Заняття розмовного клубу на тему «Соборність України у контексті подій Української революції 1917–1921 років та драматичних реалій сьогодення»

Про матеріал

Розмовний клуб «Говоримо українською» працює з січня 2023 року на базі бібліотеки імені Павла Усенка для дітей Централізованої бібліотечної системи Дніпровського району м. Києва. Пропонуємо до уваги колег (і відвідувачів сайту «На Урок») матеріали до заняття розмовного клубу, що відбулося 22 січня 2026 року. Тема заняття: «Соборність України у контексті подій Української революції 1917–1921 років та драматичних реалій сьогодення». У публікації подано: матеріали з віртуальної книжкової виставки «Сторінки історії України. День Соборності України», хроніку подій Української революції 1917–1921 років (зокрема тих, які відбувалися в Києві) та інформацію про видатних особистостей тієї епохи.

Перегляд файлу

Розмовний клуб «Говоримо українською»

Тема заняття: Соборність України у контексті подій Української революції

1917–1921 років та драматичних реалій сьогодення Обговорювані питання:

1. Соборність у геополітичному аспекті як об’єднання земель, заселених певним народом у єдиній національній державі.

2. Українські землі під владою двох імперій — Російської та АвстроУгорської. Розгортання українського національно-визвольного руху на початку XX століття.

3. Революція 1917–1921 років як історичний шанс для українства на творення національної державності, на єдність українських земель. Заснування Української Центральної Ради — національної представницької організації, III Універсал Центральної Ради та створення Української Народної Республіки (20 листопада 1917 р).

4. IV Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності Української Народної Республіки (22 січня 1918 р.).

5. Проголошення в листопаді 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), територія якої охоплювала Східну Галичину, Буковину та Закарпаття.

6. Підписання Акта злуки УНР та ЗУНР — документа, який увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами різних імперій.

7. Що означає соборність для України сьогодні? Це звільнення окупованих військами РФ територій, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною, Кримом. Соборність — мета нашої Перемоги.

День Соборності України — свято України, яке відзначають щороку в день проголошення Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Офіційно свято — День Соборності України — було встановлене згідно з указом № 42 від 21 січня 1999 року чинного в той час президента Леоніда Кучми. 30 грудня 2011 року тодішній президент України Віктор Янукович видав указ, згідно з яким День Соборності було скасовано. А замість нього встановив нове свято — День Соборності та свободи України. Але вже 13 листопада 2014 року указом тодішнього президента України Петра Порошенка свято було відновлене.

Соборність України — це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ — як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.

Історія українського народу водночас і героїчна, і трагічна. Українське минуле — це історія народу, який сотні років боровся за своє виживання, за визволення від численних загарбників та створення власної держави, за збирання в межах єдиної країни своїх власних земель.

«Соборність» у її геополітичному розумінні означає об’єднання земель, заселених певним народом у єдиній національній державі. Першими соборниками в нашій державі були Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

Боротьба українців за соборність та незалежність гідна подиву. Наші пращури спромоглися побудувати найдемократичнішу на той час державу — козацьку Україну. Думкою про об’єднання розпорошених українських земель переймалися наші великі державні мужі — славетні гетьмани Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.

На початку ХХ століття український національно-визвольний рух розгорнувся з новою силою. Цьому сприяло падіння Російської та Австро-Угорської імперій унаслідок Першої світової війни, у складі яких перебували українські землі впродовж ХІХ століття.

Революція 1917–1921 років подарувала українству історичний шанс на відродження національної державності, на соборність українських земель.

22 січня 1918 року ІV Універсал Української Центральної Ради проголосив самостійність Української Народної Республіки (УНР).

29 квітня 1918 року відбувся так званий гетьманський переворот, коли до влади в Україні прийшов генерал Павло Скоропадський. Хоча ним здійснювалася політика м’якої українізації, та гетьман вважав себе людиною російської культури. 14 листопада 1918 року він видав грамоту «До всіх українських громадян», в якій говорилося про федерацію Української держави з небільшовицькою Росією. Це призвело до повстання проукраїнських сил, а Скоропадський через місяць зрікся влади.

13 листопада 1918 року була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), територія якої обіймала українські етнічні землі — Східну Галичину, Буковину та Закарпаття.

22 січня 1919 року було підписано Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Тобто за документом ці дві частини об’єднувалися в одну, щоб створити єдину державу.

Уперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу до відновлення незалежності в 1991-му.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося в місті Хуст (Закарпаття) в 1939 році. На той час місто було столицею Карпатської України (автономної одиниці в складі Чехословаччини). Тоді на центральній площі зібралося близько 30 тисяч людей, які тримали в руках синьо-жовті прапори, ушановуючи 20-річчя Соборності.

30 червня 1941 року у Львові ОУН (Організація українських націоналістів) під проводом Степана Бандери оголосила Акт відновлення Української Держави. Однак поява нової держави на політичній карті світу не входила до планів Адольфа Гітлера, тому через десять днів після проголошення українські націоналісти були заарештовані, а документ — ліквідовано.

Після закінчення Другої світової війни на українських землях була поновлена радянська влада, комуністична партія намагалася запобігти виявам самостійності українського народу, тому про події 22 січня 1919 року заборонили згадувати. Проте Акт злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну, залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну соборну державу.

Національна революція втілила в життя мрію численних поколінь нашого народу про життя в самостійній і соборній Україні. Під прапор творення спільної держави у ті буремні роки стали різні за своїм походженням, освітою, соціальним статусом люди, яких об’єднувала любов до Батьківщини й усвідомлення того, що тільки соборний народ є нацією.

Джерело: віртуальна книжкова виставка «Сторінки історії України. День Соборності України». Підготовлена відділом соціокультурної діяльності Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (провідний бібліотекар Л. Д. Білецька).

Українська революція 1917–1921 років:

хроніка подій у Києві

	1917 рік
16 березня	З дозволу головнокомандувача Південно-Західного фронту генерала Олексія Брусилова київська преса повідомила про революцію в Петрограді. За старим стилем революція почалася 23 лютого, тому її називають Лютневою
17 березня	Заснування Української Центральної Ради
19–21 квітня	Всеукраїнський національний конгрес перетворив Центральну Раду з київської на загальноукраїнську національну представницьку організацію
23 червня	I Універсал Центральної Ради проголосив намір «творити новий лад вільної автономної України»
8–13 листопада	Більшовицьке повстання у Києві проти влади російського Тимчасового уряду та вірних йому військ Київського військового округу. Завершилося виснаженням супротивників і переходом фактичної влади в місті до Української Центральної Ради
20 листопада	III Універсал Центральної Ради проголосив створення Української Народної Республіки (УНР)
	1918 рік
22 січня	IV Універсал Центральної Ради проголосив незалежність Української Народної Республіки
29 січня — 4 лютого	Більшовицький збройний заколот проти Української Центральної Ради. У кількаденних виснажливих боях придушений українськими військами
8 лютого	Захоплення Києва військами Михайла Муравйова. Початок першої більшовицької окупації міста та масового терору проти киян
1 березня	Визволення Києва військами УНР, прибуття до міста союзних німецьких військ
29 квітня	Переворот і проголошення Гетьманом України Павла Скоропадського. Замість УНР постає Українська Держава
15 грудня	Вступ до Києва Осадного корпусу республіканських військ, перемога антигетьманського повстання Директорії, відновлення УНР
	1919 рік
22 січня	Урочисте проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки)
6 лютого	Захоплення Києва Червоною армією. Початок другої більшовицької окупації міста
9–10 квітня	Частину Києва на короткий час зайняли учасники антибільшовицького Куренівського повстання
30–31 серпня	Вступ до Києва Середньої групи об’єднаних українських армій (I і III корпуси Галицької армії, Запорізька група Армії УНР). З лівого берега до міста увійшли «білі» війська Збройних сил Півдня Росії. Після переговорів у несприятливих умовах українці були змушені відступити з міста
	1920 рік
7 травня	Київ зайняли союзні Україні польські війська; невдовзі до міста прибули частини 6 Стрілецької дивізії Армії УНР
23 травня	Прибуття до Києва Симона Петлюри. Останній парад Армії УНР на вулицях міста
12 червня	«Червоні» вчетверте захоплюють Київ. Столиця України переходить під більшовицький контроль