та „щодня”. То чому ж тоді проблема насильства в сімї залишається невирішеною.

У першу чергу, тому що ця проблема вважається приватною сферою життя, скоюється у побутово-сімейній сфері і потерпілі майже завжди відмовляються від передачі справи до суду для покарання того хто вчинив насильство.

Для допомоги потерпілим від домашнього насильства діють спеціальні кризові центри, а також центри медико-соціальної реабілітації. Працівники кризових центрів надають інформаційну, психологічну, педагогічну, медичну, юридичну допомогу особам, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї, а також тимчасовий притулок тим, хто вирішив припинити насильство над собою та своїми дітьми. Центри повідомляють службу дільничних інспекторів поліції чи кримінальній поліції в справах дітей, службу у справах дітей районної державної адміністрації, центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді про виявлені факти вчинення насильства в сім'ї або його реальної загрози.

Щодо осіб, які вже вчинили насильство в родині або погрожують, його вчинити, працівники поліції можуть винести захисний припис, яким заборонено чинити певні дії, а саме:

— чинити конкретні акти насильства в сім'ї;

— отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї;

— розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривдникові;

— відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї;

— вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї.(слайд №7)

Запитання до учнів:

— Яким чином можливе подолання проблеми насильства?

Проблема насильства в сімї є надзвичайно складною і поєднує в собі багато взаємоповязаних аспектів. І тому для її розв’язання необхідні комплексні заходи й більш тісна взаємодія між правоохоронними органами, медичними закладами, судовою системою, багатьма іншими державними і громадськими, що працюють у цій сфері. Найбільш важливими є наступні напрями:

— координація діяльності відповідних служб та організацій у питаннях попередження насильства в сім’ї;

— зміна поглядів та ставлення громадськості до проблеми насильства в сім’ї;

— підвищення правової освіти населення стосовно захисту прав.

Всі ці заходи, можливо, поліпшать ситуацію в країні та наблизять вирішення проблеми насильства. Проте цього недостатньо. Це не головне. Я вважаю, що головне у протистоянні насильству — це любов. Любов батьків до дітей, любов подружжя один до одного. Якщо кожен з нас буде любити та поважати членів своєї сімї — насильство припиниться. Мартін Лютер Кінг колись сказав: „Любов — це ключ від проблем світу”. Це почуття не дається кожному від народження. Його треба розвивати в собі і берегти.

Групова робота. Створення колажу «Світ без насильства очима дітей».

 

 

 

 

Список використаних джерел:

  1.              В. Гончаров, О. Мурашкевич. Домашнє насильство: як себе захистити. – К.: Шк. Світ, 2009. – 120 с.
  2.              Домашнє насильство в Україні: наук. звіт / Правозахисники Міннесоти; С. Бенуелл, Е. Барклай, Е. Дьюбан, Р. Філліпс. – США, 2000. – 52 с.
  3.              В. Ігнатенко. Захист прав дитини від усіх форм насилля. - // Психолог, № 9, 2009, с. 23 – 28.
  4.              Максимова Н. Ю., Мілютіна К. Л. Соціально-психологічні аспекти проблеми насильства : Навч.-метод. посіб. – К., 2003. – 343 с.

 

 

Інтернет- джерела:

  1.   https://www.youtube.com/watch?v=gU5P7yPi2Hw
  2. https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2789-14

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Психологія, Виховна робота
Додано
14 січня
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку