Заняття з розвитку мовлення
Про матеріал
Інтегроване заняття з розвитку мовлення для дітей 5-6 років з використанням елементів ейдетикиВСТУП
На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства перед педагогікою загалом, і дошкільною педагогікою зокрема, поставлені принципово нові цілі, а саме: виховання особистості – кожної окремої конкретної особистості. А це вимагає переосмислення змісту, форм, методів і засобів педагогічної діяльності. З огляду на поставлену мету, мною ведеться робота з питання розумового виховання, а саме розвитку окремих сторін пізнавальних психічних процесів – розвитку мовлення дітей, оскільки на сьогоднішній день на тлі особистісно зорієнтованого навчання ця проблема набуває нових аспектів.
Мова – є найдивовижнішим і найдосконалішим творінням народної культури. Безперешкодне й всебічне вивчення рідної мови потрібно взяти за основу виховання дітей дошкільного віку. Розвиток мовлення сприяє розвиткові особистості загалом, і будь-яка зі сторін її розвитку сприяє розвитку мовлення.
Зв’язне мовлення, акумулюючи успіхи, досягнення дитини в засвоєнні всіх рівнів мовної системи, стає важливою умовою опанування мови – її звукової сторони, лексики та граматики, а також є умовою формування вмінь користуватися мовними засобами художньої виразності.
Володіти, за можливості, досконало всіма видами і проявами мови, означає володіти наймогутнішим знаряддям розумового розвитку людини, а отже, і культури людства.
«У ранньому дитинстві, - писав Песталоцці, - зовсім не слід резонерствувати з дітьми, а потрібно обмежуватися такими засобами для їх розумового розвитку:
- якнайбільше розширювати коло їхніх спостережень;
- систематично зміцнювати їхнє уявлення, здобуті під час спостереження;
- надавати їм можливість детальніше ознайомитися з мовленням, необхідним для висловлення того, з чим їх ознайомили природа і мистецтво, з допомогою спостережень».
Слово зміцнює уявлення і робить їх міцнішими. Педагоги та батьки мають організувати середовище таким чином, щоб діти могли з нього невимушено і вільно отримувати уявлення, поняття, образи; створити умови, за яких у малюків виникала б потреба говорити, перетворювати те, що вони сприймають, за чим спостерігають, на мовлення.
Від того, скільки уваги дорослі приділяють мовленнєвому спіл
куванню з дитиною, багато в чому залежать успіхи дошкільника щодо опанування мовлення.
Якою б не була форма заняття у дошкільному закладі, основний акцент роботи педагога ставиться на ігрову діяльність – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобові розвитку дітей.
ТЕМА: ЕКЗОТИЧНІ ТВАРИНИ У РІДНОМУ МІСТІ.
ФОРМА РОБОТИ: Заняття.
МЕТА: дати дітям уявлення про зоопарк і диких тварин далеких країн, які живуть у ньому.
ЗАВДАННЯ: розвивати та удосконалювати загальну та дрібну моторику; розвивати логічне мислення шляхом відгадування загадок; викликати зацікавленість життям диких (екзотичних) тварин.
ПРОГРАМОВИЙ ЗМІСТ: продовжувати знайомити дітей із життям диких тварин; формувати вміння виділяти характерні ознаки тварин, умови життя: де живуть, як пересуваються; вчити виділяти та характеризувати особливості зовнішнього вигляду тварин, робити висновки; розвивати творчість та увагу; виховувати любов до диких тварин.
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ: поповнювати словник іменниками- назвами тварин (жираф, слон, верблюд, зебра, бегемот, крокодил, носоріг, черепаха, лев, тигр, мавпа); іменниками-назвами частин тіла різних тварин (хобот, горб, шия, зуби, хвіст); прикметниками (плямистий, смугастий, небезпечний, страшний, хижий, приємний, пухнастий); активізувати використання антонімічних пар (великий – маленький, довгий – короткий, високий – низький, товстий – тонкий, м’який – твердий); вчити утворювати слова – назви дитинчат тварин (слон – слоненя, жираф – жирафеня тощо); складати опис-розповідь про тварину, яка сподобалася; розвивати артикуляційну моторику (рухливість язика, губ, нижньої щелепи); розвивати відчуття темпу мовлення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зоопарк, тварини, дикі, екзотичні, доглядати.
ОБЛАДНАННЯ: ляльки Калинка та Барвінок; іграшки – фігурки екзотичних тварин; відеречко з манною крупою (3-5 л), де б помістилися фігурки тварин; зображення будинків: зеленого кольору (для тварин – мешканців наших природних зон) і жовтого (для екзотичних); план-схема опису тварини.
МАТЕРІАЛИ: картинки із зображеннями тварин (цілі і розрізані на 4 – 6 частин) за кількістю дітей; заготовлені малюнки тварин з недомальованими деталями; кольорові олівці.
ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: читання казок (оповідань) та віршів про тварин інших широт.
ЧЕРЕПАХА
Жив собі у спекотній Африці Хлопчик. Вирішив він одного разу сходити до моря. Вийшов на беріг, сів на пісочок, на сонечку гріється. Раптом відчуває – під рукою пісок почав ворушитися. Дивиться – поруч з ним з піску з’явилося щось тверде, а потім голова, лапи, хвостик… Це «щось» розплющило очі, пирхнуло… і каже: «Привіт! Ти хто?». Хлопчик відповів: «Я Хлопчик, а ти, певно, черепаха?». Так почалося їхнє знайомство.
СЛОН
Пригоди нашого Хлопчика не завершилися зустріччю з черепахою. Вони разом позагоряли, викупалися, а потім попрощалися, і Хлопчик пішов гуляти африканським лісом.
Ішов він, ішов, гуляв, гуляв та й натрапив на гору… Гора, як гора, хіба мало гір ми бачили у своєму житті? Та раптом Хлопчик помітив, що стоїть вона на чотирьох підпірках, як на стовпах… «Дивно», - подумав Хлопчик, підвів очі і побачив, що у гори і вершина незвичайна… Побачивши все це, він обійшов гору з усіх боків і так здивувався! Справам у тому, що у гори цієї був хвіст, і він ворушився – такий невеличкий і гарненький.
І це ще не все. Коли Хлопчик пішов далі, він побачив другий хвіст у цієї гори! Цей другий хвіст був великий і довгий… «Мабуть, я перегрівся на сонці», -вирішив Хлопчик і сів під гору відпочити та прийти до тями. Легкий вітерець обдував його з усіх боків. «Ой! А звідки взявся вітерець? Навколо його немає, навіть листя не ворушиться…». Так думав Хлопчик, коли побачив, що у гори є два віяла і ними вона обмахує його з усіх боків. …Хлопчик врешті роздивився вуха і хобот у гори. Так це ж слон!
ЖИРАФ
Одного разу слон довго гуляв Африкою, втомився, і вирішив повернутися під свою пальму – відпочити у затінку. Приходить і бачить – під його пальмою вже хтось стоїть. У цього когось, як і у слона, був тулуб, але не такий круглий і великий, а менший і витягнутий… були ноги…, але не короткі і товсті, а довгі і стрункі… А ось хвостик був такий самий – маленький і гарний…
Слон наблизився і хотів привітатися, але… він не відразу побачив до кого звертатися – перед ним на землі стояв тулуб, а голова… голова була високо-високо, під верхнім листям пальми. І була голова не така, як у слона. На цій голові не було вух, які б обмахували її, наче віяло, в спеку. Вуха були зовсім маленькими. Та й хобота на цій голові не було… А ще, чого слон ніяк не чекав, на голові були… ріжки… А з’єднувало голову з тулубом щось довге-довге, плямисте… мабуть, шия.
Слон так здивувався, що навіть забув, що хотів сказати, й так і стояв, широко розплющивши очі, дивлячись на цього когось. А цей хтось уважно дивився на слона… понюхав повітря… посміхнувся і привітався: «Добридень, мене звати… Жираф. Можна я трохи постою у затінку вашої пальми, а то сьогодні у Африці спекотно…».
КРОКОДИЛ
Одного разу на березі річки Хлопчик почув якісь дивні звуки. Він прислухався. За кущем хтось гірко плакав. Хлопчик подумав, що слід знайти і заспокоїти ображене створіння та почав продиратися крізь чагарник. Він хотів обійняти це створіння, погладити по голові, аж тут він побачив його спину… Спина була великою і колючою! Тоді Хлопчик вирішив подивитися створінню в очі і сказати що-небуть ласкаве. Він побачив голову з величезною і жахливою пащею, повною гострих зубів… З очей цього створіння текли сльози. Вони стікали на живіт, а з живота – на землю, і з них уже утворилася калюжа, але витерти їх створіння не могло, лапки в нього були ось такі короткі… й тільки кінчиком довгого хвоста… воно іноді витирало ніс.
«Що трапилося, чому ти плачеш?» - спитав Хлопчик. «Усі мене бояться, зі мною ніхто не хоче дружити, тому що я… тому що я… крокоди-и-и-ил… А я добрий, я гарний, я тепер навіть вегетаріанцем став – їм тільки квіти і траву-у-у-у». Крокодил заплакав ще сильніше. «Не плач, - сказав Хлопчик, - ти дуже милий і симпатичний. Якщо захочеш, я буду з тобою дружити». Крокодил заспокоївся і заусміхався…
БЕГЕМОТ
Ішов якось Хлопчик лісом і натрапив на дивне озеро. Воно було великим… А дощі вже пройшли вже досить давно… То як же збереглося тут стільки води? «Якась є тут таємниця», - подумав Хлопчик, і побачив величезний камінь посеред озера. На ньому бігали і сиділи різні птахи… Аж раптом камінь почав ворушитися і повільно наближатися до берега… З’явилися два величезні ока і великий заокруглений, як у черевика, ніс… Пташки, ніби не помічаючи змін, продовжували сидіти на спині цього створіння. «Отже, цей мешканець Африки добрий» - подумав Хлопчик і привітно підняв руку у вітальному жесті. «Я так не можу! – сказало створіння, - бо маю короткі ніжки…», - і посміхнулося, широко відкривши величезний рот. «До зустрічі! – густим басом проказав на прощання новий приятель Хлопчика, - я – бегемот!». Коли бегемот зник у гущавині, Хлопчик перевів погляд на озеро… «А де ж воно поділося?» - здивувався Хлопчик. На його місті була невелика калюжа.
ВІРШІ ТА СКОРОМОВКИ
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко,
-Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут усіх побачу я.
Заєць зяблика зустрів:
-Зебру зжер! Зміюку з’їв!
Зяблик зойкнув:
-Значить, заєць –
Задавака і зухвалець! (Ю. Кругляк).
Бачиш, Ромцю,
Люта рись,
Р-р-р!
М'ясо з’їла.
Кістку – гризь!
Р-р-р!.
Ромцю, Ромцю,
Стережись –
Ти за грати не берись! (В. Гринько).
Слон крокує по дорозі
Та чому ж не взув він ніг?
На свої великі ноги
Він чобіт знайти не зміг. (А. Кондратьєв).
ХІД ЗАНЯТТЯ
- Комунікативна діяльність. Сюрпризний момент.
- Доброго ранку, діти! Як себе почуваєте? Який у вас настрій?
- У мене також гарний настрій і я готова до заняття, а ви?
- Діти, мені здається, що когось не вистачає на нашому занятті? (П.В. - не прийшли Калинка і Барвінок).
- Молодці, спостережливі! А ось і вони, нарешті. Доброго ранку! (Діти вітаються з ляльками).
- А чому це ви, ляльки, запізнилися на наше заняття?
(Педагог говорить від імені ляльок)
- Ми вчора ходили до зоопарку і нам дуже сподобалися екзотичні тварини, що там живуть. Сьогодні вранці ми хотіли намалювати їх і показати вам, але дуже поспішали і не закінчили роботи, то ж будемо просити вас домалювати наші малюнки.
- Допоможемо Калинці та Барвінку, діти? (П.В. – Так).
Педагог надає можливість дітям, котрі раніше відвідували зоопарк, поділитися своїми враженнями, коригуючи їхні відповіді за допомогою навідних запитань.
- А ще наші друзі-ляльки принесли на заняття відеречко з манною крупою, в якій заховані фігурки побачених ними тваринок. Ця крупа дуже схожа на африканський пісок. Як ви гадаєте, діти, що ляльки хотіли цим сказати? (П.В. – екзотичні тварини мешкають в Африці, де піщані пустелі та савани).
- А вам цікаво, яких тварин бачили ляльки? (П.В. – Так).
-
Пізнавальна та дослідницька діяльність. Надбання інформації.
- Пальчикова гра «Рибки».
П’ять рибок маленьких
Пірнали у воду.
(хвилеподібні рухи долонями у повітрі)
На березі жовтім
Колода лежала.
(руки притиснуті одна до одної, перевертаємо їх з боку на бік)
Одна з них сказала:
-Я хочу грати!
(хвилеподібні «пірнаючі» рухи долонями)
А інша сказала:
-Глибоко пірнати!
(заперечний рух долонями)
А третя сказала:
-Як хочеться спати!
(долоні повертаються на тильну сторону однієї з рук – рибка спить)
Четверта чомусь
Почала замерзати…
(тремтіння долонями)
-Ой, тут крокодил, -
Попередила п’ята, -
(зап’ястя з’єднані, долоні розкриваються і з’єднуються – «рот»)
Скоріше пливіть,
Бо нас може впіймати!
(хвилеподібні рухи зімкнутими долонями)
- Діти шукають у «піску» тваринок. Відгадування загадок про них.
Дуже товсті ноги маю,
Ледве їх переставляю.
Став високий я на зріст,
Замість носа в мене хвіст (П.В. – Слон).
(Виставляється іграшка на окремий столик).
Така велика, довгошия,
І вища за найвищу шафу,
Така розумна і красива
У зоопарку є … (П.В. – Жирафа).
(Іграшка приєднується до попередньої).
Пазуристий він, гривастий,
Як збирається напасти,
Рявкне – Ох, і лютий рев,
Відгадали? Так, це … (П.В. – Лев).
(Іграшка приєднується до попередніх).
На дереві грається,
Вгору піднімається,
На хвості гойдається,
І зветься це малятко
Веселе … (П.В. – Мавпенятко).
(Іграшка приєднується до попередніх).
Він такий смугастий,
Він такий кликастий,
Як роззявить пащу: Г-р-р!
Називають звіра … (П.В. – Тигр).
(Іграшка приєднується до попередніх).
Куди повзе, за собою хату везе (П.В. – Черепаха).
(Іграшка приєднується до попередніх).
Скаче конячка по стежині
У смугастій одежині (П.В. – Зебра).
(Іграшка приєднується до попередніх).
Вік свій ходить з горбами,
Та ще сідають на нього з мішками (П.В. – Верблюд).
(Іграшка приєднується до попередніх).
Величезний цей хижак
На людей наводить жах,
Проживає в річці Ніл,
Небезпечний … (П.В. – Крокодил).
(Іграшка приєднується до попередніх).
Не олень він, і не бик,
В краю теплім жити звик,
Є на носі в нього ріг,
Хто це, друзі? … (П.В. – Носоріг).
(Іграшка приєднується до попередніх).
І товстий, і вайлуватий,
У воді він любить спати (П.В. – Бегемот).
(Іграшка приєднується до попередніх).
- Робота з віршем.
- Всі тваринки, з якими ми щойно познайомилися – мешканцями зоопарку – і ті, яких вже знаємо, мають діточок. Про їхнє спілкування між собою говориться у вірші М. Сингаївського «Про що говорять звірі».
Ворон каже воронятку:
-Мій біленький!
Слон говорить слоненятку:
-Мій маленький!
Заєць каже зайченяті:
-Мій хвостатий!
Гуска шепче гусеняті:
-Мій крилатий!
Лев говорить левенятку:
-Мій ласкавий!
Лис говорить лисенятку:
-Мій лукавий!
- Дидактична гра «Батьки і дитинчата».
У ведмедів - … (ведмежата); У слонів - … (слоненята);
У лисиць - … (лисенята); У левів - … (левенята);
У вовків - … (вовченята); У тигрів - … (тигренята);
У білок - … (білчата); У жирафів - … (жирафенята);
У крокодилів - … (крокодиленята); У бегемотів - … (бегемотенята);
У носорогів - … (носоріженята).
- Фізкультхвилинка «Зоопарк».
По зоопарку ми гуляєм,
(ходьба на місці)
І ведмедя там стрічаєм,
(розгойдування тулуба)
Цей ведмедик клишоногий,
Підніма по черзі ноги.
(переступання з ноги на ногу).
Попереду із кущів дивиться лисичка,
(діти вдивляються вдалину, тримаючи долоню над бровами)
Ми лисичку обхитрим,
На носочках пробіжим.
(біг на місці на носках)
Ось закінчилася гра –
Нам займатися пора.
(повернення на місця).
- Дидактична гра «Свої та чужі».
- Отже, наші ляльки Калинка та Барвінок у зоопарку бачили не тільки екзотичних тварин з далеких теплих країн, а й тих, які живуть у наших лісах та степах. І зараз ми з’ясуємо як добре ви запам’ятали де живуть такі тварини: лев, тигр, черепаха, слон, жираф, бегемот, крокодил, мавпа?
Дітям роздаються картки із зображенням тварин – мешканців зоопарку. Всі виходять на килимок. Педагог кладе зображення двох будиночків (зелений і жовтий). Повідомляється, що тепер всі діти – мешканці зоопарку. Доки гратиме музика, діти мають танцювати на килимку, а як музика стихне – бігти до «свого» будиночка. Гру можна повторити, обмінявшись картинками. Після кожної гри проводиться аналіз вибору будиночка.
-
Перетворювальна діяльність.
- Гра «Ці загадкові тварини».
- Зараз, діти, кожен з вам зможе стати журналістом і вестиме репортаж з території Зоопарку «Ці загадкові тварини».
Педагог вішає на дошку план-схему опису тварини і дає завдання: подумати, яку тварину кожна дитина буде описувати. Правило: не повторювати вибір попереднього товариша. Після того, як дитина опише тварину, показати її, взявши зі столу.
- Вправа «Розкажемо про зниклу тварину».
- Тварини в зоопарку живуть в клітках та вольєрах, про них піклуються працівники зоопарку: доглядають, лікують та годують, прибирають житло.
Педагог запрошує всіх дітей підійти до столу, на якому виставлені знайдені у відрі, що принесли ляльки Калинка та Барвінок, фігурки тварин.
- Уявіть, що це і є наш зоопарк. Але в ньому почали відбуватися незвичайні події. Зникли чарівним чином деякі тваринки. Якщо ви правильно називатимете тих, хто зник, вони повернуться. (Під час розповіді діти використовують пари слів – антонімів).
Наприклад: ця тварина не велика, а маленька…
Ця тварина не хижа, а травоїдна…
Ця тварина не швидка, а повільна…
У цієї тварини не довга шия, а коротка… тощо.
- Гра «Домалюй».
Калинка та Барвінок хочуть роздати вам початі ними малюнки екзотичних тварин. Ваше завдання домалювати розпочату ляльками роботу.
-
Оцінно-контрольна діяльність.
- Вправа «Майстри перевтілення».
На дошку вивішуються зображення екзотичних тварин – мешканців зоопарку.
1 Варіант. Нехай кожна дитина обере тварину, яку вона хотіла б показати та відобразити її характерні рухи, або зімітувати звуки, властиві цій тварині. Інші діти мають здогадатися, яку тваринку зобразив товариш.
2 Варіант. Обирається дитина – ведучий. Ведучий ходить по кімнаті, а всі діти – ланцюжком рухаються за ним. Ведучий різко повертається і називає якусь екзотичну тварину. Наприклад: «Лев». Кожен з дітей зупиняється у позі, яка, на його думку, нагадує лева.
- Дидактична гра «Склади картинку».
- Калинка і Барвінок хвалять вас за роботу протягом заняття і ще раз хочуть перевірити міцність ваших знань про екзотичних мешканців зоопарку.
Кожній дитині вручається конверт з розрізаним (4 – 6 частин) зображенням тварини.
Завдання: скласти з частин цілу картинку і назвати зображену тваринку.
- Підсумок заняття.
- Діти, ви всі великі молодці! Наше заняття добігає кінця. І наостанок я хочу запитати вашу думку про те, для чого:
Жирафу – довга шия?
Верблюдові – горби?
Черепасі – панцир?
Слонові – хобот?
Тигрові – смужки?
Запитання на формування оцінно-контрольних дій.
- Діти, скажіть, чого нового ви навчилися?
- Перед ким вам хотілося похвалитися успіхами?
- Що не вдалося вам на занятті?
- Які нові слова ви запам’ятали?
Діти прощаються з ляльками Калинкою та Барвінком і дякують за цікаве знайомство з екзотичними тваринами нашого Зоопарку.
ВИСНОВОК
Робота з розвитку мовлення не буде ефективною без використання художньої літератури, народного фольклору та його малих жанрів: казки, вірші, загадки, чистомовки. Вони допомагають розвивати пам'ять, виразність мовлення і є матеріалом для закріплення, що викликає інтерес до подальшого навчання. Всі запропоновані завдання у занятті доповнюють одне одного і витікають одне з одного. Це дозволяє постійно повторювати вивчений матеріал і доповнювати його. Малюк занурюється в певний пізнавальний блок і отримує інформацію з нього протягом певного часу в різних формах.
Головна мета заняття – зацікавити дошкільників певними знаннями, ввести їх в коло питань, що вивчаються. Ці знання передбачають не лише розв’язання завдань з розвитку мовлення, а й виконують триєдину функцію – несуть інформацію, викликають емоції, відчуття, зв’язки і спонукають до діяльності.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГА
Київський зоологічний парк — це природоохоронна, науково-дослідна та культурно-освітня установа, що є штучно створеним об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
За свою вікову історію зоопарк пройшов довгий шлях від громадського звіринця до одного з найбільших за територією зоологічних парківЄвропи, займає площу близько 34,22 га (експозиційна площа – 21,85 га).
Вхід прикрашено скульптурами могутніх левів і зубра (скульптор Юрій Рубан, 1968)
Статус зоопарку:
як об'єкт природно-заповідного фонду, зоопарк підкоряється Міністерству охорони навколишнього природного середовища України(статус об'єкту природно-заповідного фонду зоопарк отримав відповідно до Ухвалою Ради Міністрів Української РСР від 22 липня1983 № 311 «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР»)
зоопарк відноситься до комунальної власності територіальної общини м.Київ і, як об'єкт управління майном, підкоряється Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавського органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) — відповідно до ухвалою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 р. за № 584 „Про зміну деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Основні завдання зоопарку:
формування та утримання колекцій тварин;
збереження та відтворення тварин у штучних умовах, в першу чергу тих, що зникають — рідкісних, занесених до Червоної книги України й міжнародних Червоних списків;
вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного та зарубіжного досвіду утримання та розведення тварин у неволі;
формування, збереження та розвиток дендропарку;
проведення науково-дослідних робіт;
проведення навчально-виховної та культурно-освітньої діяльності в галузі екології, охорони природи, этології, зоології, мисливського господарства і тваринництва;
забезпечення різноманітних форм культурного дозвілля відвідувачів, створення належних умов відпочинку населення, зберігаючи сприятливі умови утримання тварин.
Завдання для розвитку мислення за темою «Екзотичні тварини».
- Слон вище бегемота, але нижче жирафа. Хто найнижчий? Хто найвищий? Хто нижче, ніж жираф?
- Що спільного і чим відрізняються тигр і зебра?
- Запитання «на засипку».
- Антилопа біжить швидше бегемота, але повільніше гепарда. Хто швидший, а хто повільніший всіх?
- Левиця чекає на лева. Хто затримується?
- Газель бігла за антилопою, а за газеллю левиця. Хто біжить перший, а хто останній?
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:
- Огнев’юк О.В. Волинець К.І та інші. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. –К.: Київський університет ім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.
- Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Дошкільне виховання. – 1999. - №1. – С.6-18.
- Горощенко В.П. Природа и люди. – М.: Просвещение, 1986. -168 с.
- Козліна О.В. Уроки ручної праці у дитячому садку і початковій школі: конспекти занять: пер. з рос.мови. – Х.:Вид-во «Ранок», - 2007. – 64 с.
- Котова В.А. Рідне місто знати і любити// Дошкільне виховання. – 2006, - №1.
- Крутій К.Л. Створення мовленнєвого середовища. Теоретичні засади і практична реалізація. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. 2001. -164 с.
- Крутій К.Л. Подорож у довкілля. Методичні рекомендації для батьків і педагогів щодо ознайомлення дітей дошкільного віку із довкіллям /К.Л. Крутій, Н.В. Маковецька. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. 2003. – 136 с.
- Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. – К.: Освіта, 1993. – 140 с.
- Макаренко О.В. Бєлікова Т.В. Конспекти комплексних занять із дітьми 4 – 7 років. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 128 с.
- Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: метод. посіб. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002. – 173 с.
- Стадник Г.О. Вивчення пізнавальної активності дітей. //Дошкільне виховання. – 1992. - №9. – С. 12-18.