Заняття на тему: Плетення з лози «Конусне кашпо»

 «КОНУСНЕ КАШПО»

Розробка заняття

Сіленко Тетяна Олексіївна

керівник гуртка «Художнє лозоплетіння»

комунального позашкільного навчального закладу

«Палац дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району»

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Тема заняття: плетення з лози  «Конусне кашпо»

Тип заняття: комбінований.

Мета:

• Освітня: Навчити вихованців виготовляти виріб «Конусне кашпо».

Формування посильного вміння самостійно виготовляти закінчений та художньо оформлений виріб «Конусне кашпо», використовуючи «простий» вид плетіння лозою «одним прутом за один стоячок»;

Відпрацювання навичок зв’язування пучків прутиків, засвоєння навичок «простого»  плетіння «одним прутом за один стоячок», закріплення та виготовлення ручок різними способами,  оздоблення верхнього краю виробу простою загінкою та  кромкою з «простого мереживного ажуру»;

Сприяти розвитку творчих здібностей, навичок художньо-творчої діяльності при розробці композиції, конструкції та обрання техніки плетіння верхнього краю, при виготовленні виробу «Конусне кашпо».

• Розвиваюча: Розвивати просторове, образне та абстрактне мислення, творчу фантазію, естетичний  та художні смаки, спостережливість, сприяти зацікавленню мистецтвом.
• Виховна: Виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї, розширити знання дітей про рослини – обереги, зокрема вербу.

 Виховувати інтерес до народної творчості, культури, побуту та традиції українського народу;

Сприяти вихованню національної самосвідомості, шанобливому  ставленню до спадку  народної культури та сприяти всебічному розвитку особистості кожного учня.

Методи подання навчального-тематичного матеріалу:

• пояснювально-ілюстрований;
• репродуктивний;
• евристичний (частково-пошукових).

Форми роботи:

• деференційно-групова;
• індивідуальна;
• групова.

Техніка безпеки : дотримуватись правил техніки безпеки та норм санітарної гігієни при роботі з колючо-ріжучим інструментом.

Попередня робота:

• заготівля, пропарювання, обкорювання та сортування прутів лози;

Обладнання та матеріали:

• Зразки виробів «Конусне кашпо», виготовлених вихованцями об’єднання «Художнє лозоплетіння».
• Технологічна картка виготовлення виробу «Конусне кашпо».
• Книжки з лозоплетіння.
• Матеріал – суха обкорена лоза.

Набір інструментів (ножиці, шило, кусачки, круглогубці, секатор) та ємкість з водою.

Вивчення даної теми розраховано на 4 години.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Організаційна частина:

Біля доріг, струмків, на берегах річок, озер, недалеко від будов, у скве­рах, парках можна зустріти великі хащі верболозів або ж дерева з розкинути­ми гілками, які деколи досягають трид­цятиметрової висоти.

…А верби ген понад

 ставами

Тихесенько собі купають

Зелені віти.

Під тихими кучерявими вербами молодь проводила вільний час, селяни плели чудові кошики, колиски, меблі.

 Про вербу тиху, скромну, беззахисну – склали безліч пісень та легенд:

І досі сниться: під горою,

Між вербами та над водою

Біленька хатка…  .

І коли впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листом затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

На городі коло броду верба похилилась,

Зажурилась чорноброва, тяжко зажурилась.

Здавна люди запримітили чу­дові властивості верби, вірніше її лози, найбільш поширеного природного ма­теріалу: міцного, зручного в плетінні, що годився для створення великих та малих виробів.

Плетіння з вербової лози — один із найдав­ніших видів народного ремесла. За свідченням археологів, воно виникло ще в епоху неоліту, набагато раніше від гончарства, ткацтва, обробки дере­ва, металу. Поява плетених виробів зу­мовлена наявністю сировини в дос­татній кількості, а також простими тех­ніками виконання, які не вимагали складних знарядь праці. У цей період виникли основні види плетінь: просте, спіральне та ін.

Ми майже не знаємо імен народ­них майстрів минулого. Свою май­стерність вони передавали від батька до сина, від діда до внука, як у народі кажуть — "з рук в руки". З покоління в покоління вдосконалювали свої ви­находи, фантазію. Час відкидав усе випадкове, недовершене, шліфуючи й зберігаючи тільки цінне та високохудожнє. Так пошуки й досягнення ок­ремих майстрів об'єднувалися, утворю­ючи скарбницю народної творчості.

Найбільшого поширення плетені вироби набули на початку XIX століття з окореного прута. Про це свідчать акварелі львівського художника Юрія Глоговського, де постаті людей в на­родному одязі доповнювали плетені кошики та інші речі, якими користу­валися селяни, а інколи міщани. Ко­шики мали круглу або витягнуту фор­му вінця, густо плетені, ажурні, з на­кривкою й відкриті.

У наш час плетіння набуло чи не найбільшої популярності і як вид ху­дожнього промислу, ввійшло до про­відної групи ремесел, поступаючись лише вишивці, ткацтву та кераміці.

Заняття з лозоплетіння нададуть вам змо­гу навчитися ще одному виду народної творчості. Узявши до рук вербову лозу, ви матиме можливість ство­рити речі, які раніше здавались вам не під силу.

На перших заняттях, використову­ючи учбові зразки «Конусне кашпо» та «Денце», ми будемо виготовляти з них нескладні вироби. Так, додавши до зразка «Конусне кашпо» не завершений зразок «Денце», матимемо виріб «Сільський вітряк». Після такого про­стого завдання бажано переходити до навчання виготовляти більш складні виробів: хлібниці, вазочки, кошички різних розмірів та форм, поступово вивчаючи косич­ки та види переплетень. Паралельно з навчанням матимемо змогу самостійно виготовляти власні творчі та художні вироби.

2. Робота над новим матеріалом.

     Ми з вами виготовимо сувенір «Конусне кашпо», який ви зможете подарувати, або прикрасити свою домівку на  свята. На першому практичному занятті ми будемо виготовляти нескладний виріб, учбовий зразок «Конусне кашпо», який будемо плести простим плетінням одним прутом по колу та за допомогою додаткових прутиків будемо вчимося художньо оформлювати верхній край виробу простим ажурним мереживом у вигляді кромки або загинки.

А засвоїв плетіння по колу, на прикладі першого учбового зразка, перейдемо до засвоєння «розімкнутого» та простого ажурного плетіння «хрестиком», до виконання складніших виробів – іграшок: «Коник», «Метелик», «Пташка».

      Це заняття розширить ваші знання про місцеву рослинну сировину – вербу, та її використання, висвітить основні теоретичні та практичні питання лозоплетіння, прийоми та методи плетіння лозяного виробу, щоб ті бажаючі, що мають наполегливість та терпіння, змогли б навчитися плетінню з вербового прута.

         Перед тим як виготовляти вироби з вербової лози, необхідно вивчити основні технологічні прийоми плетіння, які залежно від зовнішнього вигляду та способу виконання поділяють на кілька видів. Від уміння якісно їх  виконувати, правильного вибору техніки залежить міцність виробу, його довговічність та естетичний вигляд.

Види плетіння визначаються призначенням предмета та ступенем складності форми виробу, а також матеріалом.

Для плетіння використовують од­норічні пагони різної довжини, при­датний також окорений і не окорений прути. Кору знімають двома способа­ми: очищують від кори свіжо зрізані прути (липень—серпень, березень – квітень), які кип'ятять протягом 30— 120 хв. (залежно від об'єму посудини та кількості води). Після очищення прутики сортують, просушують, зв'я­зують у невеликі пучки та ставлять у сухому приміщенні на зберігання.

Для початкових занять із лозоплет­іння потрібні однорічні прутики дов­жиною 30—120 см різної товщини. З них можна виготовляти нескладні, ма­лої форми вироби. 

  Матеріал, з якого виготовляють плетені вироби можна розділити на три групи за способом плетіння:

1.           плетіння з неочищених прутів ( з корою);
2.           очищених круглих прутів;
3.           комбіноване плетіння, коли використовується прут очищений або        неочищений та  шинка, яка виготовляється  завжди тільки з очищеного прута від кори,

а що до форми виробу, плетіння розділяють на:

• плетіння по колу;
• та розімкнуте плетіння.

 Закінчується плетіння частіше за все:

1. Загинкою;
2.  Косичкою;
3.  Кромкою;
4.  бордюром.

У будь якому виді плетіння розрізняють прути за призначенням:

• стійки (основа);
• прути плетіння (утік).

Відповідно до способу заповнення проміжків між окремими стовпчиками плетіння поділяють на види:

                         а) суцільне (густе);

                         б) ажурне(рідке);

                         в) змішане.

•   Суцільне плетіння (густе) - за  видами розподіляють на пряме плетіння одним або кількома прутами, плетіння «мотузочкою» або скручування, нахилене або плетіння рядами, квадратне, пошарове.
  • Просте або пряме плетіння – цей вид плетіння, як по розімкненій площині, так і по замкнутому колу, нескладний і виконується швидко. У плетінні зімкненого кола, при простому плетінні кількість стійок повинна бути непарною, інакше не відбудеться переплітання. Якщо плетіння незамкнуте, кількість стійок може бути будь якою.

   Просте плетіння проходить зліва на право, одним прутиком, який  обгинає одну стійку спереду, а наступну за тією позаду і так далі. При цьому прут проходить зліва, догори праворуч – у вигляді гвинтової доріжки, де триває постійне нарощування прута.

•     Плетіння «мотузочкою» - у два прути, котрі по черзі обгинають стійки, як одним прутиком, та  перевиваються між собою і заплітають стійки так, щоб зафіксувати їх положення на завданих відстанях один від одного, та надати виробу більшої жорсткості і міцності та щоб відокремити один від одного різні види плетіння. Особливо широко використовують «мотузочку» в два прути при плетінні круглих донець виробів. Щоб «мотузочка» вийшла бездоганно рівною при обводі стояків, кожний прут, який заплітається треба з достатнім зусиллям підтягувати вправо.
•   Ажурне плетіння (рідке) – називається плетіння з просвітами або відкритими чарунками. Ажур  може відтворювати малюнки мережив, тканин, різні фігури. Для більшої міцності ажурне плетіння в деяких місцях скріплюють «мотузкою» в два прути. В ажурному плетінні часто використовують додаткові стійки.

 Використовується ажурне плетіння для надання виробам легкості, ефірності та розкриття виробових властивостей чудового природного матеріалу – вербових прутів.

Будемо дотримуватися загальних правил плетення з лози , але пам’ятати , що це є ручна робота, що матеріал цей дала природа і він – цілком вільних розмірів.

То ж пам’ятайте: на  кожному етапі робота повинна бути гарною та якісною.

Умовно виготовлення виробу поділяється на етапи, що дає нам можливість після кожного етапу зробити зупинку, висушити напівфабрикат, виправити те, що можна і треба виправити. Потім, намочивши напівфабрикат, можна приступити до нового етапу виготовлення виробу.

Розпочинаючи плетіння того чи іншого виробу, треба перш за все вирішити, яке його призначення, якої форми він буде, підготувати необхідний шаблон, тренажер чи заготівку.

Особливу увагу треба приділити матеріалу: його ретельно обробляють, підбирають за розміром і кольором.

3. Підготовча частина.

Керівник роздає технологічні картки –  зі схемами виготовлення іграшки «Кінь», роздає інструмент та рушнички, надає рекомендації по підготовці робочих місць та матеріалу до роботи . Нагадує правила безпеки праці з ножицями, шилом та лозою.

Діти підготовлюють робочі місця, праворуч кладуть ножиці, шило, ліворуч дощечку,  перед собою рушничок. Очищену й обкоровану ще вологу лозу кладуть у центрі столу. Суху лозу замочують у ємностях з водою.

4. Практична робота – основна частина

Починати вчитися плетінню краще з виготовлення простих виробів, тому першою нашою роботою буде сувенір  «Конусне кашпо» - перший учбовий зразок. Де ми вчимося підбирати робочий матеріал, зв’язувати пучечки прутиків, рівно тримати стійки, виконуючи  прутом плетіння в один кінець (суцільне плетіння). При цьому відшліфовується майстерність «простого плетіння одним прутом за один стовпчик» та нарощування прута.

 У майбутньому навички плетення зразка «кашпо», будемо використовувати, як стінки до кошиків, тарілок, шкатулок та інших виробів.

- Відбір прутиків  для плетіння виробу – стійок,, ручок та для плетіння;

Відбираємо з наданого вологого матеріалу прути за наданими розмірами у технологічній картці виготовлення виробу «Конусне кашпо»:

• 9 стійок – довжиною 130-150мм  ф3-4мм - Кількість прутиків для стійок повинно бути не парним, щоб відбулось переплітання;
• 2 прутика для ручки – довжиною 150-170 мм  ф3-4 мм;
• 10-15 прутиків для плетіння довжиною 150-250 мм ф1,0-2,5мм - Кількість прутиків для плетіння    залежить віл їх довжини.    

- Закріплення стійок, виготовлення основи для плетіння «Конусного кашпо»:

З 9-ти стійок робимо пучок та утримуючи його лівою рукою, правою рукою кладемо нитку вздовж пучка та утримуємо один кінець нитки великим пальцем правої руки, разом з пучком прутів. Правою рукою  обмотуємо його ниткою та закріплюємо на відстані 20 -30 мм від краю подвійним вузлом, після чого розводимо прути на стійки до утворення конусоподібної форми. Форма кузова визначається за попередньо виготовленими малюнком і шаблоном.

-  Плетення кузова «прямим» плетінням:

Тепер можна перейти до «прямого» плетіння, маємо непарну кількість стійок. Плетіння йде з ліва на право. Починаємо «пряме» плетіння з тонкого кінця прута плетіння, тому що між зв’язаними стійками, у низу виробу, дуже маленька відстань. Надалі прут плетіння буде поступово стовщуватися, але він не повинен бути товщим за стійки. Кінець одного прутика встромляємо у любому місці, між двох стійок  виробу. Пропускаємо прутик так, щоб він огинав одну стійку по переду, а наступну за нею позаду, і так далі до замикання кола або до кінця прутика.

 Коли прути плетіння закінчуються нарощуємо їх способом «у притул». Нарощування прутів на даному етапі виконують весь час тонким кінцем, тому що відстань між двома стійками поки ще маленька. Щоб приєднати новий наступний прутик, залиште кінець попереднього позаду стійки та там же розташуйте початок наступного прутика. Дайте прутам просохнути і зріжте кінці по діагоналі так, щоб вони не стирчали, а щільно притулися один до одного. 

Так плетуть 5- 6 рядків, ущільняючи плетіння за  допомогою шила, або ножиць, доки розмір кузова не набуде 50-60мм, суворо слідкуючи за тим, щоб відстань між стійками була однакова.

-  Оздоблення верху плетіння кузова простим ажуром:

     Закінчуємо плетення закріпленням прута, кінець якого ховаємо вздовж плетіння, підводячи під стійку на один рядок нижче рядку плетіння. Кінці стійок обрізаємо від плетіння на відстані 10мм, вони також будуть частиною ажурного мережива.

Підбираємо 9-ть прутиків довжиною 100мм та завтовшки, як стійки 3-4 мм. З боків зрізуємо їх ножицями навскіс. За допомогою шила, розширюємо плетіння біля кожної стійки праворуч, утворюючи щілину, куди й  встромляємо по черзі всі прути. Зволожуємо вставленні прути і обережно згинаємо один з додаткових прутів (перший) через сусідній (другий) та встромлюємо його загострений кінець з лівого боку від стійки (третій).  По черзі загинаємо та закріплюємо всі додаткові прути. Вийшла мереживна кромка.

-  Закріплення ручки до виробу:

      Відібрані для ручки прути ножицями загострюємо як найдовше. Шилом зліва від однієї зі стійок розширюємо плетіння вздовж стійки і встромляємо загострений кінець одного з прутів, легенько натискаючи проштовхуємо його до середини кузова. Другий прут встромлюємо аналогічно з правої сторони тієї ж стійки.

      Прути-ручки переплітаємо поміж собою, як «мотузочкою» та загострив обидва кінця з протилежної сторони, за  допомогою шила, встромлюємо одразу обидва з другого боку кузова.

-  Оформлення виробу:

Виріб «Конусне кашпо» готовий. Його можна за своїм смаком прикрасити кольоровими стрічками, квітами або на дно кузова укласти сіно, а зверху сіна закріпити пасхальну писанку. Цей сувенір може слугувати оберегом, прикрасою житла або подарунком.

 5. Заключна частина.

     Пропонується міні огляд виставки створених робіт. Переглянувши всі представлені роботи ми бачимо, що плетіння ми виконували за однією  схемою, але в залежності від творчої  здібності  виконавця та його старання  виріб набув своєї особистої неповторності і індивідуальності.

Завдяки розгляду теми, познайомились та набули уявлення про лозоплетіння, як один з видів народного мистецтва України, поширили знання з народознавства відносно історичних витоків любові до верби українського народу.

Ознайомились з одним із видів технік «простого» плетіння лозяних виробів - «прямим» плетінням. Оволоділи практичними навичками закріплення стійок у пучок, «прямим» плетінням та оздоблення верху виробу простим ажуром Навчились виплітати «Конусне кашпо»– виріб універсальний – він може бути стінками для майбутнього кошика, вази, оберегу, підставки під чашки і т. п., можна уявити різні лозяні вироби, які на цій основі зможемо виплести.

         Виконуючи різноманітні комбінації  розглянутих способів, можна конструювати візерунки виробів, що виготовляються, поєднувати плетені елементи із виготовленими з дерев’яних дощечок, фанери,  створювати композиції з використанням елементів плетіння   на окремих деталях виробів. Тобто технологія простого плетіння з вербової лози має закладені можливості для конструктивно-технологічної діяльності, для розвитку творчих здібностей.

        При виконанні робіт кожен з учасників цього захоплюючого процесу  підключає всю  свою фантазію, творчі здібності, уявлення про красу і її втілення. В процесі плетіння  всі позитивні думки, душевне тепло  і почуття  гармонійності майстра вплітаються у візерунок  виробу і залишаються  в  ньому , надаючи виробу   властивості оберегу. 

Додаток 1