Заселення і розвиток Слобідської Україниу XVII ст.

Тема: Заселення і розвиток Слобідської України в ХVІІ

Мета: проаналізувати та сформулювати уявлення про особливості заселення та розвитку Слобідської України, особливості застосування адміністративно-територіального устрою; надати відомості про створення Слобідського козацького полку; розвивати пам'ять, мислення, уяву; розвивати почуття рідного краю. історичний інтерес

Обладнання:  підручник, ілюстрації .

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотиваційна хвилина.

Дорогі учні, сьогодні наш урок присвячений захоплюючому подорожжю в минуле – в епоху, коли Слобідська Україна переживала ваші важливі моменти заселення та розвитку. Ми вирушимо в часі, коли козацький дух, сміливість та відвага були на кшталт світлової маячні, що відзначала цей період в історії нашого краю.  Спільно ми розглянемо, як виникла та розвивалася Слобідська Україна, як виглядала її адміністративно-територіальна структура та чому саме козацтво мало величезний вплив на формування цього регіону.  Я впевнена , що цей урок розвине вашу пам'ять, розширить мислення та захопить вас вивченням історії вашого рідного краю. Давайте разом поринемо в минуле, оскільки від нього залежить наше сучасне розуміння світу навколо нас

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

 Вивчення нового матеріалу

Виникнення та розвиток Слобідської України

      Масштабне переселення українського населення на Слобожанщину почалося у другій половині XVII ст. І пов'язаний з добою розрухи, що охопила тоді козацьку Україну. Переселенці заснували багато нових поселень у верхів'ях Західного Верскидинця, Воскри, Пуслі та інших річок. Наприкінці XVII століття (1657-1664 рр.) на Слобожанщині було 232 поселення, в яких проживало близько 250 тис. осіб, більшість з яких становили українці (80%). Поселення, засновані на нових землях, не обкладалися податком і тому називалися «слобідками» (відтак «Слобідська Україна»). Права українських поселенців гарантовані царською грамотою. Визнання поселенцями царської влади виражалося через присяги. Водночас Слобожанщину заселяли московські слуги, які перебували під контролем царського губернатора.
Слобідська Україна мала козацький устрій. У 1950-х pp. У XVII столітті царський уряд сформував вільне козацьке ополчення з українських переселенців: Острогозьке (Рибін), Охтирське (Охтир), Сумське (Суми) та Харківське (Харків). У 1685 році був заснований легіон Іджуму. Полк був як козацькою військовою одиницею, так і адміністративно-територіальною одиницею. Голову обирає Загальна рада козацтва. Полкова адміністрація складалася з полковника і полкової старшини: маршалка, судді, обозного, сурмача і двох писарів. Легіон був поділений на кілька сотень чоловік. Сотенна адміністрація складалася з сотника, старшини, осабура, коронного і писаря. Адміністративні, судові, фінансові та військові справи вирішували полковники полків і сотників, які налічували всі. Полковники обираються довічно. Крім того, на Слобожанщині було розширене успадкування звання полковника. Це пов'язано з особливостями розселення на місцевості: нерідко керівниками переселенських груп були полковники. Полковник підпорядковувався одночасно білгородському губернатору. Обраного полковника спочатку затверджував білгородський губернатор, а потім було внесено пропозицію цареві затвердити його на цій посаді. На Слобожанщині немає старшини.

Перегляд відео  https://www.youtube.com/watch?v=VSykgesz9PU

Царський уряд використовував українських переселенців для розвитку свого господарства, захисту південних кордонів Московщини від нападів кримських та ногайських татар, забезпечення їх зброєю та продовольством, зберігав за переселенням козацькі привілеї та автономію. Система власності на землю на Слобожанщині має свої особливості. Друга половина 17 ст. Є ще багато незайнятої землі. Кожен поселенець мав право володіти стільки землі, скільки міг обробити. З часом для заселення Займанщини навколо міста чи села виділили певну кількість землі, яку виділяли переселенцям. Ліси, луки, річки та озера є спільними для людей. Кожен полк має в розпорядженні полковника певний запас незайманої території. Проте багато жителів села відмовлялися віддавати гроші з полкового фонду, потім їм було довелося вступати в козаки і нести військову службу, що важко і небезпечно. Тому більшість фермерів осіли на землі Туаньбайші, де вони мали можливість створити значне господарство. Коли вони отримували право власності на землю, від них вимагали працювати за неї — працювати в маєтку на користь старшини. Козацька старшина захоплювала громадські землі і змушувала дрібних власників безвиплатно продавати свою землю, володіючи селами та хуторами. Друга половина 17 ст. Відбувається перетворення заможних старост у великих землевласників. Серед них родини полковників Ф. Шидловського, Г. Донця та Г. Кондратьєва.

2. Перегляд презентації

https://vseosvita.ua/library/zaselenna-i-rozvitok-slobidskoi-ukraini-zaporozke-kozactvo-348635.html

Скласти опорну схему за наповненням презентації 

Термін  «займанщина» - опанування нових земель

Термін "займанщина" в історії України діє до періоду заселення та освоєння нових територій. Це поняття пов’язане з активним поширенням українських поселень на землі, які раніше були невиселеними або належали іншим етнічним групам.  Процес зайнятості широко розгортався в період Козацької епохи та пізніше, коли українські козаки та селяни шукали землі для нових поселень через різноманітні причини, такі як економічні труднощі, пошук свободи чи покращення умов життя.  Основні риси зайнятості включають:  Поселення на невизначених територіях: українські поселенці вирушили на території, де раніше не існувало сталих поселень або де вже існували інші етнічні групи.  Заснування нових селищ та сіл: Займанщина включила в себе створення нових адміністративних одиниць, які визначалися потребами та можливостями нових поселень.  Освоєння земель: Поселенці активно займалися обробкою та освоєнням нових земель для сільського господарства.  Взаємодія з місцевими народами: Займанщина часто призводила до взаємодії та конфліктів із місцевими етнічними групами, які вже існували на цих територіях.  Термін «займанщина» виражає важливий етап в історії розвитку та заселення України, хоча він показує не лише експансію, а й формування нових соціально-економічних та культурних реалій на покинутих територіях.

Мозковий штурм

Які економічні труднощі стали причиною масового переселення населення на Слобожанщину?

Які привілеї та можливості шукали українці, вирішуючи вирушити на новій території? Як ви розумієте термін "займанщина" та як він показує процес заселення нових земель?

Розвиток поселень та формування "слобід":  Які регіони Слобожанщини стали основними точками для нових поселень?

Яким чином вони виникли "слобіди" та чому вони не обкладалися податку?

Які права та гарантії отримали українські поселенці від царської влади? Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України:  Які полки були сформовані на Слобожанщині, і яка була їхня роль?

Як обиралися голови та старшини полків на Слобожанщині?

Як повний устрій вплинув на адміністративно-територіальний ландшафт регіону? Права та обов'язки поселенців:  Які права гарантовані українським поселенцям царською грамотою?

Які обов'язки проводили право володіння землею на Слобожанщині?

Закріпити вивчений матеріал
1. Висловити свою думку щодо запропонованого затвердження
Українці почали селитися на Слобідській Україні в 1730-х роках. Особливо активізувалося воно після Національно-визвольної війни. Царський уряд заохочував переселення, через населення цих земель було перешкодою для татарських нападів на Москву.
Крім економічних привілеїв, переселенцям надавалося право здійснювати автономію згідно з козацькими традиціями. Тому на Слобожанщині була створена сотнева організація.
 На Слобідській Україні козацтво стало не лише військовою силою, а й стимулювало економічний та економічний розвиток краю. Швидкими темпами розвивалося сільське господарство, різні галузі промисловості, ремесла.
2. Серед назв міст оберіть ті, що були центрами Легіону Слобідського українського козацтва: Ізюм; Ніжен; Острогодськ; Охтерка; Полтава; Плюки; Суми; Харків; Чернігів.

Завдання: "Віртуальна подорож у часі"  Учні підтримують завдання відтворити вигляд власної "Слобідської України" у форматі віртуальної карти чи інтерактивної презентації. Кожен учень відповідає одному аспекту заселення та розвитку регіону. Завдання включає наступні етапи:  Розробка віртуальної карти:  Учень вибирає та розміщує на карті ключові поселення, позначає їх рік заснування та основні характеристики. Додає елементи, які відображають особливості заселення (річки, ліси, луки). Презентація для подорожі в часі:  Кожен учень готує коротку презентацію про обрані поселення та їх роль у формуванні Слобідської України. Використання фотографій, картка того часу та ілюстрації є обов’язковим елементом. Використання інтерактивних елементів:  Учні можуть вставляти посилання на віртуальні ресурси чи інтерактивні елементи, щоб зробити свою презентацію більш захопливою. Можливість використання аудіо- або відеозаписів для розповіді. Дискусія та обмін ідеями:  Кожен учень представляє свою презентацію під час віртуальної екскурсії в класі. Клас обговорює події, співставляє різні аспекти розвитку та ставить питання одне одному. Це завдання сприяє активній участі та поглибленню знань щодо поселення та розвитку Слобідської України, а також розвиває творчі та дослідницькі навички учнів.

https://www.liveworksheets.com/w/uk/istoriya-ukraini/1779899

Попрацюйте із живими робочими аркушами.
Дайте відповіді на запитання. 

► Чому у XVII ст. почалося масове заселення прикордонних територій між еміратами та Московією? 

► Звідки походить назва «Слобожанщина»?

 ► Які особливості поселення Слобідська в Україні?

 Домашня робота: Створіть історичний журнал "Слобідська подорож", який відтворює ключові моменти заселення та розвитку Слобідської України.

Ваш журнал повинен написати наступні розділи:  Обкладинка:  створіть креативну обкладинку із символами та елементами Слобідської України.

Вступ:  розпочати історію із короткого вступу, яка підсумовує основні ідеї заселення та розвитку регіону. Розділ "Моя селище":  виберіть одне з поселень на Слобідській землі та опишите його становлення, особливості та роль у регіональному розвитку. Адміністративно-територіальний устрій:  розгляньте структуру козацьких полків та висвітліть, як вони вплинули на адміністративний ландшафт Слобідщини.

Економічні аспекти заселення:  дослідіть, як використання нових територій вплинуло на економіку та розвиток сільськогосподарської діяльності.

Фотоальбом та заміна:  додайте до свого журналу фотографії, картинки або оновлення, щоб візуалізувати події того часу.

Висновок:  Завершіть журнал коротким висновком, у якому підсумуйте основні відкриття та враження від вивчення історії Слобідської України.

Додаткові матеріали:  зберіть коротку бібліографію чи перелік інтернет-ресурсів, які ви використовували для створення журналу.

Увага: Будь ласка, дотримуйтеся історичної точності та використовуйте доступні джерела для збору інформації. Завдання має сприяти творчому підходу до вивчення історії та поглибленню знань про Слобідську Україну