Застосування сучасних педагогічних технологій з метою підвищення якості знань. Брейнстормінг: креативне мислення і генерація ідей

 «Застосування сучасних педагогічних технологій з метою підвищення якості знань. Брейнстормінг: креативне мислення і генерація ідей».

Мета нашого консалтингу полягає в розгляді сучасних педагогічних технологій навчання в освіті, що будуються на використанні ІКТ, а також інформаційно-комунікаційних мереж. Взагалі моя аудиторія  - викладачі загальноосвітніх дисциплін, але на попередньому методконсалтингу були присутні майстри виробничого навчання. Я завжди рада новим людям. Тому свою сьогоднішню доповідь я намагалася збудувати на усі категорії викладачів та майстрів. Тож, у майбутньому, якщо я буду проводити семінари, але не для вашої категорії, я буду рада, якщо ви приєднаєтесь і будете навчатися разом із нами!

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки, застосування її в усіх галузях, повсякденному житті, можливість сучасного комп’ютера зберігати, представляти та обробляти будь-яку інформацію зумовило їх використання в освітній діяльності.

Широкомасштабний розвиток педагогіки співпраці, активізація та індивідуалізація навчання, використання креативних технологій навчання змінили роль і місце викладача в освітньому процесі.

Зміни, які відбулися в суспільстві за останні роки, призвели до необхідності заміни авторитарної системи синхронного управління навчальною аудиторією асинхронним навчанням та необхідності створення сучасних освітніх технологій, які мають основні поняття сучасної освіти. Погляньте на слайд.

Розвиток комп’ютерних мережних технологій став однією з перспективних платформ для розвитку сучасної системи дистанційної освіти, електронного навчання (e-learning), мобільного навчання (m-learning), які ефективно використовуються для різноманітних форм навчання.

В зв’язку з розвитком e-learning визначився новий напрям – змішане навчання (ЗН) (blended learning). Відповідно до цього в усьому світі відбувається стрімкий розвиток індустрії зі створення програмних комплексів e-learning різної спрямованості, в тому числі систем доставки контенту, організації та управління навчанням – LMS (Learning Management Systems), які об’єднують у собі інструменти адміністрування, комунікацій, оцінки знань, розробки навчальних курсів.

У зв’язку з цим дистанційне навчання почало рухатися в новому напрямі, в якому:

1.      E-learning є значно поширенішим і вагомішим, ніж дистанційне навчання.

2.      Дистанційне навчання перемістилося на робоче місце.

3.      Широкого використання набуло blended learning.

4.      Е-learning стало менш орієнтованим на курс лекцій і більш орієнтованим на одержання конкретних знань.

5.      Е-learning стало більш адаптованим до різних рівнів навчання.

6.      Традиційні технології відійшли на другий план.

Перед викладачами постає завдання забезпечити освітній процес якісними електронним засобами навчання, з використанням не лише комп’ютерів, а й інших сучасних пристроїв, які можна було б використовувати як під час занять,  так і будучи поза межами навчального закладу.

Змішане навчання (blended lеаrning) передбачає створення комфортного освітнього інформаційного середовища, системи комунікацій, що доставляють необхідну інформацію. Практична реалізація моделей змішаного навчання як інструмента модернізації сучасної освіти передбачає створення нових педагогічних методик, що базуються на інтеграції традиційних підходів до організації навчального процесу (аудиторного навчання й електронного). Найбільш суттєві зміни стосуються створення і використання відповідних навчальних матеріалів. Необхідно зазначити, що електронні навчальні матеріали лише доповнюють діючі підручники, не замінюючи їх, та наповнюють електронний інформаційно-освітній простір. При цьому основна функція поліграфічного видання - передача інформації - зберігається, оскільки книга за зручністю та широтою застосування поки що поза конкуренцією. Отже, виникає потреба у створенні електронних навчальних матеріалів. Навчальні електронні видання та ресурси забезпечують, розширюють можливості навчального процесу. Електронні навчальні посібники містять систематизований матеріал у межах програми навчальної дисципліни. Вони призначені для вивчення предмета від початку до кінця відповідної освітньої програми, передбачають всі види освітньої діяльності: одержання інформації, практичні заняття, контроль знань здобувачів освіти та ін. Навчальні електронні видання мають на меті підтримку роботи і розширення можливостей викладача, самостійної роботи здобувачів освіти.

При цьому всьому перед викладачем постає велика задача – не знизити рівень знань здобувачів освіти. Які ж причини низького рівня знань? Вони усім відомі. Знаходячись на змішаному навчанні ми можемо чути від наших здобувачів освіти: мені важко, я не  зрозумів, я не хочу або мені нецікаво, я не зможу зробити це самостійно і таке інше. Тому матеріал, який ви готуєте для проведення уроку повинен бути доступним, цікавим, зрозумілим.

Тож, з чого починаємо підготовку нашого уроку? Обираємо його форму! Давайте пригадаємо, які існують форми уроку при навчання off - line? А потім розглянемо, що  ми можемо запропонувати нашим здобувачам освіти при онлайн навчанні.

Ну, по-перше, що таке  офлайн навчання? Хто може сказати? Зараз ці терміни дуже актуальні і також відноситься до сучасних освітніх технологій, тож давайте бути в курсі подій.

Оффлайн-навчання (off-line)  - це метод отримання нових знань в аудиторії під час безпосереднього спілкування викладача та здобувача освіти.

Відповідно, онлайн-навчання (оn – line) - це метод отримання нових знань за допомогою Інтернету в режимі реального часу. Комунікація між учасниками процесу відбувається за допомогою комп'ютера.

В принципі, я впевнена, ви це вже знали.

Тож пригадаємо традиційні форми офлайн уроку:

Форма уроку:

 - розповідь-пояснення,

- бесіда,

- виробничий семінар,

- робота з технічною літературою,

- семінар,

- практична робота,

- лабораторна робота,

- кіноурок,

- конференція,

- екскурсія,

- урок-лекція,

 - урок виробничого навчання і ін.

А які бувають типи уроків? Хто може дати відповідь? Пишіть у чаті.

Типи уроку:

- засвоєння нових знань,

- засвоєння навиків і умінь,

- застосування знань, навиків і умінь,

- узагальнення і систематизація знань,

- контроль і корекція знань, навиків і умінь,

- комбінований урок.

Також хочу нагадати, які існують методи проведення окремих елементів уроку:

- групова робота,

- поелементне викладення,

- евристичний (бесіда),

- інформаційний,

- проблемний,

- дослідницький,

- програмоване навчання і ін.

Це інформація не нова. Але, як ви знаєте, все нове – це добре забуте старе!

Тож, що стосується нового, хоча, можливо, ви використовували такі форми на своїх уроках, подивіться на слайд: це (перелічити…)

На перше місце хочу винести інтегровані уроки.

Доречи, хто може сказати, що означає інтегрований урок?

Це міждисциплінарне об’єднання уроків, спрямоване на комплексне пізнання теми, законів, ідей з метою отримання школярами більш поглибленого розуміння тієї чи іншої ситуації.

Дивимось далі, які  ще форми нам пропонують: це і рольові ділові ігри. Новітнім терміном сьогодення є Гейміфікація.

Гейміфікація навчання - це використання ігрових практик та механізмів для створення такого освітнього середовища, учасники якого спостерігають за власним прогресом, змагаються один з одним, допомагають один одному і мотивують один одного.

Хочу навести приклад платформи для таких форм уроків – це платформа Класстайм.

Команда хмарної платформи Classtime пропонує використання командних ігор під час освітнього процесу. Classtime – це онлайн-сервіс для миттєвих тестів, які можна проводити як під час уроку, так і давати на домашнє завдання. В Classtime основний фокус – співпраця. Командні ігри – проект, що дає учням ціль, яку вони можуть досягнути лише разом. За допомогою проектора (або інтерактивної дошки) вчитель показує анімовану історію, розвиток якої залежить від правильних відповідей усього класу. Чим більше правильних відповідей – тим далі гра прогресує. Лише успіх цілого класу допоможе Командній Грі мати позитивне завершення. Ціль командних ігор – сприяти розвитку навичок співпраці в класі на противагу суперництву з визначенням абсолютних переможців, залучення усього класу до спільної роботи, розвиток аналітичних навиків та критичного мислення, насичення уроку релевантним візуальним матеріалом.

Чи є сьогодні такі викладачі, які використовують на своїх уроках гейміфікацію? Позначте, будь ласка, у чаті що саме ви використовуєте?

Добре.

Наступне, що пропонують: уроки-реквієм. Це що стосується національно-патріотичного виховання. Наприклад, це можна використовувати на уроках історії. (Герої небесної сотні).

Також маємо урок-диспут. Уроки-диспути є найбільш духовною формою спілкування з учнем. Вони характеризуються високою динамікою та емоційністю. Головна мета уроку-диспуту – вирішення складних морально-філософських питань, виховання культури спілкування (різні точки зору не повинні викликати агресивного ставлення учнів один до одного). Кожен учень отримує пам’ятку учасника диспуту (правила). Такі форми уроку більш підходять до уроків з літератури чи історії.

Дуже популярним в останній час є уроки-конкурси учнівських проєктів. Зараз це активно впроваджується за допомогою СТЄМ-освіти. Ви можете створити проєкт об’єднавшись із викладачами з різних предметів та майстрами виробничого навчання. Така форма уроку цікава для фикладачів хімії, біології, фізики.

На екрані ви бачите посилання на корисні безкоштовні ресурси для проведення STEAM – уроків.

Наступна форма - Уроки-подорожі. Що ви можете тут використати? Ви можете створити офлайн-квест або веб-квест з будь-якого предмету, де здобувачі освіти покроково будуть виконувати завдання. Для цього ви можете використовувати платформу Гугл Блогер. Тако ви можете здійснювати віртуальні подорожі за допомогою платформи Гугл Артс енд калчє - інтернет-платформа, що надає доступ до зображень творів мистецтва з високою роздільною здатністю.

Уроки полеміки. Теж цікава форма. Полеміка - це наука і мистецтво переконувати. За допомогою такої форми уроку здобувач освти навчається стверджувати думки аргументованішими, переконливими і безперечними науковими доказами. Бо мета полеміки - досягнення істини чи її перевірка.

Уроки-конференції. Конференція, як форма організації навчально-виховного процесу, передбачає присутність в одній аудиторії здобувачів освіти, які об'єднані однією метою - вирішення певної теоретичної чи практичної проблеми

Творче обговорення та розв'язок вибраної проблеми детермінують зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а її результатом - осмислення цієї проблеми.

Існує ще багато форм нестандартних уроків. Все залежить від вашого бажання побудувати цікавий урок. Бо спостереження за учнями під час таких цікавих  уроків дає можливість стверджувати, що нестандартний підхід до їх проведення активізує пізнавальну діяльність здобувачів освіти, сприяє засвоєнню знань та формуванню ключових компетентностей, розвитку креативного мислення, формуванню практичних навичок здобувачів освіти. 

Яку форму обрати – вирішувати вам.

На слайді ви бачите Піраміду засвоєння інформації здобувачами освіти. (описати). Але пам’ятайте, кожен здобувач – індивідуальний.

Тож давайте підіб’ємо підсумки з першої теми нашого методичного консалтингу. Які ж вимоги до сучасного уроку?

Визначення завдань уроків через діалог із групою, мотиваційне забезпечення освітнього процесу на уроці. Урізноманітнення джерел інформації і засобів навчання щодо підготовки і проведення уроку. Реалізація прийомів співпраці, співтворчості викладача та здобувача освіти на уроці. Всі види учнівської діяльності повинні бути направлені на розвиток мислення, активності, самостійності. Чергування фронтальної, індивідуальної, парної та групової форм роботи. Диференційований підхід до сильних і слабких здобувачів освіти. Використання наочності і навчальної гри. Сприятливе психодидактичне, гігієнічне середовище.

Головне – гнучкість викладача та індивідуальний підхід до кожного учня.

І ми переходимо до наступної частини нашого методичного консалтингу: Брейнстормінг: креативне мислення і генерація ідей.

Ви також зможете застосовувати цей метод як форму сучасного уроку.

БРЕЙН-СТОРМІНГ (від англ. brain-storm - мозкова атака) – це один із методів творчого пошуку стратегічних рішень, метод організації колективної творчої діяльності, який спирається на групову генерацію ідей, що висуваються, обговорюються й приймаються. Загалом, брейнстормінг більшою мірою важливий та ефективний у сфері, де нова думка чи ідея дасть очікуваний результат, спрацює на якість чи успішність справи. Тобто для сфери освіти, тим більш у наш час, це понятя є дуже актуальним.

Застосування методу мозкового штурму на занятті можливе за умов такого сценарію, де йдеться про імітаційні ситуації. Тобто викладач формулює проблему й пропонує учням створити певну віртуальну реальність, висловивши ідеї й пропозиції щодо розв’язання цієї проблеми.

Створимо умовний сценарій. Наприклад: На підсумковому занятті з літератури для здобувачів освіти І курсу викладач ініціює діалог про літературу в аспекті її читача. Основним масовим читачем нашої літератури є здобувач освіти, який знайомиться з українськими художніми творами впродовж свого навчання: спочатку в школі, далі у закладі профтехосвіти. Ми можемо спостерігати, що надалі його читацька активність помітно слабшає. Ці твори для здобувачів освіти вибирають автори програми, зміст якої традиційно не влаштовує багатьох учасників освітнього пройцесу. Тому можна розпочати розмову з питань:

• Чи влаштовує вас чинна програма? (Так/ні, чому?)
• Які програмові твори ви запам’ятали й чому?
• Чи налаштовані ви після закінчення навчання в закладі освіти читати літературу? (Так/ні, чому?)

Здобувачі освіти працюють методом «вільний мікрофон», висловлюючи свої думки.

Далі викладач пропонує здобувачам освіти подумати над проблемою:

• Що треба зробити, щоб після закінчення навчання читати книги?

Ця проблема потребує комплексного вирішення, тому варто подати пропозиції щодо таких аспектів:

1) покращення якості книжок (жанри, зміст, проблематика, поліграфія); 2) посилення ролі медійних та рекламних засобів у просуванні книжки на читацький ринок, популяризація книги; 3) формування споживача української книги та його читацьких компетентностей (можна додати ще низку аспектів, наприклад, цінова політика книги, зацікавлення держави в ціновій доступності книги для читача та ін.).

Для створення інтерактивного полілогу викладач формує три групи, які генерують ідеї щодо вирішення проблеми в запропонованих аспектах.

За допомогою бренстормінгу здобувачі освіти в кожній із груп висловлюють ідеї, обговорюють їх доцільність, можливість і результативність (на це можна дати до 10 хвилин, адже проблема не з простих). Після цього спікери кожної з груп презентують свої ідеї, думки, проєкти.

Доречним буде включити в полілог аналітика-експерта (зі здобувачів освіти, викладачів, письменників), який би міг дати компетентну оцінку запропонованим ідеям.

Які вміння будуть формуватися у здобувачів освіти в процесі цього мозкового штурму? Аналітично осмислити ситуацію й висловити власну думку, систематизувати почуту від інших інформацію й синтезувати її в певну модель рішення; дійти спільної згоди з учасниками обговорення; чітко й грамотно формулювати свої тези. І, що дуже важливо, здобувачі освіти в цей час перебирають на себе ролі соціально активних людей, які можуть долучитися до моделювання комфортного суспільного буття, що надзвичайно важливо.

Щодо вікових пріоритетів брейнстормінгу, то він розрахований на здобувачів освіти, у яких уже сформовані вміння аналізу інформації та її обробки.

Ця групова процедура мислення є одним з кращих засобів отримання від групи осіб максимальної кількості ідей за короткий проміжок часу.

Тож давайте детальніше розглянемо «Як організувати мозковий штурм?»

Для зустрічі з елементами мозкового штурму треба не так вже й багато: кімната з великим столом і стільцями для всіх учасників і дошка для запису ідей. Також важливо на самому початку вибрати координатора, який проконтролює, щоб кожен міг висловитися. 

Клик мишкою  1. Поясніть формат зустрічі. Важливо, щоб кожен учасник знав головне правило - ніяких правил. На таких зустрічах не місце критиці або скептицизму. Учасники дають волю своїй уяві, підхоплюють ідеї інших і розвивають їх, доповнюючи власними фішками.

Клик мишкою   2. Роз'ясніть мету зустрічі. Координатор повинен переконатися, що всі учасники мають чітке уявлення про завдання: вирішити проблему, придумати новий продукт або кампанію, поліпшити наявне рішення. Виділіть пару хвилин на початку зустрічі, щоб ще раз озвучити, навіщо ви зібралися.

Клик мишкою   3. Записуйте кожну ідею. Все, що було запропоновано учасниками, потрібно записати на дошці. Ідей має бути якомога більше. 

Клик мишкою   4. Приберіть зайве. Коли все висловилися, і всі ідеї записані, подивіться на дошку ще раз. Можливо, деякі запропоновані рішення повторюються, просто звучать по-різному? 

Клик мишкою   5. Згрупуйте те, що залишилось. Тепер ви можете об'єднати різні ідеї в групи, доповнити деталями або поглибити.

Клик мишкою 6. Виберіть краще. Саме час вирішити, яка із запропонованих ідей краще відповідає поставленій проблемі. 

Цілком можливо, що перша зустріч в стилі брейнсторминга виявиться не надто ефективною і принесе мало користі. Але не скидайте такі зустрічі з рахунків: вашим здобувачам освіти треба час, щоб розслабитися і дати волю уяві, перестати боятися насмішок і критики, коли вони висловлюють щось надзвичайне. 

Ще однією перевагою брейнстормінгу є застосування при роботі з інклюзивними групами. Ви знаєте, все частіше ми стикаємось із дітьми з особливими потребами, інклюзією.

Часто здобувачі освіти із спеціальним навчальними потребами кажуть «Я не знаю». Однак за допомогою техніки «брейнстормінг» інклюзивний здобувач освіти називає перше, що спадає їй/йому на думку. Брейнстормінг гарантує успіх здобувачам освіти з особливими потребами, оскільки в ньому не існує правильних чи неправильних відповідей.

Брейнстормінг також є гарний інструментом для роботи перед дзвінком (коли вам треба заповнити час 5–10 хвилин). Однак у будь-якого методу є певні перестороги та недоліки, які слід враховувати при плануванні заняття.

Хочу звернути вашу увагу! Як уникнути ризиків під час проведення мозкової атаки? Враховуйте психологічні особливості здобувачів освіти, формуйте групи із різного рівня навчальної підготовленості, чітко плануйте напрямки пошуку.

З чого почати?

Збоку сесії брейнстормінгу можуть здаватися неорганізованою та неструктурованою діяльністю, однак встановлення певних правил допоможе вам провести заняття без проблем. Ці правила обов’язково треба повідомити здобувачам освіти.

Ось певні підказки, які можуть вам стати у пригоді під час проведення сесії брейнстормінгу:

- Обговорюйте, а не сперечайтесь! Під час мозкового штурму немає переможців або переможених. Усі ідеї розглядаються і є рівноцінними. Викладач повинен управляти процесом, щоб створити доброзичливу атмосферу, дружню дискусію. Необхідно слідкувати за тим, щоб кожен здобувач освіти брав участь в обговоренні.

- Генеруйте відповіді! Формулюйте запитання для обговорення таким чином, щоб здобувачі освіти могли згенерувати якомога більше ідей. Бажано підготувати також перелік додаткових запитань, які можуть спрямувати думки здобувачів освіти у правильному напрямку, якщо дискусія «зависла» або вони відійшли від теми. Також здобувачі повинні записувати свої ідеї, щоб жодна ідея не була забута.

- Установіть часові рамки! Тривалість залежить від складності теми обговорення. У кінці заняття здобувачі освіти повинні ще раз підсумувати всі обговорені ідеї. Робота над новими ідеями є дуже захоплюючим, але виснажливим заняттям, коли наш мозок працює на повну потужність. Сесія брейнстормінгу не може тривати більше однієї години.

- Викладач у ролі фасилітатора. Викладач координує та керує процесом брейнстормінгу. Однак зберігайте нейтралітет, не давайте оцінок, суджень або коментарів щодо ідей. Ви можете лише ставити уточнювальні запитання, щоб чітко окреслити ідею/пропозицію. Усі ідеї мають бути зафіксовані. Оберіть помічника (із групи або іншого викладача чи майстра виробничого навчання), який може швидко та зрозуміло записати ідеї.

Необхідний інструментарій та умови: дошка або фліпчарт, кольорові маркери, олівці, ручки, аркуші паперу різного формату (А4, А3, ватман), картки для записів, стікери, позитив і гарний настрій . Розсадка – коло (залежно від кількості груп).

Пам’ятайте про час проведення сесії брейнстормінгу! Під час мозкової атаки – креативного мислення – наш мозок функціонує на повну. Обирайте час для сесії, коли учні енергійні та в гарному настрої, від цього значно залежить успіх вправи.

Хотілося б додати декілька порад щодо фасилітування сесій брейнстормінгу.

Залежно від ситуації та теми дискусії ви можете обрати різні підходи до організації заняття.

❖ Простий брейнстормінг. Запишіть питання для дискусії на дошку або фліпчарт і попросіть учнів додати власні ідеї. Після закінчення часу учні зможуть озвучити ідеї ще раз разом.

❖ Брейнстормінг у групах. Об’єднайте клас у групи. Усім групам дайте одну й ту саму тему для обговорення, аркуш паперу, щоб записувати ідеї, а також чітко визначений час на обговорення. Після закінчення часу кожна група повинна обрати учня, який представить ідеї групи. Також учням можна дати ще один аркуш паперу, де вони будуть записувати ідеї, що були відхилені групою. Це дозволить учням згенерувати та зрозуміти всі ідеї, представлені на сесії.

❖ Брейнстормінг у парах. У цій стратегії учні об’єднуються в пари, обговорюють і записують власні ідеї.

❖ Метод пирога. Учитель креслить коло, у центрі якого записують тему для обговорення. Коло ділять на 4 або 6 частин, у кожній записують підтему. Учитель просить учнів згенерувати ідеї для кожної підтеми; усі ідеї записують. У результаті сесії ми отримаємо цілу карту ідей для визначеної загальної теми.

❖ Картковий метод (брейнрайтинг). При застосуванні цього методу учням пропонується записати на картці свої ідеї й передати її сусіду праворуч. Учні праворуч читають ідеї, що записані на картці, та додають власні. Таким чином, картка передається в класі по колу, де кожен додає щось своє. Процес повинен займати не більше 15 хв. Якщо хтось із учнів не має що додати, він/вона може записати питання для обговорення іншими учнями. Після того, як усі картки пройдуть у класі по колу, учитель збирає їх і зачитує ідеї перед класом. Починається обговорення.

Тож, обирайте такий метод, який є більш зручним для проведення саме вашого уроку.