Заняття "Правопис прислівників"

Про матеріал
На занятті використовується пояснювально-ілюстративний метод, метод різнорівневих вправ та завдань. Студенти виконують індивідуальні завдання (робота з картками), коментоване письмо, самостійна робота
Перегляд файлу

Тема заняття: Правопис прислівників

Мета заняття:

Дидактична: Повторити та узагальнити знання про прислівник як частину мови, його морфологічні ознаки, правопис і синтаксичну роль. Сформувати вміння застосовувати знання в комплексі: правильно писати прислівники й прислівникові сполуки, згідно орфоепічних норм їх наголошувати, добирати синоніми, антоніми, фразеологічні звороти.

Залучати студентів до творчої діяльності: знаходити прислівники в текстах, використовувати їх у власному мовленні. Збагачувати словниковий запас вихованців, створювати умови для застосування орфографічних правил.

Виховна: Розвивати у студентів культуру мовлення, високий рівень грамотності, сприяти формуванню морально-ціннісних пріоритетів: людяності, вимогливості до себе та інших, толерантності, добра, милосердя.

Структура заняття

І. Організаційний етап (Привітання, перевірка присутніх. Перевірка готовності студентів до заняття).

ІІ. Актуалізація навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Викладач.

Шановні студенти! Ми продовжуємо вивчати і поглиблювати знання з основних граматичних явищ, правил правопису і морфології.

Опираючись на базові знання шкільної програми, поясніть, будь ласка, правопис поданих слів і словосполучень, записаних на дошці і вкажіть, якими частинами мови вони виражені:

Тепло удень – у день мого народження.

Вивчити поезію напам’ять – подарувати на пам'ять.

Підняти догори – підійти до гори.

Дивитися по-дитячому – по дитячому обличчі.

Запитання до студентів:

  1.     Що таке прислівник?
  2.     Яка найголовніша ознака прислівника?
  3.     Яким членом речення виступає найчастіше ця частина мови?

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності.

Ми згадали про прислівник тому, що тема сьогоднішнього заняття – «Правопис прислівників». Записуємо в робочих зошитах, дату, аудиторна робота, тему заняття.

Мета заняття полягає в тому, щоб повторити, узагальнити знання про прислівник як частину мови, його морфологічні ознаки, правопис та синтаксичну роль.

Ми повинні грамотно писати прислівники й прислівникові сполуки, згідно орфоепічних норм їх наголошувати, добирати синоніми, антоніми, фразеологічні звороти.

Знання про прислівник і прислівникові сполуки послужать для розвитку усного і писемного мовлення, написання творчих і контрольних робіт, високого рівня грамотності, при вивченні української мови (за професійним спрямуванням) та оформленні ділової професійної документації у подальшій Вашій діяльності.

Прислівники пишуться разом, окремо та через дефіс.

Розглянемо спочатку правопис прислівників разом (пояснення викладача).

 

Про правопис через дефіс та окремо розкажуть студенти, які виконували випереджувальне завдання (відповіді студентів).

 

Для кращого і глибшого засвоєння теоретичного матеріалу, необхідне його практичне застосування, навички. Тому ми виконуватимемо різнорівневі вправи.

 

ІV. Формування вмінь і навичок. Виконання вправ

Індивідуальна робота з карткою.

Вправа «Одним словом» (робота в парі).

Замініть подані словосполучення одним словом – прислівником. Вставте пропущені літери. Підкресліть та поясніть орфограми.

Кож…ого дня –

Кож…ого ранку –

Босими ногами –

Пр… всіх людях –

Бе… журби –

На шви…ку руку –

У три рази –

По праву руку –

Охоч…, із задоволе…ям щос… виконувати –

З почу…ям подяки –

У в…сняну пору -

Дуже ро…сердившис… –

(У)слід за тим, хто ві…аляєт…ся –

Бе… бажа…я, мляво –

(До)гори обли…ям –

Дійсно, відповідно до фактів –

 

Вправа «Ланцюжок синонімів» (коментоване письмо)

До поданих прислівників доберіть синоніми.

Щиро – (відверто, чесно, правдиво)

Тихо – (дуже тихо, спокійно, тихо-тихо)

Незабаром – (невдовзі, швидко, ось-ось)

Навколо – (кругом, довкола)

Ледь-ледь – (ледве-ледве, мало-помалу)

Коли-не-коли – (інколи, зрідка)

Неподалік – (поруч, поряд, близько)

Вниз – (додолу, донизу)

Враз – (раптом, раптово, несподівано)

Давно – (дуже давно, давним-давно)

Навмисне – (на зло, зозла)

Сьогодні – (нині, тепер)

 

Запитання до студентів:

-                Як Ви думаєте, шановні студенти, чому вправа має назву «Ланцюжок синонімів»?

Перевірка індивідуальної роботи студентів.

Викладач.

Ми продовжуємо виконувати лексичну роботу і наступне завдання – добрати антонім до словосполучень.

 

Запитання до студентів:

Антоніми – це…

 

Вправа «Добери антонім» (робота в парах)

До поданих словосполучень доберіть антоніми.

Дорого купити – (дешево продати)

Зранку встає – (увечері лягає)

Правильно написав – (неправильно сказав)

Швидко рухається – (повільно плентається)

Жартома говорити – (всерйоз сприймати)

Бадьоро піднятися – (втомлено присісти)

Мирно розійтися – (агресивно налаштуватися)

Більше діла – (менше слів)

Голосно говорити – (тихо сприймати)

 

Вправа 888. (Робота з підручником) (робота в групах)

І група – 15 слів (3 рядки тексту)

ІІ група – 15 наступних слів (3 рядки тексту)

Запишіть слова, опустивши риску. Обґрунтуйте написання слів.

Від/давна, на/гора, по/моєму, по/іншому, за/одно, віч/на/віч, рік/у/рік, будь/що/будь, рано/вранці, ані/трохи, зроду/віку, якось/то, всього/на/всього, куди/таки, будь/як.

Хтозна/куди, як/от, по/п’яте, мало/помалу, ні/звідки, з/діда/прадіда, як/не/як, до/тепер, по/дружньому, де/коли, кінець/кінцем, де/таки, по/українському, у/трьох, до/дому.

Викладач.

Ми прагнемо бути грамотними студентами (в майбутньому – спеціалістами), тому вивчаємо орфографію, морфологію, синтаксис, інші розділи мовознавчої науки. На жаль, інколи використовуємо слова у невластивому їм значенні. І часто можемо бачити, чути, як засоби масової інформації широко використовують у мовленні звороти, кальковані з російської мови. Наприклад,

Залиш мене у спокої (хоча є оригінальний український відповідник дай мені спокій)

Ставити у відомість – доводити до відома

Від нічого робити – знічев’я

Моє діло сторона – моя хата скраю

Не по собі, а ніяково, незручно

Не будь-якою ціною, а за будь-яку ціну.

Не до цих пір, а досі.

Не по мірі можливості, а в міру сил.

Не в кінці кінців, а зрештою, кінець кінцем.

 

Пам’ятаймо українські відповідники.

Цінуймо та використовуймо і ті надбання українського народу, які складені в скарбницю народної мудрості – крилаті вислови, прислів’я, фразеологізми.

 

Запитання до студентів:

  1.     Що таке фразеологізми?
  2.     Які фразеологізми Вам відомі і які використовуються у вашій місцевості?

Наприклад:

Про людину невиразної вдачі кажуть:

-         ні се ні те,

-         ні риба ні м’ясо,

-         ні швець ні жнець,

-         ні два ні півтора.

Про людину, яка потрапила з однієї неприємності в іншу, ще більшу, говорять:

-         з дощу та під ринву,

-         уникав диму та й упав у вогонь,

-         з калюжі та в болото,

-         з вогню та в полум’я.

До слова ледарювати можна підібрати фразеологізм

-         бити байдики,

-         давати горобцям дулі,

-         сидіти, склавши руки,

-         тинятися з кутка в куток.

 

Диференційоване завдання (2 студентів виконують роботу з картками,

решта - наступну вправу).

 

Вправа Лінгвістична гра «Хто більше?»

До поданих прислівників доберіть фразеологізми.

Безліч – (хоч греблю гати; кури не клюють; хоч лопатами вигрібай).

Мало – (як кіт наплакав; як заячий хвіст).

Дуже далеко – (на край світу; куди ворон кісток не заносить).

Несподівано – (як сніг на голову; ні з того ні з сього).

Рано – (ні світ ні зоря; з першими півнями; ще й на світ не благословлялося).

Дуже тісно – (голкою ніде втнути; як оселедців в бочці).

Швидко – (одна нога тут, а друга там).

Говорити тихо – (бурмотіти під ніс).

Близько – (рукою подати).

Відразу – (з першого слова).

 

Викладач.

Шановні студенти, чіткість і виразність мови, правильно наголошені слова є ознакою освіченості і ділових якостей людини. Уявімо себе ораторами.

-         Як правильно наголосити подані слова-прислівники?

 

 

Вправа «Ви – оратор» (усно)

Напрочуд; нарізно; насамперед; наскрізь; наспіх; начисто; досуха; дотла; допізна; звіку-правіку; зозла; зсередини; здалеку; напівжартома; наскрізь; недарма; ненадовго; нещодавно; разом; також.

Додаткове завдання. У виділених словах назвіть морфеми.

Викладач.

«Люди, які не дбають про культуру власної мови, часто помилково кажуть: «Я вибачаюся». Так говорити не можна, бо частка – ся означає себе. Отже, виходить, що людина вибачає саму себе, тим часом як уважає, що завинила чи помилилась перед кимось», - писав український мовознавець Борис Антоненко-Давидович.

 

Запитання до студентів:

Як просити вибачення у людини? (відповідь студентів).

 

Часто – густо у нашому житті трапляється багато ситуацій, вирішення і дотримання яких визначають моральні чесноти особи.

Вправа «Вибірковий диктант»

З поданого тексту випишіть прислівники та прислівникові сполуки.

Притча про терпіння

Жив-був юнак з поганим характером. Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав забивати один цвях у ворота саду, коли той втратить терпіння або посвариться з кимось.

Вперше в своєму житті юнак забив 37 цвяхів. Того ж дня від утоми боліли потовчені пальці, прикро було на душі. Наступного дня хлопець спробував контролювати свої емоції та кількість забитих цвяхів. Щодня цвяхів ставало менше. Юнак зрозумів: простіше контролювати себе, аніж забивати цвяхи.

На щастя, настав той день, коли хлопчина не забив жодного цвяха у ворота саду. З радістю прийшов він до батька і сказав йому цю новину.

Тоді батько наказав синові виймати один цвях з воріт щоразу, коли він не втратить терпіння. Настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи. Батько підвів сина до садових воріт і сказав: «Сину, ти чудово поводив себе, але подивись, скільки дірок залишилось у воротах. Ніколи вони вже не будуть такими, як раніше. Коли ти з кимось сваришся, говориш неприємності, то залишаєш йому рани, як у тих воротах. Можеш встромити в людину ніж і потім витягнути його, але рана все-одно залишиться. І не важливо, скільки разів ти перепросиш людину. Рана все-таки залишиться. Рана, завдана словами, така ж болюча, як і фізична».

Додаткове завдання. З виписаних слів складіть усну розповідь на морально-етичну тему

 

Робота біля дошки.

Індивідуальна робота.

Завдання 1 студенту: записати якомога більше прислівників, які пишуться через два дефіси.

Завдання 2 студенту: запишіть слова-прислівники з префіксом чи прийменником на у формі ромба (верхня частина – написання разом 6 слів; нижня

(6 слів) – окремо).

 

Вправа «Коректор»

Запишіть прислівники. Виправте допущені помилки, поясніть правопис.

День-у-день, без кінця краю, віч-на-віч, не до вподоби, казна-де, будьде, рік-у-рік, по моєму, вдвох, десь то, час від часу, будь що будь, хтозна коли, будь хто, по людськи, видимо не видимо.

 

Викладач.

Шановні студенти! Чимало уривків з поетичних творів стали афоризмами – короткими влучними висловами, які у стислій формі подають глибоку думку.

Афоризми використовують як повчання, поради, захоплюючі поезії. Звертаюся до лірики Ліни Костенко, творчість якої ми вивчатимемо на другому курсі. Її афоризми є орієнтиром моральних та ціннісних людських пріоритетів.

Спробуємо у поданих текстах віднайти прислівники та вказати їх синтаксичну роль.

 

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись…

 

О, як мені жилось і як мені страждалось!

І як мені навіки взнаки воно далось!

А що таке життя? Чи те, що переждалось?

Чи все-таки життя – це те, що відбулось?

 

Розкажу тобі думку таємну,

дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму

на сьогодні, на завтра, навік

 

Триматись вільно й незалежно,

Перемовчати: хто кого.

І так беззахисно й безмежно

Чекати голосу твого.

 

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш – це, по суті, старт,

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

 

Сенкан з помилкою до мовознавчого терміна «Прислівник».

Віднайдіть помилку.

Прислівник.

Самостійний, незмінний.

Виражає, залежить, змінюється.

Може мати ступені порівняння.

Повнозначне слово.

 

Вправа-тест. Виконання тестових завдань

 

V. Підсумки заняття.

Запитання до студентів:

  1. Чого ми навчилися на занятті?
  2. Що було найважчим у роботі при вивченні правопису прислівників?

 

Оцінювання відповідей студентів.

Прогноз наступного заняття.

 

VІ. Домашнє завдання.

Повторити правила. Виписати зразки усної народної творчості - прислів’я і приказки про працю (з прислівниками).

 

doc
Додано
25 жовтня 2023
Переглядів
408
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку