16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Заняття з розвитку мовлення

Про матеріал
Інтегроване заняття з розвитку мовлення для дітей 5-6 років з використанням елементів ейдетики
Перегляд файлу

ВСТУП

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства перед педагогікою загалом, і дошкільною педагогікою зокрема, поставлені принципово нові цілі, а саме: виховання особистості – кожної окремої конкретної особистості. А це вимагає переосмислення змісту, форм, методів і засобів педагогічної діяльності. З огляду на поставлену мету, мною ведеться робота з питання розумового виховання, а саме розвитку окремих сторін пізнавальних психічних процесів – розвитку мовлення дітей, оскільки на сьогоднішній день на тлі особистісно зорієнтованого навчання ця проблема набуває нових аспектів.

Мова – є найдивовижнішим і найдосконалішим творінням народної культури. Безперешкодне й всебічне вивчення рідної мови потрібно взяти за основу виховання дітей дошкільного віку. Розвиток мовлення сприяє розвиткові особистості загалом, і будь-яка зі сторін її розвитку сприяє розвитку мовлення.

Зв’язне мовлення, акумулюючи успіхи, досягнення дитини в засвоєнні всіх рівнів мовної системи, стає важливою умовою опанування мови – її звукової сторони, лексики та граматики, а також є умовою формування вмінь користуватися мовними засобами художньої виразності. 

Володіти, за можливості, досконало всіма видами і проявами мови, означає володіти наймогутнішим знаряддям розумового розвитку людини, а отже, і культури людства.

«У ранньому дитинстві, - писав Песталоцці, - зовсім не слід резонерствувати з дітьми, а потрібно обмежуватися такими засобами для їх розумового розвитку:

  1. якнайбільше розширювати коло їхніх спостережень;
  2. систематично зміцнювати їхнє уявлення, здобуті під час спостереження;
  3. надавати їм можливість детальніше ознайомитися з мовленням, необхідним для висловлення того, з чим їх ознайомили природа і мистецтво, з допомогою спостережень».

Слово зміцнює уявлення і робить їх міцнішими. Педагоги та батьки мають організувати середовище таким чином, щоб діти могли з нього невимушено і вільно отримувати уявлення, поняття, образи; створити умови, за яких у малюків виникала б потреба говорити, перетворювати те, що вони сприймають, за чим спостерігають, на мовлення.

Від того, скільки уваги дорослі приділяють мовленнєвому спіл

куванню з дитиною, багато в чому залежать успіхи дошкільника щодо опанування мовлення.

Якою б не була форма заняття у дошкільному закладі, основний акцент роботи педагога ставиться на ігрову діяльність – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобові розвитку дітей.

ТЕМА:           ЕКЗОТИЧНІ ТВАРИНИ У РІДНОМУ МІСТІ.

ФОРМА РОБОТИ: Заняття.

МЕТА: дати дітям уявлення про зоопарк і диких тварин далеких країн, які живуть у ньому.

ЗАВДАННЯ: розвивати та удосконалювати загальну та дрібну моторику; розвивати логічне мислення шляхом відгадування загадок; викликати зацікавленість життям диких (екзотичних) тварин.

ПРОГРАМОВИЙ ЗМІСТ: продовжувати знайомити дітей із життям диких тварин; формувати вміння виділяти характерні ознаки тварин, умови життя: де живуть, як пересуваються; вчити виділяти та характеризувати особливості зовнішнього вигляду тварин, робити висновки; розвивати творчість та увагу; виховувати любов до диких тварин.

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ: поповнювати словник іменниками- назвами тварин (жираф, слон, верблюд, зебра, бегемот, крокодил, носоріг, черепаха, лев, тигр, мавпа); іменниками-назвами частин тіла різних тварин (хобот, горб, шия, зуби, хвіст); прикметниками (плямистий, смугастий, небезпечний, страшний, хижий, приємний, пухнастий); активізувати використання антонімічних пар (великий – маленький, довгий – короткий, високий – низький, товстий – тонкий, м’який – твердий); вчити утворювати слова – назви дитинчат тварин (слон – слоненя, жираф – жирафеня тощо); складати опис-розповідь про тварину, яка сподобалася; розвивати артикуляційну моторику (рухливість язика, губ, нижньої щелепи); розвивати відчуття темпу мовлення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: зоопарк, тварини, дикі, екзотичні, доглядати.

ОБЛАДНАННЯ: ляльки Калинка та Барвінок; іграшки – фігурки екзотичних тварин; відеречко з манною крупою (3-5 л), де б помістилися фігурки тварин; зображення будинків: зеленого кольору (для тварин – мешканців наших природних зон) і жовтого (для екзотичних); план-схема опису тварини.

МАТЕРІАЛИ: картинки із зображеннями тварин (цілі і розрізані на 4 – 6 частин) за кількістю дітей; заготовлені малюнки тварин з недомальованими деталями; кольорові олівці.

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: читання казок (оповідань) та віршів про тварин інших широт.

ЧЕРЕПАХА

Жив собі у спекотній Африці Хлопчик. Вирішив він одного разу сходити до моря. Вийшов на беріг, сів на пісочок, на сонечку гріється. Раптом відчуває – під рукою пісок почав ворушитися. Дивиться – поруч з ним з піску з’явилося щось тверде, а потім голова, лапи, хвостик… Це «щось» розплющило очі, пирхнуло… і каже: «Привіт! Ти хто?». Хлопчик відповів: «Я Хлопчик, а ти, певно,  черепаха?». Так почалося їхнє знайомство.

СЛОН

Пригоди нашого Хлопчика не завершилися зустріччю з черепахою. Вони разом позагоряли, викупалися, а потім попрощалися, і Хлопчик пішов гуляти африканським лісом.

Ішов він, ішов, гуляв, гуляв та й натрапив на гору… Гора, як гора, хіба мало гір ми бачили у своєму житті? Та раптом Хлопчик помітив, що стоїть вона на чотирьох підпірках, як на стовпах… «Дивно», - подумав Хлопчик, підвів очі і побачив, що у гори і вершина незвичайна… Побачивши все це, він обійшов гору з усіх боків і так здивувався! Справам у тому, що у гори цієї був хвіст, і він ворушився – такий невеличкий і гарненький.

І це ще не все. Коли Хлопчик пішов далі, він побачив другий хвіст у цієї гори! Цей другий хвіст був великий і довгий… «Мабуть, я перегрівся на сонці», -вирішив Хлопчик і сів під гору відпочити та прийти до тями. Легкий вітерець обдував його з усіх боків. «Ой! А звідки взявся вітерець? Навколо його немає, навіть листя не ворушиться…». Так думав Хлопчик, коли побачив, що у гори є два віяла і ними вона обмахує його з усіх боків. …Хлопчик врешті роздивився вуха і хобот у гори. Так це ж слон!

ЖИРАФ

Одного разу слон довго гуляв Африкою, втомився, і вирішив повернутися під свою пальму – відпочити  у затінку. Приходить і бачить – під його пальмою вже хтось стоїть. У цього когось, як і у слона, був тулуб, але не такий круглий і великий, а менший і витягнутий… були ноги…, але не короткі і товсті, а довгі і стрункі… А ось хвостик був такий самий – маленький і гарний…

Слон наблизився і хотів привітатися, але… він не відразу побачив до кого звертатися – перед ним на землі стояв тулуб, а голова… голова була високо-високо, під верхнім листям пальми. І була голова не така, як у слона. На цій голові не було вух, які б обмахували її, наче віяло, в спеку. Вуха були зовсім маленькими. Та й хобота на цій голові не було… А ще, чого слон ніяк не чекав, на голові були… ріжки… А з’єднувало голову з тулубом щось довге-довге, плямисте… мабуть, шия.  

Слон так здивувався, що навіть забув, що хотів сказати, й так і стояв, широко розплющивши очі, дивлячись на цього когось.  А цей хтось уважно дивився на слона… понюхав повітря… посміхнувся і привітався: «Добридень, мене звати… Жираф. Можна я трохи постою у затінку вашої пальми, а то сьогодні у Африці спекотно…».

КРОКОДИЛ

Одного разу на березі річки Хлопчик почув якісь дивні звуки. Він прислухався. За кущем хтось гірко плакав. Хлопчик подумав, що слід знайти і заспокоїти ображене створіння та почав продиратися крізь чагарник. Він хотів обійняти це створіння, погладити по голові, аж тут він побачив його спину… Спина була великою і колючою! Тоді Хлопчик вирішив подивитися створінню в очі і сказати що-небуть ласкаве. Він побачив голову з величезною і жахливою пащею, повною гострих зубів… З очей цього створіння текли сльози. Вони стікали на живіт, а з живота – на землю, і з них уже утворилася калюжа, але витерти їх створіння не могло, лапки в нього були ось такі короткі… й тільки кінчиком довгого хвоста… воно іноді витирало ніс.

«Що трапилося, чому ти плачеш?» - спитав Хлопчик. «Усі мене бояться, зі мною ніхто не хоче дружити, тому що я… тому що я… крокоди-и-и-ил… А я добрий, я гарний, я тепер навіть вегетаріанцем став – їм тільки квіти і траву-у-у-у». Крокодил заплакав ще сильніше. «Не плач, - сказав Хлопчик, - ти дуже милий і симпатичний. Якщо захочеш, я буду з тобою дружити». Крокодил заспокоївся і заусміхався…

БЕГЕМОТ

Ішов якось Хлопчик лісом і натрапив на дивне озеро. Воно було великим… А дощі вже пройшли вже досить давно… То як же збереглося тут стільки води? «Якась є тут таємниця», - подумав Хлопчик, і побачив величезний камінь посеред озера. На ньому бігали і сиділи різні птахи… Аж раптом камінь почав ворушитися і повільно наближатися до берега… З’явилися два величезні ока і великий заокруглений, як у черевика, ніс… Пташки, ніби не помічаючи змін, продовжували сидіти на спині цього створіння. «Отже, цей мешканець Африки добрий» - подумав Хлопчик і привітно підняв руку у вітальному жесті. «Я так не можу! – сказало створіння, - бо маю короткі ніжки…», - і посміхнулося, широко відкривши величезний рот. «До зустрічі! – густим басом проказав на прощання новий приятель Хлопчика, - я – бегемот!». Коли бегемот зник у гущавині, Хлопчик перевів погляд на озеро… «А де ж воно поділося?» - здивувався Хлопчик. На його місті була невелика калюжа.

ВІРШІ ТА СКОРОМОВКИ

Їде Зоя в зоопарк,

Ось її зупинка.

Вийшла Зоя із таксі,

Засміялась дзвінко,

-Зебра, заєць, зубр, змія –

Тут усіх побачу я.

 

Заєць зяблика зустрів:

-Зебру зжер! Зміюку з’їв!

Зяблик зойкнув:

-Значить, заєць –

Задавака і зухвалець!   (Ю. Кругляк).

 

Бачиш, Ромцю,

Люта рись,

Р-р-р!

М'ясо з’їла.

Кістку – гризь!

Р-р-р!.

Ромцю, Ромцю,

Стережись –

Ти за грати не берись! (В. Гринько).

 

Слон крокує по дорозі

Та чому ж не взув він ніг?

На свої великі ноги

Він чобіт знайти не зміг. (А. Кондратьєв).

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

  1. Комунікативна діяльність. Сюрпризний момент.
  • Доброго ранку, діти! Як себе почуваєте? Який у вас настрій?
  • У мене також гарний настрій і я готова до заняття, а ви?
  • Діти, мені здається, що когось не вистачає на нашому занятті? (П.В. - не прийшли Калинка і Барвінок).
  • Молодці, спостережливі! А ось і вони, нарешті. Доброго ранку! (Діти вітаються з ляльками).
  • А чому це ви, ляльки, запізнилися на наше заняття?

(Педагог говорить від імені ляльок)

  • Ми вчора ходили до зоопарку і нам дуже сподобалися екзотичні тварини, що там живуть. Сьогодні вранці ми хотіли намалювати їх і показати вам, але дуже поспішали і не закінчили роботи, то ж будемо просити вас домалювати наші малюнки.
  • Допоможемо Калинці та Барвінку, діти? (П.В. – Так).

Педагог надає можливість дітям, котрі раніше відвідували зоопарк, поділитися своїми враженнями, коригуючи їхні відповіді за допомогою навідних запитань.

  • А ще наші друзі-ляльки принесли на заняття відеречко з манною крупою, в якій заховані фігурки побачених ними тваринок. Ця крупа дуже схожа на африканський пісок. Як ви гадаєте, діти, що ляльки хотіли цим сказати? (П.В. – екзотичні тварини мешкають в Африці, де піщані пустелі та савани).
  • А вам цікаво, яких тварин бачили ляльки? (П.В. – Так).

 

  1. Пізнавальна та дослідницька діяльність. Надбання інформації.
    1.        Пальчикова гра «Рибки».

П’ять рибок маленьких

Пірнали у воду.

(хвилеподібні рухи долонями у повітрі)

На березі жовтім

Колода лежала.

(руки притиснуті одна до одної, перевертаємо їх з боку на бік)

Одна з них сказала:

-Я хочу грати!

(хвилеподібні «пірнаючі» рухи долонями)

А інша сказала:

-Глибоко пірнати!

(заперечний рух долонями)

А третя сказала:

-Як хочеться спати!

(долоні повертаються на тильну сторону однієї з рук – рибка спить)

Четверта чомусь

Почала замерзати…

(тремтіння долонями)

-Ой, тут крокодил, -

Попередила п’ята, -

(зап’ястя з’єднані, долоні розкриваються і з’єднуються – «рот»)

Скоріше пливіть,

Бо нас може впіймати!

(хвилеподібні рухи зімкнутими долонями)

  1.        Діти шукають у «піску» тваринок. Відгадування загадок про них.

Дуже товсті ноги маю,

Ледве їх переставляю.

Став високий я на зріст,

Замість носа в мене хвіст (П.В. – Слон).

(Виставляється іграшка на окремий столик).

 

Така велика, довгошия,

І вища за найвищу шафу,

Така розумна і красива

У зоопарку є … (П.В. – Жирафа).

(Іграшка приєднується до попередньої).

 

Пазуристий він, гривастий,

Як збирається напасти,

Рявкне – Ох, і лютий рев,

Відгадали? Так, це … (П.В. – Лев).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

На дереві грається,

Вгору піднімається,

На хвості гойдається,

І зветься це малятко

Веселе … (П.В. – Мавпенятко).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

Він такий смугастий,

Він такий кликастий,

Як роззявить пащу: Г-р-р!

Називають звіра … (П.В. – Тигр).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

Куди повзе, за собою хату везе (П.В. – Черепаха).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

Скаче конячка по стежині

У смугастій одежині (П.В. – Зебра).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

Вік свій ходить з горбами,

Та ще сідають на нього з мішками (П.В. – Верблюд).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

Величезний цей хижак

На людей наводить жах,

Проживає в річці Ніл,

Небезпечний … (П.В. – Крокодил).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

Не олень він, і не бик,

В краю теплім жити звик,

Є на носі в нього ріг,

Хто це, друзі? … (П.В.  – Носоріг).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

І товстий, і вайлуватий,

У воді він любить спати (П.В. – Бегемот).

(Іграшка приєднується до попередніх).

 

  1.        Робота з віршем.
  • Всі тваринки, з якими ми щойно познайомилися – мешканцями зоопарку – і ті, яких вже знаємо, мають діточок. Про їхнє спілкування між собою говориться у вірші М. Сингаївського «Про що говорять звірі».

Ворон каже воронятку:

-Мій біленький!

Слон говорить слоненятку:

-Мій маленький!

Заєць каже зайченяті:

-Мій хвостатий!

Гуска шепче гусеняті:

-Мій крилатий!

Лев говорить левенятку:

-Мій ласкавий!

Лис говорить лисенятку:

-Мій лукавий!

 

  1.        Дидактична гра «Батьки і дитинчата».

У ведмедів - … (ведмежата); У слонів - … (слоненята);

У лисиць - … (лисенята); У левів - … (левенята);

У вовків - … (вовченята); У тигрів - … (тигренята);

У білок - … (білчата); У жирафів - … (жирафенята);

У крокодилів - … (крокодиленята); У бегемотів - … (бегемотенята);

У носорогів - … (носоріженята).

 

  1.        Фізкультхвилинка «Зоопарк».

По зоопарку ми гуляєм,

(ходьба на місці)

І ведмедя там стрічаєм,

(розгойдування тулуба)

Цей ведмедик клишоногий,

Підніма по черзі ноги.

(переступання з ноги на ногу).

Попереду із кущів дивиться лисичка,

(діти вдивляються вдалину, тримаючи долоню над бровами)

Ми лисичку обхитрим,

На носочках пробіжим.

(біг на місці на носках)

Ось закінчилася гра –

Нам займатися пора.

(повернення на місця).

 

  1.        Дидактична гра «Свої та чужі».
  • Отже, наші ляльки Калинка та Барвінок у зоопарку бачили не тільки екзотичних тварин з далеких теплих країн, а й тих, які живуть у наших лісах та степах. І зараз ми з’ясуємо як добре ви запам’ятали де живуть такі тварини: лев, тигр, черепаха, слон, жираф, бегемот, крокодил, мавпа?

Дітям роздаються картки із зображенням тварин – мешканців зоопарку. Всі виходять на килимок. Педагог кладе зображення двох будиночків (зелений і жовтий). Повідомляється, що тепер всі діти – мешканці зоопарку. Доки гратиме музика, діти мають танцювати на килимку, а як музика стихне – бігти до «свого» будиночка.   Гру можна повторити, обмінявшись картинками. Після кожної гри проводиться аналіз вибору будиночка.

  1. Перетворювальна діяльність.
    1.        Гра «Ці загадкові тварини».
  • Зараз, діти, кожен з вам зможе стати журналістом і вестиме репортаж з території Зоопарку «Ці загадкові тварини».

Педагог вішає на дошку план-схему опису тварини і дає завдання: подумати, яку тварину кожна дитина буде описувати. Правило: не повторювати вибір попереднього товариша. Після того, як дитина опише тварину, показати її, взявши зі столу.

  1.        Вправа «Розкажемо про зниклу тварину».
  • Тварини в зоопарку живуть в клітках та вольєрах, про них піклуються працівники зоопарку: доглядають, лікують та годують, прибирають житло.

Педагог запрошує всіх дітей підійти до столу, на якому виставлені знайдені у відрі, що принесли ляльки Калинка та Барвінок, фігурки тварин.

  • Уявіть, що це і є наш зоопарк. Але в ньому почали відбуватися незвичайні події. Зникли чарівним чином деякі тваринки. Якщо ви правильно називатимете тих, хто зник, вони повернуться. (Під час розповіді діти використовують пари слів – антонімів).

Наприклад: ця тварина не велика, а маленька…

Ця тварина не хижа, а травоїдна…

Ця тварина не швидка, а повільна…

У цієї тварини не довга шия, а коротка… тощо.

 

  1.        Гра «Домалюй».

Калинка та Барвінок хочуть роздати вам початі ними малюнки екзотичних тварин. Ваше завдання домалювати розпочату ляльками роботу.

 

  1. Оцінно-контрольна діяльність.
    1.        Вправа «Майстри перевтілення».

На дошку вивішуються зображення екзотичних тварин – мешканців зоопарку.

1 Варіант. Нехай кожна дитина обере тварину, яку вона хотіла б показати та відобразити її характерні рухи, або зімітувати звуки, властиві цій тварині. Інші діти мають здогадатися, яку тваринку зобразив товариш.

2 Варіант. Обирається дитина – ведучий. Ведучий ходить по кімнаті, а всі діти – ланцюжком рухаються за ним. Ведучий різко повертається і називає якусь екзотичну тварину. Наприклад: «Лев». Кожен з дітей зупиняється у позі, яка, на його думку, нагадує лева.

  1.        Дидактична гра «Склади картинку».
  • Калинка і Барвінок хвалять вас за роботу протягом заняття і ще раз хочуть перевірити міцність ваших знань про екзотичних мешканців зоопарку.

Кожній дитині вручається конверт з розрізаним (4 – 6 частин) зображенням тварини.

Завдання: скласти з частин цілу картинку і назвати зображену тваринку.

  1.        Підсумок заняття.
  • Діти, ви всі великі молодці! Наше заняття добігає кінця. І наостанок я хочу запитати вашу думку про те, для чого:

Жирафу – довга шия?

Верблюдові – горби?

Черепасі – панцир?

Слонові – хобот?

Тигрові – смужки?

Запитання на формування оцінно-контрольних дій.

  • Діти, скажіть, чого нового ви навчилися?
  • Перед ким вам хотілося похвалитися успіхами?
  • Що не вдалося вам на занятті?
  • Які нові слова ви запам’ятали?

Діти прощаються з ляльками Калинкою та Барвінком і дякують за цікаве знайомство з екзотичними тваринами нашого Зоопарку.

ВИСНОВОК

Робота з розвитку мовлення не буде ефективною без використання художньої літератури, народного фольклору та його малих жанрів: казки, вірші, загадки, чистомовки. Вони допомагають розвивати пам'ять, виразність мовлення і є матеріалом для закріплення, що викликає інтерес до подальшого навчання. Всі запропоновані завдання у занятті доповнюють одне одного і витікають одне з одного. Це дозволяє постійно повторювати вивчений матеріал і доповнювати його. Малюк занурюється в певний пізнавальний блок і отримує інформацію з нього протягом певного часу в різних формах.

Головна мета заняття – зацікавити дошкільників певними знаннями, ввести їх в коло питань, що вивчаються. Ці знання передбачають не лише розв’язання завдань з розвитку мовлення, а й виконують триєдину функцію – несуть інформацію, викликають емоції, відчуття, зв’язки і спонукають до діяльності.   

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГА

Київський зоологічний парк — це природоохоронна, науково-дослідна та культурно-освітня установа, що є штучно створеним об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

За свою вікову історію зоопарк пройшов довгий шлях від громадського звіринця до одного з найбільших за територією зоологічних парківЄвропи, займає площу близько 34,22 га (експозиційна площа – 21,85 га).

Вхід прикрашено скульптурами могутніх левів і зубра (скульптор Юрій Рубан, 1968)

Статус зоопарку:

як об'єкт природно-заповідного фонду, зоопарк підкоряється Міністерству охорони навколишнього природного середовища України(статус об'єкту природно-заповідного фонду зоопарк отримав відповідно до Ухвалою Ради Міністрів Української РСР від 22 липня1983 № 311 «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР»)

зоопарк відноситься до комунальної власності територіальної общини м.Київ і, як об'єкт управління майном, підкоряється Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавського органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) — відповідно до ухвалою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 р. за № 584 „Про зміну деяких рішень Уряду України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Основні завдання зоопарку:

формування та утримання колекцій тварин;

збереження та відтворення тварин у штучних умовах, в першу чергу тих, що зникають — рідкісних, занесених до Червоної книги України й міжнародних Червоних списків;

вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного та зарубіжного досвіду утримання та розведення тварин у неволі;

формування, збереження та розвиток дендропарку;

проведення науково-дослідних робіт;

проведення навчально-виховної та культурно-освітньої діяльності в галузі екології, охорони природи, этології, зоології, мисливського господарства і тваринництва;

забезпечення різноманітних форм культурного дозвілля відвідувачів, створення належних умов відпочинку населення, зберігаючи сприятливі умови утримання тварин.

Завдання для розвитку мислення за темою «Екзотичні тварини».

  1. Слон вище бегемота, але нижче жирафа. Хто найнижчий? Хто найвищий? Хто нижче, ніж жираф?
  2. Що спільного і чим відрізняються тигр і зебра?
  3. Запитання «на засипку».
  • Антилопа біжить швидше бегемота, але повільніше гепарда. Хто швидший,  а хто повільніший всіх?
  • Левиця чекає на лева. Хто затримується?
  • Газель бігла за антилопою, а за газеллю левиця. Хто біжить перший, а хто останній?

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

  1. Огнев’юк О.В. Волинець К.І та інші. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. –К.: Київський університет ім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.
  2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: Дошкільне виховання. – 1999. - №1. – С.6-18.
  3. Горощенко В.П. Природа и люди. – М.: Просвещение, 1986. -168 с.
  4. Козліна О.В. Уроки ручної праці у дитячому садку і початковій школі: конспекти занять: пер. з рос.мови. – Х.:Вид-во «Ранок», - 2007. – 64 с.
  5. Котова В.А. Рідне місто знати і любити// Дошкільне виховання. – 2006, - №1.
  6. Крутій К.Л. Створення мовленнєвого середовища. Теоретичні засади і практична реалізація. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. 2001. -164 с.
  7. Крутій К.Л. Подорож у довкілля. Методичні рекомендації для батьків і педагогів щодо ознайомлення дітей дошкільного віку із довкіллям /К.Л. Крутій, Н.В. Маковецька. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. 2003. – 136 с.
  8. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. – К.: Освіта, 1993. – 140 с.
  9. Макаренко О.В. Бєлікова Т.В. Конспекти комплексних занять із дітьми 4 – 7 років. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 128 с.
  10. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: метод. посіб. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002. – 173 с.
  11. Стадник Г.О. Вивчення пізнавальної активності дітей. //Дошкільне виховання. – 1992. - №9. – С. 12-18.

 

 

 

docx
Додано
23 липня
Переглядів
83
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку