Завдання для олімпіади з української мови й літератури

Колісніченко Світлана Григорівна

Завдання для  олімпіади  з  української  мови й літератури  

(з відповідями)

10 клас 

Українська мова

1. Напишіть твір-роздум на одну із запропонованих тем:

1. «Як ви вважаєте, слід планувати майбутнє, чи жити лише сьогоднішнім днем?» (За новелою В.Винниченка «Момент»);
2. «Краса людських взаємин – у любові» (за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки).
3. У пошуках людського ідеалу не одне покоління ставило перед собою питання: бути чи не бути? Якщо бути, то яким? Гордість, висока самосвідомість, прагнення духовної досконалості – риси національного характеру українського жіноцтва, яке О.Кобилянська змалювала у своїй творчості. Як ви вважаєте, чи дійсно це потрібно жінці, чи її інтереси мають зводитись до Kinder, Kirche, Kuche (діти, церква, кухня)?

У творі використайте:

1) складні речення з різними видами зв'язку, 2) метафору, 3) порівняння,

 4) риторичне запитання або риторичне звернення; 

5) інформацію з біографій  В.Винниченка, Лесі Українки, О. Кобилянської. 

                                                                                                   Обсяг - 1,5 - 2 сторінки. 

                                                                               20 балів   (12 б. - твір,  8 б. - завдання)

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

2. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки.  

Зробіть синтаксичний розбір:

- підкресліть члени речення,

- надпишіть над кожним словом частину мови,

- побудуйте структурну схему речення,

- дайте загальну характеристику всій  конструкції й компонентам як простим реченням.

 

Схід сонця зажеврів якимись зламаними паралельними смугами і 

сонячні промені що бризнули з-за горизонту наштовхувались на

хмари розкидані вздовж обрію пошматовані схожі на чиюсь 

велетенську білизну а на небесному склепінні малювалась 

незрозуміла  химерна картина з темно-рожевих  червоних  сірих та фіолетових барв. 

                                                        (Олександр Жовна «Історія одного похорону»)              

17 балів:  

4 б. – пунктуація (-0,5 б. за помилку),

4 б. – члени речення (-0,5 б. за помилку), 

3 б. – структурна схема,

4 б. – загальна характеристика синтаксичної конструкції,

2 б. – частини мови (-0,5 б. за помилку).

 

Відповідь:

 

 Ім.            Ім.                   Дієсл.                      Займ.                       Дієпркм.                             Прикм.                                  Ім.                   Спол.

Схід сонця зажеврів якимись зламаними паралельними смугами, і 

  Прикм.                      Ім.                 Займ.       Дієсл.                 Прийм.          Ім.                                   Дієсл.                                           Прийм

сонячні промені, що бризнули з-за горизонту, наштовхувались на

  Ім.                        Дієприкм.                 Прийм.                 Ім.                              Дієприкм.                         Прикм.     Прийм.  Займ.

 хмари, розкидані вздовж обрію, пошматовані, схожі на чиюсь 

Прикм.                                     Ім.                Спол. Прийм.    Прикм.                       Ім.                        Дієсл.

велетенську білизну, а на небесному склепінні малювалась 

Дієприкм.                            Прикм.                 Ім.                      Прийм.       Прикм.                                   Прикм.                  Прикм.      Спол.                 

незрозуміла  химерна картина з темно-рожевих, червоних, сірих та 

Прикм.                              Ім.

фіолетових барв.

                                                 (Олександр Жовна «Історія одного похорону»)                                           

 

 

Відповідь:

 

1) Схід сонця зажеврів якимись зламаними паралельними смугами,  2) і сонячні промені наштовхувались на хмари, розкидані вздовж обрію, пошматовані, схожі на чиюсь велетенську білизну 3)  що бризнули з-за горизонту     4)  а на небесному склепінні малювалась незрозуміла химерна картина з темно-рожевих, червоних, сірих та фіолетових барв  (за О. Жовною).  

 

Члени речення:  підмет, присудок, означення, додаток, обставина            

 

Схема: [ 1 ], і [ 2 (що 3) ], а[ 4 ]   

 

Характеристика.

Розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сурядно-підрядне. 

Засоби зв’язку: сполучник і, а при сурядному зв’язку, сполучне слово що  при підрядному означальному. 

1-ий компонент–  сурядне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

2-ий компонент – головне, двоскладне, повне, поширене, ускладне однорідними відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами.

3-ій компонент – підрядне, двоскладне, неповне, поширене, неускладнене.

4-ий компонент – сурядне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними означеннями.

 

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

3 . Лінгвістичний бліц.

 Дайте відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях.

 

1. Утворіть усі можливі форми позначення часу: 16.20     18.50   15.15   

2. Узгодьте власну назву з загальною:  

- у місті Львів / Львові;

- за річкою Дніпро/Дніпром;

- будинок на вулиці Каштанова/Каштановій;

- йду по вулиці Хрещатик/Хрещатику;

- живу в місті Старий Самбір/Старому Самборі;

- готель біля гори Говерла/Говерли;

- у місті Чернівці/Чернівцях;

- у пустелі Сахара/Сахарі

3. Визначте рід незмінюваних іменників:

маестро, месьє, фрау, мадемуазель, шимпанзе, кенгуру, колібрі, таксі, кашпо, кашне, бюро, Тбілісі, торнадо, сулгуні, барбекю, кантрі, ООН, НБУ, Мінфін

                                                                                                        2 бали за кожне  завдання

Відповідь:

1. 16.20  

- шістнадцята година двадцять хвилин;

- шістнадцята двадцять;

- двадцять хвилин на п'яту;

- двадцять хвилин по четвертій

18.50

- вісімнадцята година п'ятдесят хвилин;

- вісімнадцята п'ятдесят;

- за десять сьома;

- десять до сьомої

15.15

- п'ятнадцята година п'ятнадцять хвилин;

- п'ятнадцята п'ятнадцять;

- п'ятнадцять хвилин на четверту;

- п'ятнадцять хвилин по третій

2.-  у місті Львові;

 - за річкою Дніпром;

- будинок на вулиці Каштановій;

- йду по вулиці Хрещатик;

- живу в місті Старий Самбір;

- готель біля гори Говерла;

- у місті Чернівці;

- у пустелі Сахара

3. Маестро(ч.р.), месьє (ч.р.), фрау(ж.р.), мадемуазель(ж.р.), шимпанзе (ч.р.), кенгуру(ч.р.), колібрі(ч.р.), таксі(с.р.), кашпо(с.р.), кашне(с.р.), бюро(с.р.), Тбілісі (с.р.), торнадо(ч.р.), сулгуні(ч.р.), барбекю(ч.р.), кантрі (ч.р.), ООН (ж.р.), НБУ(ч.р.), Мінфін(с.р.)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

4.Завдання “на свій смак”.

1. Установіть відповідність між фразеологічними синонімами й запишіть їх парами.

Нуль уваги                    аби з рук

Не до сміху                   бита голова

Через пень колоду        знову за своє

Ні в тин, ні в ворота      кепська справа

Стріляний горобець      пропускати повз вуха

Знову за рибу гроші    ні пришити, ні прилатати 4  бали

 

Відповідь:

Нуль уваги -  пропускати повз вуха;

не до сміху  -   кепська справа;

через пень колоду - аби з рук;

ні в тин, ні в ворота  -   ні пришити, ні прилатати;

 стріляний горобець -   бита голова;

Знову за рибу гроші    - знову за своє.

 

2. Виберіть правильний варіант синтаксичного керування.

Притаманний  для       дівчаток     /    притаманний дівчаткам;

знущатися над народом                / знущатися з народу;

дякувати лікаря                            / дякувати лікарю;

вибачати братові                          /вибачати брата;

запізнитися із-за заторів              /запізнитися через затори;

завідувач кафедри                       / завідувач кафедрою;

додержувати правила                / додержувати правил;

характерний для спортсменів  /характерний спортсменам;

робити відповідно вимог         / робити відповідно до вимог.

                                                                                                                            4 бали

 

Відповідь:

Притаманний дівчаткам;

 знущатися з народу;

дякувати лікарю;

вибачати братові;

запізнитися через затори;

завідувач кафедри;

додержувати правил;

характерний для спортсменів ;

робити відповідно до вимог

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Українська література 

1. “Упізнай автора”.

Визначте письменника за характеристикою його діяльності та створіть текст-мініатюру (до 5 речень), охарактеризувавши  його творчість (модерні течії, жанри, новаторство, мотиви та ідеї  творів).

1. Цей письменник почав свою літературну діяльність оповіданнями в манері старших письменників-семидесятників. Тоді це був реаліст, що силкувався малювати подробиці того, що бачив навкруги себе. Працював народним учителем, входив до складу Філоксерної комісії, зблизився з «Братством тарасівців» - організацією молодих інтелектуалів, що прагнули бути «свідомими» українцями. Цікавився загадковим світом народної міфології. Звернувшись до життя карпатських українців, зобразив поетичний світ давніх гуцульських традицій. Внутрішній світ, психічні переживання героїв постають на передній план його творчості. Один з кращих новелістів

2. Він був від природи запальний і справедливий. Це письменник-бунтар. Не міг змиритись з соціальною несправедливістю, приниженнями, які зазнавав від гімназистів та викладачів через своє мужицьке походження. Захоплювався революційними ідеями, став членом політичної партії РУП (Революційна українська партія). Ідеалізував соціал-демократів, згодом перетворився на професійного революціонера. Був переконаний, що художніми творами можна змінити і людську сутність, і суспільство. Заперечував комуністичні ідеї насильства та нав’язування неперевірених соціальних експериментів. Написав відкритого листа до Політбюро КП(б)У, в якому різко звинувачував радянську владу  в Голодоморі та масових репресіях. Відомий український письменник, художник, політичний діяч.

3. Він захоплювався класичною музикою, в оригіналі читав античну літературу. І не всі знали, що цей викладач словесності, історії, географії та логіки у час заборони друкувати українською написав понад 50 прозових творів. Літературознавець, казкар, драматург, етнограф, він постійно намагався зберегти «українські ідеї». Створив  «Граматику української мови» у двох томах та завершив разом із І. Пулюєм  перший переклад Святого Письма українською мовою.

 

                                                                                                              15 балів

(по 1 б. за кожне правильне визначення письменника та по 4 б. за текст-мініатюру про його творчість).

 

Відповідь (інформаційна довідка):

1. Михайло Коцюбинський  

Стилістичний напрям: етнографічний  реалізм, імпресіонізм. 

Жанри, новаторство.

Епос: оповідання для дітей: «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник»; «На віру», «П’ятизлотник», «Хо»;

Новела «Intermezzo», новела «Цвіт яблуні» », повість «Fata morgana»;

Новели-відгуки на події першої російської революції – «Сміх», «Він іде», «Persona grata», «Коні не винні»;

Повість «Тіні забутих предків»

Новаторство:

творчий синтез, поєднання елементів реалістичного стилю з імпресіоністичним, специфічна техніка відтворення безпосередніх вражень, цікаві жанрові й стильові пошуки. Індивідуальний стиль М.Коцюбинського увібрав у себе і найкращі надбання української та європейської прози ХІХ ст., зазнав впливу модернізму, зокрема імпресіонізму, експресіонізму, символізму, неоромантизму  

Мотиви та ідеї творів: Органічний зв’язок творчої людини з сучасниками й сучасною їй дійсністю, зображення динаміки внутрішнього світу героїв, оспівування невмирущої сили кохання

2. Володимир Винниченко

Стилістичні напрями:   ранні твори належать до реалістичної прози, які надалі трансформуються в неореалістичну з елементами імпресіонізму та символізму 

Жанри, новаторство.

Епос: збірка оповідань «Краса і сила»

Драматичні твори:  драми «Дизгармонія», «Щаблі життя», «Великий Молох», п’єси «Базар», «Брехня», Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Мементо», «Гріх»

Для новелістики Винниченка характерний жанр соціально-психологічного оповідання з динамічною фабулою. В. Винниченко є однією з найяскравіших постатей в українському літературному процесі ХХст. Його творчість суттєво розширила ідейно-тематичні та жанрово-стильові обрії, вплинувши на подальший розвиток прози і драматургії, ввела українську літературу до світового контексту як її реально діючу складову

Мотиви та ідеї  творів:  зображення національної та соціальної неволі українського народу, людських страждань. Письменник оголював душевні рани, розкривав нестерпні муки,бачив глибину трагедій і катастроф, зосереджував увагу на багатьох вічних, загальнолюдських проблемах. Ідея людського щастя на Землі проймає всю його творчість від перших оповідань до останніх, не надрукованих ще творів.

 

 3.Нечуй-Левицький.

Стилістичний напрям: критичний реалізм.   

Жанри, новаторство.

Епос: оповідання, повісті («Дві московки», перший друкований, «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»), романи  («Хмари», «Князь Ієремія Вишневецький» (історичний роман), казки («Запорожці»), нариси («Гетьман Іван Виговський», «Перші київські князі»), гуморески.  

Новаторство: основоположник нового типу образного письма – зорове відтворення навколишнього світу: краса портрету героя – краса душі, еталон, пейзаж підкреслює внутрішній стан героя (першим увів об’єктивно-епічну розповідь, висунувши на перший план характер, тип), перенесення техніки сільського пейзажу на міський ( «Вечір на Владимирській горі» ). Ознакою стилю є гумор - ліричний сміх, доброзичливий, сумний, сміх крізь сльози, гіркий, осудливий. 

Публіцистика: літературно-критичні статті «Сьогочасне і літературне прямування» ( ідея самостійної незалежної української літератури), статті присвячені Шевченку, Яворницькому, Самійленку, Грінченку.).

Драма:  оперета  «Маруся Богуславка», комедія «На Кожум’яках», яку за згодою І. Нечуя-Левицького Старицький переробив у «За двома зайцями».

Мотиви та ідеї  творів:  руйнування людської душі, мотив – тотальна національна невлаштованість (народ не є хазяїном своєї долі ), збереження «української ідеї» (реальність, національність, народність).

 

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

2.  “Упізнай твір”

За образами й деталями тексту визначте автора, назву твору, літературний напрям  (течія), жанр, враження (твір про …). 

20 балів (по 5 б. за кожен ланцюжок)

 

1. Титанічна марна тяжка праця, горб, основа життя, відчай, безвихідь, рідна земля, поминання померлих, еміграція у пошуках кращої соціально-економічної долі, українство, туга за рідним краєм, хрест

2. Хліборобське ремесло, сварка, судовий позов, «бидло», дворянство, відмова, спалення паперів

3. Ліс, лісові мешканці, сопілка, зустріч, кохання, побут, зрада, страждання, сила любові, покарання

4. Соловейко в темнім гаї, цар волі, палати, кошеня.   

 

Відповідь:

1. Василь Стефаник  «Камінний хрест» експресіонізм, новела.

2. І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля» реалізм, трагікомедія .

3. Леся Українка «Лісова пісня» неоромантизм, драма-феєрія.

4. Т.Шевченко “Сон”, реалізм, сатирична поема (за автором - комедія).

 

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Завдання на свій смак.

 Напишіть твір-роздум за однією з поданих тем (обсяг: 3–3,5 сторінки).

1. Чи станеш ти іншим, змінивши своє ім’я? (за трагікомедією Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»).

 2. Трагічне кохання Івана й Марічки (за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»). 

3. «Вірю в силу духа / І в день воскресний твойого повстання» (за поемою І. Франка «Мойсей»).

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

4. Виконайте системний  аналіз художнього твору  Олександра Олеся «По дорозі в Казку» (проаналізуйте основні мотиви поезії, визначте жанрові особливості, проаналізуйте ключові художні образи й засоби художнього увиразнення).

16 балів 

 

Відповідь 

2 б. - літературний рід, напрям, жанрові особливості твору 

Жанр- етюд, художній напрям – модернізм, течія – символізм з ознаками неоромантизму

1 б. – тема

Взаємини героя (індивідуальності) й натовпу (колективу), розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю

1 б. -  ідея

Засудження матеріальних цінностей, возвеличення духовності, мрії

2 б. - ключові мотиви (проблематика)

Взаємини лідера і маси, натовпу і героя; матеріальне й духовне; суперечність між аморальністю й духовністю; мрія і реальність; шляхи досягнення мети

3 б. - характеристика ключових образів та семантичних кіл навколо них 

    Образи людей: Хлопець. Дівчина. Юрба(старі, молоді, жінки, діти).

 «По дорозі в казку» безпосередньо перегукується з поемою І Франка «Мойсей», де аналогом Казки виступає земля Ханаан. Ні Франковий, ні Олесів герої не потрапляють до омріяного краю. І все ж існують великі відмінності між цими творами.

    Мойсей виступає лише провідником волі Єгови, хоча й несе частку особистої відповідальності. Саме за своє невір’я (миттєве) він не допущений до Ханаану. У драмі «По дорозі в Казку» ситуація інша. Люди живуть у страшному лісі, де немає нічого «рідного і знайомого», і кажуть: «Ти сам іди, а ми тут свій вік як-небудь доживем». Герой-провідник – цілком самостійний, не керований жодною вищою силою. Він сам приймає рішення вивести народ з темряви і сам же зневірюється у своїх силах, сам несе відповідальність за свою слабкість.

     В його образі втілено неоромантичну ідею духовного провідництва, культу сильної особистості, здатної вести за собою інших. Він, як і Лукаш у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, — творча, обдарована натура. Про його потяг до мистецтва Дівчина каже: «Всі  люде на роботі, а ти сидиш собі та граєш на сопілку». Уже в цьому намічається конфлікт між приземленими інтересами «всіх» і потягом до прекрасного в Нього. Естетичні смаки й глибинні духовні основи герой успадкував від свого батька-кобзаря. Хлопець чистий душею, необтяжений прозою буденності, і Дівчина це відразу завважила: «Я знаю, в тебе серце добре, як в дитини». Саме такі якості роблять Його обраним і посвяченим у таємниці світу: потрібно рухатися до сонця та світла. Пригадаймо, що наприкінці твору десятирічний Хлопчик у білому, духовно чистий і дитинно наївний, так само проголошує ідею, за яку віддав своє життя Він.

Характер головного героя зображено в динаміці. На початку твору над ним усі глузують, його мрії здаються нереальними й смішними. З нього не кепкує лише ледачий, і в цьому виявляється драматизм героя. Але Він має мету — знайти дорогу в Казку, і вона надає сенс буттю, окрилює його, робить на певний час надлюдиною. Про необхідність життєвої цілі для людини Він міркує так: «Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі». І відбувається диво: ті, хто ще недавно з нього насміхався, сприймають його мету як власну, визнають Його своїм лідером, віддають юнакові в руки своє життя. У романтичному ключі пафосно звучать заклики героя до громади: «Брати мої! Зійшла зоря над нами. Заблисла нам мета. А ще недавно так ми сном глибоким спали і вірити не вірили в ніщо. Життя було для нас повільним умиранням, родились ми на те, щоб в той же день почати умирати, бо смерть була для нас не гірша від життя. Тепер же будем жить на те, щоб жить. Тепер горіть на те, щоб дужче розгорітись. Яке велике щастя!».

        На шляху до Казки ейфорія в Нього змінюється на сумнів, а потім і розпач. Першим знаком подальшого трагічного розгортання подій служить вінок із маків і терну, сплетений Дівчиною для Нього. Цей біблійний образ символізує собою моральне та фізичне страждання героя, його самопожертву в ім’я ідеалу. Він розуміє, що досягнення омріяної мети пов’язано з великими жертвами. У міру наближення до Казки герой усвідомлює, що втрати неминучі, тому підбадьорює Юрбу оптимістичними закликами: «О, не хиліть голів журливо, угледівши на стежці труп, труп брата або друга. Де жертви, там і перемога!».

      Але перед самою Казкою впевненість зраджує героєві, він стає жертвою власної нерішучості. Олександр Олесь утверджує думку, що людина, яка стала на шлях служіння високим ідеалам, мусить бути незламною, непохитною в переконаннях. «А хто б хотів угледіти її блискучу браму, хай духом зробиться міцний як криця», — повчає Юрбу її лідер. Тверді наміри допоможуть досягнути «раю» (пригадайте двокрилих істот-ангелів у білому, що живуть у Казці). Але сам герой втрачає віру у свої сили, перестає довіряти самому собі — і за своє зневір’я розплачується поразкою. У цьому полягає драматизм його долі.

Образ Дівчини. Вона залишається однією з тих, хто «йде зустрічати ранок», на відміну від юрби, що вбиває провідника. Фігура Дівчини підкреслює розкол, який відбувся серед людей. Більшість із них уже не прагне ввійти до Казки, але невелика когорта сміливців хоче продовжити шлях. Дівчина – уособлення віри в себе, у власні сили, духовної міцності, символ світлих днів майбутності, яких Він не дочекався.

Єдиним мешканцем Казки є Хлопчик «років десяти» - це молоде покоління, для якого «ми будемо йти вперед і грудьми дужими дорогу пробивать» Отож зберігається надія, що колись знову з’явиться герой, який поведе людей до світла.

   Ще одним образом-символом драматичного етюду є Юрба, приземлена своїми сьогоденними матеріальними інтересами. «На те живем, щоб вік дожити», — зізнаються люди. Вони приземлені й апатичні, хоч у душі в декого не згас вогник-поривання до світла. На словах дехто з Юрби намагається видавати себе за героїв, розповідаючи, як нібито він шукав вихід з лісу. Юрба примітивна, пасивна й обмежена, герой зриває маски з неї й характеризує так: «...вони мовчатимуть, аби їм хліб було дістати можна вільною рукою. Удар їх батогом, вони не закричать від гніву. В очі плюнь і дай їм шеляг, вони тобі устами припадуть до рук ».

         Навіть коли Він зумів переконати одноплемінників вирушати на пошук Казки, Юрба завбачливо поскладала своє ганчір’я: «Ні, краще все давайте в купу зложимо. Коли б, не дай нам Боже не дійшли, повернемось назад і розберем, хто що зоставив». Як бачимо, люди не готові були прийняти Казку. Хоча ціннішим і вищим є духовний світ, перемагає матеріальний. Отже, омріяне світле майбутнє було не для всіх? Мета головного героя не стала метою Юрби, вона лише на коротку мить піддалася на Його романтичні поривання.

 

2 б - композиція твору

Особливістю композиції твору є зображення наскрізного образу дороги, яка виступає не стільки конкретним шляхом, скільки символічним узагальненням вибору людьми життєвого шляху. Етюд складається з трьох частин.

І. Люди з юрби жаліються, що в лісі, де вони живуть, холодно, мало їжі, там не можна жити. Молодий хлопець пропонує шукати дорогу з лісу, але з нього сміються. Дівчина його жаліє, але він ображається. Дівчина каже, що любить шевця. Хлопець запевняє, що швець – не орел, а кохати треба орлів, героїв. Хлопець жаліється на байдужість людей, рабську покору, те, що вони задовольняються малим. Іде шукати дорогу до сонця. Народ хоче йти за хлопцем, який показав їм мету життя. 

ІІ. Юрба визнала свого лідера, учителя, довірилася йому, побачила його силу, мужність (він одним поглядом приборкував хижих звірів). Люди слідують за вождем, долають труднощі, гинуть. Він просить їх не боятися перешкод, які можуть бути на шляху.

ІІІ. Вождь знесилений, він втомився. На секунду йому здається, що він загубив дорогу. Юрба зневіряється, сміється з нього, кидає в нього каміння, залишає його і йде назад до свого дому в лісі.  До побитого камінням, але ще живого вождя підходить хлопчик із Казки. Йому здається, що це привид. Але той підсовує гілки й показує вождеві сонячне проміння й золоту браму Казки. Він зве людей, але вони його не чують, бо вже вибрали собі нового вождя – людину, схожу на горилу.

1 б. - художні засоби 

Художній простір драматичного етюду зображено за принципом контрасту: тут — це темний ліс, у якому вічно панує ніч, і там — простір за лісом, де день, блискучий день. Так само за принципом контрасту згруповано дійових осіб твору.  Більшість – це  прагматична Юрба, приземлена матеріальними інтересами. Меншість – Він, закохана в Нього Дівчина і десятирічний Хлопчик у білому з Казки. Через стосунки героїв як виразників протилежних систем цінностей розв’язується драматичний конфлікт твору.

1 б. - символіка тексту (підтекст) 

Символічні образи:

• Мак – символ жертовної крові, яку проливає той, хто хоче покращити життя людей;
• Терен – символ справжнього вождя, який готовий на жертву заради інших;
• Людина, подібна до горили – символ духовної збіднілості й обмеженості;
• Хлопчик у білому вбранні , який вийшов із Казки – символ нового покоління, якому належить творити майбутнє;
• Квітка папороті, яку Хлопчик має намір зірвати – символ щастя й безсмертя народного волелюбного духу;

Дорога в Казку – символ духовних поривань людини до кращого життя

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------