Заняття з вокально-хорового напряму для вихованців основного рівня навчання на тему "Вокальний звук та засоби його творення".

Паненко Г.Л., керівник

зразкового вокально-хорового

колективу «Мозаіка»

Сумського Палацу дітей та юнацтва

 

Вокальний звук та засоби його творення

Мета заняття:

•                 продовжити роботу над якістю вокального звука: дзвінкістю, польотністю, тембральною забарвленістю, активністю; закріпити основи забезпечення вокального звуку: постава корпусу, вокальне дихання;
•                 розвивати уміння застосовувати набуті знання та навички під час виконання пісень;
•                 виховувати творче ставлення до співу.

Тип заняття: комбіноване.

Поняття: резонансовий пункт.

Обладнання: збірники пісень, нотний матеріал, аудіоапаратура, фонограми пісень, музичний інструмент.

 

Хід заняття

Діти заходять до музичного кабінету і співають вітання.

Добрий день, добрий день, добрий день!

Педагог. Вітаємо всіх! Тема сьогоднішнього заняття «Вокальний звук та засоби його творення». Ми продовжимо закріпляти знання та навички основ забезпечення якісного вокального звука.

І. Теоретична частина із засвоєння постави корпусу та вокального дихання

Педагог. Скажіть, що відрізняє професійних співаків від звичайних любителів співати?

 Відповіді вихованців:

Професійні співаки займаються вокалом постійно, весь час удосконалюють свою майстерність, а любителі роблять це інколи, коли є настрій, привід, коли цього бажає душа і не піклуються про звучання свого голосу.

Педагог. Тобто, професійний спів відрізняється якістю звучання, якістю вокального звука. Отже, давайте згадаємо, що необхідно для формування вокального звука.

Відповіді вихованців:

По-перше, необхідно налаштуватись. У вокалістів це має назву – співацька постава і вона складається з двох обов’язкових  умов:

• постанови корпусу – грудна клітина розгорнута, плечі та руки вільні, ноги злегка напружені так, щоб під час співу коліна не підгиналися;
• та погляду – дивитися треба у найдальшу точку на рівні очей або трохи вище, погляд повинен бути активним, усміхненим або вдумливим, зосередженим відповідно до характеру та змісту пісні.

По-друге, опанувати якісний вокальний звук неможливо без володіння співацьким диханням. Співацьке дихання відрізняється від звичайного і поділяється на 2 етапи:

• співацький вдих;
• співацький видих.

Співацький вдих робимо одночасно носом і ротом, розширюючи нижні ребра. Плечі в цей час вільні, не піднімаються і не напружуються.

Співацький видих: підтягуємо «в себе» нижні м’язи преса, не опускаючи грудну клітину. Одночасно видихаємо повітря губами, витягуючи їх уперед.

Педагог. У процесі співу повітря має виходити плавно, рівно, спокійно, а головне – з максимальним використанням усієї його енергії. Звук під час співу має домінувати над диханням, іти ніби попереду нього, бо це забезпечує голосу свободу, дзвінкість, темброве забарвлення, рівне й якісне звучання по всьому діапазону, заощаджує повітря.

Спрямування повітря і точності опори на співацьку позицію звука називається резонансовим пунктом – гармонічна м’язова співдружність між диханням і звуком, між черевним пресом і співацькою позицією звуку – опора дихання і звука.

II. Вокальні вправи

Педагог. Переходимо до вокальних вправ.

Вправа 1. На поставу корпусу. 

Дихання береться, не підтягуючи м’язів преса, видих – підтягуючи прес. Повторюємо 3-5 разів.

Вправа 2.

Дихання береться, не підтягуючи м’язів преса. Витягуючи губи «трубочкою» зі звуком «у», плавно робимо видих, підтягуючи м’язи преса «в себе». Повторюємо 3-5 разів.

Вправа 3 виконується із закритим ротом  по півтонах.

Вправа 4. На рухливість преса та відчуття резонансового пункту.

Звуки виконуються staccato по мажорних тризвуках з гори вниз «Мі-я-а». На кожний окремий звук – поштовх преса з обов’язковим миттєвим розслабленням. Контроль за активним дикційним виконанням голосних, активним видихом. Розкриття нижньої щелепи на голосну «а».

Вправа 5.

Вправа виконується на legato по розгорнутому мажорному тризвуку знизу в гору  «Ра-дість мо-ʼя-а-а-а». На верхню ноту вимагається найбільше розкриття рота, напруження преса. На найвищих нотах верхнього діапазону – максимальне розкриття гортані, подібне розкриттю під час позіхання.

Вправа 6. На відпрацювання тривалого, рівномірного видиху та співу двох-голосно. Спів звукоряду каноном.

Вправа 7. Сольфеджування та спів каноном «Сіяв мужик просо». (Додаток  А.)

Вправа 7. Спів каноном «Жук-жученко». (Додаток  Б.)

III. Робота над творами

• Вивчення нового вокального твору

1. Бесіда.

Педагог. Сьогодні ми познайомимось із сучасним твором, з піснею «Кольорова планета», яку написала Анжела Побужанська.  Звучить пісня у виконанні педагога.

Педагог. Яка тема пісні? Про що в ній співається?

Очікувані відповіді вихованців: Про красу нашої планети Земля, про любов до неї та необхідність зберегти її для наступних поколінь.

2. Аналіз. У спілкуванні з’ясовується характер пісні: енергійний, радісний, піднесений; характер звуку: легкий, світлий; музична форма: двохчастна.

Під час виконання треба приділити увагу першому звуку: активна дикція, артикуляція; ліричні образи куплету вимагають виконання на legato, звертається увага на фразування (динамічне закруглення фраз). Секвенція у приспіві, стрибки на інтервал малу септиму вимагають тривалого рівномірного видиху з активним розкриттям рота, з широкою артикуляцією.

Твір відпрацьовується по фразах, окремих мотивах з кожною партією окремо.

Під час роботи педагог акцентує увагу дітей на виконання всіх правил розспівування. Вокальні навички переносяться на музичну фразу твору, що вивчається.

Кольорова планета

Додаток  В.

Музика і слова Анжели Побужанської

 

1. Голубе  безхмарне небо,        2.  Крила лебедів – вітрила

Жовте сонце на світанку.             Чистоти високих мрій,

Хвилі моря бірюзові,              Пишність пави, лева силу,

Біла піна, мов сметанка.             Мудрість всіх строкатих змій,

Зелень парків, цвіт садів,            Граціозність від косуль,

Квітів кольори яскраві,     Величавість від оленя

Це земля моя, мій дім             Збережу землі красу,

В ніжній райдужній оправі.            Щоб співали покоління.

 

Приспів:                       

Кольорова планета моя,

Кольорова планета земля,

Кольорова планета дитя.

Кольорова.

В руки я її візьму –                        / Двічі

Збережу, збережу, збережу.    /

• Робота над піснею В.Тилика на сл.П.Воронька «Облітав журавель»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

 

Ми спитали в журавля:

-Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

Краще рідної немає.

Під час виконання твору звертається увага на дикцію і розподіл дихання по фразах. Проспівати твір вокалізом на «лі», «льо», досягаючи звучання legato, рівного, однорідного звука. Окремо відпрацьовується звучання верхніх нот. Досягається широка артикуляція, змішане звучання голосних «є-а», «о-а», «і-а». Активна робота дихання м’язів преса. Звук активний, але без форсування.

IV. Підсумок

Педагог. Щоб навчитись якісно, професійно співати, необхідно оволодіти багатьма навичками і технічними прийомами звукоутворення та співацького дихання – найважливішими компонентами співацького мистецтва.

V. Домашнє завдання

Вивчення тексту пісні «Кольорова планета».

 

 

Додаток А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Кольорова планета

 

2. Крила лебедів – вітрила чистоти високих мрій.

Пишність пави, лева силу, мудрість всіх строкатих змій.

Граціозність від косуль, величавість від оленя

Збережу землі красу, щоб співали покоління.

Приспів.