Заняття з дошкільниками

ЕЙДЕТИКА

ТЕМА 1 «ОВОЧІ»

ЗАНЯТТЯ №1 «ЗНАЙОМСТВО З ОВОЧАМИ».

МЕТА : Познайомити дітей з городніми культурами в ігровій формі.  Розвивати пам'ять, образну уяву, увагу, мислення та мовлення. Виховувати повагу до сільськогосподарської праці. Закріпити знання дітей про овочі (Використовується запам’ятовування методом Цицерона).

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра «Що привезла бабуся з села?»

Діти, до нас в гості прийшла дівчинка Наталочка. Вона принесла кошик з овочами.

Наталчина бабуся зібрала з городу в селі врожай овочів і привезла деякі з них дівчинці, щоб та почастувала своїх друзів. Давайте подивимося, що привезла з села бабуся?      

Педагог дістає з кошика 1. Перець, і запитує: - Як  називається цей овоч? Де він росте? (на грядці, на стеблині, його гарно видно). 

                                               2. Капуста (вона велика, кругла, її далеко видно).

           3. Два помідора: зелений і червоний (вони ростуть на городі, на кущі. Спочатку на кущику з’являються зелені помідорчики, а потім сонечко гріє їх і вони дозрівають, стають червоними і дуже смачними).

           4. Огірок (він лежить на грядці, його стебла стеляться по землі, укриваючи огірки листочками).

А отут вам хто лежить,                                                                                                                        Причаївся і мовчить?                                                                                                                                              Це ж зелений огірок                                                                                                                              Заховався під листок!                                                                                                                                            (О. Журлива).

            5. Морква (сам овоч знаходиться в землі, а її листочки згори).

            6. Картопля (картопляні плоди сидять у землі, а згори видно лише стебла).

                                                7. Кукурудза (цей овоч росте високо над землею на високій і товстій стеблині та захований у листочки – ніби у пелюшки).

                                                8. Квасоля (цей овоч  росте на невисокому кущику, ховається у стручку).

            9. Часник (він  ховається в землі, має сильний запах).

           10. Кабачок (росте в кущі на довгих стеблинах).

           11. Гарбуз (росте на довгих стеблах, які стеляться по землі, буває досить великого розміру та різної форми, кольори – зелений, жовтий та помаранчевий).

 

2. Гра «Ти хто?»

Педагог роздає дітям малюнки із зображенням овочів, вивчених щойно. А потім звертається до кожної дитини:

Ти хто?

Де ти ростеш?

Якого ти кольору?

Якого розміру?

В які страви тебе кладуть (що з тебе готують)?

Який ти на смак?

Педагог говорить та показує картинки овочів і попутно з дітьми «обвішується» їхніми уявними образами.

3. Педагог:

• Прийшла осінь і на городі дозріли різні овочі. Уявімо, що ми пішли на город і:          

Вирвали ПЕРЕЦЬ і поставили собі на голову…

Витягли з землі МОРКВУ і поклали собі на ніс…

Зірвали ПОМІДОР і заховали собі до рота…

Знайшли ОГІРОК і заклали собі за праве вухо…

Викопали КАРТОПЛЮ і заклали собі за ліве вухо…

Налущили КВАСОЛІ і зробили на шию намисто…

Вирвали КУКУРУДЗУ і взяли її у ліву руку…

Викопали ЧАСНИК і взяли його у праву руку…

Зірвали КАБАЧОК і повісили його собі на пояс…

Знайшли КАПУСТИНУ і поклали її на праву ногу…

Зірвали ГАРБУЗА і поклали його на ліву ногу.

 

       4.    Гра «Прийшов зайчик».

- Поки ми це робили, до нас завітав зайчик та й запитує:

А що це у вас на голові? (ПЕРЕЦЬ)

А на носі? (МОРКВА)

В роті? (ПОМІДОР)

За правим вухом? (ОГІРОК)

За лівим вухом? (КАРТОПЛЯ)

З чого на шиї намисто? (КВАСОЛЯ)

Що тримаєте в лівій руці? (КУКУРУДЗА)

А у правій? (ЧАСНИК)

Що повісили на пояс? (КАБАЧОК)

Який овоч на правій нозі? (КАПУСТА)

Що котите лівою ногою? (ГАРБУЗ).

 

5. Підсумок заняття.

- З якими овочами ви познайомилися? – Яка гра найбільше сподобалася?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №2.

МЕТА: Продовжувати закріплювати знання дітей про городні культури. Розвивати увагу, пам'ять та бажання використовувати під час ігор набуті знання.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра «Овочі».

На минулому занятті ми ходили на город і збирали врожай овочів, уявно чіпляючи

їх на себе. То ж сьогодні, за моїми жестами, пригадайте, який овоч де знаходився.              

Педагог показує на голову (ПЕРЕЦЬ)

На носа (МОРКВА)

На рот (ПОМІДОР)

За праве вухо (ОГІРОК)

За ліве вухо (КАРТОПЛЯ)

На шию (КВАСОЛЯ)

На ліву руку (КУКУРУДЗА)

На праву руку (ЧАСНИК)

На пояс (КАБАЧОК)

На праву ногу (КАПУСТА)

На ліву ногу (ГАРБУЗ).

 

2. Гра-лото «Овочі»

Роздаються учасникам гри ігрові поля і картки до них. Педагог називає овоч, а діти знаходять його в мішечку та накладають на відповідне зображення ігрового поля.

 

3. Гра «Знайди і розфарбуй»

Роздати дітям малюнки із зображенням овочів і запропонувати малятам знайти, назвати і розфарбувати той овоч, який їм найбільше подобається.

 

4. Підсумок заняття:

Педагог запитує кожну дитину: – Який овоч вона зафарбувала і чому саме цей?

 

 

ЗАНЯТТЯ №3

МЕТА: Закріпити знання про вивчені овочі та познайомитися з новими. Розвивати пам'ять, увагу, мислення та мовлення дітей.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Закріплення попередніх знань та вивчення нового матеріалу: казка.  

      Педагог приносить декорації: хатинка та іграшка – лисичка. Говорить: «В одному казковому лісі жила-була хитра Лисичка. Всіх звірів цього лісу вона вже обманула, то ж тепер з нею ніхто не дружив. Сиділа вона одна-однісінька, голодна, в нетопленій хатинці, бо боялася, що всі їй хочуть помститися за образи.

      А поряд з лисиччиною хаткою стояла зайчикова хатка, де жив він зі своєю родиною. Зайчикова сім’я була дружна і працьовита. Зранку і до вечора стрибали зайці по полях, по городах, роблячи собі запаси овочів на зиму. Адже взимку сніг покриває землю і нічого не росте, вся природа спить.

      То ж, як завжди, зайці розбіглися шукати поживу, а ввечері почали кожен виймати зі своєї торбинки знайдені овочі.

ЗАЄЦЬ вийняв: моркву, капусту, гарбуз, помідор, кукурудзу, огірок.                              ЗАЙЧИХА вийняла: кабачок, квасолю, картоплю, буряк.                                                    ЗАЙЧЕНЯ вийняло: ріпку, баклажан.

      Заєць і Зайчиха задумалися: «Що ж це за овочі? А може їх не можна їсти? У кого запитати? Хто знає?» І тут вони згадали про Лисичку, та й вирішили, що вона вже достатньо насиділася одна і вже стала чемною та вихованою. Може і допоможе розібратися що знайшло Зайченя?

      Як побачила Лисичка, що до неї в гості йдуть зайці, то так зраділа! Вислухала чемно їх, а потім розповіла про принесені овочі.

2. Розповідь педагога з використанням ілюстрацій (муляжів) про ріпку та

баклажана.

1.         Закріплення матеріалу.                                                                                                                      

Педагог показує предметні картинки із зображенням відомих дітям овочів, а вони називають їх.                                                                                                                                           

2.         Гра «Гарбузові родичі оживають».                                                                                                                   

Обладнання: малюнки із зображенням овочів.

Педагог  здивовано «прислухається» до розкладених на столі овочів. Говорить, що овочі хочуть погратися з дітьми, але вони не мають ротиків, очей, волосся, ніжок, ручок.

Завдання: Ось вам, діти, «фотографії» цих овочів, а ви їх «оживіть»: домалюйте те, чого не вистачає.

 

    3.    Підсумок заняття:

-  Пригадайте, які овочі принесло Зайченя та що ви про них дізналися?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №4

МЕТА: Навчитися визначати овочі за їх смаком та запахом. Розвивати уяву, пам'ять, увагу та мислення.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра «Впізнай та назви»

ОБЛАДНАННЯ: Муляжі, або справжні овочі.

Педагог демонструє муляж (справжній овоч), а діти мають впізнати і назвати його.

 

2. Гра «Впізнай за смаком та запахом»

Педагог дає скуштувати та понюхати показаний овоч: картоплю, буряк, моркву, капусту, солодкий перець, гарбуз, помідор, огірок, часник…

 

3. Гра «Здогадайся за смаком»

Кожна дитина із заплющеними очима смакує шматочки овочів і називає їх.

 

4. Гра «Зваримо борщ».

ОБЛАДНАННЯ: Муляжі овочів, що необхідні для борщу, та декілька тих, що сюди «Не підходять». Каструля.                                                                                                               

ЗАВДАННЯ:

       4.1.Перенести і покласти до каструлі ті овочі, котрі потрібні до борщу.

       4.2.Назвати продукти, котрі не використовуються для борщу (ті, що залишилися). А для якої страви вони використовуються?

 

5. «Заштрихуй овоч».

Дітям роздаються зображення овочів (2 на аркуші).

ЗАВДАННЯ:  Заштрихувати зображення овочів тим кольором, що є натуральний. Наприклад: помідор – червона штриховка; картопля – світло-коричнева…

6. Естафетні змагання «Збери врожай».

ОБЛАДНАННЯ: Муляжі овочів (2 набори) і 2 кошика.

Дітей поділити на 2 команди.  Виграє та, котра перша збере овочі у свій кошик.

 

7. Підсумок заняття: - Які види робіт виконували на занятті? Що сподобалося найбільше?

 

 

ЗАНЯТТЯ №5

МЕТА: Вчити дітей описувати будь-який овоч за схемою. Розвивати увагу, пам'ять, мислення та мовлення.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

    1. Педагог демонструє схему опису овочів:

      1. Назва.2. Місце зростання. 3. Розмір. 4. Колір. 5. Форма. 6. Яким є на дотик, на смак (твердий-м’який/солодкий-кислий). 7. Спосіб вживання: варять чи смажать, а чи споживають сирим?

 

2. Складання дітьми, з допомогою педагога, опису-розповіді про овочі за поданою

схемою.

 

3. Підсумок заняття: - Які овочі навчилися описувати за допомогою наданої схеми?

 

 

      ЗАНЯТТЯ №8

      МЕТА: Закріпити знання дітей про овочі. Розвивати уміння використовувати набуті знання та навички під час виконання практичних завдань.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра «Що зайве?».

В один ряд виставляються картинки (муляжі) овочів, а серед них будь-який інший предмет: посуд, іграшка, побутова техніка тощо.

ЗАВДАННЯ: Визначити і назвати який предмет у цьому ряду є зайвим? Пояснити свій вибір.

 

2. Гра «Якого я кольору?»

Педагог роздає кольорові картки, довільно називає овоч, а діти мають показати його колір (картку).

 

3. Гра «Впізнай зам описом».

Педагог описує овоч, а діти мають здогадатися його назву.  Наприклад: Цей овоч одягнутий у світло-коричневе вбрання, яке треба обов’язково обібрати. Але не так це легко, бо людина завжди плаче, коли «роздягає» цей овоч (цибуля).

Цей овоч помаранчевого кольору і має тонесеньку шкірочку. Він дуже скромний і ховається в землі, зате його «чубчик» -листячко пучком стирчить над землею. За нього цей овоч і виривають. Його дуже люблять зайчики та кролики (морква).

Цей овоч чистять перед споживанням, але сирим не їдять. Він смачний і варений, і смажений. Його обов’язково кладуть до борщу і супу. Він овальної форми, ховається у землі. Коли посадити весною 1, то восени викопаєш багато. Всередині він білий (картопля).

 

4. Гра «На яку фігуру я схожий?»

На дошку вішаються різні геометричні фігури: овал, коло, трикутник. Педагог показує зображення овочу, а діти мають ідентифікувати його форму з формою геометричної фігури. Наприклад: морква – трикутник вершиною донизу…

 

      5.   Підсумок заняття:

-Назвіть ігри, в які ми гралися протягом заняття.

ТЕМА 2 «ФРУКТИ»                                                                                                                           ЗАНЯТТЯ №1 (7) «ЗНАЙОМСТВО З ФРУКТАМИ»

МЕТА:  Познайомити дітей з фруктами в ігровій формі.  Розвивати слухову та зорову увагу, пізнавати фрукти за їх описом – вчити дітей відгадувати згадки. Поповнювати словник дітей іменниками, прикметниками та дієсловами, вчити будувати речення описового характеру.    

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра: «Відгадай загадку»:

- Діти, до нас в гості завітала Наталочка, але вона чомусь

сумна. Виявляється, Ната принесла із садочка смачні загадки, але не може їх сама відгадати. Допоможемо їй?

Кругленьке, червоненьке,                                                                                                                                    в середині біленьке,                                                                                                                                  соковите і смачне, просить:                                                                                                                «Покуштуй мене» (яблуко).

Педагог демонструє цілий фрукт і розрізаний.                                                                                    – Яке яблуко (кругле, червоне)?. –Тверде чи м’яке? –Чи має запах (запашне)? –Яка його поверхня (гладенька)? –Де воно росте (на дереві)?

Чи то товстий, чи зелений,                                                                                                                            наче лампочка висить,                                                                                                                                    тільки зовсім не горить,                                                                                                                           найсмачніший фрукт у світі,                                                                                                                 люблять і дорослі, й діти? (груша).

Педагог демонструє цілий фрукт  і розрізаний.                                                                                   – Розкажіть, яка груша (довгаста, тверда, соковита, запашна)?                                                        – Де росте груша (на дереві)?

Я синенька, солоденька,                                                                                                                    соковита і зваблива,                                                                                                                                                                                                            -і зовусь я дуже просто,                                                                                                                                          ну звичайно… (слива).

Педагог демонструє цілий фрукт  і розрізаний.                                    –Де росте слива (на дереві)?                                                                                                                                     -Чим вона відрізняється від яблука і груші (розміром: вона маленька, в середині має велику кісточку, а в яблука і груші – багато маленьких зернят)?    - Якого кольору слива?        -Слива ще буває жовтою та зеленою.

 

2. Гра: «торкаюсь, нюхаю, смакую». 

-Наталочка принесла до нас на заняття фрукти, назвіть їх (педагог демонструє, діти називають): яблуко, груша, слива, персик, абрикос.

Дати доторкнутися до яблука та інших фруктів.                        –Яке на дотик яблуко: тверде, чи м’яке?  …груша, персик, абрикос.

Педагог розрізає «досліджувані» фрукти і пригощає дітей.                  Завдання – понюхати, скуштувати і розповісти який на смак та запах цей фрукт.

 

3. Закріплення вивченого матеріалу.     
   1.         Гра «Овочі та фрукти».              

Вихователь називає овочі та фрукти, а діти показують: фрукт – руки догори, овоч – присідають.                                                                                                                                                                       

2.         Гра «Зваримо компот».                                          

На столі лежать муляжі овочів і фруктів. Завдання: вибрати фрукти, щоб зварити компот.    –А чому ви не вибрали картоплю, цибулю та огірок?                                                                                     -А що можна приготувати з картоплі? 

 

4. Підсумок заняття.                       

• Які фрукти приносила на заняття Наталочка?                                                        
• Як ми їх «досліджували»?      

 -    В які ігри гралися?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №2-3 (8-9). «ФРУКТИ»

МЕТА: Закріплення знань дітей про фрукти, розвиток слухової та зорової уваги, розвиток загальної, мімічної та артикуляційної моторики. Вчити дітей узгоджувати мовлення з рухами, розвивати логічне мислення. Вчити берегти природу.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра «Зберемо врожай».                      

Педагог повідомляє, що Наталочка запрошує дітей до саду збирати урожай фруктів. Пропонує вийти дітям з-за столів та рівненько стати на килимок. Запитує у них, де ростуть фрукти (в саду), на чому вони ростуть (деревах)? Розказує дітям про те, що для зривання з дерева стиглих плодів їм доведеться стати навшпиньки, підняти руки догори і потягнутися за солодким, стиглим і запашним плодом, а можливо й залізти по драбині (імітація руху по уявній драбині). Попереджає, що буде показувати різні фрукти, просить дітей назвати і показати, як треба їх зривати з дерева в саду.  Педагог показує дітям яблуко, а потім промовляє фразу, виконуючи одночасно відповідні дії.                                                                    - Це… яблуко (руки простягає долонями догори, показуючи на яблуко).                                      - В саду ростуть яблука (подивитися вгору і підняти руки догори).                                                 - Ми зірвали яблуко (імітація рухів: лізу по драбині, дотягуюся до яблука, зриваю його).     

Повторюється гра, використовуючи інші фрукти.

 

2. Гра «Назви та розкажи про мене».                       

Педагог демонструє фрукти, ставлячи запитання: де росте, якого кольору, чи має смак, чи любить дитина цей фрукт.

 

3. Гра «Впізнай за смаком».                                                            

Педагог зав’язує хустинкою очі дитині і дає скуштувати шматочки різних фруктів, при цьому дитина намагається впізнати і назвати фрукти.

 

4. Гра «Впізнай за запахом».                

Педагог  зав’язує  очі дитині хустинкою і підносить до носа шматочки різних фруктів. Завдання: назвати фрукт за запахом.

 

5. Підсумок заняття.  – Які ігри вам сподобалися найбільше? – Запахи яких фруктів

вам подобаються найбільше?

 

 

ЗАНЯТТЯ №4 (10). «ФРУКТИ»

МЕТА: Закріплення знань дітей про фрукти, розвиток умінь та навичок, отриманих на попередніх заняттях.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Гра «Відгадай загадку.                   

Соковите, червоненьке,                  круглобоке, солоденьке (яблуко)

Лампочка вгорі висіла,                            стала жовта, як дозріла,                                                                                                                                      діти лампочку зірвали,                                                                                                                                           з апетитом скуштували (груша).

Фрукти на гілках висять,                                           сині-сині, аж блищать (сливи).

Солодка, соковита,                  соком вся налита.                                                                                                                                                           Її скоріше з’їсти мушу,                                                                                                                                           бо дозріла жовта… (груша).

 

2. Гра «Заштрихуй відгадку».

Педагог роздає дітям зображення різних фруктів.                      Завдання: заштрихувати відповідним кольором.

 

      3.   Гра-пантоміма «Їмо фрукти»

- помили яблуко,                                                               - відкусили, пожували,                                                                                                                                             - кисле! (скривили губи).                                         

- помили грушу,              - відкусили, пожували,                                                                                                                                             - солодка! (облизали губи).

 

4. Підсумок заняття.  – Які на смак фрукти?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №5-6 (11-12) «ФРУКТИ»

МЕТА: Закріплення знань дітей про фрукти, розвиток умінь та навичок, отриманих на попередніх заняттях.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

        1.  Гра «Допоможи ведмежаткові».                                               – Маленьке ведмежатко дуже зголодніло. Діти, підкажіть, якими фруктами може поласувати, адже дуже любить все солоденьке (яблуко, слива, груша, абрикос).                     – Розкажіть ведмежаткові де ростуть відомі вам фрукти, які вони на смак, формою, кольором та на дотик (демонстрація муляжів фруктів).

       2.   Гра «Що зайве?».                         - Мама Ведмедиця порається на кухні. Вона порозкладала всі наявні у неї плоди і задумалася: «Який тут плід є зайвим?». Допоможіть їй визначити.                                   *Яблуко, груша, слива, огірок.

 

3. Гра «Шаблон».           

Педагог роздає дітям шаблони фруктів (яблуко, груша, апельсин, лимон…).              Завдання: обвести зображення фрукта і зафарбувати відповідним кольором.

 

4. Гра-лото (настільна) «В саду, чи у городі?» 

 

5. Підсумок заняття.  - Кому із звіряток ви сьогодні допомагали, і чим?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №7 (15)   «ФРУКТИ»                                                                   

МЕТА: Закріплювати знання дітей про фрукти; поповнювати словник дітей; вчити дітей будувати речення з однорідними членами; складати розповідь за планом-малюнком.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

 

Педагог говорить дітям, що вони так багато дізналися про фрукти, що і самі можуть про них розповісти за планом (вивішує на дошку план-малюнок опису фруктів і пояснює значення намальованих символів).

 

1. Гра- завдання: описати фрукт за опорною схемою:
   1.         Назва фрукту.
   2.         Місце зростання (на дереві).
   3.         Розмір плоду (великий, малий).
   4.         Колір плоду.
   5.         Форма плоду (круглий, овальний, трикутний).
   6.         Кількість плодів на стеблі (один, багато).
   7.         Яким фрукт є: на дотик, на смак.
   8.         Спосіб споживання (варять, вживають сирим).

 

2. Підсумок заняття. - Які фрукти ми навчилися описувати?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №8 (16) «ФРУКТИ»

МЕТА: Закріпити та узагальнити знання дітей про фрукти. Розвиток пам’яті, уваги, мислення та зв’язного мовлення.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Гра «Що змінилося?»

Розкласти перед дітьми 5 добре знайомих карток із зображеннями фруктів. Завдання: подивитися і запам’ятати порядок розташування карток. Попросити дітей, щоб заплющили очі. Педагог забирає, або міняє одну з карток і запитує: - Яка картка зникла, чи що змінилося?

 

2. Гра «Що спільного?»

Розкласти перед дітьми 5-8 карток із зображенням фруктів і попросити назвати, які з них мають: 

1.   Однаковий колір?
2.   Однакову форму?
3.   Однаковий розмір (маленькі, великі)?
4.   Однаковий смак (кислі, солодкі)?                        

 

3. Гра «Пазли»

Зображення фруктів розрізати на частини і збирати, як пазли.

 

4. Підсумок заняття.  – Назвіть фрукти з однаковими ознаками.

 

 

 

ТЕМА 3 «ЯГОДИ»

ЗАНЯТТЯ №9-10 (17-18)

МЕТА: Ознайомити дітей із ягодами та закріпити їхні попередні знання про них. Активізувати спостережливість, розвивати слухову увагу та слухову пам'ять. Удосконалювати загальну і дрібну моторику рук. Поповнювати словниковий запас дітей.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Педагог показує малюнки із зображенням ягід: малина, смородина, полуниця,

суниця, і розповідає про них (попередньо запитавши які ягоди їм знайомі).

На Занятті №10 додатково вивчаються ягоди: аґрус, виноград, вишня, черешня, порічка.

 

2. Гра «В кожної ягідки свій смак та запах».

Педагог пригощає дітей шматочками ягід, запитуючи:                                    -    

1. Яка на смак?
2. Який колір ягідки?
3. Чи подобається запах?
4.  Де вона росте (на дереві, на кущі, на стеблині, у траві)?

 

3. Пальчикова гра «Зберемо ягоди».

Педагог повідомляє дітям про прихід до них Лісовичка, який приніс їм картинки із зображенням ягід. І він просить дітей назвати їх. Педагог запитує, чи люблять діти варення?  Педагог пропонує: уявімо, що ми зараз будемо збирати ягоди і варити з них варення. Пальчикова гра: ліва рука зображує гілку з ягодами (розслаблені пальці опущені донизу); Пальцями правої руки «знімаємо з гілочки» уявні ягоди по черзі з кожного пальця лівої руки. Запитання до дітей: - Яких ягід ви назбирали? Педагог повідомляє, що із суниці варять суничне варення, із малини – малинове… До ягід додають цукор, варять перемішуючи (імітація рухів), а потім їдять. Смачно! (діти облизують свої губи).

 

4. Гра «Четвертий зайвий».

Педагог вивішує картинки:  малина, вишня, полуниця, картопля;                                                            виноград, суниця, аґрус, огірок;                                                                                                                             помідор, смородина, черешня, порічка.

 

5. Підсумок заняття.
   1. Гра «Відгадайте загадку»: - маленька, червоненька, з кісточкою і хвостиком

(вишня).     

2. Гра «Хто більше назве». МЕТА Гри: закріпити знання дітей назв ягід.

 

 

ТЕМА 4 «ДЕРЕВА та КУЩІ»

ЗАНЯТТЯ №1 (19) “ДЕРЕВА: ДУБ, СОСНА, ЯЛИНА»

МЕТА: Познайомити дітей з деревами - дубом, сосною та ялиною. Розвивати пам'ять, увагу, мислення та мовлення. Розвиток дрібної моторики руки. Закладати основи екологічного виховання.

ОБЛАДНАННЯ: Малюнки із зображенням дерев: дуб, сосна, ялина. Паперові листки та голки названих дерев.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

1. Розповідь – бесіда, під час якої педагог знайомить дітей з ознаками та

особливостями зовнішнього вигляду названих дерев. Діти розглядають листочки та плоди цих дерев.

 

      2.   Гра «Орієнтування у просторі».             Педагог вивішує на дошку малюнки із зображенням дерев і ставить запитання:                                --- Яке дерево знаходиться посередині?                                                                                                  

- Яке – з лівого боку?

- Яке – з правого боку?

        

       3.  Гра «З якого дерева листок?»       

 -на дошці виставляються малюнки: дерево-листок-плід (вищеназваних дерев);

 -педагог знімає картинки із зображенням дерева і плода, залишаючи зображення листка.   ЗАВДАННЯ: Знайти і вивісити на дошку дерево, з якого даний листок. Педагог знімає картинки із зображеннями плодів.                                                                                    

ЗАВДАННЯ: Правильно підставити на дошку зображення плодів до дерев.

 

        4.  Гра «Знайди листок до дерева».  

Кожній дитині педагог роздає зображення  підібраний до дерева листок.

 

5. Робота з трафаретами. Діти олівцями обводять трафарети зображення плодів та листків вивчених дерев.

 

6. Підсумок заняття.  - Діти, з якими деревами ми познайомилися на цьому занятті? Що ви про них запам’ятали?

 

 

ЗАНЯТТЯ №2 (20)  «ДЕРЕВА: ЛИПА, КАШТАН, КЛЕН»

МЕТА: Познайомити дітей з деревами – липою, каштаном та кленом. Розвивати пам'ять, увагу, мислення та мовлення. Закладати основи екологічного виховання.

ОБЛАДНАННЯ: Малюнки із зображенням дерев: липа, каштан та клен.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

 

1. Розповідь – бесіда, під час якої педагог знайомить дітей з ознаками та

особливостями зовнішнього вигляду названих дерев. Діти розглядають листочки та плоди цих дерев.

 

       2.  Гра «Орієнтування у просторі».             Педагог вивішує на дошку малюнки із зображенням дерев і ставить запитання:                                  - Яке дерево знаходиться посередині?                                                                                                  

- Яке – з лівого боку?         

- Яке – з правого боку?

 

        3. Гра на релаксацію «Уяви себе деревцем».                     - Діти, уявіть собі, що Лісова Фея перетворила кожного з вас на якесь деревце. Скажіть назву вибраного вами деревця. Педагог просить дітей передавати рухами та мімікою ті дії і відчуття, які він буде описувати…                                                                                                                               - Настав ранок, пригріло сонечко. Прокинулися на деревах пташки і заспівали. Зраділи цьому співові деревця, потягнулися гілочками до сонечка, затріпотіли листочками…             - Раптом налетів вітер-пустун і почав розхитувати гілочки дерев. Він ставав все сильнішим та сильнішим, розхитуючи навіть стовбури деревець. Вітер був такий сильний, що нагинав деревця аж до землі. Але сонечко побачивши вітрове пустування, насварилося і він подався геть. Деревця запосміхалися сонечкові.

 

4.Гра «Муха».                        

Педагог вивішує на дошку малюнки всіх вивчених дітьми дерев: дуба, сосни, ялини, липи, каштана і клена (по 3 в 2 ряди). На зображення клена садиться «муха» (зображення мухи педагог виготовляє заздалегідь).                                                                                                                      Педагог подає команду дітям: - Муха летить догори. На яке дерево сіла муха?                                                                                        - Муха летить вліво. На яке дерево сіла? ( і так далі по всім деревам).             

                     

5. Підсумок заняття.  - Діти, з якими деревами ми познайомилися на цьому занятті?

Що ви про них запам’ятали?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №3 (21) «ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ВИВЧЕНІ ДЕРЕВА»

МЕТА: Закріпити дітей щодо дерев: дуб, сосна, ялина, липа, каштан та клен. Розвивати рухову та слухову пам'ять, увагу, мислення та збагачувати мовлення дітей.

ОБЛАДНАННЯ: Картини із зображенням дерев. Трафарети листків та плодів названих дерев; виготовлені педагогом листя з паперу.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Гра «Назви дерево».   

Педагог показує картинки із зображенням вивчених дерев, а діти називають їх.

 

2. Гра «Повісь листочок на дерево».

Педагог роздає дітям виготовлені заздалегідь листки певного дерева (1 дитина – 1 листок), і говорить: - Листочки з дуба, летіть до дуба! Діти, в руках яких дубові листочки, ідуть до дошки і чіпляють листочки на дерево. Те саме з листочками інших дерев. Гра продовжується поки всі листочки не «повернуться» до своїх дерев.

 

3. Рухлива гра «Дерева».

Ми садили в чистім полі	Руки на поясі, напівприсідання
І дубочки, і тополі	Руки підняти догори і з’єднати долонями
І осику, і ліщину	Розвести руки по одній вправо, вліво
І червону горобину	Покружляти на місці

 

4. Рухлива гра «Листя»

Обирається троє ведучих: дівчинка-липка, хлопчик-клен, дівчинка-берізка. Всі діти утворюють коло, всередині якого стають ведучі. Педагог призначає кожній дитині певний листочок (ти - липовий листочок, ти - дубовий листочок, ти – березовий). Всі водять хоровод, проказуючи слова:

З листя золотого ми вінки сплітали,

Листочок до листочка гарно добирали,

Липове – жовтеньке, з клену – червоненьке,

З білої берези листячко маленьке.

Після цих слів «діти-листочки» підбігають до своїх «дітей-дерев»…

 

5. Підсумок заняття.  - Діти, які ігри вам найбільше сподобалися на цьому занятті? Які дерева ви запам’ятали?

 

 

ЗАНЯТТЯ №4 (22) «ДЕРЕВА»

МЕТА: Закріпити знання дітей про дерева. Розвивати рухову та слухову пам'ять, увагу, мислення та збагачувати мовлення дітей. Закладати основи екологічного виховання, активізувати спостережливість.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Гра «Дощ почався». (Використовується запам’ятовування методом Цицерона)

МЕТА: Закріпити знання назв дерев: дуб, сосна, ялинка, клен, липа, каштан, горобина, тополя, береза.

Педагог говорить і показує: - Діти, уявіть, що ми з вами зараз у лісі. Навколо нас ростуть дерева. Назви дерев «вішаються» на стіни та по кутках кімнати (уявно!). Педагог подає команду «Дощ почався, ховаємося під дуб!».                                                             

Завдання: Всі діти біжать до того місце, де «уявний» дуб (і т.д. з усіма деревами).

 

2. Зачитування педагогом вірша про дерева (на вибір).

Завдання: пригадайте, які дерева були названі у вірші?

 

3. Підсумок заняття. Що найбільше сподобалося на занятті? Чому?

 

 

ЗАНЯТТЯ №5 (23) «ДЕРЕВА»

МЕТА: Закріпити у дітей знання про дерева: зовнішній вигляд, плоди, листя. Розвивати слухову увагу та рухову пам’ять, швидкість реакції. Формувати основи екологічного виховання, активізувати спостережливість.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Гра-лото «Дерева».          

Педагог роздає ігрові поля дітям і набори карток. Називає назву дерева, а діти шукають і накривають відповідне зображення.

 

       2.  Гра «З якого дерева плід»                        

            2.1.  Демонстрація плода (картинки) дітям із запитанням: - З якого дерева плід?

            2.2.  Роздати дітям картки-зображення плодів (1 дитина – 1 плід), а дерева уявно «розвішати» по кімнаті.

Завдання: - «Жолуді, зберіться біля дуба!»- «Шишки, зберіться біля ялинки!». – «Каштани, зберіться біля каштану!» і т.д.

 

3.Підсумок заняття.  - В які ігри гралися? Яка гра найбільше сподобалася?

 

 

ЗАНЯТТЯ №6 (24) «ДЕРЕВА ТА КУЩІ»

МЕТА: Навчати дітей відрізняти дерева та кущі за зовнішнім виглядом. Знайомити з плодами найбільш відомих кущів. Вчити узгоджувати мовлення з рухами. Розвивати слухову увагу та рухову пам’ять, швидкість реакції. Формувати основи екологічного виховання, активізувати спостережливість.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

     1. Гра «Дерева та кущі».                        Педагог запитує: - Діти, подумайте і скажіть, чи схожі дерева на нас? (руки – гілочки, тулуб – стовбур, ноги – корінь. Великі дерева схожі на дорослих людей, а маленькі – на дітей).

-Уявіть, що ви перетворилися на берізки.                                      -Який стовбур у берізки? (стрункий, біленький з чорненькими смужками)                                          -Які гілочки? (тоненькі, їх багато).                                                                                                                              -Покажіть, як звисають гілочки.

-А тепер давайте пограємося. Уявіть, що ви – це берізки… Стоять берізки… > потягуються… > гілочками хитають…> дмухнув слабкий вітерець, листки заворушилися…> прилетіла хмаринка і принесла з собою дрібний дощик…> дощик падає на листочки і вони здригаються…> дощик закінчився, але налетів сильний вітер…> дерева захиталися дуже-дуже…> пролетів вітер і все заспокоїлося…> росте вгору берізка.

-А зараз ми підемо гуляти лісом. Як багато в ньому різних рослин. Одні з них – великі, інші – маленькі. А ось і молодший брат берізки – кущик (демонстрація зображення кущика). Він менший за берізку і товстого стовбура він не має. Але замість нього              із землі ростуть одразу багато тоненьких стеблинок.

 

2. Демонстрація картинок-зображень кущів: ліщина, калина, шипшина.       

Коротка розповідь педагога з одночасною демонстрацією плодів з цих кущів.

 

      3.   Продовження гри «Дерева та кущі».

МЕТА: Діти закріплюють розуміння основної будови дерева і куща.

Педагог демонструє картинки дерев і кущів, а діти називають кущ це, чи дерево.

 

4. Гра «Горобці і голуби».      

Педагог розподіляє дітей на «горобчиків і голубів» і пропонує «горобчикам» сісти на кущики (уявно «розвішані» по кімнаті), а «голубам» - на дерева (теж уявно «розвішаних»).  Гру повторити, помінявши дітей ролями.

 

5. Підсумок заняття.

• Чим відрізняються дерева від кущів? З якими кущами ви сьогодні познайомилися?

 

 

 

ТЕМА 5 «СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ»

ЗАНЯТТЯ №1-2 (25-26)

МЕТА: Формувати у дітей уявлення про свійських тварин: зовнішній вигляд, характерні ознаки; нагадати, що вони живуть у селі і про них піклуються люди;  узагальнити знання про користь, яку дають свійські тварини; розвивати ігрові навички; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації із зображенням свійських тварин: кота, собаки, корови-теляти, вівці-ягняти, свиня-порося, коза-козеня, кінь-лоша.                                                    Роздавальний матеріал: 1. Картки із зображенням їжі для тварин: сіно, трава, кістки, молоко, овес… 2. Іграшки тварин. 3. Кубики.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Психогімнастика.
2. Гра «У бабусі в гостях»

 - Діти, пам’ятаєте, який гарний урожай овочів та фруктів зібрала Наталчина бабуся у селі. А сьогодні вона запрошує нас відвідати ферму. Що таке ферма? (відповіді дітей).

У груповій кімнаті розвішані малюнки із зображенням свійських тварин (діти рухаються від одного малюнка до іншого за текстом вірша).

У бабусі на подвір’ї

Котик наш гуляє,

А Дружок – веселий пес

Нас радо зустрічає.

Хто в бабусі у хліву?

Зараз всіх вам назову:

І корівка, і теля,

І овечка, і ягня,

І маленьке поросятко,

Мама-свинка для порядку,

Козенятко воду п’є,

Коза сіно все жує.

Біля стійла кінь дрімає,

Лоша йому не заважає

 

     3. Розповідь вихователя.

- Усі ці тварини живуть поруч з людиною і називаються свійськими.

- Давайте ще раз підійдемо до зображень свійських тварин і послухайте про них маленькі розповіді…

 - Хто зображений на малюнку? (кінь). Якого він кольору? Розглянемо частини тіла коня: голова, тулуб, ноги, хвіст, грива. – Кінь допомагає людям перевозити вантажі, а люди годують його сіном та вівсом, напувають чистою водою. Кінь любить скакати. Покажіть, як скаче кінь!        І т.д.

 

        4. Фізкультхвилинка.

Як же кізці не буцатись, Якщо ріжки є?	Показ «ріжок» руками до голови
Як не танцювати діткам, Якщо ніжки є?	Повороти тулуба в різні боки і згинання ніг в колінах
Відведем козу за ріжки Травичку щипати.	«Щипальні» рухи руками
А дітей за рученята В коло танцювати.	Руки вгору і повороти рук в кистях вліво-вправо

 

5.Гра «Будуємо будинок»

Діти будують з кубиків житло для тварин, а педагог, за необхідністю, допомагає дітям. По закінченню педагог просить «оселити» тварин в будівлях.

 

6. Гра «Погодуй тварин».

Педагог роздає дітям картки із зображенням різноманітної їжі для тварин: молоко; кістки; сіно; трава; овес; бурячки; мишка.

6.1. Назвати, що зображено на картинці.

6.2. «Почастувати» ту тваринку, для якої ця їжа призначена.

 

         7. Підсумок заняття.

 – Куди ми їздили в гості? Які тваринки живуть на фермі у селі? Чому їх називають свійськими?.

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №3 (27)

МЕТА: Продовжувати формувати у дітей уявлення про свійських тварин: зовнішній вигляд, характерні ознаки; нагадати, що вони живуть у селі і про них піклуються люди.  Розвивати пам'ять, слухову увагу, мислення та мовлення.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

       1.  Гра «Пригадай, де я ховаюся?» 

            1.1. Педагог розвішує зображення тварин, які вивчалися на минулих заняттях, на дошці і просить повторити їх назви.                                                                                                                           

            1.2.Педагог розвішує зображення тварин у груповій кімнаті:                      КОТИК ховається у м’яку іграшку (бо він м’який);                                                                               ПЕСИК – в будиночок (схожий на будку);                                                                                                          КОРІВКА – в білий предмет (бо дає молоко);                                                                                   ТЕЛЯТКО – у відеречко (бо п’є молоко з відеречка);                                                                             ВІВЦЯ – у шапку (бо шапка зв’язана з овечої шерсті);                                                                             ЯГНЯ – у гребінець (бо хвилясте хутро хочеться розчесати);                                                  ПОРОСЯТКО – в предмет рожевого кольору (бо чистеньке);                                                           СВИНЯ – у розетку (бо ніс схожий);                                                                                                   КОЗЕНЯ у м’ячик (бо любить скакати);                                                                                                        КОЗА – за дерево (бо любить їсти листя);                                                                                                        КІНЬ – за вантажною машиною (бо возить вантажі);                                                                         ЛОША – за білою кулькою (бо скаче як хмарка).

 

2.Педагог запитує/пропонує:                            –  Діти, знайдемо тваринок, які від нас заховалися?                                                                                         – Де заховався котик? (Шукають предмети).                                                                                                                 І так з кожною тваринкою.

 

             3.Підсумок заняття. - На що схожі свійські тваринки?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №4-5 (28-29)

МЕТА: Розвивати у дітей зорову увагу та пам'ять, дрібну моторику рук.  Вчити дітей складати описову розповідь за схематичним планом у малюнках. Дати основи екологічного виховання, виховувати до тваринного світу та розуміння користі своєї допомоги тваринам.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Гра «Назви предмет, де я ховаюся?

Завдання: Назвати, в якому предметі «заховалася» тваринка, названа педагогом (пригадування попереднього матеріалу).                                                                

Пояснити, чому саме в ЦЬОМУ предметі (спільна ознака).                             

Наприклад: КОТИК – у м’яку іграшку і т.д.

 

2. Робота за опорною схемою (тварини).

До заняття №5 

             2.1. Бесіда педагога.                                                 - Діти, пригадайте назви тварин, які живуть у бабусі на фермі?                                                        - Діти, пригадайте, чим харчуються названі вами тваринки?                                                                        - Діти, пригадайте, кого з тварин ми вчилися описувати на попередньому занятті?

              2.2.Продовження роботи за опорною схемою.

 

3. Робота з лінійками «Cвійські тварини».

Завдання: - Обвести олівцем тваринку, яку назвав педагог.                                     - Зафарбувати  зображення тварини тим кольором, який назвав педагог (кінь – коричневий; кіт – чорний; корова – червоний; свиня – рожевий; коза – жовтий; собака – сірий).

 

4. Гра «Запитання – відповідь».        

Скільки лап у кішки (собаки)?                                   

Скільки вух у кішки (собаки)?        

Скільки рогів у корови (кози)?        

Скільки хвостиків у свині?         

Скільки крил у вівці?         

У кого є кігті?          

У кого є копита?                                                     

У кого довгий хвіст?

 

5. Гра «Хто що їсть?»

ОБЛАДНАННЯ: на кожну дитину малюнок із зображенням свійських тварин та їх їжі.

Завдання: З’єднати лініями тваринку з відповідною їжею.  Закріпити поняття «хижак» і «травоїдний».

 

6. Гра «Третій зайвий».

Завдання: Послухайте слова і виберіть зайве, пояснивши свій вибір.                   – Корова, коза, собака (не дає молока).                                                                                         

– Собака, кішка, свиня (не має кігтів).                      – Свиня, корова, кінь (перевозить вантажі).

 

7. Рухлива гра «Помічники».

– Давайте зараз допоможемо Наталчиній бабусі в догляді за домашніми тваринами.              

– Корові з косою трави накосити (імітація косіння).                                – Молочка надоїти (рухи руками, затиснутими в кулаки, згори до низу: почергово стискаючи і розтискаючи пальці).                                                                                                                             – Кішці Мурці молока налити (піднести до рота долоні, складені чашечкою і зробити рухи язиком ніби п’є).                                                                                                                                                       – Із баранця настригти вовни: «чик-чик-чик» (рух «ножиці» вказівними і безіменними пальцями рук)                                                                                                                                                       – Запрягти конячку: «Но!», їхати пора давно! Цок-цок! (тримаючи уявні віжки, крокувати на місці, високо піднімаючи коліна).             

 

8. Гра «Підкажи слівце».

Попросити дітей уважно слухати ваші речення і додавати потрібні слова.                              – Візьму косу і накошу … (трави).                                                                                                                           – Принесу траву і нагодую … (корову, козу).                                                                                                 – Візьму збрую і запряжу… (коня).                                                                                                                             – Насиплю вівса і нагодую … (коня).                                                                                                              – Вирву на городі бурячка і нагодую… (свинку).

 

9. Підсумок заняття. Гра з клітинковим полем «Знайди і назви».   

ОБЛАДНАННЯ: Предметні картинки на клітинковому полі (свійські тварини).

Слухаючи команду педагога з орієнтування по клітинках, діти, зупиняючись на названій клітинці, мають назвати зображену тваринку. Разом з педагогом визначити перший звук цієї назви. Наприклад. Педагог: «Один крок – це одна клітинка. Початок руху з першої клітинки зліва в першому ряду. Увага! Зробіть два кроки вправо… Що зображено на клітинці? (корова). Перший звук «К».

 

 

ТЕМА 6 «СВІЙСЬКІ ПТАХИ»

ЗАНЯТТЯ №1-2 (30-31)

МЕТА: Дати уявлення про свійських птахів та їх пташенят, про користь, яку приносять свійські птахи. Збагачувати словник дітей. Розвивати моторну і слухову пам'ять, загальну і пальчикову моторику. Розвивати логічне мислення, формувати уміння робити висновки. 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Пригадування казки «Курочка ряба» та бесіда за її змістом.                              

– Педагог починає фразу з казки, а діти її закінчують: «Жили собі … (дід і баба). І була у них … (курочка ряба). Знесла курочка …(яєчко). Дід бив… (не розбив). Баба била … (не розбила) …

2. Гра «У гостях в селі у бабусі».                        

Діти з педагогом їдуть до села, де живе Наталчина бабуся. Педагог зачитує вірша, протягом якого вивішує картинки названих птахів: 

                      Рано-вранці у селі

                      На бабусинім дворі

          Прокидаються усі:

          І тварини, і птахи,

          І великі, і малі.

          Півник голосно співає,

          Все подвір’я сповіщає:

         «Прокидатися пора,

          Доброго усім вам дня!»

          Разом з ним усі вставали:

          Потягались, пострибали.

          Мама-курка у садочку

          Кличе донечок й синочків:

         «Йдіть сюди, мої курчата,

                      Будем зернятко шукати».

                      Качка з каченятами

          Весело живуть.

          З самого раненьку до річки ідуть.

          Каченята-молодці –

          Всі хоробрії плавці.

                      Разом всі пірнають,

                      Качку забавляють.

          Качка крякає: «Кря-кря!»,

          Як люблю водичку я.

                      Ось індичка та індик

          Весело белькочуть

          Та маленьких індичат

          По подвір’ю водять.

                      Ще живуть в бабусі

                      Веселії гуси.

          Гуси гучно гелгочуть,

                      Може їсти вони хочуть?

                      (Л. Діб, В. Новікова)

Педагог показує дітям малюнок, чи іграшку гусака і говорить: – Не сичи на нас, гусачок, будь ласка. Ми тебе не скривдимо. Подивіться, діти, який він гарний. Його тіло, як і тіла інших птахів, вкрите пір’ям. – А як ще можна впізнати гусака? (тонка шия, червоний дзьоб, гелгоче). О, подивіться, які у нього гарні червоні лапки. Він любить і вміє гарно плавати в річці чи ставку. – А чого це ти, гусачок, сичиш і щипаєшся? (Це йому щось дуже не подобається). – А що саме? Діти, гусак просить нас, щоб ми його погодували. Як ви гадаєте, чим живляться гусак та інші птахи?

 

3. Гра «Годівля птахів». 

Педагог виставляє на столі тарілки з будь-яким зерном, водою, хлібом, травою (малюнки із зображенням). Під час відповідей дітей (або власної розповіді) педагог демонструє те, чим живляться свійські птахи.

 

4. Розповідь педагога.                                             

– Щоранку бабуся годує своїх птахів. Вона піклується про них, доглядає. Ці птахи не можуть жити без людини. Особливо важко знайти собі їжу взимку. Птахи можуть замерзнути без житла, тому вони живуть поруч із людиною. Ці птахи називаються свійськими. А поки наші птахи їдять, ми пограємося.

 

5. Фізкультхвилинка.

Курка з курчатками весело грала,              

Курка курчаток усьому навчала (діти стають колом, роблять повороти тулубом вправо-вліво). Крильцями махати (махи руками). Зернятка шукати (нахили головою вперед-назад). На зеленій травичці весело стрибати (стрибки на двох ногах).

 

6. Гра «Хто як кричить».

Педагог говорить «Чарівні» слова, і діти «перетворюються» на певних птахів. Наприклад: «Обернулись, покружляли, каченятками всі стали!» (півниками, курочками, гусаками, індиками).

Завдання: Діти «розмовляють» голосами птахів, імітуючи їхні рухи.

В кінці гри педагог «перетворює» дітей на самих себе: «Обернулись, покружляли, діточками знову стали!».

 

7. Підсумок заняття.

- Яких птахів ви зустрічали на бабусиному дворі? Чому вони називаються свійськими?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №3 (32) «СВІЙСЬКУ ПТАХИ»

МЕТА: Закріпити знання дітей про свійські птахи; збагачувати словник дітей. Розвивати  загальну і пальчикову моторику та логічне мислення.

ОБЛАДНАННЯ: малюнки із зображенням свійських птахів і їх малят, трафарети «свійські птахи». Пластилін, стеки, церата, серветки.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Гра «Назви мене» (відгадування загадок).

Вона кряче-кряче,

Своїх малят не баче,

Кличе матінка малят,

Чи не бачили … (качат)

 

На подвір’ї: «ціпу-ціп!»

Клюють зерна, клюють хліб.

Дзьобиками тук-тук

Весь шматочок – ой лишенько –

Вихопили з рук (кури).

 

Хто це пісеньку таку

Нам співа: «ку-ку-рі-ку!»?

Хто це будить діточок

Не спізніться в дитсадок (півень).

 

Одягли на ніжки

Червоні панчішки,

І пішли рядком

До корита

Свіжої водиці попити.

Напились води,

Почали купатись, пірнати!

Стали гелготати сердиті:

«дуже близько дно у кориті» (гуси).

 

Тіло пір’ям вкрите,

Бородою трясе сердито,

Хвіст розкрив, як павич,

Сичить, белькоче, наче сич (індик).

 

Педагог вивішує малюнки відгадок на дошку.

 

2. Гра «Знайди маму».

Педагог роздає дітям картки із зображенням малят свійських птахів (курчат, каченят, індичат, гусенят). Зображення дорослих птахів уявно «розвішуються» по ігровій кімнаті. За вказівкою педагога: «Каченята, знайдіть маму!», діти біжать до уявного місця знаходження качки. Так само з іншими птахами.

 

3. Робота з трафаретами. 

Педагог роздає трафарети свійських птахів і озвучує завдання:

            3.1. Обвести контур качки.

            3.2. Обвести контур гусака.

            3.3. Обвести контур індика.

            3.4. Обвести контур курки.

            3.5.  Обвести контур півня.

 

       4.  Підсумок заняття.   Зліпіть з пластиліну курчатко з черв’ячком.

 

 

ЗАНЯТТЯ №4 (33) «СВІЙСЬКІ ПТАХИ»

МЕТА: Закріпити знання про свійських птахів та їх пташенят. Розвивати загальну і пальчикову моторику, фізіологічне дихання, моторну і слухову пам'ять та уміння ставати в коло.

ОБЛАДАВННЯ: Набір малюнків «Свійські птахи», аркуші із зображенням свійських птахів для кожної дитини, олівці.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Гра «Заштрихуй».

Педагог роздає аркуші із зображенням свійських птахів. Завдання: заштрихувати їх відповідно до зразка – Качка: штриховка згори до низу з нахилом з права наліво.         Гусак: штриховка згори до низу з нахилом з ліва на право.

Індик: штриховка горизонтальна з ліва на право.

Курка: закрапкована.

 

2. Гра «Склади казку за малюнком». 

Педагог придумує сюжет казки на свій розсуд і малює до нього сюжетні малюнки. Наприклад: курка і качка > будинок і весела дівчинка > відбитки лап курки і качки > річка (хвилі) > сонечко посміхається > сонне сонечко заходить за обрій > відбитки лап курки і качки в зворотньому напрямку > місяць, зірки на небі біля будинку, сумна  дівчинка > курка, качка і весела дівчинка.

 

3. Гра «Хто зайвий».

Педагог виставляє картинки: Півень, качка, горобець…(зайвий, бо дика пташка).

Качка, півень, гуска… (зайвий, бо не водоплавний).

Індик, курка, качка… (зайва, бо водоплавна).

 

4. Гра «Пташиний концерт».

Педагог говорить дітям, що пташенята люблять бігати, стрибати, а водоплавні ще й пірнати; то ж пропонує дітям трішки потанцювати. Вмикає мелодію «Танець маленьких каченят» і запрошує усіх на танок. Після танцю пропонує заспівати пісню пташиним хором. Розділяє дітей на групи: курчата, каченята, гусенята, індичата і розказує правила виконання пісні. Педагог-диригент і група, на яку він показує, «співає» свою партію. Пропонується співати мелодію знайомої дітям пісні, замінивши всі слова звуконаслідуванням голосів птахів.

 

5. Підсумок заняття. - Діти, в які ігри ми сьогодні гралися? Що найбільше

сподобалося?

 

 

 

ТЕМА 7 «ДИКІ ТВАРИНИ ЛІСУ».

ЗАНЯТТЯ №1 (34)

МЕТА: Розширити знання дітей про тварин, що живуть у лісі, їхній зовнішній вигляд, особливості поведінки; навчити визначати і називати частини їхнього тіла, відмінності: у живленні, пересуванні, «мовленні»; розвивати допитливість; дати визначення поняття «дикі тварини», розказати про характерні відмінності від свійських; виховувати доброзичливе ставлення до тварин.

ОБЛАДНАННЯ: Демонстраційне: малюнки із зображенням диких тварин(ведмедя, зайця, вовка, їжака, білки, лисиці. Роздавальне: картки із зображенням диких тварин та їхніх малят.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Психогімнастика.

 

2. Знайомство дітей з «дикими тваринами» 

-Розповідь педагога (кількість тварин на одному занятті педагог визначає самостійно).

Діти, у нас сьогодні гості. І перший з них з’явиться тоді, коли ви відгадаєте загадку про нього:  

У мене шубка з колючок,

У мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі – намистинки. (Їжачок).

Хто це? У кого шубка з колючок? Діти, покажіть, як їжак фиркає, коли шукає собі їжу? (Діти імітують фиркання іжака).

Що їжак збирає на свої колючки? (відповіді дітей). Цілу зиму їжак спить аж до весни.

 

Наступний гість про себе може сказати таке:

Влітку сіренький,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко між дерев стрибає. (Заєць).

Правильно, це зайчик. Я буду розповідати про нього, а ви всі за мною показуйте рухи.

У зайчика довгі вуха (рухи дітей), вони йому потрібні, щоб добре чути. У зайчика маленький хвостик (рух) – щоб ніхто його за нього не вхопив. Коли тваринка чогось боїться – і вушка і хвостик у нього тремтять (рух). Передні лапки у зайчика короткі, бо на них він спирається, а задні – довгі, бо ними він відштовхується, коли біжить чи стрибає (рух). У зайчика сіре хутро, але взимку він змінює його на біленьке. Зайчик дуже полохливий,бо у лісі він боїться…

 

Руденьку, хитреньку

З довгим хвостом (лисиця).

Подивіться, яке в неї руде хутро, пухнастий хвіст.

Покажіть, як лисиця ходить, підкрадається до зайчика (імітація рухів).

Що їсть лисиця? (відповіді дітей). Лисиця вправно полює на мишей, може їсти гриби і корінчики, а може і зайчика піймати. Тому він і тікає дуже швидко.

Хто ще може налякати зайця в лісі?

Ходить хмурий між дубами,

Хижо клацає зубами,

Причаївся він, примовк,

Грізний звір це, звісно … (вовк).

На яку свійську тварину схожий вовк? (собаку). Чим схожий? (тулуб, хвіст, лапи).

А чим відрізняється? (вовк в лісі, собака біля будинку).

Хто дає вовку їсти? А що він їсть?

 

Наступний наш гість ще більший та грізніший за вовка:

Теплу шубу звір цей має

Цілу зиму спить - дрімає,

А пробудиться від сну –

Зустрічатиме весну. (Ведмідь).

Ой, який великий ведмідь! У нього товста і тепла «шуба». Якого вона кольору? (коричнева).

Як ричить ведмідь? (імітація ведмежого рику).

А чи знаєте ви, що любить їсти ведмідь?

Ведмідь збирає мед, збирає гриби, ягоди; любить корінці рослин і може їсти кору дерев. А ще ведмідь любить ловити рибу. Улітку ведмідь блукає лісом, шукаючи ягід. Покажіть, як він це робить (імітація ходи ведмедя). Взимку, коли сніг і холодно, він спить у барлозі.

 

Ой! Подивіться, а хто це по деревах стрибає:

Маленька, руденька,

Швидка та легенька,

По гілках стрибає,

Горішки шукає. (Білочка).

Так, це білка, вона маленька і прудка. Спритно стрибає по деревах, а живе у дуплі. Збирає горіхи, гриби, сушить їх і ховає до зими. Білочка, як і зайчик, міняє колір хутра: влітку воно руде, а взимку – сіре. Вони це роблять, щоб бути непомітними: білий заєць на снігу, а сіра білочка на дереві.

 

Усі ці тварини живуть у лісі і називаються дикими. Вони самі будують собі житла і шукають їжу, піклуються про себе і своїх дитинчат.

 

3. Фізкультхвилинка.

На землі сніжок лежить, (лягли)

Зайчик по сніжку біжить (стрибають)

Мерзнуть вушка (руки до голови – махають)

Мерзнуть лапки (труть ручки)

Без кросівок і без шапки (руками показують на ніжки і на голову).

 

4. Гра «Де чиє дитинча?»

Педагог показує малюнки диких тварин і пропонує дітям покликати зображену дику тварину.

На окремому столі лежать малюнки дитинчат тварин.

Завдання: знайти картинку з малям і покласти його поруч із зображенням мами.

Чому ви вирішили, що це дитина лисички?

Як ви здогадалися, що це зайченя?

 

5. Підсумок заняття.

-Які тварини живуть у лісі?

-Чому їх називають дикими?

-Яка дика тваринка вам сподобалася найбільше? Чому саме?.

 

 

ЗАНЯТТЯ 2 (35) «ДИКІ ТВАРИНИ ЛІСУ».

МЕТА: Закріпити уявлення про диких тварин, їхню поведінку та житло. Вчити узгоджувати мовлення з рухами. Розвивати слухову увагу та логічне мислення, пальчикову моторику, уміння слухати педагога. Закладати основи екологічного виховання.

ОБЛАДНАННЯ: Малюнки із зображенням диких та свійських тварин; зображення дерева та будинку, олівці, аркуші паперу з накладеними контурами тварин. 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Гра «Хто це?»

МЕТА: Активізувати знання дітей матеріалу попереднього заняття.

Педагог показує малюнок із зображенням дикої тварини і запитує: «Хто це, що ти про нього знаєш?»…

 

2. Гра «Хто де живе?»

Педагог розміщує на фланелеграфі (чи інакше) зображення дерева і будинку, а кожній дитині роздаються картинки із зображенням свійських та диких тварин.

Завдання: розташувати тварин – диких біля дерева, а свійських біля будинку.

 

3. Гра «Різні слова».

ОБЛАДНАННЯ: картинки із зображеннями ведмедика, який лежить, читає, співає, грається і т.д. Завдання: збагачувати словниковий запас дітей дієсловами, розвивати увагу, пам'ять, зв’язне мовлення.

-Діти, до вас в гості прийшов ведмедик і приніс свої фото (світлини). Чи зможете ви сказати, що ведмедик робить на кожній з них?

Діти «встановлюють» до кожної фотографії слова – дії.

 

4. Гра «Що змінилося?»                                  

 Педагог просить дітей заплющити очі і переставляє картинки місцями.

Діти, що змінилося? Які слова переплуталися?

 

5. Гра «Хто ховався в лініях»

Завдання: Визначити, чиї зображення «переплуталися» (наклалися) у малюнку, і зафарбуйте те, яке назвав педагог. Наприклад, знайти і зафарбувати зображення зайця (ведмедя, лисиці і т.д).

 

6. Підсумок заняття. Гра «Якого кольору»

Педагог запитує дітей (у швидкому темпі): якого кольору хутро зайця, ведмедя, вовка, лисиці, білочки?

 

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №3 (34) «ДИКІ ТВАРИНИ ЛІСУ»

МЕТА: Закріплювати знання дітей про лісові тварини. Поповнювати словниковий запас дітей. Розвивати слухову увагу та пам'ять. Вдосконалювати загальну і дрібну моторику. Закладати основи екологічного виховання.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Читання оповідання Б. Харчука «Як ведмідь зимує».

Повисли заморозки. «Замерз-з!» - ревнув ведмідь і поліз до барлогу.

Зима довга. Мете сніг, а йому що? Завалився на бік і снить собі малиною. Вона зеленіє, починає квітувати. Хоча у вісні, а так лоскотить у носі!

«Ху! – позіхає бурмило. – Ну, здається, пів зими минуло. – Пора перевертатися на другий бік». Перевернувся. Лапу до рота. І далі йому сниться малина. Вже відквітувала, стигне. Вся зачервоніла…

Так ведмідь і перебуває зиму. Пів зими спить на одному боці, а пів зими – на другому.

 

2. Бесіда за прочитаним:

- Чи сподобалося оповідання?

- Про кого в ньому розповідається?

- Коли ведмідь вклався спати?

- Як спав у своєму барлозі ведмедик?

- Що йому снилося?

- Як ви гадаєте, чому ведмедеві наснилася саме малина?

 

       3.    Гра «Ведмедик взимку».

 Діти повторюють розпочата педагогом речення, додавши потрібне та логічно правильне слово. 

Ведмідь - тварина не маленька, а … (велика).

Коли настали морози, ведмідь не нагрівся, а … (змерз).

Зима – пора не коротка, а … (тривала).

Ведмідь заліз у свій барліг, який був не холодний, а … (теплий).

У барлозі ведмідь спить не на спині, а на … (боці).

Уві сні ведмідь був не ситий, а … (голодний).

 

3. Гра «Назви те, чого ведмідь не бачить».

Педагог називає слова, а діти повторюють ті з них, які, на їхню думку, ведмідь ніколи не бачить.

Слова: сніг, сонце, зима, сніжинки, замети, квіти, малина, метелик, дощ, лід, дерева, трава, завірюха, лижники, гриби, бурульки, ліс, снігурі, Новий рік.

 

4. Робота з трафаретами.

Завдання: обвести трафарети тих звірів, які живуть у лісі та вказуються у вірші.

Педагог зачитує вірш «Сидить білка…»

Білка рано устає,

Всім горішки роздає:

Лисичці-сестричці,

Горобцю, синичці,

Зайчику вухатому,

Вовчику хвостатому.

Кому в кишеньку,

Кому у жменьку,

А кому – в торбинку.

 

5. Підсумок заняття.  Гра «Один – багато».

Діти стають в коло, педагог у центрі кола з м’ячем. Він по черзі кидає м’яч кожній дитині, називаючи слова у формі однини, а дитина, зловивши м’яч, повертає його ведучому із тим же словом, у формі множини: ведмідь – ведмеді і т.д.

 

 

ТЕМА 8 «ПОРИ РОКУ»

ЗАНЯТТЯ №35

МЕТА: Дати уявлення про пори року, ознайомити із назвами місяців та їх коткими ознаками; розвивати спостережливість, слухову увагу, логічне мислення. Вчити імітувати ігрові дії за текстом вірша.

ОБЛАДНАННЯ: Чотири фони з тканини (паперу): білий – для зими; зелений – для весни; червоний – для літа; жовтий – для осені. 12 листівок для кожного місяця року.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

 

1. Ознайомлення з віршем «Чому нас так назвали».

Педагог говорить: - Діти, зараз я вам заспіваю пізнавальну пісеньку про місяці року, а ви її уважно слухайте:

Січень січе густими снігами,

Лютий лютує морозом, вітрами,

В березні є на березі бруньки,

В квітні квітують перші квітки.

В травні травичка навкруг зеленіє,

В черні червона ягідка зріє,

В липні на липі цвіт позривати,

В серпні у руки серпи треба брати,

В вересні вереск синіє в лісочку,

В жовтні жовтіють на гілках листочки,

А в листопаді лист опадає,

В грудні грудками земля замерзає.

 

2. Вивчення вірша з дітьми.

 – А зараз давайте разом заспіваємо цю пісню. Під час виконання кожної фрази тексту пісні, педагог чіпляє на відповідний фон листівки:

Густі сніги,

Мороз і вітер,

Береза з бруньками,

Квітки,

Зелена трава,

Червона ягідка (полуничка),

Липа в цвіту,

Серпи в руках,

Цвіт вереску,

Жовті листочки на гілках,

Листя опадає,

Замерзлі грудки землі.

 

3. Гра «Що зображено на листівці?»

Пригадування дітьми, з допомогою педагога, фраз тесту за картинками: «Густі сніги»… і т.д.

 

4. Гра «Який місяць заховався?».

Педагог ставить запитання: - Який місяць заховався у першій картинці?, другий, і т.д.

 

5. Підсумок заняття. - Заспівайте пісеньку, яку вивчили на сьогоднішньому занятті?

 

 

 

ТЕМА 9 «КІМНАТНІ РОСЛИНИ».

ЗАНЯТТЯ №1 (36)

МЕТА: Викликати зацікавленість флорою на прикладі кімнатних рослин; Вчити виділяти істотні риси квіткових рослин (стебло, листя, коріння, квітка). Закріпити вміння піклуватися про рослини.

ОБЛАДНАННЯ: Демонстраційне (кімнатні рослини, лійка з водою, ганчірка для протирання пилу); роздавальне (картки із зображенням рослин і тварин на розсуд педагога).

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Психогімнастика. Гра «Квіточка». 

Педагог пропонує дітям вибрати картку (за власним розсудом) з різнобарвними квітами і розійтися по груповій кімнаті.

Станьте зручно, щоб не заважати один одному. Ваш ноги – це коріння квіточки, яке

міцно тримає її в землі.  Ваше тіло – це тендітне стебло, руки – листя, голова – квіточка (звучить музика). Педагог дітям каже: - Нахиліться в один бік, в інший бік. Уявіть, що ніжний вітерець хитає вас у різні боки. Нахиліться якнайнижче. С таньте на повний зріст. Потягніться листочками до сонця, погрійтеся в його промінчиках. Станьте знову стрункими. Подивіться один на одного. Яка гарна клумба!.

 

2. Гра «Познайомтеся з квіткою».
   1.         Педагог показує рослину (фікус) і від її імені знайомиться з дітьми. Давайте

познайомимося. Мене звати фікус. А як звати вас? (діти називають себе).                                  –  Діти, подивіться який фікус великий! Він схожий на дерево. Це у фікуса стовбур, А це – листя. Яке листя у фікуса? (велике, широке, зелене).                                                                         – Фікус, як і деякі інші рослини, боїться морозів, сильного вітру, і тому ми вирощуємо його у кімнаті. Це – кімнатна рослина. Він любить сонячне світло. А що ще подобається фікусу? (відповіді) – правильно, як і всі рослини, фікус любить воду. Зараз я його поллю, а ви подивитеся як він «п’є».

– А ще фікус полюбляє, коли доглядають його листя. Педагог показує як доглядати: обережно витирати ганчіркою, щоб не зламати листочки.

2.         Педагог показує іншу рослину (фіалку або іншу) і розповідає про неї дітям.
3.         Порівняльна характеристика рослин: доторкнутися пальчиком, описати

форму листя, висоту рослин.

– А тепер подивіться у вікно. На вулиці зима і усі рослини (дерева, кущі) стоять без листя. А у нашій кімнаті тепло, тому кімнатні рослини – фікус та фіалка зелені цілий рік. Вони дякують вам за знайомство і хочуть дружити з вами. А тепер пограємося.

 

3. Пальчикова гра «Квіточка».

Червонесенькі квітки

Розтулили пелюстки.

Вітер легко дихає –

Квітки заколихує.

Червонесенькі квітки

Постуляли пелюстки.

Тихо засинають,

Голівоньки схиляють.

 

4. Гра «1,2,3 до мене біжи».

Педагог роздає дітям картки із зображенням рослин і тварин. Діти стають в одному кутку кімнати, а педагог в іншому. За сигналом педагога «1,2,3 – все, що має листячко, до мене біжи!» (Діти з карткам рослин підбігають до педагога). А потім за сигналом «1,2,3 – все, що має хвіст до мене біжи!. Діти з картками тварин підбігають до педагога.

 

5. Гра «Муха».

МЕТА: Закріпити знання дітей про квіткові рослини (назви і де ростуть).

Педагог вивішує на дошці картинки із зображенням квіткових рослин, в т.ч. вивчених на сьогоднішньому занятті. «Садиться» муха. До дошки викликається дитина і педагог дає команду: «Муха полетіла і сіла на … троянду». Дитина переставляє зображення «мухи» на вказану картинку і гра продовжується.

 

6. Підсумок заняття. – З якими кімнатними рослинами ми сьогодні познайомилися?

Як треба їх доглядати?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №2 (37)

МЕТА: Закріпити знання про вивчені кімнатні рослини та ознайомити дітей з новими. Розвивати спостережливість, слухову увагу, логічне мислення.

ОБЛАДНАННЯ:

Демонстраційний матеріал: картинки із зображеннями кімнатних рослин.

Роздавальний матеріал: зображення рослин, розрізаних у вигляді пазлів, розфарбовки

кімнатних рослин, кольорові олівці.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Пригадування.

– З якими кімнатними рослинами ми познайомилися на минулому занятті?

 

2. Гра «Розфарбуй не…, а …».

МЕТА: Розвиток уваги та слухової пам’яті.

Педагог роздає аркуші з розфарбовками кімнатних рослин і говорить: - Розфарбуйте зеленим кольором не стебло фікуса, а листячко тощо.

 

3. Гра «Що зайве?».

Педагог вивішує картинки з різними об’єктами: сосна, дуб, береза, фікус. - Хто зайвий?

 

4. Гра «Чим схожі? Чим відрізняються?».

Продемонструвати дві кімнатні рослини – фікус та фіалку. Чим вони схожі (є листя, є корінчики, ростуть у кімнаті в підвазонниках)? Чим відрізняються (у фіалки немає стовбура, низенька, цвіте)?

 

5. Пальчикова Гра «Червонесенькі квітки».

Червонесенькі квітки

Розтулили пелюстки.

Вітер легко дихає –

Квітки заколихує.

Червонесенькі квітки

Постуляли пелюстки.

Тихо засинають,

Голівоньки схиляють.

 

6. Ознайомлення з новою кімнатною рослиною – кактус. Гра «Продовж

речення».

МЕТА: Закріпити знання дітей про кактус: зовнішній вигляд та особливості; розвиток зв’язного мовлення. 

Кактус круглий, як … (м’яч, клубок, куля…).

Кактус колючий як … (ялинка, голка, їжак…).

Кактус зелений як … (огірок, жабка, трава).

 

7. Складання загадки про кактус. 

…Круглий, та не клубок,

зелений, та не огірок,

колючий, та не їжачок,.

 

8. Підсумок заняття.

Назвіть кімнатні рослини?

Що вони люблять?

Чи можна витирати листочки кактусові?

Чому рослини називають «кімнатними?».

 

 

 

ТЕМА 10 «ТРАНСПОРТ».

ЗАНЯТТЯ №1 (38).

МЕТА: Сформувати уявлення про призначення транспорту (для перевезення людей чи вантажу); навчити називати різні види пасажирського транспорту, характерні для даної місцевості; розрізняти частини машини (колесо, кермо, дверцята); познайомити з професією водія; виховувати спостережливість до навколишнього світу.

МАТЕРІАЛИ:

Демонстраційний: іграшка ведмедик, малюнки із зображеннями різних видів

міського та спеціального транспорту; куточок «дорога»: світлофор, пішохідний перехід, пішохід.

Роздавальний: індивідуальні картки із зображенням транспорту.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Психогімнастика. Гра «Сніжинки і вітер».

Діти стають в коло. За сигналом педагога: «Вітер подув, розлітайтеся, сніжинки!» - діти розбігаються в різних напрямках, розводять руки в сторони, погойдуються, кружляють. За командою педагога: «Вітер стих, повертайтеся, сніжинки, до кола», діти збігаються.

 

2. Гра «Машини – друзі людини».

– Діти, а чи любите ви ходити на Дні народження? Сьогодні День народження у

ведмежати, з яким ви познайомилися на попередніх заняттях. Він запрошує нас до себе. Ми знаємо, що ведмежа живе далеко. А де? Правильно, у лісі. Але до лісу так просто не дістанешся – втомишся. Як же нам бути? Може на чомусь доїхати туди? То на чому? Педагог вивішує на дошці зображення: трактора, швидкої допомоги, пожежного автомобіля, міліційного автомобіля.

Супроводжуючі запитання: - Що це за автомобіль? Так, це трактор. Чи можемо ми на ньому їхати? Звичайно ні. На тракторі не можна кататися, бо він призначений для роботи в полі чи на фермі.

 – А це що? Так, це швидка допомога. Так, чи можна на цьому авто їхати до лісу? Так,

адже вона призначена для перевезення хворих людей.

– А що це за авто? (пожежний). Для чого цей автомобіль потрібний? Так, на ньому

їздять дуже хоробрі люди – пожежні, які гасять пожежі. Такий автомобіль не для подорожі до лісу.

А хто знає що це за авто? Правильно, це міліційне авто. Воно для того, щоб стежити

за порядком. Тобто, усі ці машини спеціального призначення. Вони допомагають людям цілодобово!

 

3. Гра «У гості до ведмежати».

Педагог вивішує на дошці інші малюнки: тролейбус, автобус, трамвай, таксі.

 – Діти, роздивіться малюнки і назвіть транспорт, що на них зображений. Він називається пасажирським. Щоб стати пасажиром, потрібно заплатити за проїзд.

– А чи довезе нас тролейбус до лісу? Ні, бо йому потрібні дроти, за які він тримається

дугами.

– А трамвай зможе проїхати до лісу? Чому? Ні, йому потрібні рейки.

– А таксі довезе всіх нас до лісу? Чому? Ні, бо нас багато.

– На чому ж ми можемо поїхати до ведмежати? Нам автобусі! А чому саме на ньому?

– А хто водить автобус?

 

4. Фізкультхвилинка.

  – Займайте місця в автобусі (стати одне за одним, чи парами), узятися за руки. Оберімо водія. Увага, двері  зачиняються! Вирушаймо!.

 

      5.   Гра «Світлофор».

 – Ведмежа дуже раде, що ми приїхали до нього. Але воно було б ще радіснішим, якби змогло приїхати до нас. Ведмежа просить навчити його правильно поводитися на проїжджій частині, адже у великому місті дуже багато транспорту. Де їздить транспорт? (по дорозі). А де ходять пішоходи? (тротуаром).

– Що допомагає пішоходам переходити дорогу? (світлофор і «зебра»).

Стій, машино! Тихий хід!

На дорозі пішохід!

Він дорогу переходить

По доріжці «Перехід».

 

Педагог демонструє малюнок проїжджої частини зі світлофором:

– А хто знає, що це таке? (Світлофор). Так, він помічник і для машин, і для пішоходів.

– А які кольори має світлофор?

Зелене світло – шлях відкритий,

Спокійно переходьте діти.

Жовте світло попереджає,

Всіх до уваги закликає.

Червоне світло загориться –

Йти небезпечно. Зупиніться!

(До слів вірша вивчаються рухи).

 

6. Гра «Колір – рух».

Педагог показує певний колір світлофора, а діти пригадують рух, який його супроводжував.

Увага! Зелений колір (Діти крокують).

Увага! Жовтий колір (Діти повертаються ліворуч-праворуч, сварячись пальчиком).

Увага! Червоний колір (Діти перехрещують поперед себе руки).

Жовте світло, готуємося до поїздки!

 

7. Підсумок заняття. – Які автомобілі спеціального призначення ви запам’ятали?  На

якому транспорті ми поїхали до ведмедика. Що на вулиці допомагає і автомобілям, і пішоходам?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ №2 (39) «ТРАНСПОРТ».

МЕТА: Продовжувати формувати уявлення про види транспортних засобів за способом пересування (залізничний, повітряний, водний); навчити розрізняти і називати різні види транспорту, людей, які ним керують (машиніст, пілот, капітан); розвиток слухової уваги та бажання фантазувати, образної уяви та логічного мислення; виховувати допитливість.

МАТЕРІАЛИ: Демонстраційний: лялька; зображення потяга, літака, корабля, моря, залізниці, неба, шосе; м’яч. 

Роздавальний: конверти із розрізаними на кілька частин малюнками – транспортними засобами.

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Психогімнастика. Гра «мишеня на прогулянці».

Педагог говорить:

      -     Добрий день мої малята, і дівчата, і хлоп’ята. Дружно всі гуртом ставайте, гру веселу починайте. Давайте сядемо в коло і уявимо, що м’ячик -  це веселе мишеня, яке захотіло втекти із теплої нірки і подорожувати та пережити різні пригоди. Ось воно спочатку іде повільно-повільно (передавайте м’яч по колу), бо хоче все роздивитися. Коли я скажу «Стоп» - зупиніться. Той, у кого спинився м’яч, придумає, що мишеня буде робити далі.

– Прогулянка продовжується… «Стоп». Що зараз робитиме мишеня?

– Хоче бігти швидше! (Гра продовжується).

– Стоп, що зараз побачило мишеня?  (Злякалося кішку і повернуло в інший бік).

– Стоп! (Мишеня повернулося до нірки).

 

2. Розповідь педагога.

– Діти, коли настане літо, ви всі поїдете кудись відпочивати. Як ви думаєте, куди

можна поїхати? (Відповіді дітей).

– Лялька Наталка також збирається на відпочинок до бабусі. А бабуся живе дуже

далеко, тобто нам треба допомогти Наталії обрати найзручніший транспортний засіб. Показати малюнок із зображенням потягу.

– Що це? Скільки в ньому вагонів? Хто керує потягом? (машиніст). Потяги і

електрички їздять по залізничних коліях, тому їх називають залізничним транспортом.

 

3. Гра «Потяг».

Педагог пропонує дітям стати одне за одним. Дитина-машиніст дає команду: «У-у-у». Діти імітують рух потягу «Чух-чух-чух». Потяг їде все повільніше, що означає - незабаром зупинка.

 

4. Гра «Що змінилося».

Діти обирають ведучого і шикуються як на гру «Потяг». Ведучий запам’ятовує порядок розташування дітей і відвертається. Діти, рухаючись, міняються місцями. Завдання ведучого – відновити попередній порядок.

 

5. Продовження розповіді.

Педагог показує малюнок літака. – Що це?

Лелека ластівку питає:

Хто вище всіх птахів літає?

Літають люди вище всіх,

На літаках своїх легких. (Н. Забіла).

 

– Діти, де ми можемо побачити літаки?

– А хто скаже, що ще може літати в небі?

Педагог показує малюнок гелікоптера.

Він літає наче птиця,

Він дзижчить наче оса,

І в повітрі зависає,

Мов велика та бджола.

 

– Гелікоптер та літак називають повітряним транспортом, бо ці машини літають у

повітрі.  Ними керує пілот.

 

6. Гра «Літачки».

– А зараз, діти, ви всі перетворюєтесь на літачки: «набрали» форму літака і полетіли…

В синім небі путь моя,

Швидше всіх літаю я.

Маю крила, хоч не птах,

Люди звуть мене «літак».

Педагог говорить: - Один, два, три, на діток перетворюєтеся ви. Діти сідають на свої місця.

 

7. Продовження розповіді.

Педагог розвішує малюнки із зображеннями корабля та човна.

       -     Де ходять кораблі?

       -     Де плавають човном?

– Правильно, кораблі і човни – це водний транспорт.

– Хто курує кораблем? (Капітан).

– Чи можна подорожувати на кораблі, літаку та потязі? А на «швидкій допомозі»?

– Чому?

 

8. Фізкультхвилинка.

Педагог роздає дітям картки із зображенням вивченого виду транспорту.

Завдання: - Уявивши себе цим транспортним засобом – рухайтеся.

 

9. Гра «Склади малюнок».

Завдання: Скласти розрізаний на частини малюнок із зображенням транспортного засобу.

 

10. Підсумок заняття. – На якому транспорті можна подорожувати? 

– Який транспорт не призначений  для подорожей?

– Хто керує потягом? Літаком? Кораблем?

 

 

 

ТЕМА 11 «ОДЯГ»

ЗАНЯТТЯ №1 (40)

МЕТА: Ознайомити дітей з поняттям «одяг» та його видами (дитячий, дорослий); розміром та матеріалами, з яких його виготовляють (шкіра, тканина, хутро); дати розуміння про магазини одягу, навчати акуратності і дбайливого ставлення до одягу; вчити координувати мовлення і рухи, порівнювати предмети методом зорового співвідношення; розвивати логічне мислення, виховувати повагу до праці дорослих та звичку класти кожну річ на відповідне місце.

МАТЕРІАЛИ: Демонстраційний: ляльки Наталя і Дмитрик; малюнок із зображенням швейної фабрики; кружечки (жовтого, червоного, синього кольорів); картки із зображенням чоловічого, жіночого і дитячого одягу.

Роздавальний: індивідуальні картки для Гри «Що зайве?».

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Психогімнастика. Гра «Соня шила».

Педагог говорить:  -  Діти, я пропоную вам стати маленькими майстрами, як дівчинка Соня. Давайте разом пограємося. Я буду говорити слова вірша, а ви виконуватимете дії.

Соня шила, вишивала,

Шубку ляльці дошивала,

Шапку, блузку, шаровари

Шити мамі помагала.

 

2. Гра «Цікавий одяг».

– Діти, ми сьогодні вирушаємо на екскурсію до магазину. А от до якого саме – ви самі

мені скажете, коли туди потрапите.

Педагог вивішує малюнки із зображенням одягу.

– Магазин поділений на відділки, в яких продається різний одяг: чоловічий, жіночий

та дитячий. Назвіть жіночий одяг, який ви знаєте (сукня, спідниця, колготки…).  А чоловічий? Який дитячий одяг ви можете назвати.

Педагог демонструє картки із зображенням дитячого одягу.

– Одяг буває різний: спідниці, шорти, сукні, светри, куртки… Його виготовляють із

різних матеріалів: вовни, хутра, бавовни, шовку, льону та штучних тканин.

Педагог роздає дітям зразки матеріалів, названих ним. Діти розглядають, тримають в руках і запам’ятовують на дотик.

– Як ви думаєте, чим відрізняється дорослий одяг від дитячого? (розміром,

оздобленням). Одяг поділяється на зимовий, літній і демісезонний.

 

3. Гра «Покажи, коли носити?».

Педагог демонструє картинки із набору «Одяг», а діти мають показувати: сині картку, якщо одяг зимовий, жовту – осінній чи весняний, червону – літній.

– Для того, щоб одяг був акуратним, за ним потрібно доглядати: прати, прасувати,

чистити.

 

4. Гра «Що зайве?».

Педагог пропонує дітям індивідуальні картки із зображенням різних видів одягу і предмета іншої групи (взуття).

– Діти, роздивіться всі картки із свого конверта і назвіть, який предмет там зайвий?

– Чому?

 

5. Фізкультхвилинка.

Педагог по черзі демонструє кружечки різних кольорів: синій, червоний, зелений і жовтий. Пропонує дітям уважно роздивитися свій одяг і підійти до того кружечка, колір якого переважає в одязі дитини.

 

6. Продовження Гри «Цікавий одяг».

– А чи знаєте ви, діти, де шиють дитячий і дорослий одяг? Послухайте розповідь про фабрику одягу.

«Цок-цок-цок» - вистукують швейні машинки (демонстрація картинки «Швейна машина» і звуку). 

«Швидше, швидше» - шелестять шовкові сукні (демонстрація зображення і звуку шелестіння сукні).

«Рукав, рукав, комірець, застібка, пояс – і сукня готова. За нею друга і третя» - швидко працюють швачки (демонстрація картинки із зображенням роботи швачки). 

Пошитий одяг: спіднички, сукні, сорочки і штанці везуть автомобілі до магазину одягу. А там його із задоволенням купують батьки для своїх дітей. «Носіть на здоров’я»! Бажають продавці задоволеним батькам.

 

7. Гра «Одягнемо Наталю і Дмитрика».

На столі у педагога ляльки Наталя і Дмитрик, а поряд картинки із зображенням чоловічого і жіночого одягу. Педагог пропонує дітям вибрати одяг для ляльок і покласти поряд.

 

8. Підсумок заняття.

– Де шиють одяг? Назвіть одяг для дівчат. Назвіть одяг для хлопців. Куди потрапляє одяг після швейної фабрики? Хто продає одяг? Як потрібно доглядати одяг?.

 

 

 

ТЕМА 12 «ВЗУТТЯ»

ЗАНЯТТЯ №1 (41) 

МЕТА: Навчити дітей розрізняти і називати різні види взуття та доглядати за ним; ввести узагальнююче поняття «Взуття»; удосконалювати загальну і дрібну моторику, розвивати зорову увагу, швидкість реакції і логічне мислення; виховувати охайність та акуратність у догляді за взуттям.

МАТЕРІАЛИ: Демонстраційний: картки із зображенням взуття.

Роздавальний: шаблони взуття з отворами для шнурків, шнурки; парні картки із зображенням взуття.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Психогімнастика. Гра «Спритні ніжки».

Педагог пропонує дітям стати один за одним.

– Діти, сьогодні ми будемо подорожувати. Спочатку йтимемо повільно, потім

швидко, потім тихо, як мишки, а далі тупотітимемо, мов слони. Спочатку дрібними кроками, далі широкими кроками, потім високо піднімаючи коліна, а наприкінці – звичайним кроком.

 

2. Ознайомлення із предметами взуття. Казка «Взуттєвий магазин».

– Одного разу на полиці взуттєвого магазину з’явилися нові яскраві та розцяцьковані кросівки.  Вони гордо роздивлялися своїх не таких яскравих сусідів, які стояли на інших поличках. Найсміливішими виявилися сандалі, які виховано привіталися і запитали: «Хто ви?».

Новенькі кросівки відповіли не одразу, потім, недбало хмикнувши, сказали: «Ми – кросівки! Новенькі, гарненькі, щойно із взуттєвої фабрики. Ми надзвичайно зручні і так потрібні людям, адже, взувши нас, легко бігати та стрибати будь-де». Проказавши ці слова, кросівки стали гордо роздивлятися себе у дзеркалі. Тоді всі мешканці магазину здивовано зашуміли: «А як же ми? Хіба ми не так само потрібні людям?»

– Діти, давайте разом з’ясувати взуттю цю суперечку.

Педагог виставляє на дошку зображення різного взуття.

 

3. Гра «Назви мене».

Педагог запитує від імені взуття, показуючи на нього «Хто я?», а діти називають.

– Усе це можна назвати одним словом «Взуття». Взуття буває чоловіче, жіноче,

дитяче. А за порами року є літнім, зимовим та демісезонним.

 

4. Робота з казкою.

– Діти, зараз я вам розповім казку про дівчинку Наталочку, та про пригоду, яка з нею

сталася. «Жила в одному місті дівчинка Наталочка. Прокинулася вона вранці – взула свої улюблені капці. «Ой, які вони зручні, м’які!» - подумала дівчинка за сніданком.

      А потім її покликали друзі у двір. Наталочка взула босоніжки і побігла гуляти. Гралися діти в різні ігри, бігали і стрибали – зручно дівчинці у босоніжках і зовсім не жарко. Але після обіду погода погіршилася і почав падати дощик. Дівчинка взула свої туфлі і подумала: «Тепер мої ніжки не промокнуть».

      Прийшла зима і Наталочці купили зручні чобітки, які захищали її від снігу та морозу. «Як добре, що я маю стільки зручного і такого необхідного мені взуття: капці, щоб ходити по квартирі; босоніжки – для літа; туфлі – для дощової погоди; чобітки – від зимових морозів. Ви всі мені дуже потрібні! - сказала Наталя, розставляючи взуття на поличку.

     Щоб взуття завжди залишалося акуратним, за ним потрібно доглядати: мити,

сушити, змащувати кремом.

 

5. Фізкультхвилинка. 

– Діти, уявіть, що ми взуваємо чарівні черевички і за моїм сигналом будемо рухатися:

вперед 2 кроки; ліворуч 1 крок; праворуч 2 кроки; прямо 1 крок і т. д.

 

6. Гра «Шнурівки».           

Педагог роздає дітям ігри для шнурування і показує зразок для виконання.

 

7. Гра «Знайди пару».
   • На дошці вивішуються малюнки: 1 чобіт, 1 сандалик, 1 туфлик, 1 черевик, а

на столі перед дітьми їхні пари. Кожна дитина бере відповідну пару і несе та кріпить до дошки.

 Педагог роздає дітям картинки із зображенням різного взуття. Діти мають самі знайти «свою пару.

8. Підсумок заняття.

– У якому взутті ви сьогодні прийшли до садочка? - Назвіть літнє взуття? Назвіть зимове взуття? Як треба доглядати взуття?

 

 

ТЕМА 13 «НЕЖИВА ПРИРОДА: ВОГОНЬ, ВОДА, ЗЕМЛЯ, ПОВІТРЯ»                            

                  (Знайомство з чотирма стихіями).

ЗАНЯТТЯ №1 (42) «СОНЕЧКО» 

МЕТА: Закріпити уявлення дітей про властивості сонячних променів та знання про вплив Сонця на оточуючу природу; розвиток уяви та творчого мислення, слухової уваги та пам’яті, уміння вслухатися у мову дорослого.

ОБЛАДНАННЯ:  Ілюстрації із зображенням Сонця, частин доби та Сонце в хмаринках. Малюнок вітання дитини з Сонечком.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ.

 

1. Гра «Сонечко заблукало».

Похмурого дня підійти з дітьми до вікна і запропонувати поспостерігати за хмарами.

– Дітки, Сонечко сьогодні заблукало в хмаринках і загубило свої промінці. Щоб Сонечко знову засяяло, потрібно про нього прочитати віршик (казочку, на вибір педагога) і привітатися з ним.

1.                     Робота з віршем.

… Світає, край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає… (Т.Г. Шевченко)

 

Веселе Сонечко блищить,

Проміння щедро ллє,

Гайок привітно шелестить

Неначе кличе пригостить.

Струмочок виграє. (П. Грабовський)

 

2.                     Робота з малюнком (дитина і Сонечко).

– Подивіться уважно на малюнок. З ким говорить дитина? Про що вона може говорити із Сонечком? Які імена можна дати промінчикам? (Пестунчик, Ласкавий, Яскравий, Теплий, Ніжний, Добрий і т. д.)

 

2. Гра «Ми і Сонечко».

– А зараз ми зустрінемося із Сонечком і пограємося з ним. Заплющіть очі і уявіть, як сонячні промінчики торкаються вас і зігрівають щічки, ніс, долоньки…

– Вам стало зовсім тепло, ви самі поступово стаєте Сонечком. Кожен із вас – це добре маленьке Сонечко. А тепер давайте потихеньку розбудимо Маму-Сонце. Ось Матуся-Сонце позіхнула, розплющила вічки, потягнулася, розправила свій золотий одяг і сказала: «Доброго ранку всім, хто живе на Землі». Все сильніше і сильніше пригрівала Матінка-Сонце Землю і від того прокинулися різні черв’ячки та комашки.

– Давайте і ми з вами перетворимося на комариків. (Діти розплющують очі й імітують звук і рухи комарів).

– Бджілок, джмелів, метеликів… (імітація звуків та рухів).

– Сонечко приголубило всі рослинки на Землі. Вони також прокинулися… Ось прокинувся дзвіночок і задзеленчав: Дінь-день (імітація руху і звуку).

– А потім прокинулися діти, почали робити зарядку та дякувати Сонечку.

 

3. Фізкультхвилинка. Гра «Сонечко-Дощик».

– Ви знаєте, що коли світить Сонечко, все живе радіє його світлу і відкривається. А коли Сонечко ховається, все згортається і засинає.

Коли педагог каже «Сонечко», діти простягають руки вперед і розкривають усі пальчики на долонях. Коли педагог говорить «Дощик», діти збирають пальчики в кулачки. 

 

4. Гра «Домалюй картинку».

Педагог роздає незакінчені малюнки із зображенням сонячного дня, а діти домальовують їх на свій розсуд.

 

5. Підсумок заняття.

– То хто ж раніше всіх встає і нам усім тепло дає? Кого ви можете назвати «друзями» Сонечка?

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 2 (43) «ВОГОНЬ»

МЕТА: Дати уявлення дітям про стихію Вогню та його взаємодію з іншими стихіями. Розвивати уяву та творче мислення, слухову увагу та пам’ять, уміння вслухатися у мову дорослого.

ОБЛАДНАННЯ: свічка та малюнок із зображенням багаття.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Відгадування загадок.

–Діти, відгадайте загадки і ви дізнаєтеся про що ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті.

Поки дерево стояло,

Доти і сонце сіяло.

Як дерево пропало,

Тоді і сонця не стало. (Свічка).

 

Червоний гість дерево їсть. (Вогонь).

 

–Отже, діти, ми сьогодні поговоримо про Вогонь.

 

2. Читання та бесіда за казкою «Вогник та вітерець».

Жила-була собі Свічка. І був у неї синочок-одиначок маленький Вогник. Ох і бешкетником та пустунчиком був Вогник, але дуже вже йому хотілося мати друга.

Якось Вогник побачив Павучка, який на самоті тихенько щось вовтузився у куточку.

–Давай дружити, звернувся Вогник до Павучка.

–Давай, відповів Павучок.

–Пограємося у піжмурки, - запропонував веселий Вогник.

–Із задоволенням, - відгукнувся Павучок.

Але тільки він спробував доторкнутися до Вогника, як, звісно ж, обпік собі лапки.

–Вибач, Вогнику, - жалібно промовив Павучок, - але я, мабуть, не зможу дружити з тобою. Та й утік знову у свій куточок…

–Давай дружити! – гукнув Вогник до маленької Дівчинки, яка жила в їхньому будинку.

–Ні! – суворо відповіла та. – Мама мене вчила триматися подалі від вогню. – та й пішла собі до іншої кімнати.

–Сонечку, ей, Сонечку! – давай з тобою дружити!

–Ти занадто далеко знаходишся від мене, друже! Занадто далеко! – відповіло Сонце.

Вогник дуже засмутився… Немає в нього друзів… І раптом налетів Вітерець.

–Вогнику, мовив він, - а я вмію грати на сопілочці. Хочеш послухати як?

–Хочу, хочу! – зрадів Вогник. 

І тоді Вітерець заграв, а Вогник слухав, слухав і почав пританцьовувати.

–Ти гарно танцюєш, - похвалив його Вітерець.

–А ти так гарно граєш на сопілці! Пограй ще.

І з тих пір Вогник і Вітерець стали друзями. Мабуть ви також, діти, бачили як танцює Вогник. І якщо добре прислухаєтеся, то почуєте, як грає Вітерець.

Бесіда: –Чому не змогли стати друзями Вогник і Павучок? Вогник і Дівчинка? Вогник і Сонечко? –Як потоваришували Вогник і Вітерець? –За що хвалили один одного? –Чи може справжній друг скривдити?

 

3. Гра-розповідь «Мій друг».

Діти, розкажіть і ви про своїх друзів. Як ви дружите?

 

4. Фізкультхвилинка.

–Уявіть і покажіть, як танцює Вогник.

                                   Як грає Вітерець.

 

5. Етюд «Посидимо біля багаття».

Діти і педагог сідають у коло і уявляють, що всередині нього горить вогнище. А вони всі знаходяться на галявинці у лісі, вже вечір і вони гріються біля вогнища. Педагог розповідає про те, як давно люди дружать з Вогнем.

–Але пам’ятайте, Вогонь – це небезпечно. Він може обпекти і спалити будь-що.

 

6. Підсумок заняття. Етюд «Добрий Вогонь».

–Уявімо, що у нас в серцях горять маленькі вогники добра і дружби. «Обміняймося» одне з одним вогнем свого серця. Це добрий вогонь, він нікого не обпікає!.

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 3 (44) «ВОДА».

МЕТА: Дати розуміння різних станів води у природі: сніг, лід, вода. Розвивати моторну пам'ять, слухову та зорову увагу, уміння узгоджувати мовлення з рухами; розвивати дрібну моторику рук. Закладати основи екологічного виховання, активізувати спостережливість.

ОБЛАДНАННЯ: Зображення сніжинки, бурульки.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Відгадування загадки.

З неба зірочкою впала,

А на долоні водичкою стала. (сніжинка).

 

2. Бесіда.

На дошку вішається зображення сніжинки.

–Яка сніжинка? (гарна, біла, холодна).

–Чого боїться сніжинка? (тепла).

–На що перетворюється сніжинка у руці? (вода).

 

3. Гра-імпровізація «Сніжинки».

–А зараз ми з вами опинимося на сніговій хмарині. Заплющіть очі. Я доторкнуся до кожного чарівною паличкою і перетворю вас на сніжинки.

–Ви – сніжинки! І вже знаходитеся на хмаринці. Хмара відпустила вас! Ви закружляли у повітрі, опускаючись на землю. Подув вітер і ви розбіглися в різні боки… Вітер затих… Ви набігалися, втомилися, присіли на галявині. Відпочиваєте. Настав час повертатися! 1,2,3 - знову діти ми.

 

4. Бесіда з елементами розповіді.

–Ми з вами, ходячи на прогулянки, бачили, як спочатку дахи вкривалися снігом, а потім була відлига – коли сніг почав танути і на даху утворилися бурульки. Згадали? Отже, з бурульками сталася чарівна пригода. Хочете її дізнатися?

 

5. Казка «Бурульки – співаки».

Жили собі веселі Бурульки. Висіли вони на даху дитячого садка. Усі бурульки були різної форми. Одна – схожа на чарівну паличку, інша – на морквину, третя – на гострий меч. Визирнуло привітне сонечко. Почало гратися з бурульками, пригрівало їх своїми теплими промінчиками. Щасливі бурульки закрапали, даруючи матінці-землі свої водяні Крапельки. Кожна Крапелька падала на землю та співала свою пісеньку. Маленькі Крапельки співали високим тонким голосом: крап-крап. А великі  Крапельки – басом: крап-крап-крап.

Тим часом діти гралися, слухали як співають Бурульки. Стали діти повторювати все за Крапельками. А поки вони співали, крапельки з Бурульок зібралися у невеличкі калюжки, калюжки розлилися у великий струмочок.

І тоді діти зробили паперові кораблики та й відпустили їх у плавання.

Бесіда за казкою. –На що були схожі Бурульки з казки? Хто грався з ними і від того ті танули?

Завдання: –Покажіть, як співали маленькі Крапельки? , великі Крапельки?

–А як би ви продовжили казку?

 

6. Складання казки.

 

7. Підсумок заняття.
   1.          –А чи бувають небезпечними бурульки?

–Як бережете себе від бурульок?

2.          Намалюйте сніжинки та бурульки, що тануть.

 

 

 

ЗАНЯТТЯ 4 (45) «ВОДА»

МЕТА: Дати розуміння різних станів води у природі: сніг, лід, вода. Розвивати моторну пам'ять, слухову та зорову увагу, уміння узгоджувати мовлення з рухами; розвивати дрібну моторику рук. Закладати основи екологічного виховання, активізувати спостережливість.

ОБЛАДНАННЯ: Вирізані з блакитного картону крапельки; склянка з водою, лід.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1. Відгадування загадок.

Зимове скло водою потекло (лід).

Холодна сестра сильніша за гарячого брата (вода й вогонь).

 

–На сьогоднішньому занятті ми поговоримо про воду та лід.

 

2. Казка «Вода та Лід»

Жили-були на одній річці приятелі – Вода і Лід. Усю зиму вони дружили: у Воді плавали риби, ховалися раки і жабки. А Лід був ніби дах у річки – міцний та товстий. Тепло та затишно було водяним мешканцям. Так і жили Лід та Вода.  Але зима не вічна і їй на зміну в гості до людей зазбиралася Весна. Почало пригрівати сонечко і Лід відчув, що з його очей від сонячного проміння потекли густі сльози. Побачив це Окунь, що пропливав поруч.

–А чому це ти плачеш?

–Та відчуваю, що незабаром буду з вами розлучатися. Мені так шкода! Звик я до вас!

Минуло ще трохи часу. Сонце гріло все сильніше і на воді залишалося зовсім мало тонісінького льоду. Льоду все менше, а Води все більше. Окунь вирішив запитати у Води – Де ж подівся Лід? Невже ми його вже не побачимо? Але Вода промовчала.

–Давайте ми відповімо на запитання Окуня (відповіді дітей).

 

Завдання на розвиток уяви: – Покажіть стан Льоду  за допомогою рухів,  – стан Води.

 

3. Гра «Веселі крапельки».

Педагог розкладає по ігровій кімнаті «краплинки» води (з картону) і говорить:

–Уявіть, що крапельки посварилися (як іноді сваритеся ви, діти). Вони ніяк не можуть помиритися та зібратися разом у струмочок (діти зносять крапельки, утворюючи струмочок).

–Озеро (овал).

–Річку (широка).

 

4. Гра «Допоможемо Тетянці».

Педагог читає вірш А. Барто «Наша Таня».

Наша Таня гірко плаче:

Ой, потоне в річці м’ячик!

Ні, Тетяночко, не плач,

Не потоне в річці м’яч.

 

–Як допомогти Тані?

–Звичайно, м’яч не потоне. Але дівчинка дуже хоче ним погратися, проте дітям без дорослих заходити до річки небезпечно. Давайте разом подумаємо, як дістати м’яч і втішити дівчинку.

 

5. Підсумок заняття.

–З чого утворюється лід?

–Що утворюється, коли лід розтає?