Застосування інтерактивних технологій, які сприяють розвитку пізнавальної активності молодших школярів

Ліцей “Генеза” П’ятихатської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

Застосування інтерактивних технологій,

які сприяють розвитку пізнавальної активності

молодших школярів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель початкових класів

Бессараб В.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

2023р.

Актуальність досвіду полягає в необхідності формування пізнавальної активності для розвитку складової особистості, за допомогою інтерактивних методів,що визначає успіх у становленні дитини.

Мета дослідження: обгрунтувати значимість інноваційної діяльності, яка сприяє розвитку пізнавальної активності.

                                      

                                      «Те, що я чую, я забуваю.

                                        Те, що я бачу, я пам’ятаю.

                                         Те, що я роблю, я розумію»

                                                                        (Конфуцій)

 Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації освіти є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання.

     В. О. Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання, а школа повинна бути справжнім будинком радості: “дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні”.

Пізнавальна активність є соціально значущою якістю особистості і формується у школярів в навчальній діяльності. Проблема розвитку пізнавальної активності молодших школярів, як показують дослідження, перебувала в центрі уваги психологів і педагогів з давніх часів. Дане явище зафіксовано в педагогічній теорії як принцип «активності і самостійності учнів у навчанні». Стрімко змінюється життя, так само швидко змінюються погляди і уявлення дітей, з’являються нові об’єктивні причини втрати у них інтересу до шкільного навчання. Саме тому необхідно збагачувати навчальний процес цікавим змістом,новими формами і прийомами роботи.

 

     Пізнавальна активність – це самостійна, ініціативна діяльність дитини, спрямована на пізнання навколишньої дійсності й зумовлена необхідністю розв'язання пізнавальних завдань, що постають перед нею у конкретних ситуаціях. З метою активізації пізнавальної діяльності, доцільно на уроках застосовувати елементи інноваційних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування. Розвитку пізнавальної активності в початкових класах має приділятися особлива увага ще й тому, що саме в цих класах формуються основні інтелектуальні вміння.

        Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інноваційного навчання [3, с. 76].

     Інновації - це зміни всередині системи, що поліпшують розвиток і результати освітнього процесу.(4) Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку та досягнення власної і суспільної мети .

     Сьогодні в початковій школі впроваджується багато інноваційних технологій, серед яких виділяють наступні групи: технології особистісноорієнтованого навчання й виховання; традиційні педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів; педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу; педагогічні технології на основі дидактичного вдосконалення та реконструювання матеріалу. Охарактеризуємо деякі з тих технологій, під час упровадження яких у навчально-виховний процес початкової школи ефективно реалізується особистісно-орієнтований підхід. Саме їх використання, на мою думку, є оптимальними для успішного навчання, всебічного виховання та гармонійного розвитку особистості молодшого школяра [5, с. 231].

Відомі нині, насамперед, такі, що найчастіше використовуються на практиці, педагогічні технології можна певним чином класифікувати [3, с. 36]. Структурно-логічні технології: поетапна організація системи навчання, що забезпечує логічну послідовність формування та розв'язання дидактичних задач на основі відбору їх змісту, форм, методів і засобів навчання на кожному етапі з урахуванням поетапної діагностики результатів.

Інтеграційні технології: дидактичні системи, що забезпечують інтеграцію міжпредметних знань і вмінь, різноманітних видів діяльності на рівні інтегрованих курсів, навчальних тем, уроків, навчальних днів.

Ігрові технології: дидактичні системи використання різноманітних ігор, під час виконання яких формуються вміння виконувати завдання на основі компромісного вибору.

Тренінгові технології: система діяльності для відпрацювання певних алгоритмів виконання типових практичних завдань. Інформаційно-комп'ютерні технології: це технології, що реалізують у дидактичних системах комп'ютерного навчання на основі діалогу "людина - машина" за допомогою різноманітних навчальних програм (тренінгових, контролюючих, інформаційних тощо). Діалогові технології: сукупність форм і методів навчання, базованих на діалоговому мисленні у взаємодіючих дидактичних системах суб'єктсуб'єктного рівня: (учень-учитель, учень-автор, учитель-автор тощо) [6, с. 45- 46].

     Сучасний урок вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації навчальної діяльності учнів [1, с. 231-232].

   Виховний та розвивальний характер навчально-пізнавальної діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного включення учнів у ситуації, де вони повинні: - доводити власну думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватись здобутими знаннями; - ділитися своїми знаннями з іншими; - допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле; - спонукати до знаходження не одного рішення, а декількох самостійно зроблених; - вільно вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру; - урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри та спілкування; - виконувати завдання-максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження [2, с. 32-31].

Багаторічний досвід з учнями початкових класів свідчить, що для активізації мислення необхідно в своїй роботі використовувати різноманітні інноваційні освітні технології. Вони сприяють розвитку особистості учня, формуванню його світогляду. Тому великої уваги я надаю розвитку у дітей:

- пізнавальних інтересів, аналітичності розуму, вміння знайти конструктивні рішення;

- дослідницького інтересу, прагнення до пошуку;

- критичності мислення;

- комунікативних умінь;

- схильності до винахідливості.

   На уроках читання досить часто застосовую таку методику як «Передбачення»,  яке може бути:

• за прислів’ям;

• за заголовком;

• за частиною прочитаного тексту.

     Ця вправа позитивно впливає на розвиток уміння передбачити події чи їх наслідки, знаходити потрібну інформацію для доведення своїх міркувань або ж спростування того, з чим учень не погоджується. Вважаю, що це сприяє розвитку у дітей вміння не просто доводити свою думку а й аргументувати її певними фактами, критично ставитися до будь – якої інформації, що дуже важливо у наш час інформаційної  перенасиченості.

     Вправа “Ми фантазери” — на розвиток уяви. Діти об’єднуються в пари, групи, фантазують на запропоновані вчителем теми; по черзі презентують свої роботи. Наприклад: Уявіть , що всі тварини можуть розмовляти.

     Вправа “Скажи своїми словами”. Вчитель каже речення, учні повинні передати його зміст іншими словами.

  В своїй роботі використовую методику « Асоціативний кущ»,  коли діти мають можливість пригадати все, що їм відомо з теми, поняття. Я записую, або вивішую на дошці назву поняття, учні називають все, що їм відомо про нього, записую навколо поняття пропозиції дітей, а потім поповнюємо брак інформації   після  читання текстів, статей, опрацювання матеріалів. Результат роботи за цією методикою: розвиток спостережливості, пам’яті, мислення, уважності. Найкраще цей метод застосовувати на етапі актуалізації опорних знань, або ж на уроках закріплення вивченого.

    Під час дистанційного навчання дуже активно використовую платформу GOOGLE MEET, а також інтерактивну дошку JAMBOARD на якій за допомогою додаткових сервісів можна створювати безліч цікавих та корисних матеріалів. За допомогою інтерактивної дошки можна не лише пояснювати навчальний матеріал, а й активізувати увагу школярів та запропонувати їм виконати завдання у групах з використанням шаблонів.

Висновок: Інтерактивні технології при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів. Під час уроків учням дуже подобається працювати на дошці, вони обмінюються думками, виконують завдання, створюють ребуси за допомогою генератора, де вони можуть будь-яку цитату перетворити на ребус, або за допомогою ментальних карт висловити свою думку та дати відповідь на поставлене запитання.

 

 

  

 

 

 

 

 

                 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок читання з використанням інтерактивних технологій

                                                  3 клас

 

Тема уроку:  Ігор Калинець  «Про що розповіли Незабудки».

 

Мета уроку: поліпшувати техніку читання прозових творів,  насичених діалогами; формувати читацьку компетентність на основі казки; закріплювати знання про особливості чарівних казок, вміння визначати головну дійову особу й характеризувати її; вдосконалювати вміння читати в особах; розвивати зв’язне мовлення; виробляти навички чіткої й виразної вимови; вчитися голосом, інтонацією передавати настрій дійових осіб; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: відео з малюнками квітів, картки зі словами,аудіозапис.

Методи і прийоми: «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ»,   «Сенкан», «Мікрофон».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.           

 

                                                       Хід уроку

 

І.  Підготовка до вивчення нового матеріалу.  

     Вправи на вдосконалення навичок читання (8 хвилин).      

1. Гра «Переплутанка». Читання анаграм.

икшолов (волошки)

кинтремсзеб (безсмертник)

нятрода (троянда) 

котсибюл (любисток)      

кам (мак)

авьлам (мальва)

пантюль (тюльпан)

– Діти, давайте одним словом узагальнимо ці всі слова.( Квіти)

2. «Мозковий штурм».

– Діти, а які квіти ви ще знаєте?

3. Перегляд відео.

https://www.youtube.com/watch?v=_NElgiK5M5Q

Квіти – це вічні і прекрасні супутники нашого життя. Скільки віршів, легенд, казок складено про них.

4.Вправа “Асоціативний кущ”

-Діти, які асоціації у вас виникають коли ви чуєте слово квіти?

 

 

 

 СВЯТО БУКЕТ

 

 

       ЗАПАХ КВІТИ ЛІТО

 

 

 

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

      Повідомлення теми і мети уроку

(На екрані малюнок квітки незабудки)

- Чи бачили ви колись цю квітку?

- Де  вона росте?

- Яку має назву?

- Якого кольору у неї пелюстки ?

–Пропоную послухати, про що розповіли незабудки українському письменнику Ігорю Калинцю.

 

ІІІ.  Робота над новим матеріалом.

       Опрацювання казки І. Калинця «Про що розповіли Незабудки»

1. Розповідь вчителя про автора твору.

Ігор Калинець живе і працює у Львові. З раннього дитинства майбутній поет цікавився історією своєї Батьківщини, культурою рідного народу. В своїх віршах висловлював любов до України. Та за тодішньої влади це був злочин. Поет встиг видати лише однісіньку маленьку книжечку «Вогонь Купала» в 1966 році, і за це був засланий у далекий холодний Сибір. Понад двадцять років ми не чули його чистого голосу. Його твори друкувались лише за кордоном. Тепер, нарешті, починають друкувати поезію Калинця і в Україні. Ось послухайте, як про це говорить сам І.Калинець: «Я жив далеко від рідного краю, від рідного міста. І була в мене єдина радість – невеличка грядка квітів. Щодень я милувався нею, спостерігав, як поспішають квіти вибуяти за коротке північне літо, зацвісти і дати насіння

Слухання казки.

https://www.youtube.com/watch?v=jOm3-DJ0nTU

 

2. Перевірка первинного сприймання.

– Хто  є головним героєм?

– Які слова використовує автор, щоб ми змогли побачити характер дівчинки?

– Чому чаклунка вирішила допомогти дівчинці?

– Яка біда була у дівчинки?

-Хто їй допоміг?

3. Робота за малюнком (с.102).

– Як автор зобразив дівчинку?

– Знайдіть слова в тексті.

4. Словникова робота. Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на слайді: дівчина, квіти, незабудка, забула, забудько, пригадала.

– Які спорідненні слова запам'ятали?

– А слова, протилежні за значенням?

7.  Фізкультхвилинка.

https://www.youtube.com/watch?v=8gvoPGoxnxA

https://www.youtube.com/watch?v=CqOr8xqBiK4

 

8.  «Сенкан».

-А зараз пропоную скласти сенкан.

     1-рядок – слово – тема (іменник; 1 слово)                   

     2-й рядок – прикметник (опис; 2 слова)

     3-й рядок – дієслово (дія; 3 слова)

     4-рядок – речення (4 слова)

     5-рядок – висновок (1 слово)

9.  Тлумачення незрозумілих слів.

10. Гра Знайди і прочитай». Вибіркове читання.

      – Прочитайте, як дівчинка доглядала квіти. Як квіти дякували їй за це?

      – Прочитайте, яка біда була у дівчинки.

      – Прочитайте уривок, який показує, що дівчинка була доброю не тільки до

      квітів, а й до людей.

      – Чому дівчинка плакала у лісі? Що з'явилося від її сліз? Прочитайте опис цих

      квітів.

      – Що змінилося у дівчинки з часу пригоди у лісі? Прочитайте.

      – Чому з'явилися квіти Незабудки? (Слайд 42)

13. Читання казки в особах. Робота в групах. Складання речень.

      Завдання1.

• Пропоную розділитися на групи, в кожній групі потрібно визначити , хто читатиме слова автора, дівчинки, гайовика, квітів, незабудок і чарівниці.
• 

ІV.  Підсумок уроку.

Гра “Так чи Ні”

– Я хочу перевірити, як ви запам'ятали казку.

1) Головна героїня розповіді дівчинка? (Так.)

2) Гайовик зустрівся дівчинці в кінці лісу? (Так.)

3)  З її сліз утворилися троянди? (Ні,Незабудки.)

4) Чарівниця розмовляла з квітами і дівчинкою?(Так.)

2.  «Мікрофон».

     –Діти, чому усі квіти так хотіли допомогти дівчинці?

     – Що потрібно робити , щоб ця квітка могла прикрашала нашу землю

     постійно?

    

V.  Домашнє завдання.

Дівчатка:намалювати улюблену квітку.

Хлопчики:знайти легенду про незабудку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. - 2004. -- № 3/4. - С. 229-232;

2. Бєлкіна О.В.Критичне мислення вчителя як передумова його розвитку в учнів // Формування гуманістичного світогляду вчителя : Уманський держ. педагог. ун-т. ім.. П.Тичини.-К.: Наук. світ, 2001.-С.80-84.

3. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: Видавнича група «Основа», 2003. 162 с.

4.https://ilit.top/innovacijni-pidhodi;

5. Дичковская И.М. Инновационные педагогические технологии. – К., 2004. 432 с.

6. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 -- №7. 434 с.