Зарубіжний досвід організації профільного навчання. Порівняльний аналіз системи профільного навчання України і Фінляндії

Ознака для порівняння

Фінляндія

Україна

Організація профільного навчання

Запроваджується у :

школах верхнього ступеня, гімназіях, ліцеях та професійно-технічних училищах

Запроваджується у :

1.Профільних класах звичайних загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів;

2.Спеціалізованих школах  (школах- інтернатах);

3.Загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

4.Гімназіях- загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

5.Колегіумах- загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ ступеня філологічно- філософського та (або) культурно –естетичного профілів.

Допрофільна підготовка

Форми та технології реалізації допрофільної підготовки: курси за вибором та факультативні курси

 компонент профільного навчання, який здійснюється в основній школі (8–9 класи) і покликаний повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів шляхом відповідних змін у завданнях, змісті й організації процесу навчання.

Форми та технології реалізації допрофільної підготовки: курси за вибором та факультативні курси (в основній школі).

Технології допрофільної підготовки можна виділити такі: профільної діагностики, профільної орієнтації, профільного консультування, профільного інформування

Напрями профільної освіта

 Гуманітарний ; суспільний; математично-хімічний; математично-фізично-інформатичний; математично-фізично-алгоритмічний; філологічно-хімічний; математично-фізичний; архітектурний

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.

Рівні

три потоки (профілі): академічний, загальний і професійний, на якому дається перед-професійна підготовка.

Закон України «Про освіту» чітко розмежував здобуття профільної середньої освіти на спрямування [3] :

Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів.

Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах

Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію [1]

Предмети

Фінська мова; іноземна мова (одна, дві, три на вибір); математика (два рівні – базовий, просунутий); біологія; географія; фізика; хімія; філософія; психологія; історія; соціальні студії релігія/культура, світогляд і етика; основи здоров’я; фізична культура; музика; образотворче мистецтво; консультування

базові, профільні та курси за вибором.

1.Базові предмети (інваріантна складова) -  українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура.

2. Профільні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю.

3. Вибірково-обов’язкові  предмети – це предмети, які вводяться до навчального плану з метою загального розвитку учнів («Основи здоров’я», «Технології», «Мистецтво», «Прикладна економіка» (або інші предмети економічного спрямування: «Основи податкових знань», «Фінансова грамотність», «Підприємництво» тощо)

4. Курси за вибором– це навчальні курси, які входять до складу відповідного профілю навчання і забезпечують поглиблене й розширене вивчення профільних предметів (наприклад, спеціальні курси «Астрофізика», «Прикладна механіка», або/і предмет «Астрономія» для фізичного профілю; спеціальні  курси «Риторика», «Історія літератури» для філологічного профілю) або профільну прикладну та професійну спеціалізацію навчання (наприклад, курси «Професійні проби»).

5. Факультативні курси  –  навчальні курси, що не входять до основної сітки годин і можуть обиратись учнями [1].

Курси

Курси з маркетингу, бінесу, організація проєктами E-Business

Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Форми навчання

Кожний учень має право навчатися у своєму темпі і своєму ритмі. Тому у кожного з них індивідуальна програма проходження навчального матеріалу і індивідуальні завдання

Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта може бути організована за такими формами:

інституційна (очна: денна, вечірня);

заочна (дистанційна, мережева);

індивідуальна (екстернатна, сімейна, вона ж — домашня, педагогічний патронаж).

Екзамени

Екзамен з рідної мови абітурієнта (фінської або шведської), з другої державної мови країни (фінської або шведської), з іноземної мови, з математики або природничих дисциплін.

Наприкінці навчання складання  державних письмових випускних екзаменів. Учнів, які складають іспити, називають у Фінляндії абітурієнтами.

ДПА проводиться у письмовій формі. ДПА може проводитися у формі ЗНО. Результати ЗНО з трьох навчальних предметів зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів.

 Результати ДПА визначаються за 12-бальною шкалою за загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів. Після закінчення школи учень (учениця) отримає атестат про середню загальну освіту.

Після закінчення повної загальної середньої освіти випускники проходять Зовнішнє незалежне оцінювання [2].

Оцінювання

Градація (атестація) є однією з форм оцінювання у фінських школах. Оцінювання надається в цифровій формі, шкала якого має градацію від 4-х до 10-ти. Оцінка 5 - адекватно, 6 - помірно, 7 - задовільно, 8 - добре, 9 - дуже добре, 10 - відмінно. Оцінка 4 - незадовільно

Діє 12-бальна шкала (система) оцінювання навчальних досягнень учнів, яку було введено згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.09.2000 N 428/48 «Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Перший рівень — початковий (1-3 бали); другий рівень – середній (4-6 балів); третій рівень — достатній (7-9 балів); четвертий рівень – високий (10-12 балів)

Ключові компетентності 

1.вміння мислити й навчатися, бути незалежним;

2.турбота про себе й навички повсякденного життя;

культурні компетенції, взаємодія і самовираження (творча й наукова діяльність);

3.мультиграмотність (уміння кодувати і декодувати інформацію з різних джерел);

4.інформаційно-комунікаційні технології (інформатики як предмета в школах Фінляндії немає);

5.вплив, участь, побудова майбутнього;

6.навички трудового життя та підприємницька діяльність.

1.належить уміння вчитися; 2.спілкуватися державною;

3.рідною та іноземними мовами;

4.математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки;и5.інформаційно-комунікаційна, 6.соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров'язбережувальна компетентності

Предметна хімічна компетентність учнів є складником ключової компетентності у природничих науках і технологіях. Володіння хімічною компетентністю на рівні стандарту означає здатність учнів мислити і діяти з позицій світоглядних орієнтацій і ціннісних установок, сформованих у процесі навчання хімії.

Вивчення предметів природничо- математичного циклу

З 5 класу починається вивчення біології, географії, фізики, хімії, історії. У профільній школі спрямоване на практичне застосування знань. Навчальні екскурсії на підприємства хімічної та переробний промисловості, (хімічні, санітарно-гігієнічні, медичні, ветеринарні, відомчі лабораторії підприємств, медичних установ, водозабірних та водоочисних споруд, об'єктів харчової промисловості), аптеки, склади мінеральних добрив, тваринницькі комплекси, музеї, виставки [5].

У старшій школі також пропонується трирівнева диференціація: базовий курс у 10— 11-х класах гуманітарного профілю, підвищений у 10—12-х класах, де хімія не є профілюючою дисципліною, та поглиблений у 10— 12-х класах біолого-хімічного профілю [4].