Збірка "Розвиток мислення та вдосконалення мовленнєвотворчих навичок учнів початкових класів на уроках української мови на основі завдань до творів В.О.Сухомлинського"

 

 

 

 

 розвиток МИСЛЕННЯ

       та  ВДОСКОНАЛЕННЯ

МОВЛЕННЄТВОРЧИХ навичок  УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

НА

УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

на основі  завдань до творів Василя Олександровича сухомлинського

 

 

Розробила

учитель початкових класів

Шаповалова Тетяна Григорівна

 

Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною складовою уроків української мови, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь, навичок і творчих можливостей учнів. На це націлюють нові нормативні документи початкової загальноосвітньої школи . У процесі реалізації цих завдань актуальними є ідеї розвитку творчої особистості В.О. Сухомлинського, який зазначав, що «головне в навчально-виховній роботі – своєчасно знайти, виховати і розвинути задатки здібностей у наших вихованців, вчасно розпізнати в кожному його покликання» [4, с. 130].

В.О. Сухомлинський зазначав, що «творчість є діяльністю, в яку людина вкладає ніби частинку своєї душі; чим більше душі вона вкладає, тим багатшою стає сама» [6, с. 535]. У процесі формування творчої особистості значна роль належить вільному володінню словом, оскільки це значною мірою сприяє формуванню світогляду людини, її загальному розвитку, встановленню взаєморозуміння між людьми, усвідомленню історії рідного краю, традицій свого народу, розкриттю змісту духовної культури суспільства. У цьому контексті актуальними є педагогічні погляди й ідеї Василя Сухомлинського щодо мовленнєвого розвитку школярів. Він писав, що рідна мова – це «безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції» [5, с. 215].

Василь Олександрович образно називає рідну мову «невмирущим джерелом», з якого дитина черпає перші уявлення про навколишнє, про своє село чи місто, про весь край, а слово рідної мови видатний педагог порівнює з неповторним ароматом квітки. Шкільна творчість, – на думку Василя Олександровича, – починається зі слова. Саме тому «в житті дітей перше місце повинно належати словотворчості. Завдяки їй діти стають чуйнішими до найтонших засобів впливу – до слова і краси. Убогість слова – це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної «товстошкірості»» [6, с. 536]. Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства в сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення її триває у дошкільних закладах, школі і впродовж усього життя. Важлива роль у цьому процесі належить початковій школі. Психологами доведено, що  найсприятливішим і найпридатнішим віком для мовленнєвого розвитку є молодший шкільний вік . Виходячи з цього, формування словника учнів у цей період шкільної освіти повинно бути тією першоосновою, на якій будується подальше вивчення мови.

Навчальною  програмою з української мови передбачені уроки розвитку зв’язного мовлення, основною метою яких є формування в молодших школярів умінь будувати усні й письмові перекази прочитаних чи прослуханих текстів, створювати власні розповіді, описи й міркування і правильно оформлювати їх на письмі.

Формування  уміння складати твори – довготривалий процес, який потребує кропіткої і терплячої праці з боку учня і вчителя. Щоб запобігти дитячим розчаруванням після перших невдалих спроб побудувати твір, допомогти учням подолати невпевненість у своїх можливостях, вчителю варто проявляти педагогічну мудрість, толерантність і всіляко підтримувати прагнення і спроби своїх вихованців висловлюватися в різних формах і стилях мовлення. У процесі формування мовленнєвотворчих умінь важливо стимулювати бажання дитини висловлювати власні думки, виражати в творчих роботах свої емоції, переживання.

Джерелом збагачення мовлення учнів виражальними засобами мови є художні тексти різних жанрів. Вдумливе читання їх і спостереження за використаними автором яскравими, образними словами і висловами допоможе учням збагнути їх роль у творах і стане зразком правильного і доречного використання у власних творчих роботах. У цьому контексті слушною є думка Василя Олександровича про те, що «чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим тонше у неї відчуття гри відтінків рідного слова, … тим активніше сприймає серце красу слова» [5, с. 215]. Тому кожний педагог повинен прагнути до того, щоб «животворне джерело – багатство рідного мовлення – було відкрите для дітей з перших кроків їхнього шкільного життя, … щоб вони відчували красу мови, бережно ставились до слова, турбувались про його чистоту» [5, с. 216].

В.О. Сухомлинський стверджував, що «дитячі твори – результат великої роботи. Треба піти з дітьми до живого джерела думки і слова, домогтися того, щоб уявлення про предмет, явище оточуючого світу ввійшло через слово не тільки в їхню свідомість, але й у душу і серце. Емоційно- естетичне забарвлення слова, його найтонші відтінки – ось у чому животворне джерело дитячої творчості» [5, с. 220].

Педагогічна  спадщина В. О. Сухомлинського переконує нас в тому, що мовленнєва творчість у дитинстві — засіб та умова всебічного гармонійного розвитку особистості. Вона допомагає розкрити внутрішній світ, особливості сприймання, уявлень, інтересів і здібностей дитини.

Дана збірка дає змогу реалізувати  завдання уроків української мови в початковій  школі щодо формування компетентностей саморозвитку та самоосвітньої діяльності, вдосконалення граматичних навичок, розширення активного словникового запасу, розвитку образного мислення.

 

1. Прочитай уважно оповідання.

Де беруться срібні павутинки

Сидить старенька бабуся (на) сонці. (А) сонечко осіннє (не) пече, (а) тільки гріє ласкаво. Дивиться бабуся – (в) повітрі пливуть срібні павутинки. «Звідки вони пливуть, де вони беруться?»  –  питається бабусі внучка. А бабуся розповідає казку про ткача-павука. На високій тополі, що стоїть над шляхом, живе ткач-павучок. Сидить він високо-високо, аж під самою хмарою. Ось як пливе біла хмаринка над тополею, то з неї сиплеться пух. Падає пух на тополю, а павучок ловить його й ловить. І пряде з пушинок тоненькі ниточки. З ниточок тче собі гніздечко. А зайві ниточки падають із тополі й летять-летять.

                                                      В.О.Сухомлинський

2. Спиши, розкриваючи дужки, три речення на початку твору.

3. Визнач у третьому реченні граматичну основу.

4. Побудуй міркування на основі прочитаного твору. Почни його так: «Срібні павутинки пливуть тому, що …».

1. Прочитай уважно оповідання.

Бабине літо

Так називаються теплі осінні дні, коли гріє ласкаво сонце й плавають срібні павутинки.

Сидить бабуся на лавці, гріється на сонечку. Вкрила плечі теплою хусткою. Дивиться на поле, і очі у неї сумні. А в полі вже пусто й тихо. І от очі бабусині всміхаються. Побачила бабуся маленьку квітку ромашки при дорозі.

                                           В.О. Сухомлинський

2. Дай розгорнуті відповіді на запитання, спираючись на текст.

- Як називаються теплі осінні дні, коли гріє ласкаво сонце й плавають срібні павутинки?

- Чому бабусині очі всміхалися?

3. Добери синоніми до слова «ласкаво».

4. Побудуй текст-розповідь, використовуючи слова: теплі осінні дні, яскраве сонце, срібні павутинки, тихе й пусте поле, сумний ліс, поодинокі квітки ромашки, велична господарка Осінь.

1. Прочитай уважно оповідання.

 

Восени пахне яблуками

Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав цвіркун. Коли це з яблуні на землю впало яблуко – гуп… Цвіркун замовк. Пролетів сполоханий птах. Десь за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав цвіркун.

Уже й місяць виплив на небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем.

                                           В.О.Сухомлинський

 

2. Випиши з оповідання п’ять словосполучень «прикметник + іменник». Визнач відмінок іменників.

3. Визнач граматичну основу в третьому реченні.

4. Побудуй висловлювання, спираючись на зміст тексту. Почни його так: «Джмелі обліпили яблуко, тому що…».

 

 

1. Прочитай уважно оповідання.

Золоті стрічки

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили косате зелене віття. Вітер віє – розчісує коси. Тихо шепочуть листям берези. Це вони про щось розмовляють.

 Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели вони їх у зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки.

 Сміється сонечко, а берези сумують.

                                                    В. О. Сухомлинський

 

2. Побудуй п’ять питань до першого абзацу.
3. Добери синонімічне гніздо до слова «розмовляють».
4. Склади текст-опис «Берізка в осінньому вбранні», спираючись на зміст тексту.

1. Прочитай уважно оповідання

Немов крило вивільги

 Ми пішли до лісу подивитися на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! Стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж ні затремтять, ні зашепотять.

– Дивіться, діти, клен заснув. І сниться йому все, що бачив од весни до осені. Ось жовтий листочок – мов золота кульбабка. Весною клен був зачарований її красою. Запам’ятав. А як заснув, то й пригадав весну – листочок його й пожовтів.

А там, бачите, листочок – мов світанкова зоря – рожевий і ласкавий. А цей – як вечірня заграва на вітряний день.

На цій гілочці – яскравий та ловкий, немов крило вивільги. Мабуть, сиділа колись тут вивільга, а зараз приснилося клену її крило.

Ми принишкли і милувалися красою. Наче боялися потривожити чарівний сон клена.

В.О.Сухомлинський

2. Випиши з тексту 5 словосполучень «прикметник + іменник».

3. Випиши окличне речення. Знайди в ньому граматичну основу.

 

1. Прочитай уважно оповідання

Відлітають лебеді

 Тихий осінній вечір. Сіло за гору сонечко. Небо на заході пурпурове – завтра буде вітер. А сьогодні тихо-тихо.

 Коли це з-за лісу лунає тривожний крик: «Курли, курли…» Високо в небі летить зграя лебедів. Чого вони кричать так тривожно?

 Здається, вони щось забирають із рідної землі. Пригадалася мені казка, що її розповідала бабуся: коли відлітають лебеді, вони своїми крильми сіють на землі печаль. Я вдивляюсь в зграю, що летить. На тонких лебединих крилах грають пурпурові відблиски вечірньої заграви. Хіба печаль пурпурова? Вона ж блакитна, бузкова, як високі могили в степу.

  – А  коли повертаються лебеді, що вони тоді сіють крильми?

 – Радість!

В.О.Сухомлинський

2. Випиши з тексту прислівники.

3. Добери споріднені до  слова «радість».

4. Склади опис осіннього вечора.

1. Прочитай уважно оповідання

Золотокоса

 Коли сонечко стає нижче (по) небу ходити, (в) темному лісі прокидається золотокоса бабуся. А люди кажуть: осінь. Вона тихо йде зеленими лугами. (Де) стане, там (на) траві залишаються білі кристалики льоду. (А) люди вранці кажуть: заморозок. Приходить Золотокоса (до) саду, доторкається (до) дерева – і листя на ньому стає жовте, червоне, оранжеве… А люди вранці кажуть: золота осінь. А золотокоса бабуся удень ховається в темному лісі. Жде ночі.

В.О.Сухомлинський

 

2. Спиши, розкриваючи дужки перші шість речень.

3. У шостому реченні визнач граматичну основу.

4. Склади текст-розповідь з елементами опису «Перший заморозок», використовуючи дієслова: настала, почали, жовтіють, вкриваються, пригріє, розтануть, з’являються, блищать, міняться.

1. Прочитай уважно оповідання

 

Дід Осінник

У темному лісі живе дід Осінник. Він спить на сухому листі й сторожко прислухається до співу пташок. Як тільки почує сумну пісню журавлів – курли-курли!  –  підводиться та й каже:

 –  Приспіла моя пора. Відлітають у теплий край журавлі.

Виходить тоді з лісу дід Осінник, сивий, у сірім плащі. Де пройде, там листя жовтіє і падає на землю. Виходить на узлісся, сідає, схилившись на дуба, і тихо-тихо щось співає. Це не пісня, а осінній вітер.. Коли дід співає, його борода росте, розвівається на вітрі. Ось вона вже простяглася на луки. І луки стали сиві.

• Осінній туман,  – кажуть люди.

Їм і невтямки, що це борода діда Осінника. 

В.О.Сухомлинський

2.  Склади, спираючись на зміст твору, опис діда Осінника.

3. Випиши з тексту 5 дієслів, визнач їх час, число, дієвідміну.

 

 

Література:

1. Сухомлинський В.О. Естетичне сприйняття і естетична творчість /

В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 4. –

С. 396-404.

2. Сухомлинський В.О. Розвиток індивідуальних здібностей і нахилів

учнів / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори в 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. –

Т. 5. – С. 130-147.

3. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О. Сухомлинський //

Вибрані твори в 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 7-279.