Застосування прийомів комбінаторики у проектуванні виробу.Використання моделей-аналогів для компонування об’єкта проектування.

Тема : Застосування прийомів комбінаторики у проектуванні виробу.Використання моделей-аналогів для компонування об’єкта проектування.

Практична робота: Пошук моделей – аналогів в’язани виробів. Порівняння зразків і визначення кращих .

Мета:

навчальна:   забеспечити

а) формування знань про метод комбінування, моделей - аналогів;

б) формування вмінь визначати кращі ознаки зразків вишитих виробів;

в) дотримання правил безпечної праці під час виконання завдань практичної роботи.

розвивальна: розвивати естетичні смаки учнів.

виховна: виховувати  почуття краси, охайність , культуру праці та готувати до професійної діяльності .

                  Хід уроку:

І.Організаційний момент:

• Перевірка наявності учнів;
• Представлення;
• Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Виявлення знань та вмінь учнів:

-         Що є об’єктом технологічної діяльності ?

-         Що таке композиція у В’язанні ?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

У процесі бесіди з’ясовуються такі питання:

• У чому полягає робота дизайнера ?
• Який метод проектування ми вивчали в 5,6,7 класі ? (метод фантазування , метод пректування).

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Більшість предметів, що нас оточують, люди використовують в своєму повсякденному житті здавна. Але форма їх постійно вдосконалюється та змінюється. Це відбувається внаслідок розвитку технічних можливостей ,застосування більш досконалої техніки ,технологій , використання нових матеріалів, змін вимог до виробу.

 V. Визначення завдань для учнів на урок.

Учні повинні: розуміти методи проектування.

Учні повинні уміти: порівнювати зразки і визначати кращі ознаки.

VI. Вивчення нового матеріалу.

Слово "комбінування" у перекладі з латинської означає об’єднання, поєднання( слайд 2). Метод комбінування полягає у поєднанні в новому об’єкту окремих рис, властивостей, частин інших предметів. Цей метод є основним при створенні нових виробів   : меблів, автомобілів, побутової техніки тощо.

У роботі конструкторів , художників-модельєрів цей метод є незамінним. За розробки нових об’єктів ретельно вивчають подібні конструкції, які існували раніше. Вибирають найкращі ознаки існуючих об’єктів і об’єднують їх у нову конструкцію. Так наприклад було створено сучасний електричний кухонний комбайн.(слайд 3).

Художники - модельери одягу також часто використовують у своїй роботі метод комбінування. У нових моделях часто поєднуються ті деталі,способи обробки, які застосовувалися раніше.

Кожний предмет характеризується певною зовнішньою формою. Це можуть бути найпростіші геометричні форми – куля, конус, циліндр, призма. Але найчастіше предмети мають значно складнішу форму. У процесі художнього конструювання розробці досконалої форми приділяється велика увага.

Форма більшості предметів, які створюють люди, з часом змінюється. Одні й ті самі речі набувають іншого вигляду.( слайд 4)

Загальна форма одягу характеризується його силуетом.

Силует – це зовнішній обрис будь-якого предмета. За силуетом можна визначити належність костюма тієї чи іншої історичної епосі ( слайд 5).

Форми окремих елементів також тісно пов’язані між собою. Так, в костюмі людини форми деталей одягу,взуття,головного убору,аксесуарів мають вдало поєднуватися.

Форма предмета є естетичною,якщо вона створюється за законами краси:виглядає цілісно ,лінія силуету і окремі деталі милують око.

Форма є більш сталою характеристикою предмета порівняно з іншими. Так, колір і оздоблення побутових речей ,як правило , змінюються швидше , ніж форма.

Форму виробу, яку використовують для розробки цілого ряду виробів , називаютьбазовою(слайд 7).

Модель ,що створена на основі базової моделі, але відрізняється формою деталей чи оздобленням , називається моделлю-аналогом.( слайд 8,9).

 Використання моделей-аналогів значно прискорює і здешевлює процес художнього конструювання.

VII. Формування умінь та навичок учнів.

1. Аналіз завдань практичної роботи.

2. Правила безпечної праці, організація робочого ісця та санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання практичної роботи.
3. Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними картками.
4. Контроль вчителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.
5. Здійснення поточного інструктажу.
6. Підбиття підсумків практичної роботи:

-         аналіз недоліків у результатах роботи;

-         оцінювання кращих робіт.

VIII. Рефлексія.

1.Що нового дізналися на уроці?

2.Яку роботу виконували?

3.Де можна використати набуті знання та вміння?

IX. Мотивація оцінок за урок, виставлення в журнал, щоденник.

Х. Завдання додому.

Підготувати інструменти та матеріали для  в’язання.

ХІ. Прибирання робочих місць.

Практична робота. Пошук моделей – аналогів вишитих виробів. Порівняння зразків і визначення кращих ознак.

1. 1.Проаналізувати конструктивну побудову зразків-аналогів.

                                                                                   Таблиця 1.

        Порівняння зразків і визначення найкращих ознак.

2.Визначення конструкції виробу.

                                                                                    Таблиця 2.

              Визначення конструкції майбутнього виробу.

3.Використовуючи одну з базових форм замалювати ескіз майбутнього виробу.

Зразок№1

Зразок№2

Зразок №3