Заняття з елементами тренінгу «Безпека в інтернеті»
Мета: ознайомити дітей з правилами спілкування в Інтернеті, з небезпеками, з якими можуть зустрітися діти, працюючи в Інтернеті. Визначити правила безпечного використання Інтернету.
Розвивати вміння спілкуватись в соціальних мережах та чатах, виховувати культуру спілкування.
Хід тренінгу.
Що таке Інтернет? Відповіді дітей.
А що таке соціальні мережі? Відповіді дітей.
Через 2 роки, за прогнозами аналітиків, мережею користуватиметься кожен третій житель планети.
Як раніше люди обходилися без Інтернету та соціальних мереж?
У давні часи, щоб отримати якусь інформацію, люди використовували поштові листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала від місяця до півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд. У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами. Сьогодні Інтернетом користується мільйони людей.
Гра «Інтернет - дерево»
На ватмані малюється дерево. Учасникам тренінгу пропонується придумати собі «нікнейм» та написати його на отриманих стікерах, після чого кожен з учасників виходить і наклеює свій стікер з «нікнеймом» на дерево та розповідає про себе: своє реальне ім’я, рід заняття, хобі, та чому він придумав такий «нікнейм». Ці «нікнейми» можна використовувати під час спілкування на тренінгу.
Після виконання вправи порівняти отримане дерево з мережею інтернет: так само як багато гілочок на дереві, так багато і користувачів у мережі інтернет.
Дуже часто люди в інтернеті хочуть лише поспілкуватися, проте іноді люди онлайн є не такими, якими вони себе представляють. Навіть якщо ви спілкуєтесь онлайн вже дуже довгий час, варто пам’ятати, що в інтернеті дуже легко брехати і трапляються випадки, коли люди спілкуються з нами лише для того, щоб заслужити нашу довіру та вивідати певну приватну інформацію.
Питання до учнів:
Як ви вважаєте, що входить до цієї приватної інформації, якою не варто ділитися під час спілкування в інтернеті?
Після того, як учні поділились думками, вчитель резюмує, що приватною інформацією, яка може зацікавити незнайомців є:
! адреса місця проживання;
! інформація про вашу родину;
! номер телефону;
! номер школи, та адреси гуртків;
! логін та пароль сторінки;
! дані кредитних карток;
! особисті фотографії ( в тому числі інтимні).
Давайте розробимо свої правила безпечного користування Інтернетом, які починатимуться зі слова «Я».
Шість правил розумного користувача Інтернету:
Я буду поводитись в Інтернеті чемно і не ображати інших.
Я буду залишати негарні веб-сайти.
Я буду зберігати свій пароль в таємниці.
Я буду розповідати своїм батькам про проблеми й користуватися їхньою підтримкою.
Я буду шукати цікаві веб-сайти й ділитися посиланнями зі своїми друзями.
Я знаю, що можна бути легко обманутим і не буду повідомляти реальні імена, адреси й номери телефонів.
Опитування «Я та соціальні мережі»
Дітям пропонується письмово відповісти на кілька запитань. Відповіді є повністю конфіденційними, учні не мають їх нікому показувати. Головне завдання такого міні-тестування – стимулювати роздуми дітей щодо того, наскільки їм загрожує інтернет-залежність.
Запитання до учнів:
Ключ. Якщо дитина відповіла «так» хоча б на три запитання – їй варто замислитися, адже залежність уже поряд.
Головна небезпека соціальних мереж для підлітків полягає в тому, що віртуальне спілкування стає переважаючим в їхньому житті. Адже в соціальній мережі все просто - надрукував повідомлення, відправив його, отримав відповідь. Поступово підліток відвикає від людського спілкування. Непомітно для самого себе, а часто і для батьків, він втрачає навички реального контакту і стає залежним від мережі.
Термін «комп'ютерна залежність» визначає патологічна пристрасть людини до роботи або проведення часу за комп'ютером. Вперше про комп'ютерну залежність заговорили на початку 80-х років американські вчені. У наш час термін «комп'ютерна залежність» все ще не визнаний багатьма вченими, які займаються проблемами психічних розладів, проте сам феномен формування патологічного зв'язку між людиною і комп'ютером став очевидний і набуває все більший розмах.
Перегляд відеоролика «Смартфонозалежність»
У відео демонструються різноманітні життєві ситуації, в яких учасники мали б жваво спілкуватися чи допомагати один одному. Насправді ж, ніхто нічого не помічає навкруги, втупившись у власний смартфон, а пріоритети кожного жахають своєю примітивністю – зробити вдале селфі та отримати більше лайків.
Через стрімкий ритм сучасного життя більшість родин збирається разом, у кращому випадку, тільки ввечері. Це той час, коли можна поспілкуватися і просто побути разом. Однак це не завжди вдається, якщо кожен перебуває на «своїй хвилі».
Сучасні смартфони, які мають добре розвинений функціонал, усе частіше забирають усю увагу людей, які втрачають пильність і контроль над тим, що відбувається навколо. Це, у свою чергу, може становить загрозу життю власників ґаджетів, а також життю та здоров'ю оточуючих.
Ґаджетозалежність. Ви також це помічаєте? Усе частіше бачимо молодь, підлітків і дітей, які замість звичайного спілкування та жвавих ігор обирають віртуальну реальність ґаджета. Звісно, можна сказати, що інакше і не може бути у світі сучасних технологій. Однак, якими можуть бути наслідки?
Вправа «Ситуації»
А тепер давайте з вами розберем декілька життєвих ситуацій, що можуть трапитись з вами в інтернеті, та з’ясуємо що ж треба робити в таких ситуаціях.
Уважно прочитайте листи. Яку відповідь ви дасте на них? Обґрунтуйте.
Лист 1. Привіт! Мене звати Сашко. Мені 17 років. Я живу в Києві. Шукаю друзів по переписці. Я полюбляю комп’ютерні ігри, читати книги, дивитися телевізор. Я мрію подорожувати. Хочу побувати в Лондоні ....
Лист 2. Привіт! Мене звати С. Я хочу з тобою познайомитися. Мені 30 років. Я живу в Сполучених Штатах Америки. Я маю власну фірму. У мене свій двох поверховий будинок. Я збираюся відвідатиУкраїну. Може ми зустрінемося? Пришли мені свою фотокартку та домашню адресу
Лист 3.
Всім!!!
Наша організація займається збиранням коштів для потерпілих відповені в N. Ми купуємо їжу, теплі речі для тих, хто втратив домівки. Не будьте байдужими до чужого горя! Хто скільки може. Наш рахунок № 123456789.
Вдячні діти Вас ніколи не забудуть.
Дякуємо.
(Діти відповідають на листи, обґрунтовуючи)
Гра«like/dislike».
Діти запрошуються на завершення зіграти в гру.
Правила такі: вчитель називає твердження, а діти (кожен у класі) мають показати like (за допомогою рук зобразити сердечко і пояснити, що це такий же лайк, який ми ставимо під фотографіями в соціальних мережах), якщо погоджуються з озвученим твердженням, або dislike (великий палець вниз), якщо не погоджуються.
Не слід виправляти дітей під час гри, якщо вони надають неправильні відповіді. Натомість по завершенню гри потрібно оговорити всі правильні відповіді. Якщо на певне питання діти масоводали неправильну відповідь – слід проговорити з ними основні моменті детальніше ще раз.
Твердження до вправи:
Чи можна використовувати інтернет для спілкування? – (like)
Чи можна писати друзям про те, як твої справи – (like)
Чи можна зазначати на своїй сторінці, де ти живеш – (dislike)
Чи можна писати комусь у приватні повідомлення, де ти живеш – (dislike)
Перед тим, як надсилати комусь певне повідомлення (в тому числі фото) – потрібно уявити, що воно розміщене на великому білборді біля школи - (like)
Чи правда, що додавати в друзі спілкуватися онлайн можна лише з тими, кого знаєш офлайн? (like)
Чи правда, що краще мати “закритий” акаунт? (like)
Чи можна спілкуватись з незнайомцями в інтернеті? (dislike)
Заняття завершується, учасники аплодують одне одному.