Заняття стимулює викладача до впровадження нових інноваційних технологій. Після такого заняття відразу можна відчути, як змінилося ставлення до предмета студентів, а це буде додатковим стимулом до праці.
Лекція №16.
Завершальний етап II світової війни
Мета: - Ознайомити студентів з основними пунктами Кримської та Потсдамської конференції;
- з*ясувати суть і наслідки війни з Японією і її капітуляції
Тип заняття: Лекція.
Хід лекції
I. Орг. момент.
II. Повідомлення теми, мети, і плану лекції.
III. Актуалізація спорних знань.
1. Чому США і Англія відкрили Другий Фронт у Європі в 1944 році?
2. За яких обставин відбулось визволення Франції?
3. Яких держав армії брали участь у визволенні столиці Італії від нім. окупантів?
IV. Мотивація навчальної діяльності.
V. Вивчення нового матеріалу.
План
1. Кримська конференція та створення ООН.
2. Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція.
3. Капітуляція Японії.
I.4-11 лютого 1945 року - конференція в Ялті( Й.Сталін, Ф. Рузвельд, У. Черчілль). Передбачали вироблення плану остаточного розгрому Німеччини і визначення основ післявоєнного облаштування світу.
Союзники домовились розділити Німеччину на окупаційні зони в яких владу будуть здійснувати СРСР,США та Англія. Для розв*язання нім. питань було створено Контрольну раду.
СРСР вимагало накласти на Німеччину репарації до 20 млрд. доларів, для цього у Москві мали створити Комісію з питань репарації.
Конференція прийняла Декларацію про звільнення Європи, в якій СРСР, США І Англія зобов*язувались проводити узгоджену політику щодо ек.політ. проблем держав, що були звільнені від фашизму, на принципах демократії.
Секретна угода передбачала вступ СРСР у війну з Японією через 2-3 місяці після капітуляції Німеччини.
На конференції вирішили створити ООН, що гарантувала б народний мир і безпеку.
* робота з іст. документом
Кримська конференція 4-11 лютого 1945 року
Угода по Японії і Китаю
Керівники Трьох Великих Держав - Радянського союзу, Сполучених Штатів Америки і Великобританії – погодилися в тому, щ через два - три місяці після капітуляції Німеччини і закінчення війни в Європі Радянський союз вступить у війну проти Японії на стороні Союзників за умови:
а) повернення Радянському Союзу південної частини про. Сахаліну і всіх прилеглих до неї островів;
b) інтернаціоналізації торгівельного порту Дайрена із забезпеченням переважних інтересів Радянського Союзу в цьому порту і відновлення оренди на Порт – Артур як на військово – морську базу СРСР;
с) спільній експлуатації китайсько – восточной залізниці і Південно – маньчжурській залізниці , що дає вихід на Дайрен, на початках організації змішаного Радянсько – китайського суспільства із забезпеченням переважних інтересів Радянського союзу, при цьому мається на увазі, що Китай зберігає в Маньчжурії повний суверенітет;
3. Передачі Радянському Союзу Курильських островів
Передбачається, що угода відносно Зовнішньої Монголії і вище зазначених портів і залізниць зажадає згоди генералісимуса Чан Кайши. За порадою Маршала І.В.Сталіна Президент прийме заходи до того, щоб було отримано таку згоду.
Глави Урядів Трьох Великих Держав погодилися в тому, що ці претензії Радянського Союзу мають бути безумовно задоволені після перемоги над Японією.
(274)
Зі свого боку Радянський Союз виражає готовність укласти з Національним Китайським Урядом пакт про дружбу і союз між СРСР і Китаєм для надання йому допомозі своїми озброєними силами в цілях звільнення Китаю від японського іга.
Протокол про переговори між главами трьох урядів на Кримській конференції з питання про репарації натурою з Німеччини.
(272)
Глави трьох урядів умовилися про наступний:
Репарації повинні виходити в першу чергу тими країнами, які винесли головний тягар війни зазнали найбільших втрат і організували перемогу над ворогом.
а) одноразові вилучення протягом двох років після капітуляції Німеччини або припинення організованого опору з національного багатства Німеччини , що знаходиться як на території самої Німеччини, так і поза нею ( устаткування , верстати, судна, пересувний склад, німецькі вкладення за кордоном, акції промислових , транспортних, судноплавних і інших підприємств Німеччини і так далі), причому ці вилучення мають бути проведенні головним чином з метою знищення військового потенціалу Німеччини;
б) щорічні товарні постачання з поточної продукції після закінчення війни протягом періоду , тривалість якого має бути встановлена;
в) використання німецької праці.
3. Для вироблення на основі вищевикладених принципів детального репараційного плану в Москві Фундирувалася Міжсоюзна Комісія з Репарації у складі представників від СРСР, США і Великобританії.
4. Відносно визначення спільної суми репарацій, а також її розподілу між пострадавшими від німецької агресії країнами радянська і американська делегації погодилися про наступний : « Московська Комісія з Репарацій в первинній стадії своєї роботи прийме як базу для обговорення пропозицію Радянського Уряду про те, що спільна сума репарацій відносно до пунктів «а» і «б» статті 2 –ою повинна складати 20 мільярдів доларів і що 50 % цієї суми йде Радянському Союзу».
Британська делегація вважала, що аж до розгляду питання про репарації Московською Комісією з Репарацій не можуть бути названі жодні цифри репарацій.
(273)
Наведене вище радянсько-американське пропозиція передана Московській Комісії з Репарацій як одна з пропозицій, що підлягають її розгляду.
II. 25 квітня 1945 р. відбулась зустріч союзників, після чого розпочався штурм Берліна.
У ніч з 8 на 9 травня представники нім. командування підписали акт про капітуляцію Німеччини. Верховна влада на нім. території перейшла до уряду союзних держав.
17 липня - 2 серпня – Потсданська конференція ( біля Берліна). Урядів СРСР, США І Великобританії. Вона виробила принцип політики союзних держав щодо Німеччини і її сателітів визначила перспективи мирного врегулювання в Європі.
Конференція ухвалила спеціальну постанову про створення військового трибуналу для суду над фашистськими злочинами.
З рішень Постдамської конференції трьох держав
1. Повне роззброєння, демілітаризація Німеччини і ліквідація всієї німецької промисловості , яка може бути використана для військового виробництва. З цією метою:
а) всі сухопутні, морські і повітряні збройні сили Німеччини ; СС,СА (штурмові загони). СД (служба безпеки) і гестапо з усіма організаціями, штабами та установами включаючи генеральний штаб; офіцерський корпус, корпус резервістів , військові училища, організації ветеранів війни та всі інші військові та напіввійськові організації разом з їхніми клубами й асоціаціями, що служать інтересами підтримки військових традицій у Німеччині , будуть повністю й остаточно скасовані , щоб назавжди відвернути відродження і реорганізацію німецького мілітаризму і нацизму.
III. Знищити націонал-соціалістичну партію, її філіали, підконтрольні організації ; розпустити всі нацистські установи; запобігти їх відродженню в будь-якій формі, заборонити всяку нацистську і мілітаристську діяльність та пропаганду…
5. Воєнні злочинці ті, хто брав участь у плануванні або здійсненні нацистських заходів , що тянуть за собою або мають своїм наслідком звірства і воєнні злочини , повинні бути заарештовані та віддані до суду…
9. У Німеччині повинні дозволятися та заохочуватися демократичні політичні партії з наданням їм права скликання зборів і прилюдного обговорення …
11. З метою знищення німецького воєнного потенціалу виробництво зброї, повинно бути заборонено .
12. При організації економіки Німеччини головну увагу слід звернути на розвиток сільського господарства і мирної промисловості для внутрішнього використання.
3. – 9 серпня 1945 р. СРСР оголосила війну Японії і розпочав воєнні операції. Навальний наступ радянських військ у Пн.-Сх. Китаї завершився розгромом і капітуляцією Квантунської армії. Пн.-Сх. Китай Пн. Корея ,Пд. Сахалін і Курильські о-ви були зайняті військовими СРСР.
- 6 серпня 1945р. – американська авіація скинула бомбу на Хіросіму , а 9 серпня- на м. Нагасакі ( 200 тис. жертв) , як демонстрація воєнною могутністю США.
50%, СРСР-55%.
VI систематизація і узагальнення.
VII. підсумок.
VIII д/з
Лекція №17
США і Канада в другій половині 20 початок 21 ст.
Мета: - Схарактеризувати політичне становище США і Канади у післявоєнний період; - проаналізувати політику «Маккаризму», «лібералізму Дж. Кеннеді» та «ритганоміку»
Тип заняття: лекція.
Хід лекції
План
1)– США вийшли з II св.. війни ек. І політично могутньою державою, що мали вплив на всі регіони світу, за винятком країн комуністичного блоку. Її нац.. дохід зріс більше ніж в 2 рази в с/г індекс продукції зріс за 1939-1945 на 16 пунктів.
Американські корпорації посіли провідне місце у світовому капіталіст. господарстві. Експорт США зріс у 2,3 рази. У США було зосереджено = 3/4 світових запасів золота.
-США володіли нового зброєю-атомною бомбою їх військово-морські і повітряні сили були розташовані у найважливіших стратегічних пунктах Зх. Європи, Азії, Африки.
США зайняли домінуюче становище у НАТО і очолили його верховне командування.
Але у 1947р. було введено «доктрину стримування » основою якої : стала ідея про можливу адресою з боку СРСР і потребу обрати зх світу від поширення комунізму. Для усього ввели в дію «доктрину Трумена» США виділяли кошти Греції та Туреччині для протидії комуністичним силам у Сх. Середзерномор`ї .
У повоєнні роки в США утісняються права уряду демократів а посилюються правові сили . На зламі 1940- 1950-х рр. в США панувала політика « маккука» твердила про засміченість державного арарату комуністичними елементами.
Внаслідок усього ,владні структуру , а потім керівництво установило, фірм почали масової перевірки працювали на лояльність . Так відділ перевірки були ств. у всіх міністерствах . Активну роль у пошуку підрівних елементів виконувала комісія Конгресу у справі розслідування антиамерик. діяльності та аналогічні комісії у штатах.
Професорів університетів , працівників інститутів, телерадіокомпанії , профспілок, фондів зобов*язувались подавати письмові заяви «про діяльність» і звітувати . Тих хто не погоджувались звільняли з роботи , або ув*язнювали. Складались « чорні списки» «неблагонадійних» установ. газет.
На усьому фоні йде загострення «холодної війни» між сходом і заходом.
«Маккартизм» критикував уряд демократів за недостатню боротьбу з комунізмом.
-1952р. – президентом США став республіканець прихильник маккартизму « Д.Ейзенхауер » . Але з часом Ейзенхауер відходить від політики «маккартизму» через вимоги Маккарті примусили країни Європи відмовитись від торгівлі з прокомуністичними країнами , та через компанію пошуків « підривної діяльності» в армії США.
-2 грудня 1954 р. – Сенат США ухвалив резолюцію , що засуджувала поведінку Маккарті , політика , маккартизму пішла на спад.
- Розгортання іде НТР.
* Швидке зростання практичної ефективності науки.
* Застосування нових революційних досягнень (синтетичні матеріали, атомна енергія , електронно- обчислювальні машини) .
*Перебудова системи освіти США (система декалаврату і магістру, 12- річна середня освіта) прогрес в розробці ядерної енергетики хімтехнологій, в кібернетику.
2) - 1961-1963рр. президентство ДЖ. Кеннеді , його програма «нових рубежів» передбачала:
1 комплексна «перебудова» регіонів хронічної дипресії
2 допомога фермерам
3 підвищення мінімальної зарплати
4 покращення соц.. забезпечення
5 перекваліфікація безробітних
6 вирішення проблем громадських прав нац. меншин молоді
Деякі соціальні реформи почали діяти вже з 1961-1962року.
В основу програми на 1964 було покладено «» Тальну атаку на бідність.
22,11,1963 – під час візиту у м. Даллас (Техас )ДЖ. Кеннеді було вбито.
1963 – 1968 президент Л.Дженсон. оголосив війну з бідністю. Україні відкрились 123 профцентри підголовки молоді (195 тис, з них 50%- афроамериканці). Програму про працевлаштуванню підлітків за місцем проживання; навчання малограмотних дорослих безробітних.
Але у д.п. 1960 –х роках у зв’язку з війною у В`єтнамі, іде згасання, війни з бідністю.
- Рух за рівноправність очолив Мартін Лютер Кінг, що відстоював прямі ненасильницькі дії в боротьбі.
- Адміністрація Кенедді внесла законопроект про скасування цензу грамотності на виборах, але сенат його відхилив .
1964 – діяла конст. поправка про скасування виборчого порядку.
Афроамериканців призначають на посади у державному апараті, контактують з негритянськими лідерами.
1963 – боротьба негрів проти еміграції в сфері послуг у м. Бірмінгем (Алабама); вибух у «чорному гетто» в Нью-Йорку Торгемі Там використовувались вже зброя, підпали кварталів .
1989- 1992 рр. – президент Джордж Буш. В ході зустрічей між президентом Бушем ім.. Гобачовим на Мальті (1989) в Вашингтоні (1990) відбувся перехід до співробітництва і взаємодії.
1991- договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО)
З 1992р. – президент Б. Клінтон, демократ. Його програма:
Б.Клінтон та Л. Кравчук проголосили початок нової ери у відносинах між США і Україною. Україна перша приєдналась до програми співробітництва з НАТО «партнерство заради миру»
* Фотографічний матеріал,що стосується президентства Б. Клінтона
5) * на самостійне опрацювання президентства Дж. Буша молодшого та Б. Обами.
6)- Бурхливий розвиток Канадської ек. в роки II – ї світової війни та вагомий внесок в б-бу з фашизмом сприяли значному піднесенню міжнародного статусу Канади.
Канадські озброєнні сили брали активну участь у бойових діях союзників на фронтах Італії, Франції, Індії і Бірми
У 1952 губернатором Канади став канадець В. Мессі.
У 1945 – 1949 і 1953 рр.на виборах перемогла ліберальна партія (до 1948рр уряд очолював Макенді Кінг, а потім – Луї Сен-Лоран )
У 1957р. – консервативна виграли вибори і сформували уряд на чолі з Дж. Діфенбайкером.
Їх програма:
Але ці реформи в дечому потерпіли крах, позиції партії слабшати.
Пріоритетне значення у зовнішній політиці Канади надавались відносинам з США . Перший посол України в Канаді Левко Лук*яненко
Систематизація та узагальнення.
Підсумок
Д\З