Застосування інноваційних форм та технологій у процесі викладання української мови та літератури

Комунальний заклад

«Владівська гімназія»

Чоповицької селищної ради

Коростенського району

Житомирської області

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ  ПОСІБНИК

 

 

 

Застосування інноваційних форм та технологій  у процесі викладання української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

ВЛАДІВКА - 2021

 

 

Затверджено на засіданні методичного обʼєднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу Владівської гімназії (протокол № 3 від 12 грудня 2021 року)

 

 

 

 

 

 

Укладач:  Скуратівська Т.І. – учитель української мови й літератури першої кваліфікаційної категорії

 

Рецензент: Коваленко Лідія Анатоліївна – директор Малинського центру професійного розвитку педагогічних працівників, вчитель- методист

 

 

 

 

 

 

Посібник містить теоретичні матеріали та практичні поради, що допоможуть педагогам упроваджувати в освітній процес сучасні педагогічні технології.

Посібник адресовано педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, усім особам, зацікавленим у професійному зростанні.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………….3

Комікси та меми як інноваційні форми на уроках української мови

та літератури…………………………………………………………………………6

QR-коди. Алгоритми дій ...................................…34

Флешкарти………………………………………………………………………..…36

Майстер - клас “Як успішно написати есе”…………………………………...….41

Майстер-клас Технологія «Storytelling»..................................................................58

Висновки……………………………………………………………………………66

Додатки……………………………………………………………………………..67

Список використаних джерел………………………...…………………………...84

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Кожен викладач намагається відшукати цікаві методи роботи з учнями, обрати певну тактику, стиль роботи, намагається створити умови для позитивного розвитку, творчої реалізації. На сьогоднішній день існує багато сучасних інноваційних технологій.

Наш час – це час змін, зміни відбуваються і в навчально-виховному процесі. Інформатизований світ дуже стрімко змінюється, дедалі важче в ньому орієнтуватися викладачу та звичайному здобувачу освіти, а ще важче творити і виховувати Людину. Постійно замислюєшся над тим, як зробити урок цікавим, сучасним, щоб учні з бажанням ішли в клас, як виховати людину, яка б уміла поєднати свій духовний світ, знання, практику, творчість. Сучасна освіта повинна насамперед піклуватися про розвиток особистостей. Чи не тому ми часто бачимо світ у чорно-білих кольорах, що в ньому так мало людей, які мають свої думки, переконання? Справді, викладач творить людську душу, розвиває почуття.

Одним iз кроків підвищення ефективності уроків української мови та літератури є впровадження в практику роботи сучасних інноваційних форм, методів   та прийомів навчання. Ефективними вважають уроки з використання сучасних технологій, які активізують процес навчання й унеможливлюють перевагу одного учасника навчального процесу над іншим. Використання різноманітних технологій – це моменти створення атмосфери добрoзичливостi й порозуміння, зняття з душі студента почуття страху, спосіб зpoбити його розкyтим навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Головне завдання використання інноваційних технологій у процесі вивчення української мови та літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування здобувачами освіти. Зaгальнo визнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набaгато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання інноваційних методичних прийомів візуалізації навчального матеріалу дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи. Немає й не може бути і універсальних схем, які придатні для всіх випадків організації навчання. Структура уроку, тобто послідовність його частин й елементів, залежить передусім від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно. Використання сучасних методів та прийомів навчання – це не самоціль, а лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливості реалізувати дані методи.

Застосування різноманітних способів і інноваційних технологій дає можливість урізноманітнити навчання на уроках української мови та літератури. Та, на жаль, не завжди через недостатнє технічне забезпечення шкіл це можливо застосовувати на уроці. Життя вносить свої корективи та примушує шукати інші способи.

На сьогодні візуалізація визнається більшістю найефективнішим способом передачі інформації.

Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.

Інновація – важлива умова сучасної науки й розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Інноваційні технології, як вимога- об'єднання в ціле певних частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу.

Застосування інноваційного підходу на уроках української мови позитивно позначається на результативності формування в школярів мовленнєвих навичок. Вони характеризуватимуться вищою системністю, набуватимуть узагальненості, комплексності, усвідомленості.

Основними методичними принципами, які забезпечують застосування інноваційних технологій у процесі викладання української мови та літератури

•                   постійний взаємозв'язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням; мовні знання в системі опанування мови є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження і удосконалення думки;
•                   активний характер навчання: опанування мови має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності – слухання, аудіювання, читання й письмо;
•                   мовні знання, мовленнєві уміння й навички слід розглядати як умову й компонент розвивального навчання.

Про сучасних учнів  кажуть, що вони з’явилися на світ «із мишкою в руці». Діти, народжені в ХХІ столітті, змалку оточені комп’ютерами, ноутбуками, планшетами, смартфонами та ігровими приставками. Наші студенти і не ставлять зайвих запитань – вони «гуглять». Вони не запитують дорогу у перехожих — вони шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Для Z-покоління підлітків візуалізація та медіаоснова уроку є обов’язковими вимогами, а не лише актуально-модними цікавинками.

Не варто сперечатись із потребами часу, необхідно застосувати сучасні пристрої на користь навчання

2. Комікси та меми як інноваційні форми на уроках української мови та літератури

Меми та комікси – невід’ємна частина сучасних онлайн - інструментів на уроках зарубіжної літератури. Якщо вони так широко використовується у соцмережах, то чому ж нам, вчителям , не зробити їх вдалим інструментом для побудови новітнього  та цікавого уроку. Мем, або інтернет-мем, – це будь-яка дотепна коротка інформація (фраза, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин, та поширюється в Інтернеті.

Ко́мікс або мальо́пис (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний; рідше вживається термін англ. sequential art — дослівно «послідовне мистецтво», яке використовує прийом «далі буде») — послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь. Тексти, зазвичай, мають специфічну форму «мовної бульки» («мовної хмарки», «мовного димка», виноски; англ. speech balloon), яка передає мову чи думку (мисль) персонажу, заголовків і титрів. Початково комікси використовували карикатури для ілюстрації і розважали цікавими і простими історіями, розвинулись в окремий вид мистецтва з багатьма піджанрами.

Вчені вважають, що найкраще сприймається візуалізована інформація. Вона швидко систематизується в кольорові образи, які учні починають асоціювати. Картинка стає наочною і дає змогу систематизувати інформацію.

Функції та значення мемів та коміксів :

репрезентативна: відтворення побаченого, прочитаного чи почутого з відповідним акцентом на певній інформації;

комунікативна: реакція на ситуацію, яка породжує дискусію, а також створення особливого мовного простору, зрозумілого певній групі;

креативна: відтворення подій дійсності у творчому форматі з використанням сучасних онлайн-інструментів.

 

      За допомогою спеціальних програм та сайтів можна складати меми та комікси на ті теми , які вам потрібно для уроків.

Комікс як медійний феномен з’явився в українській сфері читання нещодавно, а до масового захоплення ним ще зовсім далеко. Однак, як завжди є в суспільстві, першими підхоплюють нові віяння саме діти, тож не дивно, що поза школою існує досить потужна субкультура поціновувачів японських коміксів «манга». Попит на комікси стабільно зростає. На ринку почали функціонувати видавництва, які випускають як перекладні, так і комікси вітчизняних авторів.

 

Поки вчителі розмірковують, що таке комікси — порожнє розважальне читання чи нове медіа, яке можна використати для справи виховання підлітків, — частина учнів активно опікуються самоосвітою. У деяких учнів саме через комікси пробуджується бажання читати, через мемну культуру виникає інтерес до літератури. Комікси як самостійний жанр виникли в період між Першою і Другою світовими війнами приблизно одночасно в Європі (Бельгія, Франція)і США. 

 

Світ змінився, змінилося світобачення, з’явилися нові інструменти для опису життя. Мовою графічного малюнку володів не кожний письменник, літературний смак відчули деякі художники. Поступово на Заході преса застосувала жанр коміксу для актуальних коментарів. Отже, ми бачимо, що форма коміксу підходить і для розваг, і для донесення більш серйозної інформації. Справді, що може бути краще для привернення уваги до теми, як не гумористична графіка в поєднанні з актуальним сюжетом?

 

У другій половині ХХ століття з’являється нове явище — «графічний роман» — мальована література для дорослих, що розглядає серйозні моральні та соціальні проблеми. Серйозні теми можна подавати і в дитячих коміксах через ненав’язливу мораль.

 

Мозок читача перекидає логічні зв’язки між малюнками приблизно так само, як між сценами в кіно. Як не дивно, але дітям створення таких зв’язків удається практично без зусиль, на відміну від деяких дорослих.

 

Кадри коміксу — це логічна суміш різноманітних жанрів образотворчого мистецтва — пейзаж, портрет, натюрморт. Дивним є той факт, що комікс достатньо легко перемістився в Інтернет, став частиною сучасної візуальної культури, на відміну від паперової книги, з прочитанням якої наразі в учнів виникають певні проблеми.

Отже, можна стверджувати, що комікси — це синтетичний вид мистецтва, сучасне медіа, яке поєднує в собі книжну графіку, кінематограф і літературу. Вони можуть розглядатися як інноваційний метод навчання. Комікси можна використовувати на різних рівнях, етапах навчання.

Навчальні можливості коміксів:

•            розповісти складну історію декількома зображеннями;
•            забезпечити коментарем будь-який малюнок на різну тематику;
•            використовувати символи, що легко ідентифікують усі учні;
•            на сценках коміксу, його малюнках можна моделювати культуру спілкування, життєві ситуації;
•            прокоментувати та проілюструвати актуальні питання життя (підліткові, сімейні стосунки, толерантність тощо) в ігровій формі.

Використання коміксів

Розкажи історію

•            Нарізати світлини або малюнки з певним сюжетом, утворити «кадри». Учні отримують завдання повторно за цими малюнками розповісти власні історії;
•            видалити останній малюнок «мультфільму», історії та дати завдання придумати фінал, тобто домалювати кадр. Зрештою проголосувати за найкращий фінал груп;
•            дати учням готові комікси, але з порожніми «хмарками» для слів. За малюнками, за логікою подій придумати діалоги. Історії навіть за одними малюнками можуть бути різними.

Створити комікс

•            Роздати комікси з текстом, але дати завдання зменшити текст до одного речення. Потім проаналізувати, наскільки змінився зміст коміксів;
•            роздати учням готові комікси із заповненою історією, але залишити деякі «хмарки» порожніми. Завдання: заповнити порожні місця. Зрештою порівняти та оцінити творчість роботи груп; із готових коміксів видалити «бабли». 

Завдання: придумати власні історії, діалоги, продумати логічний діалог, монолог за малюнками;

•            роздати групам різні малюнки одного сюжету.

Завдання: заповнити діалогами певну частину сюжету на власний розсуд, потім поєднати роботу, прочитати повністю комікс. Молодші учні полюбляють розфарбовувати комікси. Можна надати їм таку можливість наприкінці роботи.

Створити комікс-характер

З’ясуйте з учнями, кого вони пропонують обрати героями коміксів (наприклад: Супермен, Симпсони, суворий учитель, буркотливий старий, ледачий учень тощо). Нехай опишуть популярних для їхнього віку персонажів в Україні на сьогодні. Також можна попросити описати місцевих героїв коміксів та один сюжет описати (розіграти) з однокласником. План бесіди з учнями:

•            Що робить цей персонаж особливим?
•            Що можуть робити ці персонажі в коміксі? Чи є в них постійні характери, повноваження?
•            Які в них недоліки?
•            На що, на кого персонажі схожі?
•            Які в них особливі інтереси та амбіції?

Потім попросити кожну групу чи пару обрати улюблений персонаж та виконати простий ситуаційний діалог, що буде типовим для певного персонажа.

Творчим учням дати завдання придумати свій власний персонаж — характер, наділити його повноваженнями, рисами характеру, можливими ситуаціями дії в коміксі.

На підсумковому етапі можна намалювати історію не одного дня за участі цього персонажа.

У своїй роботі я почала використовувати готові чорно-білі комікси, до яких потрібно придумати діалоги відповідно до зображеної ситуації. Учні виконували роботи самостійно. Наприкінці уроку комікси вивішували на дошку, щоб обрати кращі роботи. Протягом тижня комікси висіли на допоміжній дошці, щоб учні інших класів могли поставити свої вподобайки. Наступного тижня учні працювали над іншим коміксом.

Комікси — нове явище в нашій дидактиці, але в нього є перспективи стати гарним засобом розвитку творчого мислення учнів і мовлення.

 

Щоб створити  мем,  потрібно зробити наступний алгоритм дій:

Зайти на спеціальний сайт, генератор мемів

Натиснути кнопку «Створити»

Вибрати потрібний мем, або в нашому випадку використовувати свою картинку;

Заповнити шаблон, написавши, що ви хочете бачити знизу, і зверху;

Можна збільшити або зменшити розмір шрифту;

Зберегти і завантажити зображення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Краса і багатство української мови. Мова - скарбниця духовності народу ( уривок з використанням мемів)

Мета: розширити відомості шестикласників про рідну мову; сформувати поняття про багатство і красу української мови; удосконалити вміння аналізувати висловлювання, відтворювати деформований текст, складати невеликі тексти відповідно до комунікативного завдання, визначати засоби, що збагачують нашу мову, доречно використовувати їх у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню краси й багатства рідної української мови; виховувати любов до слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення, стилістика, лексикологія.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія України.

Обладнання уроку: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Що робить українську мову багатою і красивою?», відеозапис «Краса української мови».

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Мови нашої слова —
Наче музика жива,
Наче житні зерна чисті
В хлібороба на руці,
Наче роси росянисті,
Наче хвильки по росі.
 

С. Пархоменко

 

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
5. Виконання вправ на закріплення знань, умінь і навичок.
6. Підсумок уроку.
7. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.1. Знайомство з новим підручником.

1.2. Читання передмови.

1.3. Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо вивчення нової теми.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.  Бесіда за запитаннями.

 

 

 

1. Продовжте речення: «Українська мова:  милозвучна, чарівна….».

 

 

 

2. У чому на вашу думку проявляється краса української мови?

 

3. За допомогою чого досягається милозвучність нашої мови?

 

 

 

 

 

 

4. Чи можемо ми сказати, що наша мова багата? Доведіть.

 

 

 

 

 

 

 

5. Яка роль мови у житті людини?

 

 

 

4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
   1.           Слово вчителя.

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Вона вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину. 

Наша мова і надзвичайно багата, адже у ній є чимало синонімів. Це доводить вірш О. Підсухи.

Читання вірша учнями.

Мова

Ой яка чудова українська мова 
Де береться все це, звідкіля і як 
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, 
Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія. 
Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”. 
Є у ній хурделиця, віхола, завія, 
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата 
Помагало слово нам у боротьбі. 
Кликало на битву проти супостата, 
То звучало сміхом на полях плаката, 
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність. 
Живемо, працюємо, як одна сім’я, 
І краса новітня окриля сучасність. 
Цю красу звеличує мова і моя.

Нас далеко чути, нас далеко видно. 
Дмуть вітри історії в наші паруси. 
Розвивайся й далі, мово наша рідна, 
І про нас нащадкам вістку донеси.

Завдання. Знайти й виписати синонімічні ряди слів. З’ясувати, яку роль вони відіграють у розкритті теми вірша.

1) Ліс — … .

2) Звідкіля — … .

3) Заметіль — … .

2.           Колективне опрацювання опорної схеми.

► Розглянути схему. Зробити висновок про засоби, що роблять українську мову виразною, багатою і красивою.

3.           Проблемне питання.

► Які б ще аргументи ви додали на підтвердження тези «Що робить українську мову багатою і красивою?»

5. Виконання вправ на закріплення знань, умінь і навичок.

Вправа 1. Творче спостереження з елементами аналізу.

► Прочитати вислови про рідну мову відомих поетів і письменників. З’ясувати, про що йдеться в них. Який крилатий вислів, на ваш погляд, є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати. Виписати слова, що характеризують українську мову.

1) Рідна мово, ти ніжний цвіт,

Ти п’яниш нас, як рута-м’ята.

Таж на цілий на білий світ

Ти духмяністю розіллята.

(Д. Білоус)

2) Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визнання української мови. І, зрештою, усі ці епітети слушні (О. Гончар).

3) Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства (М. Драгоманов).

4) Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько —

Тільки камінь має.

(С. Воробкевич)

5) …Я дуже люблю… народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку (Л. Толстой).

 Вправа 2.  До поданих іншомовних слів усно дібрати з довідки українські відповідники. Чому потрібно віддати перевагу в мовленні – іншомовному слову чи українському?

• Колектив, азартний, блокнот,  клумба, контур, реальний, авантюрист, констатувати, модернізувати
• Пейзаж, фантазер, пріоритетний, монстр, прейскурант, паніка, інструмент, реагувати, публікувати

Відповіді.

• Гурт, затятий, записник, квітник, обрис, дійсний, пройдисвіт, стверджувати, оновлювати.
• Краєвид, мрійник, першорядний, потвора, цінник, переполох, знаряддя, відгукуватися, оприлюднювати.

Вправа 3. Перепишіть, вибираючи з дужок потрібну літеру. Свій вибір обґрунтуйте. Що робить мову милозвучною, наспівною, приємною на слух?

Напились сонця ліс (і,й) степ. (Б.Чепурко.) А я цей ліс за друга маю, за подарунок (у,в) житті. (М.Луків.) Тут яблуками пахне осінь (і,й)  клепле бузьок (у,в) гнізді. (Н.Черкес.) Занадив(сь,ся) журавель до бабиних конопель. Якби пес робив, то (у,в) чоботях (б,би) ходив (Нар.творч.)

Вправа 4. Вибірково-розподільний диктант.

► Згрупувати за тематичними блоками слова-епітети, що стосуються слова мова.

1. Про правильну мову: …

2. Про грубу, збіднілу мову: …

3. Про багату, гарну мову: …

Довідка. Барвиста, безграмотна, бездоганна, зрозуміла, відшліфована, розкішна, убога, засмічена, незвичайна, неповторна, кострубата, зразкова, точна, живописна, незграбна, колоритна, чародійна.

► Розібрати за будовою виділені слова.

 Вправа 5. Творче конструювання.

► Доповнити синонімічний ряд прикметників, що виражають красу й багатство української мови.

Мова — барвінкова, калинова, квітуча, солов’їна, …

► Із двома-трьома прикметниками скласти речення про рідну мову.

 Вправа 6. Ігрове дослідження-моделювання.

► Знайти продовження народних висловів. Визначити їх тематику.

1. Із двох однаково розумних той спритніший, … 2. Розум дає мові точність, … 3. Цементом нації … 4. Рідна мова та, …

… є рідна мова. … а душа — красу. … якою говорили предки. … хто вживає рідне слово.

 

 Вправа 7. Попереджувальний диктант.

 І. Рідна мова... Вона прекрасна, мелодійна, милозвучна. Недаремно її називають солов’їною. Мов пісня, вона ллється живлющим струмочком, надихає, збагачує, облагороджує. (М.Красуцький.) Рідна мова моя поетична й пісенна, пелюсткова і ніжна, як спів солов’я. (Н.Красоткіна.) Барвистість одвічна народної мови — це щось невимовне, прекрасне, казкове (П.Усенко.)

6. Підсумок уроку.

«Вільний мікрофон»: «Українська мова найпрекрасніша і найбагатша у світі тому, що…»

7. Домашнє завдання.
   1.                    Дібрати 4-5 прислів’їв про мову або висловів письменників про багатство рідної мови. Вивчити їх напам’ять.
   2.                    Завдання на вибір: 1. Скласти твір на тему «Моя солов’їна мова».

2. Скласти кросворд «Багатство української мови

 

 

 

Колективне опрацювання опорної схеми

► Розглянути схему. Зробити висновок про засоби, що роблять українську мову виразною, багатою і красивою.

Вправа 1. Прочитати вислови про рідну мову відомих поетів і письменників. З’ясувати, про що йдеться в них. Який крилатий вислів, на ваш погляд, є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати. Виписати слова, що характеризують українську мову.

1) Рідна мово, ти ніжний цвіт,

Ти п’яниш нас, як рута-м’ята.

Таж на цілий на білий світ

Ти духмяністю розіллята.

(Д. Білоус)

2) Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визнання української мови. І, зрештою, усі ці епітети слушні (О. Гончар).

3) Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства (М. Драгоманов).

4) Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько —

Тільки камінь має.

(С. Воробкевич)

5) …Я дуже люблю… народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку (Л. Толстой).

 Вправа 2.  До поданих іншомовних слів усно дібрати з довідки українські відповідники. Чому потрібно віддати перевагу в мовленні – іншомовному слову чи українському?

•    Колектив, азартний, блокнот,  клумба, контур, реальний, авантюрист, констатувати, модернізувати
•    Пейзаж, фантазер, пріоритетний, монстр, прейскурант, паніка, інструмент, реагувати, публікувати

Вправа 3. Перепишіть, вибираючи з дужок потрібну літеру. Свій вибір обґрунтуйте. Що робить мову милозвучною, наспівною, приємною на слух?

Напились сонця ліс (і,й) степ. (Б.Чепурко.) А я цей ліс за друга маю, за подарунок (у,в) житті. (М.Луків.) Тут яблуками пахне осінь (і,й)  клепле бузьок (у,в) гнізді. (Н.Черкес.) Занадив(сь,ся) журавель до бабиних конопель. Якби пес робив, то (у,в) чоботях (б,би) ходив (Нар.творч.)

Вправа 4. Згрупувати за тематичними блоками слова-епітети, що стосуються слова мова.

1. Про правильну мову: …

2. Про грубу, збіднілу мову: …

3. Про багату, гарну мову: …

Довідка. Барвиста, безграмотна, бездоганна, зрозуміла, відшліфована, розкішна, убога, засмічена, незвичайна, неповторна, кострубата, зразкова, точна, живописна, незграбна, колоритна, чародійна.

► Розібрати за будовою виділені слова.

 Вправа 5.  Доповнити синонімічний ряд прикметників, що виражають красу й багатство української мови.

Мова — барвінкова, калинова, квітуча, солов’їна, …

► Із двома-трьома прикметниками скласти речення про рідну мову.

 Вправа 6. Ігрове дослідження-моделювання.

► Знайти продовження народних висловів. Визначити їх тематику.

1. Із двох однаково розумних той спритніший, … 2. Розум дає мові точність, … 3. Цементом нації … 4. Рідна мова та, …

… є рідна мова. … а душа — красу. … якою говорили предки. … хто вживає рідне слово.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.QR-КОДИ та їх  застосування на уроках української мови та літератури

швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;

зручно: вміщує великі об’єми відомостей у невеликому зображенні;

просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір’я тощо).

Чому це варто використати у навчальному процесі.

Сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення вашого предмету! Формат використання такого кодування може бути значно різноманітнішим!

Існують спеціальні програми як для створення відповідних кодів, так і для їх миттєвого сканування. З легкістю створити код на комп’ютері можна з використанням програми http://qrcodes.com.ua або https://qrmania.ru.

Для генерації та створення QR-кодів на смартфоні є значна кількість програм. Якщо вас чи ваших учнів цікавить тільки зчитування QR-коду зі смартфона, то можна навіть використовувати Viber.

Є кілька ідей як і для чого використовувати QR-коди на уроках зарубіжної літератури:

1. Епіграф уроку.

2. Посилання на сайти, де можна прочитати або скачати книгу, дізнатися відомості про автора і зробити рекламний стенд для учнів.

3. Закодовані посилання на екранізації художніх творів.

4. Закодовані посилання на відеоресурси із вивчення біографії письменників.

5. Закодовані посилання на інтерактивні вправи у Learningapps .

6. Завдання для учнів, розміщені на вашому блозі чи інших джерелах.

7. Оригінальний підхід до написання книги QR-кодами замість слів.

8. Код як додаток до реального об’єкту (портрет письменника чи малюнок).

9. Навчальна гра-квест із завданнями, схованими в кодах.

Де можна побачити QR-код?

Він зустрічається на сайтах,у рекламі, у куточку маркетингового плаката або афіші, на білбордах, на упаковках, на сторінках підручників, журналів і на візитках.

Що робити з QR-кодами в школі?

По-перше, використовувати готові QR-коди.

По-друге, зрозуміти, яку саме інформацію можна закодувати.

По-третє, дізнатися,як створюються такі форми ,з якою метою, і що потім із цим кодом робити?

По-четверте, і це найголовніше,зрозуміти, як дані знання використовувати в навчальному процесі і для чого це потрібно?

На уроках QR-коди можна застосовувати на різних етапах: від мети до домашнього завдання;форми роботи – індивідуальні,парні, групові.

«QR-код» – це один із напрямків додаткової реальності. Він об’єднує реальні параметри з віртуальними і може використовуватися не тільки в електронному вигляді,але і в форматі роздаткового матеріалу.

Окрім навчального процесу, QR-коди можна використовувати у виховній роботі: бесіди, веб-квести з пошуком артефактів,популяризація шкільної бібліотеки. Такий вид роботи допомагає залучати учнів в освітній процес і мотивувати пошукову діяльність. Також в методичній роботі: проведення семінарів, майстер-класів, тренінгів, створення інформаційних стендів і методичних тижнів.

6.      Використання флешкарт на уроках української мови

 

Для запам’ятовування правил, які учні вважають нудними користуюся флешкартками, які зручні у використанні, як під час звичайного так і змішаного навчання. Сучасне подання теоретичного матеріалу таким  чином зацікавлює учнів.

 

Флешкарта   ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Флешкарта   СИНОНІМИ

Флешкарта   АНТОНІМИ

Флешкарта   ОМОНІМИ

 

Зміни слова за родами, відмінками, числами та іншими граматичними категоріями.

( д     Значущі частини слова

Значення слова

 

 

Прикметник – частина мови, вказує на ознаку предмета. Відповідає на питання який? чий? У реченні – другорядний член.

Іменники мають рід: ЧОЛОВІЧИЙ він, мій ЖІНОЧИЙ вона, моя СЕРЕДНІЙ воно, моє місяць весна сонце -а, -я, -о, - -а, -я, - -о, -е, -я Початкова форма – називний відмінок однини   Змінюються: За відмінками За числами 7 відмінків однина множина яблуко яблука

Частини мови Самостійні   Службові Прийменник Сполучник Частка У, ДО, НАД, ПРО, ЧЕРЕЗ, ЗА А, АЛЕ, ТА, Й, АБО НЕ, НІ, БИ, ЖЕ, ХАЙ

Спільнокореневі слова – це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. Можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови

 

 

 

 

У розробці подаються у практичній формі прийоми і методи, за допомогою яких сучасний педагог може сформувати  активне мислення в учнів, активний розвиток творчості  що сприятиме успішній інтеграції школяра в суспільне життя, його гнучкості та мобільності, можливості досягти успіху.

7.Майстер-клас

Тема: Як навчитися успішно писати Есе

Мета: поширити і передати педагогічний досвід шляхом показу інноваційних методів та прийомів роботи власної системи викладання; спільно опрацювати запропоновану тему та в процесі співпраці знайти творче вирішення проблеми, поставленої перед учасниками

Форма:майстер - клас 8-9  класи

Хід заняття

І. Установчо-мотиваційна частина.

Кожен вчитель має справу з проблемою написання есеїв чи іншими проявами творчості у дітей. Я почала досліджувати це питання, яке привело мене до знайомства з різноманітними творчими техніками на уроках української мови та літератури. Вивчаючи ці техніки, а потім, застосувавши її на учнях, я переконалася в її ефективності. Майстер клас розкриє вам інструменти творчості, практичні прийоми, які ви зможете застосувати на своїх уроках та навчити дітей писати яскраво та виробляючи власний стиль. Особливою родзинкою стануть практичні вправи та приклади робіт учнів. З. Майстер – клас в нон-фікш стилі і призначений для учнів  11 класів.

ІІ. Організація діяльності учасників майстер-класу.

1. Знайомство. Вправа «Самоідентифікація».

Ця вправа розвиває креативність, сприяє самоусвідомленню. Я пропоную ідентифікувати себе з літературним, мультиплікаційним героєм, історичною особою, героєм комп’ютерних ігор, твариною, рослиною, звісно ж, обґрунтувавши свій вибір.

Поділ на групи. Шановні учні, пропоную вам обрати чарівну квітку і об’єднатися у букети за кольором.

2. Прийоми підготовки до написання есе:

1. Ідея – продукт перенесений на папір. Описуйте складну ситуацію протягом п’яти хвилин. Відкладіть написане та протягом наступних п’яти хвилин доповніть деталями.
2. Стимулюйте мислення. Почніть сеанс вільного письма з простого питання (підказки), наприклад: «я люблю...», «я ненавиджу...», «я хочу...».
3. Переосмислюйте значення знайомих слів. Підберіть п’ять термінів чи професійних слів зі своєї галузі та напишіть про кожне з них протягом п’яти хвилин, шукаючи та обґрунтовуючи глибинний зміст.
4. Дистанціюйтеся від інтелекту – будь-яка думка може привести до важливої ідеї, якщо під час обдумування зародилась інша цінніша думка – сміливо переходьте до неї, відкинувши попередню.
5. Використовуйте припущення, для виходу зі складної ситуації – змінюйте погляд, вивчайте проблему через призму іншої галузі, так ви побачите все по-іншому.
6. Використовуйте чужий досвід для вирішення своєї проблеми, в тому числі героїв книг і фільмів.
7. Простіше знайти сто ідей, ніж одну. Думайте про результат – вирішення проблеми. Нехай одна ідея веде до іншої.
8. Навчіться любити неправду, грайте з вигадкою. Так ви побачите проблему з іншого боку і, можливо, вирішите її.
9. Влаштовуйте діалоги на папері. Оберіть уявного компетентного співрозмовника, відчуйте себе ним, досліджуйте проблему в діалозі. Так ви достукаєтесь до творчих ділянок мозку.

Виливайте думки на папір. Детально обговоріть з собою свою проблему – запишіть факти, спостереження, гіпотези, емоції, схожі епізоди з книг, фільмів тощо. Великі обсяги записаного підштовхнуть вас до рішення або підкуть наступний крок. Таким чином, крок за кроком, ваш геній дасть рішення.

3.     Проведення заняття.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.

Ефектний початок

Вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний — це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний — пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний — вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий — з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

Хронологія есе

Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.

1.     Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
2.     Опис — характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
3.     Порівняння — в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
4.     Фінальні компоненти — останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Алгоритм написання есе

1) постановка проблеми;

2) обдумування проблеми (ідеї, приклади, що їх ілюструють);

3) планування есе (визначення структури);

4) написання есе;

5) перевірка та редагування роботи;

6) підготовка презентації;

7) презентація есе.

 

 

 

Як написати есе за літературним текстом?

1. Знайди проблему, підняту автором у тексті.

Добре, якщо ти знайдеш у тексті речення, де її сформулював автор. Якщо ні, то необхідно це зробити самому. Проблему краще формулювати у вигляді питання, який ти ставиш до прочитаного тексту. Якщо весь текст є відповіддю на це питання, значить, ти знайшов проблему. Проблему (або, інакше, основне питання) бажано назвати вже в першому абзаці есе.

Наприклад, «У цьому уривку автор оповідає про захисників Києва. Як звичайна людина стає героєм? Ось основне питання, порушене автором у даному тексті». Або: «У цьому оповіданні автор пише про свого шкільного друга. Чому один і той же чоловік здатний і на прекрасний вчинок, і на підлість? Ось проблема, піднята автором у тексті».

2. Визнач, яка позиція автора тексту по відношенню до даної проблеми.

Що робить автор – розповідає, шкодує, сперечається, переконує, іронізує, висміює? Згоден ти чи не згоден з позицією автора? Чому?

3. Покажи приклад з літератури чи з особистого життя, де зустрічалася подібна проблема і як вона вирішувалася.

​

Якщо ти не пам'ятаєш жодного подібного прикладу, то створи свій. Доведи, що саме цей приклад переконливо висловлює твоя згода (незгода) з позицією автора з даної проблеми. Можна згадати або скласти кілька прикладів.

Не забувай, що всі дії в оповіданні здійснює не автор, а літературний персонаж, герой оповідання. Навіть якщо розповідь ведеться від першої особи, це мова не автора, а оповідача. Позиція автора може не збігатися з позицією оповідача, від імені якого ведеться оповідання.

Пишемо про природу (10-15 хв.)

1.Творча  розминка . Напишіть про найулюбленіше місце на природі, у якому ви буваєте.

2. Напишіть про ваш сад. Або той сад, у якому ви частенько бували. Якщо у вас не було саду, напишіть про те, чому його не було.

3. Напишіть про природу у вашому житті. Яке місце вона займає. Що вам подобається і не подобається в кліматі, у якому живете. Будьте точними, використовуйте назви птахів та дерев.

4. Напишіть про шалену спеку, яка охопила місто/село. Як поводяться люди, рослини. Слідом напишіть про бажану прохолоду, яка прийшла ввечері або зненацька охопила місто. Як це змінило історію?

Вправи про природу надають можливість зрозуміти учням, як писати про навколишній світ. Прочитавши будь-який програмований твір (якщо учень здолає забагато довгих описів природи), а саме описи місцевості, вулиць, деталі побуту і т.д. виникне питання, як це зобразити у творі аби і самому не знудитись. Для цього я використовую вище згадані вправи. Не треба писати довжелезних речень. Пам’ятаємо про яскраві деталі та образи. Ви можете зробити невелику вправу у формі тез. Сядьте, заплющить очі, прислухайтесь до власного дихання і згадайте перший дитячий спогад. Якщо соромитесь запропонувати учням закрити очі, можна і без цього. Розпочинайте текст словами: Я пам’ятаю.  Учні дуже люблять цю вправу. Пам’ять веде їх, тримаючи за долоні в далекі закапелки. Згадують сад дідуся з розлогою яблунею, смачнючі пишні пиріжки бабусі, як батьки загубили їх на морському відпочинку, як ліпили перші сніжки, потираючи задубілі пальці. Щемливі спогади про перші світлини з Дідом Морозом, відчуття прохолодної морської води, що лоскоче ноги.

4. Прийоми і методи, за допомогою яких сучасний педагог може сформувати у дитини вміння використовувати  творчі техніки.

Діалоги може бути складно писати, тому що ми не завжди знаємо, яку функцію вони несуть. Пропоную думати про діалоги, як про інструмент, який ми використовуємо, коли нам потрібно щось показати у тексті. Інформацію, яку інакше ми б просто переказали, а для того, аби читач включився в текст, ми залучаємо його/її увагу. Діалог включає увагу.

У діалогу має бути напруга між тими, хто розмовляє.

Інколи буває й так, що є напруга, є інформація, яку показуємо, але з невідомої причини не працює діалог.

Секрет написання діалогу в тому, що коли ми пишемо діалог, то є щось, чого головний герой не знає. Ми і самі можемо цього не знати, але віримо в те, що є щось більше. Це відчуття, якому довіряємо. Герой на своєму шляху. Спробуйте відчути цю думку.

 

Пишемо: Напишіть діалог у шість рядків. Персонаж дарує комусь подарунок (10 хв.).

Коли ми даємо ім’я дитині, ми по-справжньому ризикуємо, бо у нас немає ні найменшого поняття, ким виросте дитина. Ми всі знайомі з людьми, які носять не свої імена. Коли ви називаєте свого персонажа, у вас немає права на помилку, тому що вам потрібно знати його краще, ніж члена своєї сім’ї. Імена які ви вибираєте для персонажів повинні натякати на певні риси характеру, соціальний і етнічний бекграунд. Подумайте про Омелька Кайдаша Івана-Нечуя Левицького або про Євгенія Онєгіна у Пушкіна, вони звучать відповідно діям персонажів. Імена, які ви вибираєте мають сильний вплив на те як ваші читачі дадуть відповідь на ваших персонажів. Ви можете випробувати кілька імен, перш ніж підберете вірне.

Вправа 1. (20 хв.). Назвіть наступних персонажів, пам’ятаючи що ви можете вмістити в імені і підказку на їх роль в оповіданні.

1. Красивий, елегантний злодій, який обкрадав свого боса протягом декількох років.

2. Мстива, жорстка жінка, яка робить свою сестру нещасною, систематично намагаючись перешкодити її задоволенням і знизити самооцінку.

3. Мила молода жінка, дуже сором’язлива, щоб заговорити з привабливою жінкою, яку вона бачить на роботі кожен день.

4. Власник кафе, який заграє зі своєю молодою співробітницею.

5. Бабуся, яка тільки що виграла в лотерею.

6. Невдаха художник.

7. Колишня зірка кіно, яка все ще думає, що вона популярна.

8. Старшокласник, якого збираються виключити за неуспішність.

9. Сліпий хлопчик.

10. Прийомна дитина.

11. Ховається від закону жінка.

12. Кар’єрист.

13. Параноїк.

14. Касирка з супермаркету, яка виходить заміж за багатія.

Фокус уваги: навчитися давати імена обдумано. Можна давати передбачувані імена – Вікторія – для члена вищого суспільства, королівської сім’ї, або незвичні – Брюс – для сім’ї іммігрантів зі Словаччини. У будь-якому випадку, ви даєте читачеві сигнал про те, що такий персонаж, звідки він і куди прямує. Ім’я може нести послання таке ж сильне, як і назва історії.

Вправа 2. Ми то що ми купуємо, чим володіємо, що їмо, збираємо, читаємо, створюємо. І ви то, що ви робите для життя і як ви живете, якщо хтось залізе в вашу квартиру, поки вас там не буде, він зможе практично повністю скласти картину того, хто в ній живе. Те ж саме ви повинні зробити для вашого персонажа. (10 хв.)

Створіть обстановку для свого персонажа і робіть місце атрибутами свого персонажа. Місце може бути будь-яким – будинок, офіс, камера, навіть ліжко. Опис повинен містити достатньо речей, щоб читач міг барвисто уявити відсутнього. Намагайтесь уникати стереотипів.

Зверніть увагу, що деталі є індикаторами успіху або провалу, соціального статусу і звичок. Які деталі показувати емоції, особистість, інтелектуальність, характер і погляд на життя?

Вправа 3. Написати оповідання за участю свого персонажа. Пишемо 30 хв., використовуємо ті знання, яких здобули про персонажа. Читаємо.

Коли учень створює власний персонаж, тоді оживляє його за допомогою історії, виклику або конфлікту, йому стає цікаво зробити те саме і з літературним героєм. Тоді з’являється особиста думка, щирі міркування чому герой обрав саме цей шлях і вчинив саме так, вирішив сам або під гнітом обставин. Учні викладають думки на папір, ручка рухається, приходять власні висновки. Особисті, а не з Інтернету. Можливо перший раз, коли ви запропонуєте учням вправи з фрірайтингу, вони сумніватимуться чи встигнуть написати текст за 10 хв. Встигнуть, фрірайтинг, це розігрів мозку для думок. Не сумнівайтесь, їм обов’язково сподобається.

5. Медитація «Готовий лист» (10 хв.)

Використовується для виходу з творчого ступору і легко адаптується під вільне письмо. Просто уявіть, що текст уже написано, а ви просто його читаєте або дія відбувається на ваших очах, і ви лише спостерігаєте її.

«Готовий лист» схожий на вірші акинів, але тут ви підключаєте уяву, адже відсутній зв’язок з часом, місцем та реальністю

6. Генератор ідей (практична вправа з учнями)

У книзі Юргена Вольфа «Школа літературної майстерності» є таблиця-генератор сюжетів:

A: ЖАНР	B: 1 ГЕРОЙ	C: 2 ГЕРОЙ	D: ЕМОЦІЯ	E: МІСЦЕ ДІЇ
1. Триллер	1. Учитель	1. Дитина	1. Ревнощі	1. Лондон
2. Комедія	2. Лікар	2. Солдат	2. Жадібність	2. Нью-Йорк
3. Драма	3. Журналіст	3. Монахиня	3. Кохання	3. Париж
4. Романтична комедія	4. Батько	4. Священник	4. Страх	4. Делі
5. Фентезі	5. Поліцейський	5. Таксист	5. Ненависть	5. Тринідад
6. Наукова фантастика	6. Підліток	6. Лікар-психіатр	6. Помста	6. Зоопарк
7. Любовний роман	7. Адвокат	7. Літній чоловік	7. Цікавість	7. Заміський будинок
8. Поліцейська історія	8. Вчений	8. Літня жінка	8. Пристрасть	8. Старий будинок
9. Жахи	9. Няня	9. Спортсмен	9. Дружба	9. В’язниця

 

Щоб почати писати, оберіть 5 цифр (вони можуть повторюватися). Візьмемо, наприклад: 8, 9, 2, 2, 1 – по цифрі на кожен стовпчик.

Виходить історія, в якій няня, що працює у лондонській родині допомагає поліцейським розкрити крадіжку. В решті решт, крадієм виявляється член родини, що повернувся з війни. Він не зміг змиритися із заповітом батьків та через свою жадібність влаштував пограбування у домі власного брата. Вперед! Обирайте власну історію та пишіть, у вас 15 хв.

7. Конструктивна критика.

Приклади учнівських робіт (прочитати та обговорити).

Після прочитання тексту вчителем, учні обговорюють ті моменти, що їх вразили.

Приклад учнівського твору: «ЯК ТІЛЬКИ Я…»

Як тільки я розплющую очі, якась невидима сила тягне мене до вікна. Обережно, аби нікого не розбудити ступаю дерев’яною підлогою, від якої швидко холонуть ноги та визираю. Товстий шар ванільного морозива прилип до бруківки. Посеред шару довгими вагонами розмістився потяг. Вдягаю куртку і мчу на двір. Білий, злегка сряблястий сніг, кружляючись в швидкому танку падає за комір і я здригаюся. Що робить потяг посеред двору? Від здивування роззявляю рота та читаю напрям цього магічного потягу: «Сенс життя». Я проводжу по буквах долонями, ніби вони здатні щезнути. Я сплю? Щипаю себе за коліно та зойкаю, потяг на місці. Обережно ступаючи риплячим снігом, зазираю у середину. Купейні вагони з полицями. Внизу розмістилося Дитинство. Маленька дівчинка з очима сарни та широкою посмішкою. Дві милі косички та пухнастий блакитний светр. Вона сміється та досліджує усе навколо. Зрештою сідає до вікна та дмухаючи на нього виводить пальчиком сніжинки.
– Провідник нагримає, не варто цього робити? – зауважую я, спостерігаючи за її вправними рухами.

Дівчинка висолопує язик і не змінює свого заняття.

– Я люблю малювати, колись стану художницею, – з гордістю виголошує вона і я з подивом пізнаю свій голос. Вдивляюся в знайомі риси і відчуваю, як всередині холодію. Певно я таки сплю, тому що у вагоні сидить дівчинка з минулого. О, цей пухнастий блакитний светр зв’язала бабусенька на новорічні свята. Я так довго його носила, навіть коли він став замалий. Згадую себе у вісім років, саме тоді я захоплювалася малюванням та відвідувала художню школу. Мама так пишалася мною, розповідала з великою гордістю про мої майбутні досягнення. Я киваю малій, мені не хочеться її засмучувати. В 11 років я кидаю малювання, в життя вихрем влітають ролики, ковзани, танці та спілкування з подругами. Я все рідше беру пензлика у руки, а одного дня складаю усі знаряддя в коробку та ховаю на горище.

– Ти покинеш малювати, – шепочу дівчинці, відчуваючи гіркий присмак від сказаного. Вона з подивом позирає на мене і кривиться.

– Розумію, що неможливо вірити чужинці, але одного разу мені сказали, що я не вмію малювати. Я образилася і покинула своє заняття. Вирок виніс відомий художник на думку якого я покладалася. Малювання більше не було сенсом мого життя.

– І ти повірила, що це дійсно так? Покинула те, що любила найбільше? Що ж тоді зараз  є сенсом твого життя?

Її голос бринить від зневаги і я підшукую потрібні слова.

– Мрії інколи залишаються мріями. Сенс мого життя зараз?

Знову думаю. Згадую батьків, їхню підтримку в усіх моїх справах, я їхній слід на Землі. Я – сенс їхнього життя, їхнє продовження.

– Така доросла і не знаєш сенсу свого життя! Мої мрії не залишаться мріями, сенс мого життя в майбутніх картинах, які я намалюю. Мої батьки вірять у мене.

Я посміхаюся і наостанок обіймаю миле створіння. Йду у наступний вагон. Там на верхній поличці метляє ногами в червоних шкарпетках Юність. Пізнаю її по рожевому волоссю, що я заради експерименту пофарбувала в тринадцять років. Жахливий вигляд, а розумієш це лише у сімнадцять, стоячи на порозі закінчення школи.

– Цікаво, чи батьки дозволять мені пофарбувати стіни у чорний колір? – питає мене, гуглячи сторінки з декорування кімнат. Я переможно всміхаюся. Добре, що тато відмовив мене тоді, запропонувавши поїздку до відомої галереї в Італії. Любий тато! Напевно його ніколи не покидало відчуття, що сенс власного життя, я знаю, просто він захований дуже глибоко усередині. Дитина подорослішає і відшукає усе те, що приведе її до щастя.

– В чому сенс твого життя? – питаю Юність, зазираючи до її відкритого обличчя та очей – смішинок. Здивовано дивиться на мене та стинає плечима.

– За літо прочитала книги про відомих людей. Вони радять слухати власне серце і йти до своєї мети. Я просто живу. Мрію, подорожую з батьками, навчаюся та цікавлюся багатьма речами. Життя вимірюється кількістю моментів, від яких захоплює дух, певно це і є мій сенс. Все те, що відбувається з тобою, поки ти не встиг набудувати сотні планів. Розумієш у світі не має обмежень. Ми придумуємо їх самі.

– Чому ж я склала свою мрію до шухляди? Дорослі люди можуть помилятися, просто дитиною, я цього не розуміла. Стільки років проспала і лише ви мені про це нагадали.

Рудоволоса хитає головою і зручно вмощується на поличці. В руках плеєр та навушники.

– То не ми, а ти. Діставай свою мрію із шухляди. Прийшов час наповнювати новим сенсом життя.

Я дійсно сплю. Не відчуваю холоду першого снігу. Він м’який та повітряний, ніби вата в парку. Занурюю свої руки і посміхаюся. Прямую до наступного вагону, розбирає цікавість, а хто ж там? Вагон не схожий на інші, він вирізняється легкою помпезністю та ненав’язливим усамітненням. На затишній канапі сидить молода жінка та тримає у руці червоне горнятко з кавою. Я кліпаю очима. І без того гарні риси обличчя вдало підкреслює макіяж, маленька сукня шоколадного кольору, підібране волосся.

– А ви хто? – не можу второпати я.

Вона ставить горнятко на невеличкий стіл та всміхається мені.

– А я вже зачекалася, вирішила трохи кави посьорбати. Привіт, я це ти у майбутньому.

Сідаю біля неї та ковзаю рукою по тканині сукні.

– На тобі брендова сукня, чим я займаюся раз можу дозволити собі такі речі?

– Одного зимового дня, я полізла на горище і дістала свої картини. Витерла з них пил і знову почала малювати. Не варто боятися змін, бо твої мрії, так і залишаться мріями. І не варто шукати сенс життя по закапелках, якщо він перед тобою.

Прокидаюся від шелесту падаючого снігу. Не знімаючи ковдри прямую до вікна. Визираю. Зима вже встигла побілити навколишній світ. Магічно сяють дерева, чути рипіння снігу під ногами перехожих та сміх малят. Швиденько одягаюся і висковзую на двір. Роззираюся в пошуках сліду від потягу. Це був лише сон? Краєм ока бачу драбину на горище і деруся нею нагору. Знаходжу стару шафу та ледве відкриваю шухляду, в яку поклала коробку з малюнками. Змітаю товстий шар пилу та забираюся до будинку. Розкладаю малюнки на килимкові у своїй кімнаті і відчуваю, як почуття радісного збудження заходить у моє серце. Я не знаю чи то був сон, але він занурив мене у події минулого про які я зовсім забула. Ніби не було нічого. Пам’ять інколи зводить з нами такі жарти. Коли ти стоїш на порозі дорослого життя і не відчуваєш нічого окрім розгублення, вона підкидає нам вихід, захований десь далеко, але такий легкий та можливий. Відчинилися двері і на порозі кімнати з’явилася мама. Я сиділа на килимі, старанно виводячи контури зимового краєвиду.

– Ти вже прокинулася? Дістала свої дитячі малюнки та малюєш?

Підійшла до мене та опустилася поряд. Зкуйовдила моє волосся та поцілувала.

– Так, вирішила розпочати день з малювання. Зрештою, колись я хотіла стати художницею.

– То було так давно, ти так різко порвала з малюванням, що ми з батьком довго не могли второпати що трапилося. Малювання приносило тобі крила.

– Воно було моїм сенсом життя?

Мама кивнула і я обійняла мене.

– Родина також сенс мого життя. А, як щодо млинців?

Мама засміялася і піднялася з килима.

– Ну, якщо моя геніальна донька зайнята, то піду насмажу. Cенс мого життя у щасливій родині.

VII. Заключне слово.

Отже, ви вже дізналися, як прокачувати письменницькі навички  та познайомилися з деякими прийомами вільного письма. Це все допоможе Вам легко та успішно писати есе.

Тоді чого ж ви чекаєте? Прямо зараз відкладіть справи, поставте таймер всього на 10 хвилин і пишіть про будь-що!

Наостанок, ви можете почати описувати ті місця де вам довелося побувати. Такі нотатки колись можуть стати у нагоді. Або вийти у людне місце, та почати протягом однієї години занотовувати цікаві спостереження за людьми.

Методи, які використовують письменники варто застосовувати на уроках української мови та літератури. Підтверджено!

 

8. Майстер-клас Технологія «Storytelling»

Мета майстер-класу :

- поширити та передати педагогічний досвід шляхом показу  інтерактивних  методів та прийомів роботи

  -  показати роль вчителя у формуванні креативної особистості школяра  в умовах Новоїукраїнської школи; 

- активізувати творчий потенціал кожного педагога шляхом створення моделей сторітелінгу;      

- стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень.

Завдання:

•                   передача досвіду роботи шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності;
•                   спільне відпрацювання методичних підходів учителя-майстра, ухвалення рішення;
•                   рефлексія власної професійної майстерності учасниками майстер-класу;
•                   надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й самовдосконалення.

Форма проведення: майстер – клас з елементами тренінгу.

Усі діти полюбляють слухати цікаві історії, а що це означає? Що правильно побудувавши розповідь, можна зачепити не розум і логіку, а саме емоції. Викликавши у слухача потрібні переживання, можна вивести його на певні висновки, а потім – підштовхнути до потрібних вчинків.

Сторітелінг як формат навчання у школі має величезну практичну користь: легке засвоєння матеріалу, розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, налагодження стосунків з іншими учнями, самопізнання. Тож не дивно, що з кожним роком він стає все більш популярним.

Як зацікавити учнів своїм предметом чи новою темою? Просто розповісти їм про важливість навчання та здобуття знань? Це більше не працює. Сучасні діти губляться серед оточуючого їх інформаційного шуму, тому якщо розказані вчителем факти одразу не зачепили, вони автоматично потрапляють до категорії нецікавих.

Виникає питання: як треба вести урок, аби не просто привернути увагу дітей, а ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань? І тут на допомогу може прийти неординарний метод навчання: сторітелінг.

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

 У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій

Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формулювати власні думки – необхідні життєві навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію – головні задачі, які стоять перед освітою.

Мова – це складний психологічний процес, який неможливо оцінювати, розвивати окремо від мислення або сприймання. Розповідь історій – процес емоційний, захоплюючий, який добре запам’ятовується.

Отже, сторітелінг як вигадка казок, історій добре підходить для формування усного мовлення учнів.

Історії повинні бути змістовними, логічно послідовними, точними, виразними, зрозумілими слухачам, самостійними, невеликими за розмірами.

Усі історії мають починатися словами «ОДНОГО РАЗУ…»

Героями історій можуть бути:

– людина – тварина – вигадана істота – явище природи;

– символ – предмет.

Історія повинна містити:

– співпереживання історії;

– метафори;

– ціннісні зміни героя;

– цікаві події;

– життєвий досвід.

Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Види розповідей на словесній основі:

– розповідь на тему, запропоновану вчителем;

– розповідь за планом;

– розповідь за запропонованим початком;

– розповідь за опорними словами;

– складання казки за власним сюжетом.

Історії повинні бути змістовними, логічно послідовними, точними, виразними, зрозумілими слухачам, самостійними, невеликими за розмірами.

Структура історії

Вступ – основна мета цього етапу – підготувати учнів до самої історії, створюється контекст історії.

Розв’язка – це переломний  момент в історії. Наприклад, було погано, ми щось зробили і стало добре або навпаки, було добре, але ми за чимось не вслідкували, і стало погано. Історії без розв’язки не цікаві учням.

Висновки – їх треба озвучувати обов’язково. Досить часто з однієї історії можна зробити кілька висновків, тому треба спрямувати думки учнів у потрібне нам русло. І головне на цьому етапі не перейти тонку межу між висновками та повчаннями.

Уміння розповідати повчальні сюжети з історії, з життя видатних учених та митців, історії відкриттів у математиці, фізиці, біології та хімії – все це має стати не лише засобом активізації учнівської уваги на уроці, а й ефективним інструментом донесення та закріплення смислів у свідомості учнів.

Мистецтво сторітелінгу – це один із найприродніших і водночас найефективніших способів надавати навчальному процесу особливої якості.

Давайте спробуємо попрактикуватися!

Міфи – особливий вид історій, які розповідають про можливе у правдивих подіях, але це важко підтвердити, оскільки ніхто не знає точно, звідки міф пішов спочатку. Міфи, казки відображають культуру і нагадують нам, чого слід уникати в житті, щоб бути щасливим.

*Поміркуйте, чому тема війни настільки актуальна у багатьох творах митців?

*Уявіть себе доповідачем на Міжнародній конференції, на котрій обговорюються проблеми миру та війни. Ви — вчений, котре хоче довести всьому світові, що війни потрібно уникати всіма силами. 

*Прорекламуйте мир таким чином, аби ні у кого не виникло протилежної думки. 

*Як ви вважаєте, чи може людство уникнути війни?

*Яким чином це можна зробити? 

   *Поміркуйте, і знайдіть прототипи героїв в сучасних фільмах.

*Уявіть, що ви — сценарист на телеканалі й  маєте скласти сценарій вікторини для проведення Шоу на тему "Іліади" Гомера.

 *Продумайте питання, відберіть учасників.  Продумайте до вікторини повчальні презентації (наприклад, «цікаво знати, що...») 

Як написати захоплюючу історію?

7 китів, на яких будується успішна історія:

1. Головне – це контент.

    Контент повинен бути цікавий і корисний слухачеві. Подумайте, що цінного і корисного ваш учень отримає від вивчення матеріалу. Для підготовки цікавої розповіді використовуйте інформаційну піраміду. Коли сюжет історії логічно спроектований, подумайте про те, що здатне його прикрасити і допомогти розкрити тему. Наявність декількох точок зору, протиріч і різних контекстів піде на користь. Якісний контент, пряма мова автора і презентабельне візуальне оформлення дадуть вам в сумі захоплюючий і вичерпний матеріал.

2. Наявність героя.

Яскравий герой, з яким аудиторія може себе асоціювати – рушійна сила будь-якої історії. Не починайте розповідь поки не визначите для себе – хто буде головним героєм, якими він буде володіти рисами характеру. Герой не обов’язково повинен бути позитивним у всіх сенсах, але він повинен бути повністю сформований і слухачі повинні знати його історію, щоб зрозуміти його дії. Він може бути як живим, так і вигаданим. Якщо в ході сюжету виникне емпатія, емоційний зв’язок з персонажем, то його досвід буде автоматично присвоєний аудиторією.

3. Подбайте про якісне візуальне оформлення.

Саме візуальний фон допомагає зробити атмосферу в історії більш динамічною, барвисто розкрити тему, надати додаткову жвавість і занурити слухача в контекст. Подумайте, які елементи графічного контенту могли б допомогти вашій історії розкритися. Наприклад, фотографії, презентація, ілюстрація або інфографіка та інші.

4. Нотки драматургії.

Взаємодію з персонажем потрібно будувати навколо конфліктної ситуації, а історія повинна розвиватися за певною логікою, зашифрованою в абревіатурі ЕЗРКР (експозиція, зав’язка, розвиток, кульмінація, розв’язка). Розповідаючи історію, дозвольте своїм слухачам включити уяву і перейнятися атмосферою, представити головного персонажа і пережити конфлікт разом із ним. Описуйте все живо і реалістично, немов все відбувається у вас на очах. Кожен захоче дізнатися, як хтось викручується в складній життєвій ситуації (з якою, до речі, може зіткнутися і він). Таким чином, вони з цікавістю будуть вбирати чужий життєвий досвід, а ви отримаєте максимальну залученість аудиторії у навчальний процес.

5. Скажіть тверде «НІ» монотонності!

Придумуючи історію, намагайтеся уникати монотонності. Навіть найзахоплююча розповідь, найгеніальніша ідея можуть стати марними і втратити сенс при монотонному піднесенні. Заздалегідь чітко сплануйте послідовність викладу тексту і візуальних елементів. Саме від цього залежатиме, наскільки глибоко закладена в історії ідея проникне в мозок вашого слухача.

6. Деталі та емоції.

Ось тут потрібно бути вкрай уважним. Справжня історія повинна бути насичена життям. Зачиняєш очі і перед тобою з’являється картинка, реальна, наповнена запахами, енергією, звуками, тактильними відчуттями.

Історія повинна викликати щирі емоції: розуміння, співчуття, радість, гнів, подив, роздратування, сміх, злість, сумнів, впевненість. Немає емоції – немає історії – немає результату. Нехай це буде свого роду тестом для ваших текстів. Почуття, які найсильніше змушують утримувати увагу слухача – це страх, здивування і радість. Докладіть зусилля для того, щоб під час розповіді вашої історії, аудиторія зазнала хоча б одне з цих почуттів.

7. Висновок.

Або мораль усієї байки – з якою метою ви взагалі розповідали історію, яку думку хотіли донести? Пам’ятайте про це. Історія без логічного висновку – як зжуваний виступ актора на сцені: ось він читає вірш, так чуттєво, емоційно, динамічно. Але останню фразу він ковтає, збивається – і все. Ефекту 0!

Для того, щоб створити історію, яка захоплюватиме учнів, перш за все необхідно придумати цікавий сюжет, вигадати героя (їв),  додати цікаві події, які підведуть до потрібних висновків.

Алгоритм створення історій для сторітелінгу виглядає так:

1. Визначитись з темою та метою уроку (Увага! Не до кожного уроку можна створити таку історію, і багато в чому саме тема впливає на вибір сюжету!)

2. Розробка детального сюжету та основних подій оповіді.

3. Вибір головного героя – вибір імені, характеру, зовнішнього вигляду тощо.

4. Вигадування інтриги (це ключовий момент в історіях для сторітелінгу!). На цьому етапі вже можна складати перший варіант історії.

5. Перегляд готової історії та додавання метафор.

Інколи вчителі вигадують такі історії від початку й до кінця, інколи засновуються на реальних подіях, що дуже часто ще більше зацікавлює учнів.

Вивчаючи той чи інший твір, учні можуть перевтілившись в персонажа, розповісти однокласникам та вчителю про себе – про свої переживання та пригоди, думки, взаємини з іншими, плани на майбутнє тощо.

    Позитивний ефект: Діти вчаться більш аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір – цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

Придумати героя можна дуже просто і легко, яскравий герой, з яким діти можуть себе асоціювати. Не варто починати історію поки не визначите для себе хто буде головним героєм, якими він буде володіти рисами характеру. Герой не обов'язково повинен бути позитивним у всіх сенсах, але він повинен бути повністю сформований уявою дитини. Він може бути як живим, так і вигаданим

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, сучасному суспільству потрібен не виконавець, а творець, людина, яка здатна жити повноцінним життям в інноваційному просторі сьогодення і своєю діяльністю цей простір створювати. Ось чому чим більше ми тренуємо свій мозок, розвиваємо фантазію та творчі здібності, тим більше цікавих ідей і рішень до нас будуть приходити. Актуальність роботи. У сучасних умовах однією із стратегічних завдань системи освіти стає формування особистості з високим рівнем інтелектуальної культури, орієнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, здатної забезпечити своєю діяльністю сталий розвиток людства в майбутньому. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних  нестандартних ситуацій. Із людини розумної вона повинна перетворитися на людину свідому, а для цього необхідно переходити на нові технології навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                          Додаток

 

\

 

 

УРОК-ФЛЕШБУК «ЧИТАЙ УКРАЇНСЬКІ КНИГИ»

Макс Кідрук «Де немає Бога»

Мета: презентувати учням цікаві моменти з біографії М. Кідрука. Ознайомити учнів зі змістом, жанром та тематикою роману. Викликати зацікавлення текстом, героями, подіями. Розвивати навички виділення епізодів, їх коментування, висловлення власних вражень та думок.

Обладнання: мультимедійна дошка.

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми доведемо вам, що читати українські книги – це круто. Ми читаємо сучасні українські книги. Протягом грудня учні 10-Б класу читали новий роман М. Кідрука «Де немає Бога», зараз ми розкажемо вам, що нас так вразило у цьому романі(який за жанром – психологічний), пасажирів, що мусили виживати в суворих умовах і … хто такий М. Кідрук, чому він такий популярний.

 

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Знайомство з цікавими фактами біографії М. Кідрука.

Максим Іванович Кідрук (нар. 1 квітня 1984 року в селищі Володимирець Рівненської області). Навчався у фізико-математичному класі з посиленим вивченням іноземної мови. У 2001 році закінчив школу із золотою медаллю. Того ж року вступив на механіко-енергетичний факультет в Рівненському університеті водного господарства (спеціальність «Теплоенергетика»). На третьому курсі почав працювати на російську компанію «АСКОН» програмістом. Займався розробкою CAD-систем. За освітою інженер-енергетик.

2005 р. переїхав до Києва. Вступив до аспірантури НТУУ «КПІ» на теплоенергетичний факультет. У 2007 р. Максим Кідрук виграв грант на навчання за кордоном і виїхав на проживання до Стокгольма (Швеція), де вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту. Почав мандрувати Європою. Впродовж 2007-2008 рр. побував у Фінляндії, Норвегії, Італії, Франції, Балтійських країнах.

Влітку 2008 року Кідрук вирушає у тривалу подорож Мексикою. Вона стала першою великою мандрівкою за океан. Результатом поїздки стала книга «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії», яка у 2009 здобула ІІ премію на конкурсі «Коронація слова». За його словами, ця країна мала для нього важливе значення:

«Далека латиноамериканська країна випалювала мозок, надила, немов кароока східна красуня спокушала своїми розкішними принадами. І тоді я остаточно зрозумів: у мене є Мрія, ім'я її – Мексика».

Влітку 2009 р. здійснюється ще одна велика подорож – до Південної Америки (Еквадор, Перу, Чилі) та острова Пасхи, де Макс Кідрук став першим офіційно зареєстрованим українцем. На основі цієї поїздки було написано книгу «Подорож на Пуп Землі» (у двох томах), яка вийшла друком у 2010році. У ній Кідрук розказує про причини, що спонукали його покинути навчання в аспірантурі і повернутися зі Швеції до України:

«Швеція дала мені багато чого. Швеція змінила мене. Можливо, допомогла стати таким, яким я мріяв стати все своє життя. Попри це я залишав Стокгольм. Я свідомо відкидав усі перспективи – оті казкові шведські перспективи на легке, розмірене та забезпечене життя – і повертався в Україну. І була тому одна єдина причина: нудьга не має перспектив».

Того ж року «Мексиканські хроніки» займають друге місце у конкурсі «Книга року від журналу Корреспондент». Пізніше в грудні Кідрук через сварку з дівчиною вирушає у мандри до Пантаналу(Бразилія). Ця мандрівка лягла в основу книги «Любов і піраньї».

Зимою 2010-2011 Кідрук мандрує країнами Близького Сходу (Ліван, Сирія, Йорданія та Єгипет). Цілий місяць проводить у пустелі Сахара, відвідавши всі п'ять оаз: Дахла, Аль-Харґа, Фарафра, Бахарія та Сива. На початку лютого, повернувшись із Сахари, письменник став свідком єгипетської революції.

У квітні 2011 вирушив до Нової Зеландії в рамках акції «На Зеландію!», організованою разом із Сергієм Притулою. За словами учасників акції, її мета – «„передати привіт“ новозеландцям, відплативши тим самим за безсоромний конкурс „Win a Ukrainian Wife“».

У грудні 2011 – лютому 2012 мандрував Намібією таАнголою.

У квітні 2014 році вийшли автобіографічна книга «На Зеландію!», у якій Максим Кідрук змалював свої враження від подорожей Сахарою і єгипетської революції в Каїрі, історії у аеропорті Дамаска та помсту в рамках акції «На Зеландію!».

Загалом побував більше ніж у 30 країнах, серед яких Танзанія, Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші.

На початку 2012 Кідрук заявив про завершення роботи над першим українським техно-трилером. Книга під назвою «Бот» вийшла друком 25 вересня 2012 у видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Роман стартував на 16-му місці у ТОП-20 мережі книгарень «Є». Після двох тижнів продажів книга піднялась на 2-гу позицію.

У вересні 2013 з'явився технотрилер Максима Кідрука «Твердиня». 13-14 вересня роман було презентовано на 20-му Форумі видавців у Львові, а 17 вересня – у Києві в книгарні «Є». Тур на підтримку книги «Твердиня» складався з 28 міст і більше ніж 38 презентацій.

Восени 2014 року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшов друком триллер «Жорстоке небо» – роман-катастрофа з елементами детективу, який автор характеризує як перший український роман про українську авіацію. У книзі розповідається драматична історія про розслідування авіакатастрофи українського літака у Франції, частково заснованої на реальних подіях. Однією з особливостей роману є те, що головним героєм стала жінка.

Тур на підтримку книги «Жорстоке небо» складався з 23 міст і 24 презентацій.

У квітні 2015 року на замовлення польського видавництва Akurat з'явилася публіцистична книга «Ja, Ukrainiec». Українське видання надрукувало видавництво «Клуб сімейного дозвілля» під назвою «Небратні». У книзі аналізується історія відносин України та Росії від визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до Євромайдану та війни на Сході.

1. Інтерв’ю з М. Кідруком (відео).

3. Коментарі до роману «Де немає Бога».

«Де немає Бога» – це роман не про авіакатастрофу (як у романі «Жорстоке небо»), а скоріше про окремих людей із своєю унікальною історією, яких доля звела разом в одному місці. Це більше історія про виживання, протистояння інстинктів та розуму, про межу, за якою всі людяні якості стають звірячими. Що людина готова зробити за для власного виживання? Перш за все вражають яскраві персонажі із своїми тарганами, важким минулим, метою польоту. А тут справді різношерста публіка: українка Анна, росіянин Єгор, німецький політик, американський футболіст, іранська дівчина, папський кардинал. Усі вони мали свою мету і цілі, але цей рейс різко перекреслив майбутні плани і взагалі поставив під велике питання їх порятунок. Роман розвивається у звичному для Кідрука стилі: детальний опис усіх подій, флешбеки персонажів, опис літака і подробиці помилки, яка призвела до трагедії. Правда, у Боті схем та деталей було більше, тому зараз від скорочення технічних термінів цей роман виграв. А ще він більш багатогранний, психологічний. Це не те щоб технотрилер, а радше життєва драма з елементами трилера. Психологічність роману вражає. Кожен герой має власну історію, по-своєму реагую на подій і має свою мотивації. Усі персонажі знаходилися на межі смерті. В засніжених горах, з маленьким запасом води, без їжі у сильний, крижаний мороз вилазять назовні найприхованіші страхи, бажання, які руйнують їх. Дійсно, в такому жахливому місці немає а ні моралі, а ні Бога. Лише жахливе усвідомлення, що шанси на порятунок кожної хвилин зменшуються. Вражає лист батька Брендона Бартона своєї трагічність та проникливістю. Історія Анни та її сина,
минуле життя Іранки та її чоловіка.

 

Богдан Ступка колись сказав: «За будь-яких обставин головне – залишатися людиною», а чи це можливо коли ти за миттєвості до смерті, а допомоги ніякої не має? На це питання Максим Кідрук відповідає у своїй новій книзі «Де немає бога». Коли кажуть що скоро має прийти осінь, перше про що я думаю, це не про запах жовтого листя та прохолодний вітер, а про вихід нової книги від Максима Кідрука. Коли книга вийшла і я побачив обкладинку, перша асоціація яка виникла в мене в голові то це була «Катастрофа FH-227 в Андах», і я трохи насторожився чи не буде книга подібна до фільму, який знятий за подіями цієї катастрофи. Читаючи книгу, я в уяві проводив паралелі між цим нещасним випадком і подіями роману, і можу запевнити, схожість тільки в тому що літаки потерпіли авіакатастрофу у горах, в іншому вони взагалі не подібні. Книга із себе представляє розповідь про багатьох людей, не пов'язаних між собою не соціальним статусом, не національністю та віком. Майже кожний розділ це окрема розповідь(сповідь) людини, яка відкриває частку свого єства, в якій ми познаємо персонажів, його мотиви, моральні цінності, та що ними керує. Так як в романі багато персонажів і кожний відрізняється від іншого то майже кожному читачу до душі припаде якийсь з них. Так як характеристика персонажа – одна з найважливіших задач письменника, то Макс з цією задачею справився на відмінно, у нього добре вийшло описати внутрішній стан персонажів, вони відкрилися мені і я зміг зрозуміти деякі їхні вчинки, та чим вони мотивувалися. Головний сюжет пропливає крізь книгу, це їхній рейс 341 до Бангкогу, на літаку, який летить на високій висоті над горами у Пакистані, над якими пілоти із за технічних негараздів втрачають керування над літаком, і вони зазнають зіткнення з горами. Та головні герої зостаються живими, але про їх порятунок і мова йти не може, так як вони дуже в недоступній місцевості. З цього часу вони повинні проявити себе та показати свої людські якості так як вони можуть сподіватися тільки на себе і більше ні на кого. Ми знаємо що соціум має свої закони і люди не завжди отримують того що вони хочуть, і внаслідок чого між соціумом і особистістю виникають конфлікти, то як проявлять себе наші герої в соціумі, але тільки в екстремальних ситуаціях. Так як письменник дуже добре розбирається в інженерії, то його опис і характеристики літака, чи інших технічних речей дуже деталізовано і якісно описані, і не приходить ламати голову і думати про те що я взагалі тільки що прочитав. Як і завжди в кінці книг від МК, нас чекають схеми і пояснення, щоби більш точніше у голові відтворити деякі події в романі. Максим сам багато подорожував і достатньо написав книг з його подорожей по земних закутках і написав про них тревелоги, то він дуже добре вже набив руку про опис краєвидів, ландшафтів, то про якість описання їх, питання відпадають самі по собі, вони дуже прекрасно описані і змальовані. І коли ти читаєш сидячі в теплі, сонячною осінню, можна прекрасно уявити ті наметені вітром кучугури снігу, люті морози та білосніжні поклади снігу, і на руках пробивають дрижаки. Весь роман читається дуже швидко, як і всі інші книг цього автора, тому вона не здається затягнута чи нудною, але є щось таке внутрішнє в мене в голові та серці.

 

4. Передмова.

Макс Кідрук почав вибудовувати сюжет після того, як натрапив на інформацію про катастрофу рейсу 901 новозеландської компанії «Air New Zeland» 1977 р. започаткували рейси до Антарктиди: літак з екскурсантами вирушив з Окленда, прямував до материка, знижувався над протокою Мак-Мерндо, де перед пасажирами відкривалися антарктичні краєвиди. Після завершення екскурсії лайнер повертався до Окленда. Це листопада 1979-го внаслідок неправильного прокладання маршруту та різкого погіршення погодних умов черговий екскурсійний літак збився з курсу та налетів на вулкан Еребус. 257 пасажирів і члени екіпажу, що були на борту, загинули. Саме тоді письменник замислився: а що було б, якби хтось вижив? Уцілілі пасажири були б змушені вести боротьбу за виживання в одному з найбільш непридатних для життя середовищ на Землі, місці, куди, як мені здавалося, майже неможливо дістатися рятувальникам. «Де немає Бога» – спроба збагнути, чи є в середині нас те, що втримує від перетворення на звірів у місці де немає Бога. Адже існування суспільства неможливе без співпраці. Та чи існує все поза соціумом, коли людина опиняється на межі життя і смерті?

5. Буктрейлер «Де немає Бога».

 

Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

6. Знайомство з героями:

 

Анна Янголь (українка). Анна – українка, яка спізнилася на свій рейс і таким чином потрапила на літак. Має на собі 30 тис. не задекларованих доларів про які ніхто не знає. Чоловік знаходиться в АТО, син працює кур’єром у Москві. Артем зв’язується з поганою компанією і наважується на вчинок, що коштує йому в’язниці. Порятунок – 30 тис. доларів, які везе матір. У коли постає питання: розпалити багаття аби вижити про її гроші не знає ніхто. Помираючи, вона пригадує слова батька: «Завдяки пам’яті ми змінимо світ». Ось що важливіше за життя.

Єгор Парамонов (росіянин – пілот). Пілот, який боїться літати пасажиром до мурашок по тілу. Його кохана загинула в підбитому росіянами літаку і після того він страждає на акрофобію. Саме Єгор намагався допомогти пілотам посадити літак, який падав. Він довго зберігав ясний розум, організовує пошуки тих, хто вижив, їжі та ковдр. Рятує 8-річну іранку Лейлу. Намагається в страшному холоді розпалити вогнище.

 

Гелен Горовіц (лікарка). Успішна лікарка в Ізраїлі, через чоловіка вона потрапляє в халепу, відмовляючись трансплантувати нирку дитині, яку взяли невідомо де. До справи підключилися слідчі і вона зрозуміла, що операції, які проводила – незаконні.

Дюк Апшоу (таємний кардинал) – прямує до країни, де офіційно не існує католицької церкви. Людина, що має минуле та моральні принципи у житті.

 

Лоуренс Грейс – гравець американської національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого матчу. Лоуренс занадто самовпевнений, кращий футболіст, багата родина, університет … не очікувано зовсім інший, вибився в лідери.

Олівер Моргенштерн – успішний політик, який ненавидить свою роботу, але на піку слави. Після смерті дружини, Олівер втратив інтерес до життя. Йому постійно згадуються її слова: «Якщо ти робиш чиєсь життя кращим, ти марнуєш час. Ти маєш змогу змінювати світ на краще». Отже, Олівер віддає останню воду дівчинці Лейлі.

 

Лейла (дівчинка 8 років). Врятована Парамоновим дівчинка з економ-класу. Знайшов її під час падіння літака, зрозумівши, що киснева маска не працює. Вона була найбільш вкутана, мала більше води, тому і вижила, адже мала турботу від усіх.

 

 

 

 

 

 

7. Складання сюжетного ланцюжка:

 

 

Слайд 13. (Читає вчитель).

Запитання до учнів:

1. Причини поломки літака? Чому він упав над Пакистанськими горами?

2. Обставини, які привели героїв на літак? (Розповідаємо про ті умови, за яких пасажири попали на літак (обставини, причини)).

Наприклад: Анна Янголь з великою сумою грошей спізнилась на літак, тому довелося сісти цей рейс. Гроші, призначені для викупу сина з в’язниці.

3. Макс Кідрук за освітою інженер. Його книги вражають технічним описом. Чому літак упав? (Із хвостової частини вирвало великий шмат обшивки. Зірвало все від 41 ряду й далі майже до хвоста. Видерті шматки кинуло на кіль, і його зірвало під корінь. Кіль – це вертикальна частина хвостового оперення).

4. Як пілоти намагалися посадити літак? Дії Парамонова (врятував Лейлу), вчинок Анни Янголь (балон з киснем), стан пасажирів.

Дії виживших пасажирів:

Що робити аби не відморозились?

Як ладнали між собою? (Шукали пледи в напівзгорілому літаку, воду, їстівні припаси, теплі речі. Е. Парамонов знайшов теплу кофту для Лейли. Відшукали теплі ковдри (29 шт.) по 4 на кожного дорослого і п’ять для Лейли. Обмотали їх навколо ніг, закріпили на кісточках та під сідницями, зробили пончо через голову).

5. Як Єгор намагався розпалити вогнище (З Гелен ходили до літака за одягом, але він був відмерзлим, тканина була занадто сира, тому нічого не вийшло).

Чому Анна не віддала гроші задля порятунку інших? (Бо сподівалася урятувати сина).

6. Історія Олівера (Смерть дружини Турід, політичні ігри, смерть).

Як помер Олівер?

Стан Луренса Грейса?

При яких обставинах дізнаємося, що Гелен лікарка? (розповісти про Гелен).

Як вгамовували спрагу?

Розмова Анни і Єгора (Пояснення чому вона не давала балончик з киснем). Розповідь про чоловіка і сина.

7. Чи вірять герої у свій порятунок?

Як помирає Лоуренс?

Чому Єгор нападає на Анну? (Вона говорить, що у неї були гроші аби розпалити вогнище). Хто її врятує? (Гелен)

Чому Дюк зіштовхує Анну з прірви? (Вважає, що він обраний аби вижити). Смерть Анни.

Хто виживає в горах? (Дюк і Лейла).

8. «Де немає Бога», чому така назва? (Дюк Апшоу в кінці говорить: «Піду розповідати про Бога в тому місці, де його нема Бога».

Обмін враженнями від книги.

(Про автора, героїв, сюжет, цікаві цитати).

Історія про рейс 341, який розбився в горах.

 

Підбиття підсумків.

Напевно, це один із небагатьох сучасних українських письменників, який пише якісно, цікаво і талановито. «Де немає Бога» – це роман не про авіакатастрофу, а скоріше про окремих людей зі своєю унікальною долею, обставини звели їх разом в одному місці. Це історія про виживання, протистояння інстинктів і розуму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних  джерел:

 

1.               Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. К., 2018. С. 75–77.
2.               Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід : Методичний посібник / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. 2019.

1.               Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці. К., 2017.
2.               Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті : Навчальний посібник / За ред. С. П. Бондар. Рівне, Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕГІ», 2016. 200 с.
3.               Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2014. 95 с.
4.               Попова О. В. Інновації в сучасній педагогічній теорії та практиці. Педагогіка та психологія. Зб. наук. праць /За заг. редакцією акад. I. Ф. Прокопенка, чл.-кор. В. I. Лозової. Харків: ХДПУ, 2010.
5.               Концепція «Нової української школи».
6.               Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова
   5-9 класи. Пояснювальна записка / За ред. Р. В. Мовчан. 2017. С. 3–5.