Заняття розмовного клубу на тему «Конституція України — основний закон суспільства й держави»

Про матеріал

У матеріалі міститься конспект заняття розмовного клубу «Говорімо українською» для дорослих читачів районної бібліотеки імені Павла Усенка (м. Київ). Клуб стартував 12 січня 2023 року. Заняття на тему «Конституція України» відбулося 29 червня. Конспекти інших занять буде викладено в подальших публікаціях.

Перегляд файлу

Розмовний клуб «Говорімо українською»

 Заняття № 13  та № 14 :

«Конституція України — основний закон суспільства й держави»

Теоретичні відомості

               Конституцію України — Основний Закон — було ухвалено 28 червня 1996 року народними депутатами України другого скликання. Вона стала основою стабільності суспільства та політико-правовою засадою подальшого розвитку державності й правової системи України. Набула чинності з дня ухвалення. До того як було ухвалено Конституцію 1996 року, на території України з моменту проголошення державної незалежності чинними були: Конституція УРСР 1978 року з унесеними змінами та доповненнями (зокрема, було вилучено статтю про керівну та спрямувальну роль КПРС), а також Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом України, укладений 8 червня 1995 року. Проєкт Конституції розробляла Конституційна комісія, склад якої було затверджено Верховною Радою України в листопаді 1994 року.

               Слово «конституція» — латинського походження. Означає «устрій», «порядок», «установа». Конституція визначає головні засади функціонування органів влади (представницької, виконавчої та судової), утверджує права, свободи та обов’язки людини і громадянина, регламентує відносини в політичній, економічній, соціальній, культурній, екологічній та інших сферах суспільного життя. Конституція має найвищу юридичну силу — всі інші нормативно-правові акти (до яких належать закони, постанови, накази, рішення, розпорядження та ін.) підпорядковуються їй. Через низку проблем у вітчизняному конституційному процесі, а також політичні та міжособистісні конфлікти у вищих ешелонах влади Конституція України була ухвалена останньою з-поміж конституцій усіх держав колишнього Радянського Союзу. У червні 1996 року тодішній Президент України Леонід Кучма постановив винести найбільш спірні статті Конституції на загальнонаціональний референдум[1] у разі, якщо депутати Верховної Ради не зможуть виробити спільне рішення. Пам’ятною стала така його фраза: «Або ви домовляєтесь і знаходите спільне рішення, або все вирішує електорат» — тобто суспільний договір[2] має існувати за будь-яких обставин.

               Витоками Конституції України є: «Руська правда[3]» (звід законів Київської Русі, укладений Ярославом Мудрим), «Статути Великого князівства Литовського» (1529-го, 1566-го та 1588 років), які увібрали в себе правові традиції Київської Русі та середньовічної Європи, а також акти періоду Гетьманщини («Березневі статті Богдана Хмельницького»[4] 1654 року). Ці державні документи ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами.

               Особливе місце в українській законотворчій традиції посідає Конституція Пилипа Орлика[5]. Її повна назва така: «Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін. Затверджені при вільному обранні формальною присягою від того ж Ясновельможного Гетьмана. Підтверджені 5 квітня 1710 року від Різдва Христового».

               Конституція Пилипа Орлика передбачала розподіл влади на законодавчу, виконавчу й судову та закладала основи республіканської форми правління. Законодавча влада надавалася Генеральній військовій раді, котра мала збиратися тричі на рік (на Різдво, Великдень і Покрову), виконавча — розподілялася між гетьманом і Радою, а всі спірні питання належали до відання Генерального військового суду. Наскрізними в Конституції були ідеї: свободи, незалежності української держави (яка в ті часи називалася Військом Запорізьким) та єдиної православної віри.

               Варто згадати й про «Начерки Конституції Республіки» під авторством Георгія Андрузького — члена Кирило-Мефодіївського братства[6]. У цій праці йшлося про модель федеративної слов’янської республіки рівноправних штатів (зокрема України, Бессарабії, Польщі, Сербії, Болгарії) з центром у Києві.

               У вересні 1905 року в першому номері часопису Української народної партії «Самостійна Україна» було опубліковано проєкт Конституції під назвою «Основний Закон “Самостійної України” — спілки народу українського», який передбачав цілковиту самостійність України. У травні того ж року Михайло Грушевський у статті «Конституційне питання і українство в Росії» звернув увагу на важливість питання конституційного будівництва в Україні.

               У квітні 1918 року Українською Центральною Радою було затверджено Конституцію Української Народної Республіки. Конституція УНР складалася з восьми розділів. Згідно з цим документом, єдиним джерелом влади в Українській Народній Республіці проголошувався народ («вся власть в УНР походить від народу»[7]), а верховним органом влади («вища законодавча власть») мали стати Всенародні збори, що обиралися рівним, прямим, таємним і пропорційним голосуванням раз на три роки (з розрахунку один депутат на 100 тис. громадян). Найвищим органом виконавчої влади проголошувалася Рада народних міністрів, судової влади — Генеральний суд. Конституція УНР утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови чи державної символіки.

               За радянських часів в Україні були чинними чотири конституції. Першу з них (Конституцію Української Соціалістичної Радянської Республіки) було ухвалено 10 березня 1919 року на III Всеукраїнському з’їзді рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. УСРР у цьому документі було визначено як організацію диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату й найбіднішого селянства над їхніми споконвічними експлуататорами — поміщиками та капіталістами. Проголошувалося: скасування приватної власності, влада робітничого класу, свобода слова й зібрань для трудящого народу. У Конституції УСРР 1929 року підкреслювалося, що основна мета держави — «остаточно подолати буржуазію, знищити експлуатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на класи, ні державної влади». Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки 1937 року зафіксувала перемогу диктатури пролетаріату, встановила торжество гасла «Вся влада Радам!», панування принципів «Хто не працює, той не їсть» та «Від кожного — за здібностями, кожному — за працею». Конституція УРСР 1978 року[8] закріплювала демократичний централізм[9] та соціалістичну демократію, передбачала систему прав і обов’язків громадян, декларувала суверенітет УРСР та її право вільного виходу з Радянського Союзу.

               imageЗасідання Верховної Ради щодо ухвалення Конституції України 1996 року тривало майже добу — з 27-го до 28 червня.

Головний доповідач Михайло

Сирота (згодом — голова Трудової

партії України) провів на парламентській трибуні 23 години.

               Найбільш суперечливими темами статей були: розподіл повноважень між гілками влади, державна символіка, приватна власність, статус російської мови і статус Криму.

               За Конституцію проголосували 315 депутатів. 45 було проти, 12 — утрималися.

               Після ухвалення Основного Закону першими словами Олександра Мороза, голови Верховної Ради України другого скликання, були: «Є Конституція!»

Структура Конституції України: преамбула (вступ), основна частина (13 розділів), прикінцеві положення та перехідні положення (розділи XIV і XV). Конституція України містить 161 статтю.

               Назви розділів Конституції: «Загальні засади»; «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»; «Вибори. Референдум»; «Верховна Рада України»; «Президент України»; «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади»;

«Прокуратура»[10]; «Правосуддя»; «Територіальний устрій України»; «Автономна Республіка Крим»; «Місцеве самоврядування»; «Конституційний Суд України»; «Внесення змін до Конституції України».

               Конституція України ґрунтується на верховенстві прав і свобод людини. Закріплює відповідальність держави перед людиною, що є ключовим принципом утвердження та забезпечення прав і свобод. Для забезпечення стабільності Конституції передбачено жорстку процедуру внесення змін та доповнень до неї. Для схвалення відповідних змін до різних розділів Конституції потрібно від двох третин до трьох чвертей голосів конституційного складу Верховної Ради України[11].

               Найвищою соціальною цінністю в Конституції України проголошено людину — її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку (стаття 3). Основним національним багатством, яке особливо охороняється, є земля (стаття 14). Основоположним принципом у Конституції визнане верховенство права[12] (стаття 8).

               Україна є суверенною і незалежною, унітарною, демократичною, соціальною, правовою державою у формі республіки (статті 1, 2, 5). Захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу (стаття 17). Оборона України, захист її територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

               Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69). Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (стаття 102).

               Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України (стаття 75). Згідно зі статтею 78, народні депутати України не можуть виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої, не можуть бути приватними підприємцями, не можуть увіходити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

               Кабінет Міністрів України є найвищим органом у системі органів виконавчої влади (стаття 113). Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України (стаття 114).

               Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України

(стаття 125). Призначення на посаду судді здійснюється

image

законодавець може бути вищим за закон (як це було, наприклад, у Стародавньому Римі або нацистській Німеччині).

Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом (стаття 128).

               До основних прав і свобод, закріплених Конституцією України, належать: право на життя (стаття 27); право на повагу до гідності людини (стаття 28); право на свободу та особисту недоторканність (стаття 29); право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34); право на свободу світогляду й віросповідання (стаття 35); право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (стаття 38); право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42), на працю (стаття 43), на відпочинок (стаття 45), на соціальний захист (стаття 46), на житло (стаття 47), на достатній життєвий рівень для себе й своєї родини (стаття 48); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49); на безпечне для життя й здоров’я довкілля (стаття 50), на освіту (стаття 53) та ін.[13] Усі люди є вільними й рівними у своїй гідності та правах (стаття 21). Конституційні права й свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (стаття 22).

               Згідно зі статтею 23, кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права й свободи інших людей, а також має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66), сплачувати податки й збори у розмірах, установлених законом (стаття 67).

               Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції

України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68).

               Обов’язком громадян України є «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів». Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65).

               Про адміністративно-територіальний устрій України йдеться в статтях 132 та 133. Зазначено, що до складу України входить Автономна Республіка Крим, 24 області (наведено повний перелік), а також два міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь. Спеціальний статус Києва пояснювався тим, що він — столиця України, Севастополя — тим, що в ньому базувався Військовоморський флот України. Щоби змінити назву області, потрібно внести зміни до статті Конституції.

               Згідно зі статтею 157, «Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України». Конституція України також не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

               Одне з останніх доповнень до Конституції України стосувалося закріплення стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО. Було внесене 7 лютого 2019 року.

               Державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10). Державними символами України є: Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України (стаття 20).

Розмовний клуб «Говорімо українською»

Запитання до слухачів

               Слова Тараса Шевченка «Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом? А діждемось-таки колись» — це уривок: а) з поеми «Кавказ» (1845); б) з незакінченої поеми «Юродивий» (1857); в) з вірша «Доля» (1858).

               Що зображено на малюнку:

imageа) малий Державний Герб України;

б) великий Державний Герб України;

в) герб Війська Запорізького?

               Які документи регламентували політичне й правове становище Гетьманщини після підписання Переяславської угоди? Конституція Сполучених Штатів Америки, згадувана Тарасом Шевченком як «новий і праведний закон», була ухвалена у вересні 1787 року[14]. Ця подія сталася раніше, ніж були підписані «Договори і постанови прав і свобод військових», чи пізніше?

               У якій праці розглядалася модель федеративної слов’янської республіки рівноправних штатів, одним з яких мала бути Україна?

               Згідно з Конституцією Української Народної Республіки (1918), найвищим органом законодавчої влади мали стати Всенародні збори. На який термін вони мали обиратися?

               Яка з чотирьох Конституцій, чинних в Україні за часів СРСР, закріплювала принцип «Від кожного — за здібностями, кожному — за працею»?

               Коли між Президентом незалежної України та Верховною Радою було укладено Конституційний договір?

               Чому не відбувся загальнонаціональний референдум, на який мали винести найбільш спірні статті Конституції?

               У чому полягає принцип верховенства права, визнаний Конституцією як основоположний?

               В якому розділі Конституції України йдеться про судоустрій? Як і ким здійснюється призначення на посаду судді?

               В якій зі статей Конституції, наведених у матеріалі до цього заняття, пояснюється порядок набуття громадянства України? Яка стаття Конституції України визначає працю як обов’язок усіх громадян?

               Чому місто Дніпропетровськ було в 2016 році перейменовано на Дніпро, проте область залишилася Дніпропетровською?

               Питання про зміну території України вирішуються: а) Президентом України; б) виключно всеукраїнським референдумом; в) Президентом України й Верховною Радою.

               Надані Конституцією права та свободи людини можуть бути скасовані: а) під час запровадження воєнного чи надзвичайного стану; б) під час перебування людини в місцях позбавлення волі; в) не можуть бути скасовані.

               Які конституційні права українських громадян порушуються внаслідок збройної агресії Російської Федерації?

Коментарі

               Слова Тараса Шевченка «Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом?» — це уривок з незакінченої поеми «Юродивий», написаної 1857 року в Нижньому Новгороді.

               imageНа малюнку з попередньої сторінки зображено герб Війська Запорізького (який водночас є елементом ескізу великого Державного Герба України). Малим Державним Гербом України (і головним елементом великого Герба) є тризуб князя Володимира Великого. Порядок набуття й припинення    громадянства України викладено в Законі України «Про громадянство України» (ухвалений 2001 року). У Конституції зазначається лише те, що в Україні існує єдине громадянство (стаття 4), а також те, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства чи права змінити громадянство (стаття 25).

               Конституція України надає право на працю (стаття 43), однак, на відміну від конституцій радянських часів, не визначає її як обов’язок усіх громадян.

               Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (стаття 73).

Розмовний клуб «Говорімо українською»

Під час підготовки матеріалу було використано такі джерела:

Верховна Рада України — офіційний вебпортал парламенту України. (2020, 26 червня). Довідкові матеріали до 24-ї річниці ухвалення Конституції України.

https://www.rada.gov.ua/documents/DayConstitution/194685.html

Денисенко, Л., Ільков, О., Стельмащук, А., Шуліма, А. (2019). Я і Конституція. Львів: Видавництво Старого Лева.

Конституція України: В Україні визнається і діє принцип верховенства права, — стаття 8 (2022, 27 червня). Сайт Житомирської обласної державної адміністрації.

https://oda.zht.gov.ua/news/konstytutsiyaukrayiny-v-ukrayinivyznayetsya-i-diye-pryntsyp-verhovenstva-prava-stattya-8

Мироненко, О.М. (2008). Конституція Української Народної

Республіки 1918 року. В В.А. Смолій (Ред.), Енциклопедія історії України (Том 5). Київ: Інститут історії України НАН України. http://www.history.org.ua/?termin=Konstitutsiya_Unr_1918

Мироненко, О.М. (2014). Конституції України радянської доби. В І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк (Ред.), Енциклопедія Сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

Морі, Є., Ніколенко, О. (2022, 28 червня). Як приймали Конституцію України. Тисячолітня хроніка подій. Суспільне. Культура.

https://suspilne.media/43937-ak-prijmali-konstituciu-ukraini-tisacolitnahronika-podij

Подольська, І. (2021, 18 листопада). Суспільний договір: чи існує таке в Україні? Збруч. https://zbruc.eu/node/108791

Портал “Visit Ukraine today” (2022, 28 червня). Конституція Украіни: цікаві факти, яких ви могли не знати.

https://visitukraine.today/uk/blog/550/konstituciya-ukraini-cikavi-faktiyaki-vi-mogli-ne-znati

Сатпаєв, М. (2023, 16 квітня). Конституція Пилипа Орлика — пам’ятка правової думки. Український інтерес.

https://uain.press/articles/konstytutsiya-pylypa-orlyka-pam-yatkapravovoyi-dumky-1023776

Скрипнюк, О.В. Конституція України 1996 року. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Конституція України 1996

Чи добре ви знаєте Конституцію України: тест. (2023, 23 червня). Онлайн-газета «Українська правда». Рубрика «Життя».

https://life.pravda.com.ua/society/2023/06/23/255004

 Джерел   а світлин: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-organiderzhavno-vladi-v-ukra-ni-136255.html https://uk.wikipedia.org/wiki/Лицар_із_самопалом https://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_герб_України



[1] Зазначений референдум мав відбутися 25 серпня 1996 року. Але оскільки Конституцію було ухвалено, указ про його проведення був скасований.

[2] Поняття «суспільний договір», незважаючи на доволі часте вживання, єдиного визначення не має. Здебільшого під ним розуміють неписаний кодекс правил для співіснування влади та суспільства, при умовному укладанні якого народ делегує певну частку своїх прав і свобод управлінцям, котрі можуть розпоряджатися цими правами на законодавчому рівні. З іншого боку, суспільним договором цілком правомірно вважати Конституцію чи інші державотворчі документи, які регламентують права та обов’язки народу і влади. Проте коли конституційні процеси і суспільні запити починають різнитися між собою, а зміни в законодавчому полі — спричинювати громадське несхвалення, відбувається переписання суспільного договору. В Україні це спостерігалося під час Помаранчевої революції (2004) та Революції Гідності (2013–2014) — як радикальної реакції народу на дії влади.

[3] У збірнику «Руська правда» слово «правда» означало «закон». Початкова редакція збірника була створена Ярославом Мудрим (орієнтовна дата — 1016 рік). Доповнення до «Руської правди» були внесені синами Ярослава — Ізяславом, Святославом та Всеволодом (на з’їзді князів, котрий відбувся 1072 року), а також Володимиром Мономахом (після 1113 року).

[4] Регламентували політичне й правове становище Гетьманщини — української козацької держави — після Переяславської ради.

[5] Назва латинською мовою: “Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis” («Уклад прав і вольностей Війська Запорізького»). Пилип Орлик був генеральним писарем Війська.

[6] Кирило-Мефодіївське братство (1846–1847) — українська таємна політична організація. Названа іменами відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Налічувала 12 членів — українські інтелігентів, переважно вихідців з Київського та Харківського університетів. Ініціаторами створення Братства були: Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. У квітні 1846 року до Кирило-Мефодіївського братства вступив Тарас Шевченко.

[7] Оригінальну орфографію збережено.

[8] Конституції УРСР 1937-го та 1978 року року базувалися, відповідно, на радянських конституціях 1936-го та 1977 року.

[9] Принцип демократичного централізму спирається на дві тези. По-перше, члени кожної ланки політичної ієрархії (наприклад, партії) обираються членами нижчої ланки шляхом голосування. Подруге, хоча на початковій стадії заохочується вільне обговорення політичних питань, після ухвалення рішення найвищою ланкою ієрархії воно має виконуватися всіма нижчими ланками.

[10] У процесі судової реформи цей розділ було вилучено на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016.

[11] Конституційний склад Верховної Ради — триста народних депутатів, які обираються на п’ятирічний термін.

[12] Верховенство права — це фундаментальний принцип, який означає, що жодна людина не є вищою за право, що нікого не може бути карано державою, окрім як за порушення приписів права, і що нікого не може бути притягнуто до відповідальності за правопорушення інакше, ніж порядком, що його встановлено приписами права. Верховенство права різко контрастує з ідеєю, що правитель чи

[13] Права й свободи, передбачені статтями 27, 28, 29 та 47 (з наведеного переліку), не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

[14] Ухвалена більш ніж 230 років тому Конституція США зберегла свою чинність донині.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Мпатвійчук Сергій
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pdf
Додано
13 липня 2023
Переглядів
582
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку