Завдання та вправи для редагування

ЗАВДАННЯ Й ВПРАВИ ДЛЯ РЕДАГУВАННЯ

Редагування – це процес опрацювання повідомлень. І хоча його здійсненням займаються професіонали-редактори, завдання з редагування повідомлень будуть корисними і в шкільній практиці.

Проводячи редагування, учні вдосконалюють знання про норми орфоепії, морфемного рівня, словотвору, словникового складу повідомлення, рівня словосполучень, речень, складних синтак­сичних конструкцій, вчаться урізноманітнювати лексику повідомлень, правильно вживати термі­ни і застосовувати норми пунктуації.

Перелік норм, якими треба керуватися під час редагування, подано в українському правописі . Також нормативною базою для проведення контролю має бути курс сучасної української мови, різноманітні словники та довід­ники.

Завдання І

Відредагуйте речення, запишіть відредагова­ний варіант.

1.По пропозиції делегатів було зроблено перерву.

2.Він був здібний на благородний вчинок.

3.На перший взгляд може показатися, що осінь — сумна пора.

4.Поскільки гість не знав української мови, ми почали розмовляти на російській.

5.Із заходів по відзначенню цього свята були слідуючи: виступи музичних колективів, кон­курси, вікторини.

6.ІІристальної уваги потребує наукова розробка теоретичних питань охорони рослинного світу як важливого складника біосфери.

7.Зі старих часів людина вживає природні во­локнисті матеріали для виготовлення одягу й різних предметів домашнього вжитку.

8.Доктори рекомендують щоденно у всяку по­году гуляти на свіжому повітрі, одягайтися легко, бо надмірно тепла одежа спричинює за­студи.

  9.Самий доступний вид фізичних вправ — ходь­ба, яка особливо корисна людям, ведучим ма­лоактивний спосіб життя.

  10.Колись міцне виробництво скоротилося із-за нехватки сировини.

 

  11.Наступним кроком буде судовий позов, бо ке­рівництво підприємства рахує, що фірма не­вчасно розраховується за предоставлені пос­луги.

 

   12.Представники обох делегацій заключили дого­вір про партнерство та співробітництво.

13. В нову оселю реабілітаційного центру, по тра­диції, першими ввійшли священостужителі.

14.Всі члени комітету притримуються думки, що необхідно продовжити роботи ще дві неділі.

15.По свідченням очевидців, аварія трапилася в дві години дня.

16.Варто зазначити, що цей тезис не протирічить раніше затвердженому рішенню.

17.Однією зі статей розходів цього об’єднання є охорона оточуючого середовища.

18.Представники самих більших підприємств, виробляючих м’ясо-молочну продукцію, зібра­лися на щорічну конференцію.

19.Неприємна новина від перевізчиків — зупин­ка транс орта по вимозі пасажира відмінена.

20.Подібні особистості не можуть входити у склад групи по контролю якості.             

Завдання II

Відредагуйте речення, запишіть відредагова­ний варіант.

1.Сидячи в автобусі, мені стало плохо й дуже за­боліла голова.

     2.Губирнатор не зустрівся з пресою із-за обс­тавин.

 

     3.Читая книги, ми пізнаємо світ.

 

   4.Написавши переказ, наші зошити були здані вчителеві.

   5.Намагаючись зігрітися, багаття було розпалене.

   6.Повертаючись додому, мені зустрівся однокласник.

   7.Завдяки тому, що в море вилилося багато нафти, може спричинити­ся справжня екологічна катастрофа.

 

 

 

Завдання III

З’ясуйте особливості слововживання, увівши слова й словосполучен­ня в речення.

Терпіння — терпеливість; безплатно — безоплатно, відволікати увагу — відвертати увагу, споживчий — споживацький, годівниця — годувальниця.

Завдання IV

Знайдіть ненормативні словосполучення, відредагуйте їх і запишіть.

Задавати запитання, фарби осіннього лісу, зубна біль, гуманістичний ке­рівник, провідна роль, ведучий концерту, провідна зірка, ведучий вчений; сус­пільний лад, суспільний діяч, громадська організація, громадське доручення; по праву особистої власності, скучати по домівці, за великим рахунком, за вказів­кою; наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка, освоювати виробництво, освоювати випуск, освоювати науку, освоювати потужності.

Завдання V

Відредагуйте речення.

1.Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було.

2.Зібрав п’ятдесят гривень грошей.

3.Школярі погано ведуть себе.

4.Я рахую, що так робити не можна.

   5.Ось коли хлопцеві стали в нагоді знання, набуті в профтехучи­лищі.

 6.Відсутність досвіду до лиха доведе.

 7.Останніми днями в нього добра виручка. Серед мідяків і срібла ви­блискують три золоті п’ятірки.

 8.Хотів би зупинитись на питанні, яке мене найбільше хвилює.

 9.Доповідач торкнувся питань розвитку демократії.

 10.Міністерство намітило конкретні заходи по перебудові народної освіти.

Завдання VІ

Відредагуйте текст.

За цим словником поняття вихованості тлумачеться дуже просто. Це вміня поводитися: вітатися, розмовляти, вдягатися, їсти, тощо. Звичайно вважається, що коли людина дотримується загально прийня­тої норми поведінки, то вона є вихованою.

Чи обмежується вихованість тільки цим. Адже, крім правил етике­ту, існують ще й моральні здатності. Не зовнішня культура, а внутріш­ній, духовний світ людини. Це вміння бути доброзичливими, щирим, уважним. Для цього потрібно відповідальність, готовність чимсь по­ступитися. А це вже на багато складніше, бо вимагає від людини само­дисципліни.

Завдання VII

   Відредагуйте текст, дайте йому  назву.  

Дрібні неприємності щоденного життя часто ведуть до того, що ми стаємо нервованими, дратівливими і в якийсь момент люба подія стає «останньою краплиною» — емоції б’ють через край, кричать образли­ві слова. А в результаті — поламаний настрій, проблеми в сім’ї та на роботі.

Роздратованість може бути визвана різними причинами — від гор­мональної перебудови в підлітковому вікові до хронічної втоми, не го­ворячи про просте незадоволення життєвими обставинами. Нажаль, крім раптових спалахів гніву, дратівливі люди рискують зіткнутися з більш жорсткими проблемами в сім’ї та соціумі, а також нанести шкоду свому здоров’ю.

Завдання VIII

Відредагуйте текст.

ЗА ГРИБАМИ

Вже осінь, прийшла, похолодало, пройшов дощ і я вирішила піти по гриби. Йшла я туди пішки і могла придивитися до осінньої приро­ди. Ось я вже в лісі яка краса навкруги, хоча й дерева стоять майже голі. В нос б’є приємно терпкий запах опалого листя.

Раптом подув вітерець і зірвав з гіля одинокий різнокольоровий листочок. Він поплив у повітрі і впав на землю. Там він і буде лежати, доки не втратить тієї сяючої краси, що зараз в очі кидається.

Любуватися осіннім лісом можна безкінечно довго, але треба й до справи братися. Ходжу, гриби шукаю, а вони під листям сховалися. Тому беру палочку, розгрібаю різнобарвний килим і знаходжу свої пер­ші трофеї.

Так гуляючи, я не помітила, що вже сонечко почало ховатися, а корзина вже повна грибами. Час уже додому.

Завдання IX

Відредагуйте текст.

Самим улюбленим містом відпочинку харків’ян є Ботанічній сад. справжній пам’ятник природи в центрі Харкова — міста із славними традиціями та героїчною історією. Має особистий літопис і чудовий садок, який вважається одним з найбільших в країні.

По свідченням популярного вченого Д. Багалія, ботанічний сад був ований у 1804 році професором Ф. Делявіним. Тоді площадка парку складала тільки 0,2 гектара. По ініціативі головного садівника з Вени були привезені  екзотичні рослини, що стали дру­гими провісниками зародження чудового куточку для научної роботи студентів і відпочинку меш­канців міста.

Завдання X

Відредагуйте текст.

Молодість це пора зближень. І про це слід пам’ятати і берегти друзів, бо справжня дружба дуже допомагає і в горі, і в радості. Адже в радості теж потрібна допомога: допомога щоб відчути до щастя глибини душі, відчути ним і поділитися.

Неподілена радість — не радість. Щастя шко­дить людині, якщо вона переживає його сама. Коли ж настає пора нещасть, втрат, знову-таки неможна бути одному. Горе людині, якщо вона одна.

І ще є російське прислів’я бережи честь замо­лоду. У пам’яті лишаються всі вчинки, зроблені в молодості. Гарні тішитимуть, погані не давати­муть спати!

Завдання XI

Відредагуйте речення, проставляючи розділо­ві знаки.

1.Ще вдосвіта до захід сонця селяни чистили в стайнях коморах на подвір’ї в хатах все по­винно бути чистим і святковим.

 2.Код людської долі вічна загадка природи яка може відкривати нам тільки окремі туманні натяки.

   3.Мандрівник вічний невблаганний час іде впе­ред його не зупинити.

   4.Невже й вони славетні їхні діди й прадіди пливли отак зачаровані красою вод і неба і бе­регів.

    5.Все написане О. Довженком проза драматургія публіцистика кіносценарії поетичне і хвилю­юче незабутнє і вражаюче.

6.Художник як делікатний хазяїн чекав щоб гість першим почав мову про його роботу.

Завдання XIІ

Зробіть редагування тексту, виправивши по­милки.

Тільки без державність і чужо/земний контр­оль над соціально/економічними процесами в Україні до помагають пояснити чому така ба­гата країна була постійно убогою і не щасливою. 1990 року була легалізована греко/католицька церква, і близько 1500 західно/українських пара­фій повернулися до батьківської віри й традицій­ного обряду. Украина завжди мала сильний сіль­сько/господарський сектор. Сьогодні населення Україні не є різно/барвною етнічною масою, якою воно було на світанку століття: навіть неукраїнці стають українцями. Важливим поворотним пунк­том в розвитку української політичної думки стало виникнення право/захисного руху — його учасники виступали за додержання законів та по­важання прав особи. (З підручника)

 

Додаток 4

 

МЕТОДИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

          Оновлена  система  освіти  характеризується  фундаментальними  змінами  та переходом  на новий  рівень становлення й розвитку. Першою ключовою компетентністю нової української школи є спілкування державною (і рідною уразі відмінності) мовами. Оволодіння зазначеною компетентністю реалізується через види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), чим і обумовлений комунікативно-діяльнісний підхід до навчання української мови у школі.

 Актуальною залишається проблема розвитку зв’язного мовлення учнів середніх класів. Особливої уваги потребує лінгводидактичне підґрунтя розвитку зв’язного мовлення – методи, які              реалізуються в індивідуальній, парній,              груповій,              колективній    формах навчання.

До специфічних методів формування мовленнєвої компетентності учнів на уроках української мови віднесено: методи формування мовленнєвої текстової компетентності, спрямовані на поступове формування мовленнєвих знань і розвиток видів мовленнєвої діяльності (метод спрямованого читання й обмірковування, метод смислового бачення тексту, метод бесіди за змістом сприйнятого тексту, метод проектів, складання історій за допомогою сюжетних малюнків, есе, гра та ін.); методи формування мовленнєвої комунікативної компетентності (діалогування, рольова гра, кейс-метод та ін.).

У        результаті багатовікового досвіду в другій половині ХХ ст. чітко окреслилися три групи методів розвитку мовлення: імітативні, комунікативні і метод конструювання тексту.

Імітативні методи (методи наслідування) ґрунтуються на тому, що мова передається з покоління в покоління і засвоюється дитиною шляхом наслідування. У школі зразками для наслідування стають літературні твори. Різні за змістом, жанрами, стилями, вони дають можливість активізувати всі пласти лексики, всі типи синтаксичних конструкцій. Текст-зразок виконує роль основної складової в  загальному широкому потоці мовного впливу на дітей – впливу мовленнєвого середовища на формування мовного чуття.

Імітативні методи охоплюють такі види діяльності: аналіз зразків текстів, синтез власних мовних конструкцій, пошукову діяльність – добір слів та інших мовних засобів, моделювання зразків текстів, конструювання за моделями речень і текстів, узагальнення, формулювання правил, усні і письмові перекази.

Методи розвитку мовлення «за зразком» мають широкий набір прийомів і  вправ: це різні види усних і письмових переказів прочитаних чи прослуханих текстів (докладний, стислий, вибірковий, з творчим доповненням і змінами), поділ тексту на частини, добір заголовків до виділених частин, складання плану прочитаного чи прослуханого тексту, спостереження за виражальними мовними засобами, вжитими в тексті, тощо. До імітативних методів належать і менш об’ємні вправи: побудова речень і частин тексту за аналогією, відпрацювання вимови, інтонації, пауз, наголосів за зразком учителя.

«За зразком» учні працюють над різними жанрами і типами текстів (описом, розповіддю, міркуванням); стилістичними, композиційними і змістовими особливостями оповідання, замітки до газети, відгуку про прочитану книжку, переглянутий фільм; над складанням таких ділових текстів: оголошення, запрошення, лист, привітання тощо.

Імітативні методи не є самодостатніми, вони лише готують учнів до навчання за іншими методами розвитку мовлення.

Комунікативні методи розвитку мовлення ґрунтуються на комунікативній функції мови, тобто її призначенні бути засобом спілкування, комунікації, а також самовираження.

Комунікативні методи передбачають ряд вимог до висловлювань учнів:

1.     усі висловлювання учнів мають бути мотивованими – виникати в разі потреби щось сказати, написати, вступити з кимось у контакт, поділитися своїми думками і почуттями. Ця потреба виникає під час природних чи створених штучно (з навчальною метою) мовленнєвих ситуацій: діалогів, суперечок, обговорень, рольових ігор, листування, бесід на екскурсіях і прогулянках;
2.     автор висловлювання (усного і писемного) повинен добре розуміти те,

про що він буде говорити, тобто володіти достатньою, достовірною і важливою інформацією. Її необхідно відібрати, систематизувати, структурувати, підпорядкувати авторському задуму;

3.       мета комунікації буде досягнута за умови достатнього володіння її учасниками широким спектром мовних засобів: багатим активним словником,

умінням швидко і правильно утворювати граматичні форми, будувати речення і зв’язувати їх у текст, добирати оптимальні засоби мови для конкретної комунікативної ситуації;

4.        висловлювання учня повинно бути комусь потрібним, тобто мати адресата. Тому на кожне запитання він має отримати відповідь, його розповідь

має бути почута, письмовий твір – прочитаний хоча б однією людиною, висловлена думка – обговорена, лист – прочитаний, відповідь – оцінена.

Комунікативні методи мають свої прийоми, засоби навчання за допомогою яких здійснюється:

     створення мовленнєвих ситуацій;

     накопичення матеріалу для мовлення під час екскурсій, походів, рольових ігор, спостережень тощо;

     організація різних видів діяльності, які створюють потребу у спілкуванні;

     ведення записів, щоденників;

     створення казок, історій;

     читання прозових творів, віршів.

Комунікативні  методи  спрямовані  на  формування  вмінь  самостійно

продукувати висловлювання (починаючи з окремих реплік і закінчуючи текстом) з певною комунікативною метою. Ці методи називають комунікативно-творчими. Вони передбачають систему вмінь, які реалізуються   в процесі різноманітних усних і письмових мовленнєвих вправ. Виділяють сім груп таких умінь:

       1)уміння, пов’язані з темою твору, її розумінням і розкриттям;

 2)уміння підпорядковувати свій твір певному задуму, виражати в ньому свою думку, позицію, емоції, ставлення;

 3)уміння збирати, накопичувати матеріал, розмежовувати головне й другорядне відповідно до теми і задуму;

        4)уміння   систематизувати   матеріал,   обдумувати   й  складати  план,

         працювати над композицією;

         5)уміння у сфері мовної підготовки тексту;

         6)уміння  будувати  текст,  в  усній  формі  імпровізувати,  в  письмовій -записувати без помилок, поділяти на абзаци;

        7)уміння вдосконалювати написане, редагувати.

Комунікативні методи тісно пов’язані з імітативними і методом конструювання тексту.

Метод конструювання тексту ґрунтується на дидактичній закономірності: нові уміння і способи діяльності учня формуються на основі правил, закономірностей, тобто мають теоретичну основу. Він передбачає практичне застосування теоретичних знань з орфоепії, орфографії, лексики, граматики, стилістики.

Метод конструювання тексту реалізується значною кількістю прийомів і типів завдань. Більшість із них виконують підготовчу і допоміжну функції.

Прийоми розподіляються за групами:

1.   словникова робота (тлумачення значень слів, добір антонімів і синонімів,

робота зі словниками тощо);

2.   робота над словосполученнями (складання словосполучень з конкретним словом, перевірка сполучуваності слів на основі мовного чуття і т. ін.);
3.   робота над реченням (складання, інтонування, редагування речень тощо);
4.   логічна робота (побудова узагальнень, міркувань, доведень, виправлення логічних помилок у тексті тощо);
5.   вправи з теорії тексту (відпрацювання типів зв’язку в тексті, складання текстів різних типів і стилів тощо).

Усі три групи методів існують у тісному взаємозв’язку, доповнюють одна одну і в поєднанні складають основу системи розвитку мовлення школярів.

Вагоме значення в роботі з розвитку мовлення учнів початкових класів відведено таким наочним методам, як: спостереження, екскурсії, екскурсії-огляди, розглядання предметних та сюжетних ілюстрацій, перегляд діафільмів, кінофільмів, мультимедійних презентацій, телепередач, дидактичні ігри з наочністю. Використання цих методів відповідає дидактичному принципу наочності і наочно-дієвому та наочно-образному характеру мислення учнів.

На заняттях з навчання грамоти, розвитку зв’язного мовлення вико-ристовують моделювання як наочно-практичний метод. Доступність методу

моделювання розкрито психологами О. Запорожцем, Л. Венгером, М. Поддьяковим, Д. Ельконіним. В основу моделювання покладено принцип

заміщення реальних предметів іншими предметами, зображеннями, знаками. Діти оволодівають умінням заміщувати об’єкт у грі. Це дає можливість спроектувати ці вміння у навчання й застосовувати моделі. Так, діти молодшого шкільного віку за допомогою схеми та фішок оволодівають умінням відтворити звукову, складову модель слова, графічно зобразити словесний склад речення, позначити схематично структуру дійових осіб розповіді. Добір методу залежить від дидактичної мети навчання і змісту освітньої роботи.

У       практичній діяльності всі означені методи не використовуються ізольовано, а здебільшого в різних комбінаціях один з одним. Залежно від змісту навчального матеріалу та вікових особливостей дітей перевагу надають тому чи іншому методу.

Оптимізують реалізацію більшості методів навчання, контролю та активізують пізнавальну діяльність учнів на якісно новому рівні мультимедійні технології. Практичне застосування засобів мультимедіа сприяє вдосконаленню або навіть частковій заміні в навчальному процесі таких класичних методів навчання, як: методи усного викладу навчального матеріалу (розповідь, пояснення тощо), методи наочного і практичного навчання; методи закріплення отриманих знань, методи самостійної роботи, методи контролю та перевірки знань .

Упродовж багатьох років учителі початкових класів практикують інтерактивні методи для поліпшення навчання учнів, зокрема й творчі способи роботи з класом, утримуючи при цьому своїх учнів продуктивно зайнятими. До цих методів належать створені педагогами прості електронні ігри. Комп’ютер, Інтернет, а також різні електронні технології додали навчанню зацікавлення та створили нові можливості поєднання ресурсів для викладання в початкових класах .

 Мультимедійні засоби мають великий креативний потенціал, що постійно розвивається, дає змогу знаходити різноманітні цінні та дієві форми й методи самореалізації, сприяє реалізації принципів навчання. Мультимедійні засоби навчання мають потужний емоційний заряд, спонукають

до пізнавальної діяльності, завдяки одночасному впливу на учня графічної, аудіовізуальної й візуальної інформації, доступності інформації за допомогою гіперпосилань .

А. Петренко до особливих ознак мультимедіа відносить: 1) інтеграцію в одному програмному продукті багатозначних видів інформації – як традиційних (текст, таблиці, ілюстрації та інше), так і оригінальних (мова, музика, відеофільми, анімації та інше); інтеграція відбувається за допомогою комп’ютера, використання різноманітних пристроїв відтворення інформації (мікрофона, аудіосистеми, CD-ROM-програвача, телевізора, електронних музичних інструментів); 2) роботу в реальному часі, оскільки на відміну від тексту і графіки, статичних за своєю природою, аудіо- й відеосигнали постають лише в реальному часі; 3) новий рівень інтерактивного спілкування «людина – комп’ютер», коли в процесі діалогу користувач одержує велику й різноаспектну інформацію, що сприяє поліпшенню умов навчання, роботи чи відпочинку .

О. Данилова, В. Манако, Д. Манако обґрунтовують доцільність застосування мультимедіа, керуючись трьома навчальними цілями:

– пізнавальними (використання візуальних і відео стимулів допомагає сприймати представлений матеріал);

         – психомоторними (інструмент для урізноманітнення світогляду);

– емоційними (сила яскравого зображення й діалогової участі суб’єкта навчання збільшують його повноцінність в емоційній сфері).

Мультимедійні технології дають можливість викладачам урізноманітнювати методи та організаційні форми навчання. Для цього напряму досліджень характерне створення педагогічних технологій і методичних систем навчання, орієнтованих на формування вмінь провадити навчальну діяльність із використанням сучасних методів і засобів навчання, засобів інформаційної взаємодії й комунікації .