Запровадження педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток соціальної компетентності молодших школярів

Паламар О. Г. «Запровадження педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток соціальної компетентності молодших школярів».

• погіршення показників здоров'я учнів • збереження акценту на знаннєву орієнтацію освіти; • слабка практикооріентована спрямованість освітніх програм; • недостатнє використання форм роботи, спрямованих на соціалізацію особистості учня; Виникла гостра необхідність модернізації освіти для досягнення нового рівня його якості, що задовольняє потреби особистості, суспільства, держави. Все більшої актуальності набувають такі проблеми:

  «Школа - в широкому сенсі цього слова - повинна стати найважливішим фактором гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих установок особистості. Суспільству, що розвивається, потрібні сучасно освічені, моральні, заповзятливі люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіють розвиненим почуттям відповідальності за долю країни ».

      Модель особистості учня

  За словником Ожегова С.І., «Компетентна - знаюча, обізнана, авторитетна в будь – якій області людина.

Формування життєвої компетентності учня через:             •шкільні предмети;             • інтеграцію предметів;             • педагогічна творчість;             • інноваційну діяльність педагога;             • впровадження сучасних педагогічних технологій;             • розвиваючих методів навчання;             • інтерактивних технологій сучасної освіти.

Розвиток людини у взаємодії і під впливом навколишнього середовища в найзагальнішому вигляді можна визначити, як процес і результат його соціалізації, тобто засвоєння і відтворення культурних цінностей і соціальних норм, а також саморозвитку і самореалізації в тому суспільстві, в якому він живе. (А. В. Мудрик).

 Цій проблемі приділяється увага протягом усіх років навчання в початковій школі, але особливу увагу - адаптації в 1 і 5 класах. Спільно з педагогом-психологом вчителями початкових класів проводяться обстеження учнів з метою надання подальшої допомоги тим хлопцям, які відчувають проблеми, з низьким рівнем адаптації. І, звичайно, така систематична робота має позитивні результати.

Пріоритетом початкової загальної освіти стає формування пізнавальної, мовної, організаційної діяльності і прийомів роботи з інформацією незалежно від конкретного змісту того чи іншого навчального предмета. Це стає можливим тільки в умовах запобігання межпредметної роз'єднаності. На перший план при навчанні виходять не функціональні компетенції, а виховання таких особистих здібностей учня, які згодом дозволяють йому зайняти активну позицію в життєвих обставинах і самому визначити освітню траєкторію, кар'єрний ріст, розуміння інших людей і співпрацю.

В рамках педагогічного фактора фізіологи виділяють 2 причини, що найбільш впливають на погіршення здоров'я учнів: надлишок інформації традиційні педагогічні умови організації навчального процесу.

Головний принцип побудови освітнього процесу:«Навчаю всіх і всього»

ретельно відбирати навчальний матеріал, чітко знати, які теми в Державному освітньому стандарті обов'язкові для засвоєння учнями, а які даються для ознайомлення, максимальну кількість інформації опрацьовувати на уроках, а додому задавати менше матеріалу. На засіданнях ШМО неодноразово обговорювалося питання здоровязбереження, на цю ж тему було проведено педраду. Щоб зменшити перевантаження учнів, вчитель повинен:

Педагогічна підтримка як нова освітня технологія виступає гуманним методом виховання і самовиховання особистості в сучасних умовах;   затребуваність соціумом. Особливу роль тут відіграє організація виховного процесу; на організацію спільної корисної діяльності спрямована педагогіка загальної турботи; портфоліо учня або класу. Найбільш значущими в сучасному світі і вживаними в нашій школі формами взаємодії вчителя і учня є:

Таким чином, соціалізація молодших школярів допомагає сприятливій адаптації, щодо швидкого встановлення контактів, оптимістичному сприйняттю людей, знімає соціальну тривожність, підвищує статус дитини в суспільстві, забезпечує більш високі результати в будь-якому виді діяльності.

Майбутнє набагато ближче до нас, ніж прийнято думати. Воно поруч: сміється, задає каверзні питання, змушує радіти, шукати відповіді, переживати, дивуватися ... Це майбутнє - наші діти.