Мета: 1. Ознайомити вихованців з поняттям «фотографія», етапами розвитку фотографічного мистецтва та професією фотограф.
Тема: Історія винайдення та етапи розвитку фотографії.
Професія фотографа
(Заняття 1)
Мета: 1. Ознайомити вихованців з поняттям «фотографія», етапами розвитку фотографічного мистецтва та професією фотограф.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Тривалість заняття 45 хв.
Обладнання: медіа-проектор, ПК, презентація (Додаток 1).
Використана література:
План заняття
Хід заняття
Організація вихованців до заняття та підготовка їх до продуктивної роботи, створення атмосфери довіри та доброзичливості, забезпечення нормальної зовнішньої обстановки.
(Слайд 1)
Історія фотографії почала інтенсивно розвиватися лише в післявоєнні роки. Довгий час за фотографією не визнавалося право на естетичну творчість. Художники й мистецтвознавці минулого століття розглядали фотографію як механічну копію дійсності, здатну бути хіба що сурогатом живопису.
(Слайд 2)
Для того, щоб хоч якось подолати бездушність технічного засобу — фотоапарата, багато фотографів минулого витрачали чимало сил і уяви, створюючи нестандартний знімок. Вони широко використовували монтаж та друк з декількох негативів, чаклували з пензлем в руках над обробкою знімка, складали й ставили, подібно театральним режисерам, сцени на міфологічні сюжети.
(Слайд 3)
Отже, створення фотознімка до недавнього часу - це був таємничий процес, оповитий ореолом магії та чаклунства.
(Слайд 4)
Лише останні роки розвиток фотографії набув прискорених темпів, тому в наш час фотографія широко поширена, адже цифрові камери вбудовуються в стільникові телефони, медіаплеєри, ноутбуки тощо. Тому давайте спробуємо трохи підняти завісу таємниці, і розберемося, з чого почалася історія виникнення фотографії та народження професії фотограф.
(Слайд 5)
Перш за все хочу привітати нас усіх, як фотографів та цінителів фотомистецтва, з тим, що у 2014 році ми святкуватимемо 175 річницю винайдення фотографії, адже 1839 рік вважається офіційною датою винайдення фотографії. Але насправді історія виникнення фотографії почалася набагато раніше. Адже ще в X столітті арабський математик і вчений Альгазена з Басри, який вивчав поведінку світла і писав про основні принципи оптики, зауважив цікавий природний феномен.
(Слайд 6)
Він виявив перевернуті зображення на білих стінах затемнених кімнат – зображення проходило через невеликий круглий отвір в стіні, у відкритому запоні намету. Отриману таким чином камеру-обскуру вчений використовував для того, щоб спостерігати за затемненнями сонця. Пізніше були спроектовані портативні камери-обскури, які представляли собою невеликі дерев'яні ящики, оснащені дзеркалом, які дозволяли проектувати зображення на матову пластинку. Цими пристроями часто користувалися художники, а знаменитий Леонардо да Вінчі навіть детально описав камеру-обскуру у своєму трактаті «про живопис». Камера обскура була важливим попередником сучасної фотографії, але при цьому вона не дозволяла закріплювати отримані за її допомогою зображення.
(Слайд 7)
Тому серйозно говорити про історію виникнення фотографії можна тільки з XIX століття, коли в 1725 році професор Гальського університету в Німеччині, Йоган Гейнріх Шульце, відкрив феномен світлочутливості хлориду і нітрату срібла. Під час дослідів, які проводив вчений, стало помітно, що речовина, яка потрапляє на сонячне світло, темніє, в той час як в темряві з нею нічого не відбувається. Ця подія виявилася ключовою для історії фотографії в XIX столітті. Втім, до повноцінної фотографії було ще далеко – адже Шульце не придумав, як закріпити зображення, отримане за допомогою світлочутливих речовин.
(Слайд 8)
Вперше закріплене зображення вдалося отримати в 1822 році – майже через 100 років після відкриття світлочутливих речовин! Це зробив француз Жозеф Нісефор Ньєпс. Однак це зображення не збереглося, як і перша з існуючих фотографій – зроблена ним же в 1826 році знімок «вид з вікна», отримана за допомогою камери-обскури на олов'яній платівці, покритій тонким шаром асфальту. Незважаючи на те, що для історії виникнення фотографії ця подія мала величезне значення, до повноцінної фотографії було ще дуже далеко. Однак у методу Ньєпса була одне цікава перевага – після травлення асфальту виходило рельєфне зображення, і його легко можна було розмножити на будь-якій кількості примірників.
(Слайд 9)
Наступній події, яка стала важливою віхою в історії виникнення фотографії, ми зобов'язані учневі Ньєпса – Луї Дагеру. Саме Дагер зміг розробити відносно простий і придатний для масового застосування спосіб закріплення фотозображень. Основна ідея Дагера полягала в тому, щоб отримувати зображення за допомогою парів ртуті і в 1837 році, після одинадцяти років дослідів, він, нарешті, зміг придумати перспективний спосіб закріплення. Вдосконалений варіант полягав у використанні підігрітих парів ртуті та обов'язковому змиванні частинок срібла, що не піддалися дії світла, за допомогою насиченого розчину кухонної солі. Дагеротип (а новий спосіб отримав на честь свого творця саме таку назву) виявився найважливішим етапом в історії виникнення фотографії. Цей спосіб був відносно простим, і тому швидко став масовим. Втім, він не був позбавлений недоліків. Крім того, що для прояву знімків використовувалися токсичні пари ртуті, час експозиції досягав 30 хвилин, і тому отримувати знімки людей було досить важко.
(Слайд 10)
І от, 7 січня 1839 року на Академія наук в Парижі зібралася на чергове засідання. Астроном та фізик Луї-Франсуа Араго представив зібранню новий процес відтворення зображень, отримуваних чисто «механічним» шляхом в пристрої, що схожий на камеру-обскуру. Він закликав французьку державу якомога швидше придбати у винахідника Жака Луї Манде Дагера права на його винахід, який називається дагеротип. Серйозний протест з приводу декларації Араго надійшов з Англії, де 31 січня 1839 року Вільям Хенрі Фокс Толбот представив Королівському товариству в Лондоні свій метод отримання фотознімків на папері. Варто відзначити, історія виникнення фотографії розвивалася нерівномірно, і часто в різних місцях придумувалися схожі способи фотографії приблизно в один і той же час.
(Слайд 11)
Подальша подія, яка здійснила великий вплив на історію виникнення фотографії, відбулася в Англії, коли в 1840 році Вільям Тальбот розробив спосіб створення позитивної копії на сольовому папері з паперового негативу, за допомогою якого можна створити будь-яку кількість наступних копій. Ця технологія поєднувала в собі високу якість і можливість копіювання. Тальбот назвав цю технологію «калотипією», а неофіційно її охрестили «толботипією». Ця технологія в чомусь стала основою сучасної плівкової фотографії.
(Слайд 12)
У 1851 році англієць Фредерік Скотт Арчер придумав новий спосіб отримання негативних фотографічних зображень на фотопластинках із застосуванням колоїдної емульсії. Цей спосіб здійснив величезний вплив на історію виникнення фотографії, і він застосовувався протягом кількох наступних десятиліть для друку знімків. Використовуючи колоїдну емульсію, Арчер в середині 50-х років XIX століття розробив свою технологію фотографії, яку він назвав «амбротипія». В результаті цього процесу виходив скляний негатив, який виглядав як позитив, коли накладався на чорний фон. Новий спосіб виявився більш технологічний, ніж дагеротипія, і тому наприкінці 1850-х амбротипія виявилася популярнішою. До того ж, для цього способу фотографування, час експонування виявився набагато меншим, і тому робити фотографії, таким чином, набагато простіше. Амбротипія зробила фотографію більш простим процесом, але при цьому вона залишалася дуже недешевим задоволенням. Тому були зроблені спроби винаходу технології, яка могла б реалізувати всі переваги амбротипів, і при цьому виявитися дешевшою.
(Слайд 13)
В кінці XIX століття був винайдений тінтайп (друга назва – феротипія). У цій технології замість дорогої скляної пластини використовуються листки заліза або олова, які покриваються чорною емаллю. Нові матеріали дозволили помітно знизити вартість виробництва знімка, а також значно збільшили термін зберігання завдяки наявності лаку на металевій поверхні. Ця технологія виявилася настільки успішною, що застосовувалася до середини 1950-х років, коли з'явилися плівкові технології.
(Слайд 14)
З 1850 року як у Європі так і в США спостерігався справжній злет фотографії. Цей період відзначається значним збільшенням числа портретних фотомайстерень та фотографів, що стало помітним явищем уже до середини 1860-х років.
Не дивлячись на приголомшливий успіх окремих небагатьох фотографів, ця професія вважалася незначною та малошанованою. Нерідко нова професія виявлялася заняттям тимчасовим або, навіть, випадковим. Нове ремесло так приваблювало прихильників випадкових заробітків через те, що вони передрікали його майбутнє, яке обіцяло, також, можливість нажити великих статків. Але все ж таки, ремесло це не було позбавлене ризиків та небезпек, а нерідкі банкрутства траплялися і з тими фотографами, імена яких були у всіх на вустах, наприклад: Бренді, Майєр і П’єрсон, Надар, Гюстав Лє Гре. Сам Дісдері, після того як вдача від нього відвернулася, помер в злиднях у Ніцці у 1884 році. Успіх небагатьох залишав в тіні багато безіменних майстрів більш скромного масштабу.
(Слайд 15)
Між тим, серед фотостудій переважали сімейні підприємства з одним-двома найманими працівниками, і про великі прибутки вони тільки мріяли. У фотогалузі з’явилося все більше жінок, особливо в провінціях – вони допомагали своїм чоловікам або, овдовівши, разом з іншим майном отримували у спадок фотоательє і не розлучалися з бізнесом та намагалися утримувати його на плаву. Іще до числа тих, що практикували фото справу в 1850-1860-х роках, належали бродячі фотографи, які носилися зі своїми триногами по ярмаркам та народним гулянням і неймовірно дратували хазяїв «стаціонарних ательє».
(Слайд 16)
Всесвітня виставка 1851 року було апогеєм дагеротипа та калотипа. Наступна, яка відбулася 1855 року, продемонструвала прихід коллодія. До того часу фотографія вже була зручним способом документування подій та все ширше застосовувалася у різноманітних областях людської діяльності, будь то промисловість, експериментальна наука, охорона правопорядку тощо. З приходом відбитків на папері з’явилася можливість розмножувати зображення і цікавість до фотографії серед видавників та газетників швидко переросла у ділове прагнення скористатися новизною по-справжньому. У періодичних виданнях та книжках фотознімків стає все більше.
(Слайд 17)
Важливою віхою в історії виникнення фотографії стала поява фотоплівки. Джордж Істмен, будучи пристрасним фотографом, звернув свою увагу на способи зниження вартості цього захоплення. Після серії експериментів і наукових пошуків Істмен придумав річ, яка здається нам настільки простою і логічною, що не відразу стає зрозуміло, яке велике значення має це відкриття. Фотоплівка, придумана Істменом, дозволила спростити процес. Однак Істмен був не тільки талановитим інженером – крім іншого, він виявився генієм того, що зараз називається «маркетинг».
(Слайд 18)
Істмен розробив спеціальну камеру, яка працювала з його плівкою. Ця камера продавалася з уже зарядженою плівкою. Після того, як плівка була відзнята, камера просто віддавалася в спеціальні майстерні «Кодак» – клієнтам Істмена не потрібно було самим займатися проявленням фотографій! Це зробило величезний вплив на історію розвитку фотографії – адже тепер, для того, щоб отримати знімки, не потрібно було вникати в тонкощі процесу – досить було просто знімати! Саме про це говорив рекламний лозунг Істмена – «Ви тиснете на кнопку, ми робимо все інше».
(Слайд 19)
Однак перша камера, яку він випустив у 1888 році, коштувала 25 доларів – досить багато для того часу. Для багатьох це було не по кишені. Проте винахідливий Істмен придумав, як знизити вартість.
(Слайд 20)
У 1900 році в історії виникнення фотографії відбулася подія, завдяки якій вона стала по-справжньому масовим захопленням. Справа в тому, що саме в цей час Джордж Істмен випустив камеру «Box Brownie», яка коштувала всього 1 долар! Така низька ціна пояснювалася просто – камера збиралася з картону й дерева, проте для масового користувача це було не принципово.
(Слайд 21)
Нова історія фотографії почалася разом з появою кольорової плівки. Незважаючи на те, що формально історія кольорової фотографії почалася ще на початку XX століття, активне поширення цієї технології почалося тільки в 30-х роках. Саме в той час з'явилися плівки AGFAcolor і Kodachrome. Активне впровадження кольорової фотографії зробило фотографію ще більш близькою і зрозумілою масовому глядачу. Впровадження кольорової фотографії йшло відносно повільно – справа в тому, що для прояву кольорових плівок необхідна спеціальна техніка і цей складний процес важко виконати вдома. Однак з часом, розвинена інфраструктура фотолабораторій дозволила вирішити цю проблему.
(Слайд 22)
Ще новіша історія фотографії почалася разом з появою цифрової фотографії. Завдяки тому, що в цифрових фотокамерах замість фотоплівки використовується світлочутлива ПЗС-матриця – аналогова мікросхема, що складається зі світлочутливих фотодіодів, при знімку зображення оцифровується і зберігається в двійковому вигляді. Такий підхід до фотографії дозволяє сильно спростити процес фотографії, оскільки тепер можна автоматизувати всі необхідні для вдалого знімка налаштування. Крім того, цифрова фотографія дозволила зробити камери набагато більш компактними і зручними для фотографа. Незважаючи на те, що ще недавно професійні фотографи ставилися до цифрової фотографії дуже насторожено, на сьогоднішній день можна не сумніватися – ера цифрової фотографії наступила всерйоз і надовго.
Проведення експрес-опитування для закріплення теоретичного матеріалу: