Заняття Мова емоцій для розвитку емоційного інтелекту у підлітків

ЗАНЯТТЯ 2

МОВА ЕМОЦІЙ

Мета : розвиток умінь сприймати, передавати та інтерпретувати емоції в процесі спілкування.

Обладнання: фліпчарт, папір, фломастери, фарби, ножиці, зразок маски.

 

Хід заняття

 

Вправа «Невербальне привітання»

Мета: формування навичок невербальної взаємодії

Давайте розпочнемо це заняття із того, що висловимо один одному побажання на сьогодні. Виконаємо це так. Перший учасник підійде до когось іншого, привітається з ним і висловить йому побажання на сьогодні. Той , до кого підійшов перший учасник, у свою чергу, підійде до наступного і так далі, доти, доки кожний не одержить побажання на день.

Сьогодні ми з вами будемо говорити про «мову» наших емоцій, а саме про вираження емоцій мімікою, жестами, інтонацією.

Для розігріву проведемо наступну вправу.

Вправа-розминка "Дикуни"

Мета: активізувати прояви експресивних звуків.

Учасники групи стають у коло. їм пропонується уявити, що вони — жителі джунглів, дикі тварини.

Якими звуками вони б спілкувалися один з одним?

Пропонуємо відтворити звуки, з урахуванням завдання, звуки, що повідомляють:

• про небезпеку;
• дружнє привітання;
• запрошення до водного джерела;
• зустріч з незнайомцем;
• попередження про напад;
• біль;
• зустріч з особиною протилежної статі .

Які емоції і почуття ви відчували на початку цієї вправи?

Чи змінились вони ?

Вправа «Інтонації»

Мета: навчитися висловлювати свої почуття та емоції за допомогою інтонації, усвідомлення значення інтонації у вираженні почуттів.

Всі учасники стають в коло.

1.Кожен отримує картку, на якій написана емоція. Завдання полягає в тому, що кожен повинен сказати фразу «Алло. Скільки тебе можна чекати?» з тією емоцією , яка написана на листочку.

2.Кожен отримує картку з фразою. Завдання полягає в тому , щоб сказати одну і ту ж фразу надаючи їй прямий , потім протилежний зміст інтонації.

- Радий вас бачити!

- Дякую за роботу.

- Приходьте завтра.

- Я в захопленні.

- Спасибі, мені дуже приємна ваша увага.

- Було приємно з вами поспілкуватися.

- Дякую за комплімент.

- Дуже вам вдячний.

- Мені це дуже подобається.

- Я просто в шоці.

Які емоції легше передавати?

Які емоції важче передавати?

А які емоції легше/важче розпізнавати?

Давайте зараз трішки відпочинемо.

Вправа-руханка

Мета: зменшення психологічного напруження учасників.

Продемонструйте як ходить людина:

- впевнена в собі,

- поспішає на роботу,

- гордиться своїми досягненнями в житті,

Ми вже не раз говорили про те, що є невербальні засоби вираження емоцій. До них належать міміка, жести. Пропоную провести наступну вправу.

Вправа «Маски»

Всі учасники малюють собі маску. Вона може бути будь-якого вигляду, на своє власне бажання. Після виготовлення масок учасники сідають по колу. Ведучий стає в центрі кола, закриває очі та починає повільне обертання, витягнувши руку (вказівний палець у вигляді «стрілки»). Коли він зупиниться і відкриє очі, «стрілка» вкаже на когось із присутніх: з цієї людини і починається обговорення. Кожен (у будь-якому порядку) повинен висловити свою думку про маску, яку обговорюють:

 – чи цікава маска і чим, чи підходить вона цій людині(з суб’єктивною точкою зору того, хто висловлюється);

– які особливості характеру людини відбиті в цій масці;

– які особливості свого характеру людина (на думку того, хто говорить) хотіла б приховати за допомогою цієї маски;

– яка маска на думку того, хто говорить, краще підійшла б для цієї людини (літературного героя, якого-небудь звіра, героя фільмів, історичної особи і так далі).

У повсякденному спілкуванні ми теж іноді носимо маски. Тільки маски ці не з паперу, а з мускульного гриму – особливого виразу обличчя, пози, тону. Зараз ми подивимося, що це таке.

Учасники сідають у коло, в центр якого викладаються свої попередньо виготовлені маски.

Всі учасники навмання вибирають собі по одній масці і кожен повинен продемонструвати «маску», яка дісталася йому: потрібно придумати ситуацію, в якій довелося б надіти цю маску, і відтворити ситуацію. Наприклад, кому дісталася маска радості, може зображувати сценку: «Колишній знайомий хлопець, який тобі дуже подобався, ділиться з тобою радістю від перемоги у турнірі з шахматів». Після чого група оцінює, наскільки людина зуміла зобразити необхідну маску. Потім переходять до наступної сценки.

Питання для обговорення:

– Які переживання виникали під час виконання завдання?

– Чи важко було зображувати маски?

– Чому люди надівають маски в ході спілкування?

– Що нового ви дізналися, виконуючи вправу?

І на завершення хочу розповісти вам одну притчу.

До кабінету відомого психіатра якось увійшов чоловік, на перший погляд цілком урівноважений, поважний та еле­гантний. Та за кілька хвилин розмови лі­кар переконався, що відвідувач перебуває у полоні глибокої депресії і безпросвітного гнітючого смутку.

Лікар розпочав докладне обстеження і під кінець розмови спитав свого нового паці­єнта:

— А чому б вам сьогодні увечері не піти до цирку, що саме приїхав до нашого міста? У виставі бере участь знаменитий клоун, який уже розвеселив півсвіту. Всі про нього кажуть, що він надзвичайно талановитий. Це неодмінно розважить вас, ось побачите.

При цих словах пацієнт зі сльозами ви­мовив:

— Та я ж і є той клоун. Одне питання не дає мені спокою: як відчути, коли маю грати свою роль, а коли справді можу бути собою? Я вдаю, бо часто не маю сили бути таким, який я є... Загалом тому, що це могло б комусь не сподобатися. Не знаю, може це пересторога, яку відчувають усі... може, іншим також не хотілося б завжди виглядати спритнішими та сильнішими, ніж вони є насправді...

Сьогодні нарешті відкиньте свої маски і будьте лише собою!

Вправа «Невербальне прощання»

Всі учасники прощаються за допомогою міміки і жестів.