"Засоби навчання мови"

Про матеріал
Засоби навчання мови. 1. Сучасний підручник з української мови (структура, вимоги до нього, короткий огляд одного з підручників з української мови). 2. Засоби унаочнення на уроках мови, їх види. 3. Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання мови. 4. Комп'ютер як засіб оптимізації навчального процесу. 5. Засоби активізації навчальної діяльності. 6. Інтерактивні методи навчання професійного мовлення.
Перегляд файлу

Тема 5. Засоби навчання мови

 

  1. Сучасний підручник з української мови (структура, вимоги до нього, короткий огляд одного з підручників з української мови).
  2.  Засоби унаочнення на уроках мови, їх види.
  3. Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання мови.
  4. Комп'ютер як засіб оптимізації навчального процесу.
  5. Засоби активізації навчальної діяльності.
  6. Інтерактивні методи навчання професійного мовлення.

Джерела:

  1. Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах: модульний курс: Посібник для студентів пед. університетів та інститутів / Кол. авторів за ред. М. І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2011. – 366 с. Режим доступу: https://docplayer.net/54958868-Praktikum-z-metodiki-navchannya-ukrayinskoyi-movi-v-zagalnoosvitnih-zakladah.html
  2. Жосан, О. Е. Шкільний підручник: яким йому бути [Текст] / О. Е. Жосан // Управління школою: Науково - методичний журнал. - 2012. - № 13/15. - с. 73-77. Режим доступу: http://journal.osnova.com.ua/download/1-351-28049.pdf.
  3. www.cmsps.edukit.kr.ua
  4. Пінчук Г.Г, Титар О.В. Мультимедійні засоби навчання як вирішальний фактор ефективності навчального процесу / Пінчук Г.Г, Титар О.В. // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/proftech/34663/
  5. Паладій, Н. М. Комп'ютеризація навчального процесу з української мови
    як лінгводидактична проблема // Вiсник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2011. - № 60. – с.159-161. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/7422/1/60_35.pdf
  6. М. В. Артюшина, Л. М. Журавська, Л. А. Колесніченко та ін. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Навч. посіб. / М. В. Артюшина, Л. М. Журавська, Л. А. Колесніченко та ін.; За заг. ред. М. В. Артюшиної. — к.: кнеу, 2008. — 336 с. Режим доступу: http://posibniki.com.ua/post-motivaciya-navchannya
  7. http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1639

 

 

 

 


  1. Сучасний підручник з української мови (структура, вимоги до нього, короткий огляд одного з підручників з української мови)

     Підручник – спеціальна книга для школярів, що містить систематичний виклад навчального матеріалу на рівні сучасних досягнень науки й культури відповідно до освітніх стандартів і програм та є джерелом одержання знань та формування практичних умінь і навичок учнів [1, с.42].

    Зміст і структура підручника базуються на принципах розвивального й виховуючого навчання та таких пiдходах як:

  • особистісний,
  •  компетентнісний,
  •  когнітивно-комунікативний,
  •  функційно-стилістичний,
  •  текстоцентричний,
  •  культурологічний,
  • емоційно-смисловий [1, с. 43].

Підручник з української мови реалізує принципи

загальнодидактичні

специфічні методичні

– єдності навчання, виховання й

розвитку особистості;

– науковості, систематичності й послідовності;

– наступності й перспективності;

– зв’язку теорії з практикою;

– усвідомленості й доступності;

– наочності;

– застосування різних типів уроків і форм навчальної діяльності;

– оптимального вибору й поєднання різних методів і прийомів навчання.

– комплексності (взаємопов’язане навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо);

– мовленнєво-мисленнєвої активності та мов# леннєвої індивідуалізації при провідній ролі її особистісного аспекту;

 – функціональності (передбачає опору на сис# тему мовленнєвих засобів, що функціонує в процесі спілкування, і потребує виділення мовленнєвих одиниць, які підлягають засвоєнню та відмежуванню їх від мовних);

- модельованого оволодіння мовою (орієнтація навчального процесу на поступове формування узагальненої абстрактної, керованої правилами моделі оволодіння мовою);

– ситуативності;

 – новизни [1, с. 43].

 

Функції підручника (За К. Плиско)

Інформаційна – репрезентує теоретичні мовознавчі відомості.

Систематизувальна – подає знання в певній системі, відповідно до чинної програми.

Трансформувальна – трансформує знання учнів в уміння й навички.

Виховна – сприяє вихованню свідомої мовної особистості [1, с. 43].


Модель структури сучасного пiдручника [2, с. 76]

 

Підручник «Українська мова» для 6 класу О. В. Заболотного, В. В. Заболотного –

спрямований на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

І. Структура змісту.

Відповідно до програми, навчальний матеріал розподілено за такими розділами: «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого», «Лексикологія. Фразеологія», «Словотвір. Орфографія», «Морфологія» («Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник»).

На початку кожного розділу подається перелік основних понять, умінь і навичок, які здобудуть учні в процесі роботи над темою ( рубрики «Ви знатимете», «Ви вмітимете» ).

Кожний параграф містить, крім назви теми, ще й невеличкі підзаголовки, у яких коротко окреслюється, про що йдеться в кожному з параграфів. Наприклад, параграф 7 має назву: «Групи слів за їх походженням» та підзаголовок: «Про власне українські слова та слова, які запозичені з інших мов, а також про культуру мовлення». Такий авторський підхід ще раз акцентує увагу учнів на головних поняттях теми та посилює етап мотивації навчальної діяльності.

Кожний розділ містить окремий параграф «Узагальнення вивченого з теми», який складається з системи узагальнюючих вправ, а також тестових завдань під рубрикою «Готуємося до контрольного оцінювання», що дає змогу учневі якісніше підготуватися до контрольної роботи.

Цікавим підсумком вивчення теми в підручнику Заболотного є проектні завдання, які зорієнтовані на групову форму роботи, та завдання рефлексійного характеру (рубрика «Самооцінка»: Продовжте усно фрази:

1 Під час вивчення теми я дізнався багато нового. Наприклад…

2 Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було…

3 Свої знання з теми я б оцінив би на…

Завершує вивчення розділу в підручнику Заболотного рубрика «Моя сторінка», яка містить цікаві факти з мови, завдання «На дозвіллі», «Усміхнімося».

ІІ. Зміст теоретичних понять.

 У цілому зміст підручника відповідає вимогам державної програми з української мови.

ІІІ. Система вправ.

Підручник Заболотного містить:

  • завдання дослідницького характеру, вправи на редагування,
  •  вправи з ключем,
  •  рубрики «Поспілкуйся», «Порівняйте», «Життєва ситуація», які апелюють до життєвого досвіду дитини і сприяють розвитку мовленнєвих компетентностей.
  • завдання на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння,
  • iнтерактивні вправи,
  •  проблемно-пошукові завдання,
  •  конкурси,
  •  рубрики «Культура мовлення», «Моя сторінка», «Для вас, допитливі», «І таке буває» -  збагачують й урізноманітнюють зміст видання, що, у свою чергу, стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність.

    Підручник зорієнтовано на різні види роботи — індивідуальну, у парах і групах, під керівництвом учителя й самостійну.

     Окремі вправи надають шестикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей і вподобань.

    Окремо слід звернути увагу на сторінку відповідей до деяких вправ, які містяться в підручнику Заболотного під рубрикою «Перевір себе», що не завжди є доречними. Наприклад: у вправі 19 пропонується списати текст, розставивши розділові знаки. Підказка до вправи така: «Треба поставити 7 ком». Можна погодитися, що такий спосіб самоперевірки цього завдання є прийнятним. А у вправі 41 учням пропонується дібрати синоніми до виділених слів. У підказках до вправи наведені всі синоніми до поданих слів. Такий спосіб «самоперевірки» може призвести до того, що учні будуть просто списувати відповіді з підручника.

IV. Графічне та кольорове оформлення.

Перевагою підручника є те, що поруч із номерами вправ є рубрики («Поспілкуйтеся», «Попрацюйте в парах», «Чому так?», «Пригадайте»), які дуже швидко зорієнтовують вчителя й учнів у характері виконання вправ.

V. Наявність довідкових матеріалів.

У підручнику Заболотного є словнички фразеологізмів та наголосів [3, с. 4-8]

2.  Засоби унаочнення на уроках мови, їх види

Наочні засоби навчання – це не лише джерело інформації. Вони допомагають керувати пізнавальною діяльністю учнів, забезпечують нові способи подання інформації, дозволяють чергувати різноманітні види робіт (колективні, індивідуальні, усні, письмові).

Види:

1. Засоби зорової наочності (друковані: таблиці, картки, репродукції картин,

ілюстрації, роздатковий матеріал; екранні: транспаранти, діафільми,

кінофрагменти).

2. Засоби слухової наочності (звукозаписи, радіопередачі).

3. Засоби зорово-слухової наочності (кінофільми і кінофрагменти).

4. Комп’ютерна техніка [1, с.69]


3. Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання мови

Нові інформаційні технології навчання – це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання й у першу чергу ЕОМ.

Мультимедіа-технології дозволяють інтенсифікувати навчально-виховний процес, стимулювати розвиток мислення та уяви учнів, збільшувати обсяг навчального матеріалу для творчого засвоєння і використання його учнями, формувати дослідницькі, пошукові уміння, уміння приймати оптимальні рішення, викликати зацікавленість та позитивне ставлення до навчання.

Можна виділити наступні особливості даної технології:

-якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;

-зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

-легке усунення недоліків і помилок у слайдах;

-детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів;

-коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;

-достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;

-значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

-зростання продуктивності уроку;

-встановлення інтеграції;

-можливість організації проектної діяльності під керуванням викладачів;

-зміна ставлення до ПК: учні починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

Види мультимедійних засобів навчання

Засоби зберігання і відтворення навчальної інформації

забезпечують потрібну наочність у навчанні, а також можливість багаторазового відтворення спеціально переробленої навчальної інформації, яка відбиває сутність об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються.

Засоби моделювання (геометричні, фізичні й математичні моделі)

дають можливість не тільки демонструвати об’єкти й процеси, що вивчаються, а й досліджувати їх. Особливе значення фізичні й математичні моделі мають для вивчення динамічних систем і процесів.

Засоби контролю (самоконтролю)

забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації й оцінювання знань, що дає викладачу можливість оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу одночасно кожним окремим учнем, зробити контроль масовим і об’єктивним, відтворювати його багато разів у стандартних умовах навчальної дійсності.

Засоби самонавчання

забезпечується сприймання навчальної інформації, контроль і самоконтроль за правильним засвоєнням її, а також опосередковане керування пізнавальною діяльністю учнів.

Аудіо-комунікативні засоби

використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим; комунікативне навчання – це залучення особи до духовних цінностей інших культур через безпосереднє спілкування і аудіювання (читання).

Візуально-спостережні засоби

складаються з об’єктів, моделей, діаграм, таблиць, графіків, анімації та постерів, карт, глобусів і таблиць, що посилаються на ілюстративні топографічні вказівки, малюнків, слайдів, фільмів, рухливих малюнків та телебачення. Такі заходи, як демонстрація, експеримент та творчі вправи є частиною візуально-спостережних засобів. Малюнки та діаграми, експерименти та спостереження – все це використовується для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання [4].

 

4.Комп'ютер як засіб оптимізації навчального процесу

Комп’ютер як засіб навчання завдяки своїй універсальності:

-допомагає розв’язати проблему розвитку особистості учня: збільшується швидкість

оволодіння навчальним матеріалом;

-виконує більш якісний поопераційний самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань;

-поліпшує загальний рівень грамотності, зростає рівень орфографічних умінь (зменшується кількість орфоепічних, орфографічних помилок);

-модельне варіативне навчання створює позитивний емоційний фон;

-пiдвищує мотивацію навчальної діяльності [1, с. 69-70].

Г. Шелехова стверджує, що комп'ютеризація викладання української мови – це "забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо" [5, с. 159].

На думку Н. Семенів, на уроках рідної мови "найдоцільніше ввести якісно новий засіб навчання (електронні підручники), який, у свою чергу, буде найглибше реалізовувати у собі принципи особистісно зорієнтованого навчання", "щоб учні не втрачали інтерес..., прагнули до вдосконалення вже здобутих знань" [5, с. 159].

  1. Засоби активізації навчальної діяльності

Активізація навчальної діяльності реально виявляється в забезпеченні умов, за яких активізується психічна сфера учня, насамперед — його пізнавальні процеси (увага, відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення).

Серед прийомів та засобів активізації уваги для ефективності управління навчанням пропонують:

- голосний звук (голосне звернення до аудиторії, стук ручкою по парті з проханням уваги, сплеск у долоні, голосне зачинення дверей та інше — чим більший гомін в аудиторії, тим гучнішим має бути звук);

- німа пауза (раптово замовкнути й уважно подивитися на тих, хто найбільше заважає);

- пересування аудиторією, жестикуляція, виразність міміки (приверне увагу на тлі загальної нерухомості);

- використання особливостей предмета, що демонструється (величина, яскравість, різкість, новизна, незвичайність, змінність, цікавість для тих, хто навчається);

- презентація навчального матеріалу (чітке формування цілей і завдань надання інформації, повідомлення теми і плану заняття);

- застосування актуалізаційних, спонукальних висловів: («Послухайте!» «Це цікаво!»);

- конспектування інформації (з обов’язковим виокремленням того, що потрібно записати: «Запишіть, будь-ласка!»);

- структурування навчальної інформації (кількість вузлових питань, що обговорюються, якщо їх більше трьох; матеріал, що викладається, розкладається на смислові компоненти);

- використання активізаційних властивостей навчального матеріалу (новизна наукових відомостей, оригінальність висновків, своєрідний підхід до розкриття уявлень, що склалися, зацікавленість новим у відомому (цілком нове і цілком відоме — не цікаве), глибоке занурення в сутність явищ;

- інтонаційне виокремлення викладачем логічно важливих моментів викладу (зміна голосності, тембру голосу, темпу, тону мови, виразніший повтор основних моментів повідомлення, пауза перед значущою інформацією, повторне, стисле повторення навчального матеріалу);

- чергування різних методів викладу;

- завершеність викладу: докладне резюмування викладачем кожного окремого завершеного етапу викладу, узагальнення інформації, що надається, її систематизація з обов’язковим рекламуванням: «Зробимо висновки!», «Повторимо основні поняття!», підбиття підсумків, висновки насамкінець [6].

У посібнику Г.Щукіної “Активізація пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі” вказані такі прийоми активізації діяльності школярів:

- створення ситуацій, які стимулювали б учнів ставити запитання вчителеві, з’ясовувати незрозуміле;

-  рецензування відповідей;

- пояснення незрозумілого в навчальному матеріалі;

- вільний вибір завдань пошукового характеру;

- створення ситуацій самоперевірки, аналізу власних дій [1, с. 156]

6. Інтерактивні методи навчання професійного мовлення.

Iнтерактивні методи навчання професійного мовлення мають ґрунтуватися на вирішенні комунікативних завдань і сприяти інтелектуально-мовленнєвої активності студентів.

Освітні вимоги для реалізації інтерактивних методiв:

  1. Навчання мовлення має здійснюватися в контексті реальної комунікації студентів один з одним.
  2. Навчання мовленнєвої діяльності повинно бути організовано як невід’ємна частина іншої (у нашому випадку професійної чи науково-навчальної) діяльності.
  3. Розвиток мовлення має відбуватися в умовах розв’язання комунікативних проблемних завдань.

Дискусія

Ігрові методи

Метод проектів

Основним призначенням цього методу є виявлення відмінностей у тлумаченні наукової проблеми і встановлення спільної думки. Цей метод є важливим засобом пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання професійного та науково-навчального мовлення. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, виробленню самостійної позиції, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати власну думку, добирати аргументи та оперувати ними, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Виступають способом самостійного використання сформованих професійних комунікативних умінь. Виокремлюють ігри-вправи (виконання кросвордів, ребусів, лінгвістичні естафети тощо), ігрові дискусії, рольові та ділові навчальні ігри. Необхідною умовою гри є проблемна ситуація, проблемне завдання. За такої умови ділова гра сприятиме розвитку теоретичного та практичного мислення (здатності аналізувати складні ситуації спілкування, вирішувати професійні завдання). Тоді буде досягнута основна мета інтерактивного навчання – породження знань та формування мовленнєвих умінь і навичок у спільній діяльності й діалогічному спілкуванні учасників гри.

Цей інтерактивний метод передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійної діяльності студентів з обов’язковою презентацією цих результатів. Метод проектів і навчання у співробітництві знаходять усе більшого поширення в системі освіти. Причин цьому декілька:

необхідність навчити студентів здобувати знання самостійно та використовувати їх для вирішення нових теоретичних та практичних завдань;

актуальність набуття комунікативних навичок та вмінь, зокрема вмінь працювати в колективі;

значущість формування наукової діяльності студентів, тобто вмінь користуватися дослідницькими методами: збирати потрібну інформацію, факти, уміти їх аналізувати, висувати гіпотези, робити висновки. [7]

 

docx
Додано
1 квітня 2023
Переглядів
540
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку