1
ЛЕГЕНДА ПРО РУДАНУ
Розробка заняття
Мотрюк Люся Михайлівна, керівник Зразкового художнього колективу театральної студії «Лицедії»
Комунального позашкільного навчального закладу
«Палац дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району» Криворізької міської ради
Група: вищий рівень, І-й рік навчання
Тема заняття: «Сучасні методи в роботі над поетичною поемою «Легенда про Рудану»
Мета:навчальна: продовжити ознайомлювати вихованців з сучасними методами, а саме: на прикладі даної роботи засвоїти методи: ігровий та практичний;
розвиваюча: продовжувати розвивати образне мислення, емоційну чутливість, навички роботи в групі, тренувати усі види пам’яті; стимулювати до творчого пошуку;
виховна: виховувати емоційно-позитивне ставлення вихованців до театру; формувати усвідомлене ставлення до життя і до оточуючих.
Методи:
Тип заняття: групове
Прогнозований результат (сформовані компетентності):
Обладнання:
Хід заняття
Вступна частина.
Організаційний момент:
Основна частина
Драматичне мистецтво – синтетичний вид художньої творчості. Воно гармонійно поєднує в собі драматичне дійство, художнє слово, пантоміму, живопис, музику, тому розвиває одночасно мову, інтонацію, увагу, спостережливість, пам'ять, асоціативні здібності, уяву, почуття ритму і пластики.
Продовжуємо оволодінням сценічної майстерності, використовуючи сучасні методи на прикладі творчої роботи «Легенда про Рудану»; поєднуємо словесний та ігровий методи.
По-перше: за допомогою творчих прав здійснюється вплив на психофізичні та фізіологічні процеси, що змінюють функціональну систему, задіяну у творчому процесі.
По-друге: підвищується рівень художньо-виразних здібностей.
По-третє: універсальність форм та методів роботи дозволяє розширити межі власного «Я», сприяє розвитку індивідуальності та неповторності конкретної особистості, позитивно впливає на фізіологічні процеси в організмі людини.
Гра містить у собі, як необхідність, елемент імпровізації, яка передбачає наявність вміння діяти «тут і зараз», але не забуваючи про кінцевий результат.
Кінцевий результат: відчуття правди – це основа акторської техніки, її міцний та надійний фундамент.
Завдання для самовдосконалення: поєднання тексту з фізичними рухами – органічно по подіям.
Заключна частина
Сценічне спілкування вимагає участі всього внутрішнього та зовнішнього апарату актора.
Таке внутрішнє самопочуття К.С. Станіславський образно називає «Я єсьм, тобто я не граю, не уявляю, не показую почуття ролі, а я живу, я існую в ролі, тобто роль і я так злилися в мені в одне ціле, що мені вже важко відрізнити де роль, і де я».
Актор живе, він плаче й сміється на сцені, але плачучи й сміючись, він спостерігає свій сміх і свої сльози. І в цьому подвійному житті, в цій рівновазі між життям та грою, складається мистецтво.
Домашнє завдання: опрацювання тексту поеми за подіями.
Використані джерела:
Додатки: